Час позаробочий

Related posts:

1. Позаробочий час Позаробочий час – час, не зайнятий суспільно необхідною працею на виробництві. До нього входить: час, зв’язаний з роботою на виробництві (дорога на роботу і назад, догляд за собою до і після роботи); час, потрачений для ведення господарства (приготування їжі, купівля продуктів та інших товарів, догляд за предметами побуту, дітьми тощо); час, зайнятий в особистому підсобному […]...
2. Баланс трудових ресурсів Баланс трудових ресурсів – система показників, що характеризують кількість і структуру трудових ресурсів, їх розподіл та використання. Розробляється на поточний і перспективний періоди загалом з виділенням окремих регіонів. У першій частині Б. т. р. відображається наявність трудових ресурсів, у другій – розподіл їх за видами зайнятості: у суспільному господарстві (з виділенням державного, колективного, приватного); на […]...
3. Фінансові фонди Фінансові фонди – складова загальної системи грошових фондів, яка функціонує у народному господарстві і формується за рахунок фінансових ресурсів з метою підготовки умов, які забезпечують задоволення суспільних потреб. Фондова форма використання фінансових ресурсів зумовлена потребами розширеного відтворення і має низку переваг над не фондовою; забезпечує тісний зв’язок задоволення будь-яких потреб з економічними можливостями суспільства; концентрацію […]...
4. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
5. Трудові ресурси Трудові ресурси – частина населення країни, яка здатна до трудової діяльності. Основними критеріями приналежності людини до Т. р. є стан здоров’я і вік. До Т. р. належить населення працездатного віку, а також невеличка частка людей, зайнятих у суспільному виробництві, які старші або молодші працездатного віку. Працездатний вік для жінок – 16-54 роки, а для чоловіків […]...
6. Вартість мінімального споживчого кошика Вартість мінімального споживчого кошика – показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб. В. м. с. к визначає допустимий рівень бідності у суспільстві Сама бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, який існує у вигляді життєвого /фізіологічного/ і соціального мінімуму. Перший відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб і основних послуг. Другий, крім цього, включає […]...
7. Бюджет часу Бюджет часу – загальна кількість добового часу та його розподіл за основними видами людської життєдіяльності окремих осіб, сімей, соціальних верств і груп. Б. ч. працівників складається з: робочого часу; часу, безпосередньо пов’язаного з виробництвом (прийом та здача зміни), власним обслуговуванням; часу, витраченого на прибуття до місця роботи і назад; позаробочого часу (купівля товарів, приготування їжі, […]...
8. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
9. Урбанізація Урбанізація (лат. urbanus – міський) – історичний соціально-економічний процес зростання ролі міст у розвитку суспільства, у соціальній, професійній, демографічній структурі населення, розміщенні продуктивних сил, розвитку науки, сфери послуг, способі життя, культурі та ін. У. – наслідок суспільного поділу праці, передусім відокремлення ремесла від рільництва, що зумовило відокремлення міста від села. Процес У. впродовж існування людської […]...
10. БЕТА-ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи БЕТА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – випускання електронів або позитронів під час радіоакт. перетворення нестабільних атомних ядер деяких природних атомів та значної кількості їхніх ізотопів, що утворюються в разі ядерних вибухів, у ядерних реакторах тощо. Б.-в. завдає значної шкоди біол. об’єктам, хоча вільний пробіг бета-частинок у повітрі пересічно становить ЗО см....
11. Потреби соціальні Потреби соціальні – найвища форма потреб людини соціальної, спрямованих на задоволення її потреб у вільній і творчій праці, виявленні здібностей і талантів, у власному вдосконаленні, у всебічному розвитку всіх сутнісних сил, зокрема розвитку здібностей до сприйняття знань, максимально можливому продовженні активного життя тощо, а також у соціальному визнанні у суспільстві. П. с. діалектично заперечують потреби […]...
