ЦЕНОФІЛИ

Related posts:

1. ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ Екологія – охорона природи ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ – різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угруповань організмів – популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому....
2. СПОЛУЧЕНІСТЬ ВИДІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ Екологія – охорона природи СПОЛУЧЕНІСТЬ ВИДІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ – тісний екол. і біол. зв’язок між різними видами. Завдяки сполученості та взаємодії видів один з одним та з біоценотичним середовищем формуються стабільні, стійкі біоценози....
3. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
4. АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – цикл, процес авт. підтримування сталого стану біогеоценозів. Грунтується на впорядкованості потоків біомаси різної якості, призначених для різних споживачів, та на фізіол. і біохім. особливостях популяцій....
5. СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність надорганізмених систем різного рівня (популяцій, видів, біогеоценозів, біосфери) протидіяти натиску сукупності впливів людства на прир. Середовище, різні компоненти якого перебувають у дин. рівновазі....
6. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
7. ПРИСТОСУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИСТОСУВАННЯ, адаптація – морфофізіол. та/або поведінкова (для тварин) зміна організму або угруповання відповідно до змін умов середовища (для окремої особини – в межах еволюційно досягнутої норми реакції, для популяцій та їхніх груп – у процесі зміни частоти прояву окремих генотипів або складових форм у біогеоценозі). Див. також Адаптація....
8. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ – зміни чисельності, статевого та вікового складу популяцій, що визначаються внутрішньо-популяційними процесами і взаємодіями популяцій різних видів. Іноді під час аналізу Д. п. не враховуються абіотичні, ценотичні та антроп. чинники....
9. ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ – фази розвитку прир. системи можуть проходити лише в еволюційно закріпленому порядку (історично, екологічно зумовленому), від відносно простого до складного, як правило, без випадання проміжних етапів (однак, можливо, з дуже швидким їх проходженням або еволюційно закріпленою відсутністю). Напр., метаморфоз комах з повним перетворенням може відбуватися лише […]...
10. ПРЕАДАПТАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – спадкові механізми попередньої підготовки індивидів до зустрічі з новими, але еволюційно “відомими” виду умовами існування (запасання корму, залягання в сплячку, своєчасний відліт на пд. птахів тощо). П. е. закріплюється прир. добором....
11. СИНАНТРОПІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СИНАНТРОПІЗАЦІЯ – 1) пристосування організмів до існування поблизу людини (у населених пунктах, житлах тощо); 2) проникнення в прир. біоценози видів, занесених людиною; 3) у заг. вигляді під С. розуміють процес збільшення змін у природі, зумовлених діяльністю людини. У наш час процес С. постійно розширюється....
12. ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ – особливості мін. складу грунтів, грунтових розчинів і води у водоймах, що впливають на організм і біоценози....
13. ДИНЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям....
14. ПЕРЕПРОМИСЕЛ Екологія – охорона природи ПЕРЕПРОМИСЕЛ – вилучення з прир. популяцій тварин і рослин заг. кількості особин або окремих їх сезонних чи статевовікових груп у кількості, що перевищує відновні здатності цих популяцій з урахуванням можливих песимальних умов їх відтворення. До П. слід також відносити способи добування, що змінюють умови відтворення живих ресурсів (зміни середовища існування видів […]...
15. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період і в певному місці....
16. ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА – сукупність біогеоценозів Землі. Товщина О. б. на суходолі становить 200- 300 м....
17. ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ – сукупність окремих біогеоценозів, однорідних за компонентами середовища та їхньою динамікою....
18. ФАУНА ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАУНА ГРУНТОВА – комплекс тварин, що склався еволюційно, які постійно мешкають у грунті (одноклітинні, членистоногі тощо)....
19. ФОН ПРИРОДНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ – постійний фон зовн. випромінювання, який створюють радіонукліди, наявні в навколишньому середовищі. Ф. п. р. створюється не лише радіацією, випромінюваною земними породами, а й косм. променями, які складаються з високоенергет. протонів, електронів та ядер багатьох легких атомів. Ф. п. р. створюється також за рахунок розпорошеного в природі радію, […]...
20. СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ – конкретний склад екобіоморф певної території, напр., у типі рослинності, формації, виражений у відсотках або графічно....
21. ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ – див. Ситуація екологічно конфліктна....
