Чергування У з В – Орфографія

Related posts:

1. Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється з-за берези. (Л. Укр.) 2. Перед приголосними (крім с, ш), рідше – перед сполученням приголосних на початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним: З її приїздом якось […]...
2. Чергування І з Й – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Буква І пишеться: 1. Після приголосного або розділового знака, крапки з комою, трьох крапок (у вимові на місці паузи) перед словами з будь-яким початковим звуком: День і ніч не спала, малих діток доглядала. (Шевч.) Нема вже тієї хатини, і я в сивині як у сні. (Павл.) 2. На […]...
3. Чергування У-В УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Чергування У-В В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в – у словах, якщо це не змінює значення слова. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: 1. Між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел. 2. На початку […]...
4. Чергування прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Чергування У – В В українській мові чергуються прийменники У – В. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: А) між приголосними: Десь у хлібах кричав перепел; Б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); У лісі стояв […]...
5. Чергування звуків – Орфоепія Орфоепія Чергування звуків В українській мові нерідко відбувається чергування як голосних, так і приголосних звуків. Розрізняють чергування позиційні та історичні. Позиційні – це такі чергування, які залежать від позиції звука (його місця у слові), найчастіше виявляються при вимові: – : ; – : . Особливо важливим є чергування – (на письмі у – в), – […]...
6. Чергування І – Й УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Чергування І-Й Сполучник І та початковий ненаголошений І В ряді випадків чергуються з Й у тих же позиціях, що й У – в. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: 1. Після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, […]...
7. Основні поняття до розділу “Будова слова. Орфографія” БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Основні поняття до розділу “Будова слова. Орфографія” Спільнокореневі слова – це слова, утворені від одного кореня: ліс, лісник, лісок, пролісок. Форма слова – це те саме слово, що стоїть в іншому відмінку чи роді, числі: сонце, сонця, сонцем; високий, високе, високою. Змінювані та незмінювані слова Правопис префіксів Правила Приклади 1. Префікс с […]...
8. БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Морфеміка – це розділ науки про мову, що вивчає будову слова. Слова складаються із найменших значущих частин: Коренів, префіксів, суфіксів і закінчень. Ці частини називаються Морфемами. Отже, будова слова – це морфемний склад слова. Наприклад, у слові Мужній Виділяємо три морфеми – корінь Муж-, суфікс – н – І закінчення – ий; […]...
9. Правопис І та И в основах іншомовних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах іншомовних слів Пишеться І: 1. Перед голосними та й, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж, нотаріус, Греція, Чіатурі. 2. Після г, к, х, п, м (якщо це не виняток): гірлянда, кіно, хімік, пігмей, мільярд. 3. У географічних назвах після з, с (якщо це не виняток): […]...
10. Чергування Е з И – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Чергування Е з И відбувається у небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс ‑а, тобто – ер – переходить в – ира-: беру – збирати, протерти – протирати, вмерти – вмирати, сперти – спирати, дерти – здирати, терти – стирати, перу – обпирати, жерти – пожирати, зтерти – […]...
11. Чергування О, Е(Є) з І(Ї) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування О, Е(Є) з І(Ї) Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках: 1. При зміні форм – іменників: доба – діб, копа – кіп, двори – двір, осі – вісь, носорога – носоріг; – прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового – дядьків, Києва […]...
12. Основні випадки чергування у – в, і – й ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування у – в, і – й Основні випадки чергування прийменників у – в і префіксів у – – в- 1. Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, У вживається: А) між буквами на позначення приголосних. Приїду, було, до них У […]...
13. М’який знак та Апостроф в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія М’який знак та Апостроф в іншомовних словах М’який знак ставиться: після м’яких д, т, з, с, л, н, перед ї, йо, я, ю, є: адьє, пасьянс, мільярд, батальйон, бутоньєрка, каньйон, Севілья, В’єнтьян, Ньяса. М’який знак не ставиться: коли буквами я, ю позначають звуки а, у після м’якого приголосного: дюна, ілюзія, малярія, нюанс. […]...
14. Правопис О та А – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та А 1. У кількох дієслівних коренях голосний О перед наступним складом із суфіксом – а або – ува чергується з А, а саме: гонити – ганяти, ломити – ламати, клонитися – кланятися, могти – допомагати, котити – обкачати, скочити – скакати, кроїти – краяти, схопити – хапати. 2. Чергується […]...
15. Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї – Орфографія Українська мова Орфографія Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здоров’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хом’як, Прип’ять, кам’янка. 2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я. 3. Після […]...
16. Чергування о – а, е – і, е – и БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування о – а, е – і, е – и При чергуванні – буква А пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом – а – (-я-): Гонити – гАНяٰТи, котити – обкАЧаٰТи, ломити – лАМаٰТи, допомогти – допомАГаٰТи, вискочити – скАКаٰТи, схопити – хАПаٰТи. Пишеться […]...
17. Чергування Е – О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й – Чергування голосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних Чергування Е – О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й Е пишеться після Ж, ч, ш, щ, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з Е та И (яке походить від давньоруського И): Вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь, увечері, учень, […]...
18. Сполучення ЙО, ЬО – Орфографія Українська мова Орфографія Сполучення ЙО, ЬО Пишеться ЙО: 1. В українських словах на початку слів, після голосного та зрідка після приголосних: йому, йорж, знайомий, чийого, вйокати, підйомний. 2. В іншомовних словах (на місці іо, оу, jо, що вимовляються як один склад): йод, майор, курйоз, мільйон, Йорданія, Айова, Ескамільйо. Пишеться ЬО: для передавання звука о після […]...
19. Правопис слів іншомовного походження – Орфографія Орфографія Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні і подвоєні приголосні 1. У загальних назвах слів іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумулятор, бароко, беладона, група, інтелектуальний, комісія, лібрето, сума, шасі та ін. 2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня подвоєний приголосний маємо лише в тому випадку, коли в мові вживається непрефіксальне слово: імміграція (бо є […]...
20. Основні випадки чергування сполучників і – й – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування сполучників і – й 1. Щоб уникнути збігу приголосних, І вживається: А) після букв на позначення приголосних або паузи (на письмі після розділових знаків) перед буквами на позначення приголосних. Був дощ м’який, І Гречка пахне душно (М. Рильський). Зима… І […]...
21. Правопис приголосних у кінці префіксів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис приголосних у кінці префіксів Буква З пишеться: – у кінці префіксів роз-, без – незалежно від вимови: розписка, розчистити, безхмарний; – перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зжати, зсунути, зчистити. Буква С пишеться перед к, п, т, ф, х: скинути, сформувати, схил. В кінці префіксів від-, од-, над-, під – завжди […]...
22. М’який знак – Орфографія Орфографія М’який знак М’який знак пишеться: 1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько). 2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий). 3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – […]...
23. Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при – – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при- Пишеться пре- 1. В якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня якоїсь ознаки: презавзятий, прекрасний, пречудовий, премудрий. 2. В словах престарілий, презирство, презирливий, пречуття й у словах старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол. Пишеться при-: 1. Переважно в дієсловах, що означають: – наближення: прибігти, приблудитися, […]...
24. Правопис суфіксів іменників – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис суфіксів іменників 1. Суфікси – ик, – ник, – івник, – чик (-щик) пишуться зи: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик. ПриміткА. Слід відрізняти український суфікс – ик від іншомовних – ик, – ік (-їк). В іншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и […]...
25. Вживання апострофа – Орфографія Орфографія Вживання апострофа Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним не стоїть приголосний, що належить до кореня (крім р): б’ються, п’ятдесят, здоров’я, рум’яний, жираф’ячий. Але: духмяний, морквяний, цвях, дзвякнути; черв’як, верб’я, торф’яний; розв’язати, возз’єднання. 2. Після р при роздільній вимові: пір’я, матір’ю, узгір’я, бур’ян, подвір’я. […]...
26. Чергування [є]-[і], [е]-[и] ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Чергування [є]-[і], [е]-[и] 306. Прочитайте. Словами яких частин мови є подані слова? Визначте в дієсловах корені. Які голосні звуки чергуються в коренях? Летіти – літати; берегти – оберігати; випекти – випікати. У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [е]-[і]. Букву і пишуть у […]...
27. Чергування [о] Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 70 Тема. Чергування [о] – [е] після [ж], [ч], [ш]; [и] – [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [x] в коренях слів Мета: – навчальна: пояснити закономірності чергування голосних після шиплячих і задньоязикових звуків у коренях слів; формувати загально-пізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах; […]...