12. Доходи населення Доходи населення – грошові та натуральні надходження громадян з різних джерел. Використовуються для задоволення їх особистих потреб, нетоварних витрат і приросту їх заощаджень. Бувають доходи населення реальні та номінальні. Реальні – узагальнений показник рівня життя населення, задоволення його матеріальних та духовних потреб. Вони характеризують кількість матеріальних благ, які можуть бути придбані на ці доходи, та […]...
13. КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ Культурологічний словник КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ (від лат. cultus – догляд, поклоніння) – система релігійних дій, предметів і символів, протягом певного часу етноконфесійно зорієнтованих, апробовуваних у релігійній практиці і за потреби змінюваних. Пов’язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення релігійних потреб. У деяких конфесіях К. р., завдяки високому розвитку церковного мистецтва, може задовольняти й естетичні […]...
14. ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ – у глобальній сукупності кількість народонаселення завжди відповідає макс. можливості підтримання його життєдіяльності, включаючи всі аспекти потреб людини, що склалися. П. д. н. начебто перегукується з правилом макс. “тиску життя”. Зв’язок між ними справді є, але, на відміну від ін. видів живого, соц. людина створює особливий “тиск життя” […]...
15. Урочний час Урочний час (див. Робочий час) – час, протягом якого працівники зобов’язані виконати певний обсяг дорученої їм роботи чи певне завдання. Основними елементами У. ч. є: витрати часу на безпосереднє виконання роботи; час на організаційно-технологічне обслуговування робочого місця; час на підготовку до роботи та її завершення; час на відпочинок; час на задоволення особистих потреб працівників. Тривалість […]...
16. Закони Госсена Закони Госсена – сформульовані німецьким економістом Г. Госсеном два закони, в яких стисло розкрито розроблену ним теорію споживання. Згідно з першим, величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного блага зменшується, поки не досягне нуля в точці повного насичення, тобто цей закон стосується сфери психологічної оцінки блага окремим індивідом. Згідно з другим – для максимального […]...
17. Дієвідмінювання дієслів теперішнього часу і простої форми майбутнього часу – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Дієвідмінювання дієслів теперішнього часу і простої форми майбутнього часу Дієвідміна Особа Однина Множина І 1 ( на )пиш-У Пол-Ю Працю-Ю ( на )пиш-Емо Пол-Емо Працю-Ємо 2 ( на )пиш-Еш Пол-Еш Працю-Єш ( на )пиш-Ете Пол-Ете Працю-Єте 3 ( на )пиш-Е Пол-Е Працю-Є ( на )пиш-Уть Пол-Ють Працю-Ють II 1 ( по )бач-У […]...
18. РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ В ОРГАНІЗМІ – НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ В ОРГАНІЗМІ Для регуляції фізіологічних процесів відповідно до потреб організму і змін навколишнього середовища існує два механізми: гуморальний і нервовий. Гуморальна регуляція фізіологічних процесів здійснюється за допомогою хімічних речовин, які поступають із різних органів і тканин тіла у кров і розносяться нею по всьому […]...
19. Козельський Яків Петрович Козельський Яків Петрович (1729 – 1795) – український філософ – просвітник. Вважав працю єдиним джерелом багатства, розмежував необхідну і додаткову, працю селянина і ремісника. Першу називав “зрівняною” (вона залишалась у виробників), другу – “дарунковою”, оскільки вона безоплатно віддавалась власникам засобів виробництва, в т. ч. землі. Простим виробництвом К. вважав виробництво без прибутку, а розширеним – […]...
20. Матеріально-технічна база виробництва Матеріально-технічна база виробництва – сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т. б. в. – основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві – багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба – в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок […]...
21. Селяни Селяни – найдавніший і найчисельніший стан (клас) людей, безпосередньо пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом. С. відіграють важливу роль у створенні матеріальних благ, в соціально-політичному і культурному розвитку села. У Законі України “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві” наголошується на необхідності відродження селянства […]...
