Час виникнення та основні етапи розвитку української мови
Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови
2. Час виникнення та основні етапи розвитку української мови
Українська мова походить від право-слов’янської – спільної мови всіх слов’янських племен, що проіснували до VII ст. У розвитку української мови виділяють періоди:
– протоукраїнський (VII – XI ст.)
– староукраїнський (XI – XIV ст.)
– середньо-український (кінець XIV – початок XIX ст.)
– новий (початок XIX і до нашого часу)
До
У княжу добу паралельно функціонували дві мови, які не дуже між собою відрізнялися, – жива розмовна староукраїнська мова і літературна, або церковнослов’янська, яка була запозичена у Болгарії. Живою розмовною мовою, представленою кількома діалектами, послугувалася переважна більшість населення Київської Русі, а літературну використовували освічені верстви тогочасного суспільства. Коли було прийнято християнство, то почали створюватися школи,
У козацьку добу (XVI – поч. XVIII ст.) бурхливо розвивала українська наука, шкільництво, література, книгодрукування. Літературна мова сягаю апогею свого розвитку. Мелетій Смотрицький створює славнозвісну “Граматику слов’янську” старослов’янської мови. Продовжує формуватися жива розмовна мова нашого народу, якою твориться багатющий український фольклор.
Внаслідок цілковитою втрати Україною політичної незалежності в кінці XVII – XVIII ст. українська літературна мова і культура в цілому зазнають переслідувань з боку російського уряду і церкви, закривається мережа українських братських шкіл. Натомість відкриваються російські школи і університети.
У час, здавалось би, найбільшого культурного занепаду з виходом “Енеїди” I. Котляревського в 1798 році, написаної живою розмовною мовою, починається новий етап у розвитку української літературної мови, мистецтва і науки. Незважаючи на переслідування української культури, русифікація України впродовж XIX – поч. XX ст. завдають великої шкоди, але не зупиняють українського культурного відродження.
Розвиток української літератури йде рівнобіжно з розвитком української лінгвістики. У період визвольних змагань (1917 – 1920) українська мова знову стає державною і усувають всі перешкоди на шляху її розвитку, проте ненадовго. З початку 30-х років розпочинається новий тотальний наступ на українство. Русифікується словниковий склад української мови, звужується сфера вживання української мови. З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року розпочинається відродження української мови. Як будь-яке суспільне явище, мова постійно розвивається. Причому не всі її рівні (лексика, фонетика, морфологія, синтаксис, стилістика) змінюються однаково.
Лексика безпосередньо відбиває всі зміни, що відбуваються у суспільному житті. Так, наприклад зникли із загального вжитку слова: цар, граф, наймит, земська управа, бо зникли предмети і явища, названі цими словами. З’явилися слова й словосполучення кібернетика, голографія, лазер, комп’ютер, космонавт, біоінженерія.
Але є слова, які незмінно вживаються протягом багатьох століть, наприклад: земля, вода, дерево, день, веселий, червоний, сто, я, ти. Завдяки такій стійкості основного шару лексики мова може забезпечувати тривкий зв’язок між різними, навіть далекими поколіннями людей.
Зміни в звуковій системі і граматичній будові відбувалися дуже повільно і зумовлювалися внутрішніми законами розвитку мови. Так, наприклад, у давньоруській мові звуки ш, ч, ж, дж були м’якими. Десь наприкінці XVI ст. в українській мові вони стверділи. Проте і зараз шиплячі звуки в багатьох випадках стоять поряд із м’якими: вони, як і м’які, можуть продовжуватися (збіжжя, ніччю – як колосся, тінню); після них, як після м’яких, у закінчення іменників ніколи не виступають голосні о, и, а тільки е, і ( межею, межі – землею, землі.). Колись прикметники відмінювались так само, як іменники. Згодом вони втратили цю здатність, але й тепер залишки колишнього відмінювання прикметників спостерігаються в застиглих формах від прикметникових прислівників: звисока – як дуба. Знання того, як розвивалась мова, допомагає краще розуміти її сучасний стан глибше усвідомити її особливості.
До основних ознак високорозвинених літературних мов належать (поряд з іншими) багатство виражальних засобів мови на всіх рівнях її структури, всебічний розвиток функціональних стилів та завершеність стилістичної диференціації мовних елементів, якщо про неї взагалі можна говорити як про кінцевий процес.