28. Чергування у-в, і-й, з-зі-із ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 50 Тема. Чергування у-в, і-й, з-зі-із Мета: дати учням поняття про чергування у-в, і-й, з-зі-із, навчити їх правильно вживати ці чергування в усному та писемному мовленні, обгрунтовувати свій вибір; формувати орфоепічні навички, розвивати фонематичний слух, увагу; виховувати почуття прекрасного. Обладнання: підручник, тексти диктантів. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА […]...
29. Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, й БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування Е – о Після ж, ч, ш, щ, й Після ж, ч, ш, щ, й: 1) пишемо Е Перед буквами на позначення м’яких приголосних і складами з та, що походить від давньоруського И, яке без змін збереглося в російській мові: ЖЕНити (рос. женИТь), ЧЕТвертий, […]...
30. Чергування О – А – Чергування голосних у дієслівних коренях УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних у дієслівних коренях Чергування О – А Це чергування відбувається в коренях ряду дієслів, змінюючи їх значення. Дієслова з О зазвичай позначають тривалу, нерозчленовану дію або одноразову, закінчену; дієслова з А – повторювану, багаторазову дію: Гонити – ганяти, котити – качати, кроїти – краяти, ломити […]...
31. Чергування о, е з і, чергування і з о, е після ж, ч, ш, щ та г, к, х БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 90 Тема. Чергування о, е з і, чергування і з о, е після ж, ч, ш, щ та г, к, х Мета: ознайомити учнів з випадками чергування і з о, е після ж, ч, ш, щ та г, к, х; о, е з і; формувати вміння знаходити слова, в […]...
32. О, Е, що не переходять в І – Чергування голосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних О, Е, що не переходять в І О, е не переходять в і в закритому складі в таких випадках: А) коли ці звуки вставні або випадні: Вікно – вікон, земля – земель, казка – казок, сотня – сотень;витер – витру, вітер – вітру; Б) у […]...
33. Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
34. Правопис О та У – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та У 1. Сумнівний звук перевіряється наголосом: голубка – голуб, розумний – розум. 2. Інколи для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було ненаголошеного у чи і: кожух – кожушина, зозуля – зозулястий, поріг – порога, собі – собою. 3. Завжди вимовляється і […]...
35. Правопис І та И в основах українських слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах українських слів Пишеться І: 1. Якщо відбувається чергування з О, Е: вечір – вечора, камінь – каменя. 2. Там, де в основах незапозичених російських слів виступає О або Е: вічність (вечность), чіткість (четкость). 3. Завжди на початку слова: інший. Пишеться И: 1. Там, де в російській […]...
36. Подвоєння букв в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння букв в іншомовних словах Подвоєння зберігається: 1. У власних іншомовних назвах і похідних словах: Андорра, Кассандра, Діккенс, Шиллер, Марокко, марокканський. 2. У деяких недавно запозичених іменах: Віссаріон, Аполлон, Геннадій, Палладій, Алла, Ганна. Подвоєння не відбувається: 1. В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови: Іполит, Кирило, Сава, Агнеса, Інеса. 2. У загальних […]...
37. Спрощення в групах приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Спрощення в групах приголосних 1. Відбувається у вимові та на письмі: – групи приголосних стн і ст спрощуються на сн і сл: перстень – персня, честь – чесний, область – обласний, щастя – щасливий; – винятки становлять слова кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний та прикметники, утворені від іменників іншомовного походження: контрастний, баластний, компактний, […]...
38. Уживання м’якого знака – Орфографія Українська мова Орфографія Уживання м’якого знака М’який знак уживається: 1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, гедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк. 2. Для позначення м’яких приголосних у середині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий, тьохкати. 3. Після з, […]...
39. Чергування [о]-[а] ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Чергування [о]-[а] 313. Прочитайте пари дієслів. Які голосні звуки чергуються в коренях кожної пари? Допомогти – допомагати; поклонитися – кланятися; захопити – хапати. У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [о]- [а]. Літеру а в корені дієслова пишуть перед наступним наголошеним суфіксом – […]...
40. Подвоєння і подовження приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння і подовження приголосних Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних: 1. Префікса й кореня слів – українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити; – іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм). 2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш. 3. Кореня […]...