22. Державно-монополістичний капіталізм Державно-монополістичний капіталізм – економічна система на найвищому ступені розвитку капіталістичного способу виробництва, що виникає внаслідок взаємодії монополістичного і державного капіталізму і підпорядкування попередніх форм капіталізму, цілісність якої забезпечується відповідним господарським механізмом. Суспільною формою Д.-м. к. є державно-монополістична власність (головні суб’єкти власності – держава і наймогутніші корпорації), яка виступає якісно новою формою розвитку продуктивних сил, а […]...
23. Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
24. Госсен (Gossen) Герман Генріх Госсен (Gossen) Герман Генріх (1810 – 1853) – німецький економіст, засновник концепції граничної корисності, представник математичної школи. Його концепція раціонального споживання набула концентрованого вигляду у сформульованих двох законах. Згідно з першим, величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного виду благ зменшується, досягаючи нуля в точці повного насичення. При цьому Г. виявив відмінності у нахилі […]...
25. ПРОСТІР ЖИТТЄВИЙ Екологія – охорона природи ПРОСТІР ЖИТТЄВИЙ – 1) середня площа, що припадає на одну особину даної популяції та забезпечує норм, існування особини у складі популяції; 2) територія, необхідна для задоволення всіх потреб однієї людини за даних сусп. умов. Включає площі, необхідні для виробництва їжі, вирощування техн. культур, будівництва пром. об’єктів з їхньою інфраструктурою (житлових комплексів, […]...
26. Час вільний Час вільний – нематеріальна форма багатства людини, що є частиною добового часу, протягом якого не здійснюється процес праці у народному господарстві з тим, щоб індивід мав змогу задовольнити передусім духовні і соціальні потреби, розвинути свої сутнісні сили. Такі сили і потреби задовольняються у процесі навчання і підвищення кваліфікації, відвідання закладів культури, виконання громадської роботи, участі […]...
27. Тюрго Тюрго (Turgot) Анна-Робер-Жак (1727-1781) – французький економіст, який розвивав ідеї фізіократів. Народився у Парижі у дворянській сім’ї. Здобувши духовну освіту, відмовився від церковної кар’єри. З 1751 – чиновник паризького парламенту, відтак голова судової палати Парижа. В 1771-1774 – губернатор Ліможа, з 1774 по 1776 – генеральний контролер фінансів. У своїй основній економічній праці “Роздуми про […]...
28. Соціальна справедливість Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей соціально-економічного життя окремої країни, регіональних союзів декількох або багатьох країн, яка передбачає створення рівних можливостей для розвитку та реалізації здібностей усіх членів суспільства і задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб залежно від кількості та якості праці, а також узгодження практичної ролі окремих індивідів, трудових колективів, соціальних верств і […]...
29. Аграрна політика держави Аграрна політика держави – курс та система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил села, на вдосконалення або докорінну зміну існуючих там форм власності, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на забезпечення сировиною промисловості і т. ін. А. п. д. є важливим складовим елементом її соціально-економічної політики і передбачає наукове обгрунтування стратегії і […]...
30. Пільги особам, які переселяються і проживають у трудонедостатніх населених пунктах Пільги особам, які переселяються і проживають у трудонедостатніх населених пунктах – пільги, встановлені ст. 9 Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”. Особи, які переселяються в трудонедостатні сільські населені пункти, і місцеве населення віком до 40 p., зайняте в сільському господарстві, переробних і обслуговуючих галузях АПК або в соціальній […]...
31. Маркетингу принципи Маркетингу принципи – найважливіші вихідні положення, на яких базується маркетингова діяльність. Основними М. п. є: 1) виробництво товарів і послуг, яке повинно грунтуватися на точному знанні потреб покупців і реальних можливостей підприємства, фірми або компанії; 2) забезпечення довготермінової результативності фірми, для чого необхідно постійно мати певний комплект розробок з підготовки виробництва товарів і послуг, необхідних […]...