Історія літературної мови – це одночасно й історія її стилістики, історія формування і розвитку стилістичної системи національної мови – стилів, стилістичних засобів, тропіки і фігур. Складні історичні, політичні, економічні, національно-культурні умови життя українського народу, спричинені втратою ним своєї державності й залежністю від інших народів, зокрема російського та польського, не могли не позначитися на формуванні й розвитку української літературної мови.
Державна влада і літературна мова за нормального перебігу історії народу постають одночасно. І перша “заявка” літературної мови – це насамперед поява її офіційно-ділового стилю, щоправда не в тому відшліфовано-документальному вигляді, який маємо нині. В давній книжній українській мові цей стиль поєднував зростаючі елементи наукового стилю й майбутньої публіцистики та історичної прози. Пізніше, у XVII-XVIII ст., офіційне українське письменство представлене універсалами Богдана Хмельницького, грамотами, листами гетьманських і полковницьких канцелярій, міських управ тощо. Художня й полемічна література все більше відходила від давньокнижних традицій і потребувала життєдайності народної мови. Давня літературна мова (ділова, наукова та історична проза), переобтяжена книжними елементами, чужомовними запозиченнями (Л. Булаховський називав її церковнослов’янсько-білорусько-українською мішаниною), відставала від новочасних національно-культурних запитів. Українське суспільство відчувало необхідність створення своєї літературної мови на іншій, не давньокнижній основі.
У XVIII – на початку XIX ст. сформувалася нова українська літературна мова, яка стала загальнонаціональною і послідовно розвинулася в сучасну українську літературну мову. Вона продовжувала художні традиції своєї попередниці – давньої мови, але інерція книжного викладу вже була перервана. Нова мова мала гомогенну основу, грунтувалася на народно-розмовній основі – південно-східному наріччі. Це вже був час остаточної і повної втрати Україною своєї державності, посиленої русифікації шляхетської верхівки, постійних утисків та заборон української мови, книг, релігії, літератури, культури. Сфера суспільних функцій української мови звужується, тому офіційно-ділове, наукове письменство української мови розвиватися не могло. Українська мова функціонує тільки у сфері побуту і з багатьма обмеженнями – у художній літературі. Нова українська літературна мова розвивається тільки у художньому стилі, спираючись на фольклор і живомовну практику. В побуті ще панує стихія усно-розмовної мови, та вже поширюється суржик.
Слід відзначити, що аналогічний шлях розвитку, з певними особливостями, проходили й літературні мови інших народів, зокрема тих, що не мали своєї державності чи втрачали її, – білоруська, словацька, сербсько-хорватська, верхньолужицька. Те, що українська літературна мова в її новому образі переорієнтовувалася через історико-політичні причини лише на художній стиль (інших можливостей просто не було), врятувало нашу мову від загибелі, хоча така загроза була. Серед інших стилів художній стиль займає особливе місце і як опора всієї літературної мови. Він міцно пов’язаний з усною і народною творчістю, живиться її образними і мовними засобами, постійно збагачується елементами усної розмовної мови, і використовує діалектизми. Оскільки художній стиль містить у собі елементи інших мовних стилів, сприяє їх розвитку і користується їх здобутками, іноді поняття літературної мови і мови художньої літератури ототожнюють, хоча насправді поняття літературної мови значно ширше, місткіше, об’єднує мову художньої літератури й інші стилі.
Нова українська літературна мова постала на добрій основі, вона сформувалася на синтезі кількох джерел. Це і традиції давньої літературної мови, і фольклор, і жива народна мова, і говірки основних наріч, і впливи сусідніх літературних мов. Проте серцевиною цього формування є концентрація діалектів української мови, насамперед середньо-наддніпрянських (полтавських, слобожанських, степових) говірок, що представляють південно-східне наріччя України, її центральну частину.
Вплив цих говірок помітний у живомовній стихії “Енеїди” і “Наталки Полтавки” Івана Котляревського, у творчості Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Віктора Забіли, Миколи Петренка, Левка Боровиковського, Пантелеймона Куліша, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Івана Карпенка-Карого та ін. Проте літературні мови “як щось стале виникають, звичайно, не відразу, а як сума спроб, вдалих і невдалих, часто – як окремі струмочки і струмки, поки не з’явиться серед представників слова, що вибивається вгору, авторитет, художній або граматичний, чи взагалі стилістичний, писемні твори якого вже не сприймаються як спроби, а стають зразковими і надовго визначають шлях мови, що він її репрезентує”. Таким авторитетом, який став зразком (і не тільки у сфері мови) та визначив шлях української мови, є Тарас Шевченко. Мовотворчість Івана Котляревського міцно спиралася на живу народну мову, але не могла бути взірцем для загальнонаціонального мовно-літературного наслідування через бурлескний, комічний характер більшості його творів, обмеженість і розмовно-побутовістю і невисокою нормативністю, зокрема у сфері лексики.
