Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Черчілль Вінстон Леонард Спенсер

Черчілль Вінстон Леонард Спенсер

Політологічний словник

Черчілль Вінстон Леонард Спенсер (1874 – 1965)- видатний політичний діяч, автор популярних історико-політичних творів, лідер консервативних кіл Великобританії, походив з впливової аристократичної родини герцогів Мальборо. Освіту здобув у закритій привілейованій школі Харроу, далі – кавалерійський заклад, після чого одержав чин лейтенанта і брав участь у колоніальних військових операціях в Індії, Судані та військовим кореспондентом в англо-бурській війні. У 1900 р. покинув військову службу з тим, щоб зайнятися політичною

кар’єрою і був обраний до парламенту від консерваторів, але у 1904 р. з кар’єристських міркувань перейшов до Ліберальної партії, був обраний до парламенту від лібералів. З 1906 до 1922 р. одержує міністерські портфелі в урядах лібералів: колоній, торгівлі, внутрішніх справ, військово-морським, військового постачання, військового в авіації. В умовах гострої політичної та економічної кризи початку 20-х років, коли Ліберальна партія зійшла з політичної арени, Ч. знову повертається до консерваторів, ідеологія та політика яких завжди були для нього близькими. У 1924 р. його знов обирають до парламенту від Консервативної

партії і він одержує посаду міністра фінансів (1924 – 1929 рр.). У 30-ті роки Ч. активно виступає проти зовнішньополітичного курсу Болдуїна – Чемберлена, вважаючи його недалекоглядним та вкрай ризикованим, і вимагає швидкого переозброєння англійської армії. Після вступу Англії у Другу світову війну (вересень 1939 р.) Ч. призначають військово-морським міністром, а з травня 1940 р. він стає прем’єр-міністром коаліційного уряду (до липня 1945 р.).

На посаді прем’єр-міністра Ч. організував енергійну перебудову всього життя держави на ведення війни з Німеччиною, Італією та Японією. Він розумів, що без Радянського Союзу Англія приречена на військову поразку. 22 червня 1941 р. Ч. заявляє про підтримку СРСР у війні з гітлерівською Німеччиною. З радянським урядом було підписано угоду про спільні дії (липень 1941 р.) і договір про військовий союз (травень 1942 р.). У роки війни у Великій Британії утворився єдиний фронт, в якому народ об’єднався в боротьбі проти фашистських агресорів, а Ч. перетворився з лідера консерваторів на національного військового лідера. Правильний крок, зроблений Ч. у 1940 р., врятував Англію від неминучого розгрому і дав їй можливість закінчити війну в лавах переможців антифашистської коаліції. Це був найвищий тріумф Ч. як політика і державного діяча. Успіх Ч. пояснюється тим, що в умовах трагічних обставин його дії у той час найкраще відповідали національним інтересам держави і всього народу. Черчілль брав участь у зустрічах глав урядів СРСР, США і Великої Британії у Тегерані (1943), Ялті та Потсдамі (1945). Його листування зі Сталіним у роки війни свідчить про вирішення складних, а інколи скрутних проблем (Арденська операція 1944-1945 рр.), які виникали в стані англо-американських військ і долалися завдяки союзницькій вірності з радянського боку.

У липні 1945 р. консерватори зазнали поразки на парламентських виборах і уряд Ч. пішов у відставку. Після цього Ч. займає різко ворожу позицію до Радянського Союзу, а його промова в американському містечку Фултон у березні 1946 р. стала початком “холодної війни”. У цій промові Ч. закликав до превентивної війни Англії та США проти Радянського Союзу і східноєвропейських держав народної демократії. У цей період він стає лідером різко антирадянської зовнішньої політики в західному світі. Спочатку заклик Ч. не зустрів відкритої підтримки з боку американського уряду, але коли незабаром були проголошені “доктрина Трумена” та його “нова політика” (1947 р.), Ч. торжествував, а в політичних промовах колишнього союзника по антигітлерівській коаліції постійно присутні ідеї та тези про зміцнення англо-американського військового співробітництва, щоб зупинити радянську “загрозу”. У 1951-1955 рр. Ч. – знову прем’єр-міністр держави. Він бере активну участь у зміцненні НАТО, в організації ремілітаризації Західної Німеччини, створенні військово-політичних блоків СЕАТО і “Багдадський пакт”, сприяє створенню в Англії власної ядерної зброї. У 1955 р. Ч. пішов у відставку і, хоча залишався до 1964 р. депутатом парламенту, фактично відійшов від активної політичної діяльності.

Черчілль був яскравим публіцистом, автором багатьох книг історико-мемуарного жанру. Серед них “Історія малакандського походу”, “Життя лорда Рандолфа Черчілля”, “Світова криза”, “Мальборо, його життя і час”, “Друга світова війна” (у 6 т.), “Історія народів, які розмовляють англійською мовою”. Відомий політик завжди писав історію під власним кутом зору, а його твори характеризувалися великим обсягом свіжого фактичного матеріалу. Історико-літературна спадщина Ч. має не тільки пізнавальний інтерес для читачів, які цікавляться минулим, а й велике наукове значення для дослідження історії політичного життя XX ст.

Трухановский В. Г. Уинстон Черчилль. Политическая биография. – М., 1968; Дзелепи Э. Секрет Черчилля. – М., 1975; Переписка Председателя Совета Министров СССР с президентами США и премьер-министрами Великобритании во время Великой отечественной войны 1941 – 1945 гг. – Т. 1. – М„ 1957; Трухановский В. Г. Черчилль // Советская историческая энциклопедия. – Т. 15. – М., 1974.

А. Пахарев