32. Безмежність потреб РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.3. Споживач в економіці: його поведінка та особливості вибору 3. Безмежність потреб Потреби людей безмежні. Ця безмежність породжена, по-перше, людською фантазією. По-друге, на потреби в ринковій економіці впливає конкуренція виробників, які постійно пропонують нові споживчі блага. По-третє, сучасні комунікації, зокрема засоби масової інформації, стимулюють потяг людини до нових […]...
33. Надійність продукції Надійність продукції – сукупність корисних властивостей продуктів високої якості, призначених для задоволення потреб споживачів, завдяки яким (властивостям) вироби здатні виконувати задані функції, зберігаючи при цьому свої основні експлуатаційні характеристики. Найважливішими показниками Н. п. є безвідмовність у роботі, витривалість, технічний ресурс, ремонтопридатність, термін роботи, здатність до зберігання та ін. Вперше Н. п. як економічний важіль у […]...
34. Мінімальний споживчий бюджет Мінімальний споживчий бюджет – набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг у натуральному і вартісному вигляді, що забезпечує задоволення основних, фізіологічних та соціально-культурних потреб людини. М. с. б. формується нормативним методом за системою споживчих кошиків, до яких включаються науково обгрунтовані, збалансовані за потребою стандартні набори товарів та послуг, що враховують мінімальні норми й нормативи споживання. […]...
35. Павлик Михайло Іванович Павлик Михайло Іванович (1853 – 1915) – відомий громадсько-політичний діяч Галичини, послідовник марксизму. Реформу 1948 р. у сільському господарстві він вважав засобом звільнення селянства від землі, критикував несправедливі обтяжливі податки. Основною причиною погіршення становища “робітного народу” М. Павлик називав приватну власність, яка об’єктивно зумовлює майнове розшарування, збідніння, панування розумової праці над фізичною, але помилково рушійною […]...
36. Травматизм виробничий Травматизм виробничий – нещасні випадки на виробництві, виникнення й розвиток професійних захворювань внаслідок шкідливих умов праці, економії на техніці безпеки, зростання інтенсивності праці, недотримання правил техніки безпеки та ін. Проведене у США 1985 обстеження підприємств виявило нервові та психічні захворювання у майже 45% працівників через надмірну інтенсивність праці, невпевненість значної їх частини у завтрашньому дні, […]...
37. Вернадський Іван Васильович Вернадський Іван Васильович (1821 – 1884) – відомий український економіст. Батько В. І. Вернадського. Обгрунтував положення про те, що до аналізу потреб слід включати все суспільство й окрему людину (колективні потреби на той час були нерозвинені). Водночас у своїй магістерській дисертації “Теорія потреб” він дав аналіз національних і регіональних потреб. Дотримувався поширеної нині у західній […]...
38. Відтворення робочої сили Відтворення робочої сили – відтворення фізичних, розумових і організаторських здібностей людини, основних рис людини економічної (людини – працівника і людини – власника). Найважливішими рисами людини – працівника є рівень її освіти і кваліфікації, економічного мислення, ступінь розвитку економічних потреб та інтересів, психофізіологічні якості (працьовитість, цілеспрямованість тощо). Основними рисами людини – власника є її участь в […]...
39. Суспільно корисна праця Суспільно корисна праця – трудова діяльність окремих індивідів, трудових колективів, сукупного працівника, спрямована на створення необхідних і корисних благ для задоволення потреб суспільства та сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Корисність такої праці залежить передусім від того, наскільки створений продукт або послуга відповідають дедалі більшим потребам населення, які зазнають кількісних та якісних змін на […]...
40. Операції процесу організації Операції процесу організації – послідовні (залежно від логічного розвитку) етапи свідомої цілеспрямованої операції в діяльності людини. Такими послідовними етапами є: 1) збирання необхідної інформації та усвідомлення потреб, інтересів і спонукальних мотивів діяльності; 2) з’ясування комплексу умов, необхідних для задоволення таких потреб та інтересів; 3) чітке обгрунтування основної мети та похідних від неї цілей і завдань; […]...