Про те, що нова українська літературна мова зачиналася на народно-розмовній основі, свідчать лексика і фразеологія “Енеїди” І. Котляревського, яка стала першим великим твором нової української літератури.
З ідеями, темами й образами поширювався і закріплювався в освітньо-культурному житті українців мовний матеріал південно-східного наріччя – фонетико-орфоепічний, лексичний, граматичний, стилістичний. Саме це наріччя охоплювало найбільшу етнічну українську густонаселену територію і вже на початок XVIII ст. відзначалося найвищою уніфікованістю і лексичних, граматичних, вимовних норм. Носіями говірок цього наріччя було багато відомих письменників і діячів культури, серед яких особливе місце належить Тарасові Шевченку як засновнику нової української літератури і нової літературної мови.
Тарас Шевченко синтезував у своїй мовотворчості виражальні елементи багатьох джерел: живої народної мови, українського фольклору, зокрема народної пісні, давньої літературної традиції, біблійної міфології, запозичень тощо. Надзвичайна популярність Шевченка і поетичної творчості робили його мову вже літературною нормою для українців усіх регіонів. Користуючись незамуленими джерелами народної пісні і живої розмови, Шевченко підніс українську мову до вершин неймовірної краси звучання і форми, розширив її виражальні можливості, показав спроможність передавати нею найтонші відтінки думок і почуттів, найглибші філософські й політичні узагальнення. Збагатившись мовотворчістю Т. Шевченка, нова українська мова остаточно переросла бурлескну традицію і стверджувалась як повноцінна літературна мова.
На формуванні нової української літературної мови позначився і вплив південно-західного наріччя. Художній стиль збагатився елементами південно-західного наріччя через творчість таких визначних майстрів українського слова, як Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська. Вплив північного наріччя української мови на літературну йшов через творчість Леоніда Глібова, Лесі Українки, Павла Тичини.
Художній стиль, започаткувавши нову українську літературну мову, став регулятором її норм і основою для формування інших функціональних стилів. Виражаючи національну ментальність народу, художній стиль підіймає планку інтелектуальних потенцій та естетичних смаків українського суспільства, обслуговуючи духовну культуру, творче життя.
Художній стиль займає особливе місце серед стилів. Він започаткував розвиток нової української літературної мови на народно-розмовній основі. Багатством засобів і довершеністю мовлення, текстами художньої літератури художній стиль засвідчує високий рівень розвитку сучасної української літературної мови, представляє її у мовному просторі. Художній стиль є серцевиною стилістичної системи національної мови. Він активно взаємодіє з усіма іншими стилями і впливає на їх формування та розвиток. З одного боку, в його текстах використовуються зі стилістичною метою елементи інших функціональних стилів. Це зумовлюється тим, що предметом образного зображення у художньому стилі є всі сфери людського життя – політична, правова, наукова, виробнича та ін. З іншого боку, він постійно “постачає” мовні елементи у певні жанри інших стилів. Полемічність і публіцистичність художньої творчості українських письменників відбрунькувала від художнього стилю публіцистичний стиль (наприклад, починаючи з давньої полемічної літератури, послань І. Вишенського, діалогів Г. Сковороди, статей І. Франка, Лесі Українки та ін.). Багатство словника художньої мови, розвиненість граматичної структури дають добру основу для термінотворення і розвитку наукового стилю. Художній стиль широко використовує матеріал усно-розмовного стилю, але й дисциплінує його, вводить у літературні норми побутове мовлення. Усно-розмовний стиль літературної мови постійно орієнтується на норми художнього, тому що він є зразком літературних норм, еталоном мовної культури. Унікальність художньої мови в тому, що в ній у взаємозв’язках і переходах реалізуються всі функціональні типи мовлення. Відтак, всі слова поділяються на стилістично нейтральні та стилістично марковані.