22. НУКЛІДИ Екологія – охорона природи НУКЛІДИ – атоми хім. елементів з різним числом нейтронів у ядрі або з різним енергет. станом ядра. Нині відомо близько 1700 Н., з яких 200 – стабільні, тобто мають стійке ядро, яке визначає їхню сталу масу. У решти Н. (близько 1400) ядра перебувають у нестійкому стані, вони спонтанно розпадаються, спричинюючи радіоакт. […]...
23. ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
24. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
25. НЕКРОПОДІУМ Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення....
26. Підсумок розділів 1, 2 ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Підсумок розділів 1, 2. Жива природа складається з видів, кожен з яких характеризується своїми властивостями і певними вимогами до умов середовища, в якому проживає. Територія поширення виду Називається ареалом. Види складаються з популяцій, що являють собою групу особин виду, які населяють певну ділянку ареалу з однотипними умовами, мають спільну генну основу і […]...
27. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ – комплекс заходів із збереження цілісності екосистем, який виключає можливість зникнення окремих елементів екосистем та підтримує умови екол. рівно ваги на всіх рівнях ієрархії – від біогеоценозів до біосфери. Часто під поняттям “О. е.” розуміють охорону прир. систем у цілому....
28. ВИД, ЩО СКОРОЧУЄТЬСЯ Екологія – охорона природи ВИД, ЩО СКОРОЧУЄТЬСЯ, – вид, який ще досить поширений і трапляється в значній кількості особин та популяцій, але має тенденцію до неухильного зменшення чисельності, різноманітності популяцій та завуження ареалу під впливом природних та (чи) антроп. причин, а тому непокоїть своїм майбутнім. Належить до категорії 3 Комісії рідкісних та зникаючих видів МСОП. […]...
29. ФАЗА СУКЦЕСІЇ Екологія – охорона природи ФАЗА СУКЦЕСІЇ – фаза розвитку екосистеми, яка характеризується особливим станом усіх компонентів, що утворюють середовище, і, як правило, зміною підсистем (популяцій, синузій тощо), що входять до екосистеми, та їх основних структур (ярусності рослинності, її зімкнутості і т. д.). Кожна Ф. с. готує комплекс умов для проходження наступних за нею фаз. Це […]...
30. ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
31. АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН – фітоценозу що складається з кількох екологічно однорідних видів....
32. ЯРУС Екологія – охорона природи ЯРУС – структ. частина фітоценозу, відособлена від ін. не лише морфологічно, флористично та екологічно, а й фітоценотично....
33. БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або окремих госп. цінностей з метою продуктивнішого їх використання....
34. БАКТЕРІОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи БАКТЕРІОПЛАНКТОН – сукупність популяцій мікроорганізмів, що входять до складу планктону....
35. ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА, раса географічна, підвид – кілька (можливо, множина) популяцій-1, що населяють територію (простір) з географічно однорідними умовами існування, в межах якої спостерігається єдиний ритм явищ життя та функц. особливості, що створюють морф, тип, який відрізняє дану П. г. від сусідніх, що знаходяться в ін. геогр. умовах....
36. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) Екологія – охорона природи РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) – система заходів і прийомів, спрямованих на отримання макс. (для даних умов) продукції при збереженні оптим. біол. продуктивності експлуатованих популяцій тварин, тобто Р. покликана забезпечити ощадливе використання ресурсів тваринного світу....
37. ГЕЛІОСТАНЦІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛІОСТАНЦІЯ – екологічно чиста електр. силова станція, функціонування якої пов’язане з використанням сонячної енергії....
38. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА – кількість доступних об’єктів промислу, за якої їх добування є екологічно виправданим і не призводить до зменшення їх ресурсів....
39. БІОГЕОЦЕНОЗ СЕРЕДОВИЩЕ ЕВОЛЮЦІЇ РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 50. БІОГЕОЦЕНОЗ СЕРЕДОВИЩЕ ЕВОЛЮЦІЇ Які є рівні організації живої матерії? Чому популяцію вважають елементарною одиницею еволюції? Різні рівні організації живої матерії співвідносяться між собою за принципом “матрьошки”: кожен вищий щабель містить у собі всі попередні. Так, молекули складають клітини, клітини – організм, організми – популяції, […]...
40. ЗАКОНИ СИСТЕМИ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” Екологія – охорона природи ЗАКОНИ СИСТЕМИ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” (В. ВОЛЬТЕРРА) – 1) закон періодичного циклу – процес знищення жертви хижаком нерідко призводить до періодичних коливань чисельності популяцій обох видів і залежить це тільки від швидкості зростання популяцій хижака і жертви та від початкового співвідношення їх чисельності; 2) закон збереження середніх величин – середня чисельність […]...