Художній стиль розвиває всі стилістичні засоби національної мови, які потім використовують інші стилі. Тільки художній стиль має багату систему стилістичних колоритів – офіційного, урочистого, піднесеного, книжного, інтимного, дружнього, жартівливого, іронічного, фамільярного, саркастичного, сатиричного. Через авторське образне бачення художній стиль естетизує матеріал практичної мови і закріплює за мовними одиницями стильові й стилістичні значення. Наприклад: Наталка Полтавка, Катерина, вишневий садок, тополя, думи, гайдамаки, розрита могила, лісова пісня, мавка, зів’яле листя, тіні забутих предків, на білих островах, тронка, чотири броди і т. ін.
Related posts:
- Етапи розвитку літературної української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Ключові слова: мовна норма, функціональні стилі мовлення, офіційно-діловий стиль, мовлення державного службовця. Етапи розвитку літературної української мови Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української […]...
- ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ 3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови § 6. ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ Мовознавчі студії 62. І. Прочитайте. Складіть план статті. Випишіть ключові слова. Які факти підтверджують, що українська мова – одна з найстаріших індоєвропейських мов? ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Більшість гіпотез щодо прабатьківщини […]...
- Основні етапи вивчення української мови 2.2. Основні етапи вивчення української мови Шкільний курс рідної мови єдиний з 1 по 11 клас. Це відображено в Державному стандарті і чинних програмах для 1-4 і 5-11 класів загальноосвітньої школи. Програми визначають систему основних знань з мови й умінь користуватися нею в усній і писемній формах, а також послідовності роботи над ними. Програми з […]...
- Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...
- Основні етапи розвитку української державності Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 12. Конституційне право України 2. Основні етапи розвитку української державності. Пригадайте, які державні утворення існували на території сучасної України. Найдавнішими державними утвореннями на території України були держави кімерійців (X-VIІ ст. до н. є.), скіфів (VII ст. до н. е. – І ст. н. е.), сарматів (III ст. до […]...
- Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...
- Стилі української мови – СТИЛІСТИКА СТИЛІСТИКА Стилі української мови Сучасна українська літературна мова обслуговує різні сфери суспільного життя, тобто є багатофункціональною. Це зумовлює її функціонально-стильове розмежування – поділ на функціональні стилі. Кожен стиль має свої властивості (мовні норми), які виділяють його серед інших стилів і найкраще відповідають меті спілкування. Функціональний стиль – різновид мови з властивими йому мовними засобами (лексичними, […]...
- Функціональні стилі мовлення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Функціональні стилі мовлення Сучасна українська літературна мова має функціональну розгалуженість, що породжує стилі літературної мови. Літературна мова становить собою систему стилів. Стиль (від лат. stylus – “загострена паличка для писання”) – це система мовних елементів, способів їх відбору й уживання, об’єднаних за […]...
- Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі ВСТУП УРОК № 1 Тема. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі Мета: подати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль її в Українській державі; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї. Обладнання: підручник. […]...
- Основні аспекти навчання української мови 1.5. Основні аспекти навчання української мови Мова існує в суспільстві – у своєму національному середовищі – як складне і багатогранне явище. Звідси – вивчати її треба всебічно, цілісно, в сукупності всіх її граней, виявів, на доступному рівні для учнів різних вікових груп і типів шкіл. Традиційно в методиці української мови визначають такі аспекти її навчання: […]...
- КРАСА Й БАГАТСТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мета: навчальна: поглибити знання про багатство і красу української мови; розвивальна: розширити лінгвістичний кругозір учнів шостого класу; виховна: виховувати шанобливе ставлення та любов до української мови як рідної та державної, повагу до інших мов. Внутрішньопредметні зв’язки: різні рівні української мови та соціолінгвістичні відомості. Міжпредметні зв’язки: українська й інші мови; українська та світова літератури. Тип уроку: […]...
- Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей самий термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, […]...
- З історії заборони української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення З історії заборони української мови (За матеріалами: Кононенко П. П., Кононенко Т. П. Феномен української мови: Генеза, проблеми, перспективи. Історична місія. – К.: Наша наука і культура, 1999. – С. 17-19). Українська мова мала довготривалу трагічну долю. Причина й мета заборони української […]...
- Літературна норма української мови Закон України “Про Державний Гімн України” від 6 березня 2003 року Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції: Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на […]...
- ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ 3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови § 9. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ Мовознавчі студії 93. Опрацюйте інформацію. Складіть план, випишіть ключові слова і дати. Підготуйте усний переказ тексту. У зв’язку з якими історичними подіями у 1939 році було переглянуто правопис? У […]...
- Краса і багатство української мови І СЕМЕСТР ВСТУП Урок № 1 Тема: Краса і багатство української мови Мета: поглибити знання про багатство та красу української мови, звернути увагу на багатство її лексичного складу та граматичну досконалість, її милозвучність та мелодійність; формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, пам’ять, емоційну сферу, вдосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати повагу та любов до рідної […]...
- ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 14. ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовознавчі студії 162. І. Прочитайте лінгвістичну довідку. Розкажіть, які одиниці мови є предметом вивчення фонетики. Під час членування мовного потоку виділяють найбільшу фонетичну одиницю – фонетичну фразу. Фрази можуть мати різну тривалість: так, у діалогах вони короткі, в […]...
- Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською Урок 11 Тема. Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською Мета: з’ясувати поняття “рідна мова”, ознайомити з мовами інших народів; розвивати усне мовлення учнів; сприяти розвиткові вміння співпрацювати у групах; виховувати любов до рідної мови та повагу до мов інших народів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання 1. […]...
- Поняття літературної мови та її норми Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови План: 1. Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. 2. Час виникнення та основні етапи розвитку української мови. 3. Особливості писемного професійного мовлення. 4. Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та […]...
- Краса і бaгaтcтвo української мови Вступ Краса і бaгaтcтвo української мови 1 Прочитайте тексти та поміркуйте над поданими після них запитаннями. ІЗ СИВОЇ ДАВНИНИ ЧОВНИ ЗОЛОТІЇ Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра? Чи купалася в його ласкавих водах? Чи злітала з його мільйоннокрилим птаством? Мово! Течеш вічно, як ріка. “Тече […]...
- Урок розвитку комунікативних умінь № 20. Відповідь на уроках української мови в науковому стилі Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 91 Тема. Урок розвитку комунікативних умінь № 20. Відповідь на уроках української мови в науковому стилі Мета: – навчальна: навчити учнів послідовної планомірно викладати зміст засвоєного лінгвістичного матеріалу; – розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння систематизувати засвоєні відомості; аналітичні вміння, пам’ять; – виховна: виховання культури праці. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, […]...
- Календарно-тематичне планування уроків української мови в 6 класі. І семестр № пп Зміст уроку Дата ВСТУП 1 Краса й багатство української мови 2 Урок розвитку комунікативних умінь № 1. Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники. Навчальне аудіювання тексту художнього стилю 3 Урок розвитку комунікативних умінь № 2. Жанри мовлення: оповідання, замітка, повідомлення, план роботи, оголошення, особливості їх побудови ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО […]...
- Лінгвістичні основи навчання української мови 1.4. Лінгвістичні основи навчання української мови Основою шкільного курсу української мови є мовознавча наука – розгалужена система знань про мову, її структуру, основні одиниці і способи поєднання цих одиниць у тексті. Суттєвими для навчання української мови є такі її ознаки: мова знакова система; у мовному знаці поєднуються ідеальна і матеріальна сторони; мова – явище поліфункціональне […]...
- ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ СТ. Українська література цього періоду розвивалась у складних умовах протиборства різних суспільно-політичних та художніх тенденцій. Попри те, що українська територія була розірвана і народ України зазнав соціального та національного гноблення з боку царизму та австро-угорської монархії, поширювалися демократичні ідеї, прогресивні […]...
- Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції. Формування мовленнєвої компетенції учнів, зокрема вмінь сприймати й розуміти думки інших та планувати й створювати власні висловлювання, зумовлює навчання української мови на основі текстів, що сприяють опануванню національних і загальнолюдських культурних та духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями. Дидактичний матеріал у вигляді текстів різних […]...
- Поняття про стилі мовлення – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Поняття про стилі мовлення Стиль мовний – це різновид літературної мови, який використовується в певному суспільному аспекті життя людей. Це і побутове спілкування, і офіційно-ділові відносини, і законотворча діяльність, і наукові праці, і публіцистична праця, і художня творчість тощо. У кожній з цих сфер життя суспільства […]...
- КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 КЛАСІ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 КЛАСІ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ № зп Дата Зміст уроку Примітки ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ 3 СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ 1 Вступ. Українська мова у світі. Українська діаспора 2 Розвиток мовленнєвих умінь. Культура мовлення і комунікація. Поняття комунікації як діяльності учасників спілкування з мстою інформаційного обміну та взаємовпливу. Дотримання […]...
- МОВНИЙ “СУРЖИК”, ЙОГО ПРИЧИНИ. ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні § 4. МОВНИЙ “СУРЖИК”, ЙОГО ПРИЧИНИ. ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовознавчы студії 27. І. Опрацюйте статтю. З’ясуйте за словником, що означає слово суржик. Сформулюйте основну думку тексту. Чому “суржик” шкідливий для будь-якої мови? Сотні невольничих літ, упродовж яких знищували культуру українського народу, десятиліття панування тоталітарної Системи, коли […]...
- Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі II семестр № пп Дата Зміст уроку Соціокультурна лінія Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (продовження) 57 Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) 58 Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом 59 Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів […]...
- Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю Кожен мовний стиль формується із стилетвірних і нестилетвірних явищ, особливостей. Саме стилетвірними мовними одиницями один стиль мови відрізняється від усіх інших стилів. Такі засоби зосереджують у собі неповторну стильову своєрідність, сконцентровано виявляються в одному стилі, а в інших простежуються лише частково. Наприклад, слова і […]...
- КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ № з/п Дата Зміст уроку Примітки ВСТУП 1 Мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення, їх відмінність 2 Два рівні володіння мовою: мовлення правильне й комунікативно доцільне. Синоніміка й варіативність. Стилістична норма й стилістична помилка 3 Урок розвитку […]...
- Стиль мови і культура мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і культура мовлення Наявність стилів мови в сучасних літературних мовах, зокрема і в українській, є одним з найвагоміших показників їх високого розвитку, прогресу, повноцінного функціонування. Обсяг і багатство кожного стилю визначаються обсягом і станом розвитку тієї сфери життя, яку обслуговує мова в параметрах певного стилю з його своєрідними мовним засобами. […]...
- Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови 10. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови Важливого складовою навчально-виховного процесу є позакласна робота з української мови, під якою розуміють цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних інтересів учнів мовні заняття з ними, що виходять за межі уроків, іноді й за межі програми з […]...
- Основні етапи розвитку світового господарства СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 2 СВІТОВИЙ РОЗВИТОК І ЕКОЛОГІЯ § 9. Основні етапи розвитку світового господарства Прагнення людей до матеріального збагачення і безмежного споживання ресурсів є природною рисою людини нашої цивілізації. Такі самі цілі й орієнтири характерні не тільки для людей, а й для держав. Упродовж історичного розвитку суспільства змінювалися способи збагачення, […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТВАРИННОГО СВІТУ НА ЗЕМЛІ Біологія – універсальний довідник ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ ТИП ХОРДОВІ ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТВАРИННОГО СВІТУ НА ЗЕМЛІ Розвиток тваринного світу від одноклітинних до багатоклітинних. Більшість учених вважає, що першими тваринами на Землі були стародавні найпростіші, з яких виникли сучасні типи одноклітинних. Найскладнішу будову з нині живучих одноклітинних мають багатоядерні та колоніальні джгутикові. Зі стародавніх колоніальних джгутикових […]...
- Поглиблений курс української мови 2.4. Поглиблений курс української мови Курс поглибленого вивчення української мови практикується в школах (класах) гуманітарного профілю. Він зорієнтований на те, щоб закласти основу грунтовної лінгвістичної підготовки школярів і вдосконалити їхню мовленнєву підготовку. Завдання курсу – дати учням глибокі і систематичні знання з усіх розділів науки про українську мову, сформувати уміння й навички використання їх на […]...
- Закономірності навчання української мови 1.7. Закономірності навчання української мови Засвоєння рідної мови – процес безперервний, що починається з перших років і триває упродовж усього життя людини. Інтенсивне засвоєння мови відбувається під час спілкування, коли активно формуються комунікативні уміння і навички. Вчені вважають, що навчання мови підлягає певним закономірностям, урахування яких сприяє ефективній організації навчального процесу, в т. ч. її […]...
- Основні вимоги до ділового мовлення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Основні вимоги до ділового мовлення З поняттям стилю тісно пов’язане поняття культури мовлення. Культура мовлення будь-якої особи є складовою її загальної культури і безпосередньо залежить від знання норм сучасної української літературної мови. Культура мовлення починається з уміння слухати, правильно, точно і логічно […]...
- Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 60 Тема. Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова Мета: дати учням поняття про лексикологію як розділ науки про мову, про власне українські й запозичені слова, вчити користуватися словником іншомовних слів; розвивати спостережливість та вміння поповнювати свій лексикон новими словами; виховувати повагу до рідної мови. Обладнання: підручник, словники, таблиця, […]...