Чи бувають у політичному житті особисті, групові



6 Чи бувають у політичному житті особисті, групові

Та корпоративні інтереси?

Сучасна політологія визначає групи інтересів як добровільні об’єднання, що склалися для вияву та репрезентації певних інтересів людей, які до них входять, для взаємовідносин як з іншими групами та політичними інститутами, так і всередині самих організацій. Звернімо увагу на те, що у вітчизняній політології поняття “групи інтересів” часто вживають як синонім понять “лобі” та “групи тиску”. Проте ці поняття значно вужчі і відображають лише

певні аспекти категорії “групи інтересів”.

Групи інтересів не мають на меті завоювання влади. їх мета – формально залишаючись поза органами політичної влади, різними засобами впливати на уряд та інші політичні органи. До головних засобів діяльності груп інтересів можна віднести: політичні переконання, інформування як тих, хто управляє, так і суспільства, організацію дій на підтримку своїх інтересів тощо.

Основною функцією груп інтересів є артикуляція інтересів різних соціальних груп, тобто перетворення нечітких, невизначених думок, поглядів, пропозицій на конкретні формулювання та вимоги, які

зможуть безпосередньо вплинути на ті чи ті політичні рішення та дії.

Іще однією функцією груп інтересів є агрегація інтересів, тобто узгодження у процесі дискусій часткових вимог та встановлення між ними певної ієрархії. За допомогою агрегації інтересів деякі політичні вимоги можуть посилюватися, набувати компромісної форми або відхилятися. Функція інтеграції полягає у наближенні інтересів різних груп, що їх транслюють назовні, до думок рядових членів. І нарешті, остання функція груп інтересів – це інформування органів, що приймають рішення з конкретних питань.

Слід зазначити, що групи інтересів ефективно виконують свої функції лише тоді, коли вони уособлюють усе розмаїття інтересів суспільства – економічних, соціальних, ідеологічних, культурних, етнічних, екологічних, релігійних, регіональних та ін. Лише це може гарантувати вплив на прийняття політичних рішень та забезпечити надходження інформації до органів державної влади та управління.

Вплив груп інтересів може мати як відкритий, так і закритий (латентний) характер. Ефективність діяльності груп інтересів залежить від тих ресурсів, якими вони володіють. До ресурсів, як правило, відносять кількісний склад і організацію, володіння власністю або економічну владу, ступінь володіння інформацією, кваліфікацію та досвід.

Групи інтересів класифікують за ступенем їх організації і спеціалізації та за відмінністю в суспільних сферах діяльності. За першою ознакою розрізняють такі групи інтересів:

– анемічні – стихійні та нетривалі (наприклад, демонстрації, страйки, мітинги);

– неасоціативні – неформальні, непостійні і недобровільні формування на основі родинності або релігії, що не мають чіткої організаційної структури;

– інституційні – формальні організації, наприклад представництва республік або областей, адміністративні установи армії або церкви тощо;

– асоціативні – добровільні організації, які спеціалізуються на артикуляції інтересів і мають високий рівень організації (наприклад, профспілки, об’єднання підприємців, етнічні асоціації).

За другою ознакою виокремлюють:

– у сферах економіки і трудових відносин – підприємницькі асоціації, спілки споживачів, профспілки;

– у соціальній сфері – об’єднання ветеранів, союзи інвалідів, добродійні організації;

– у сфері відпочинку та дозвілля – спортивні союзи, спілки філателістів і т. ін.;

– у сфері релігії, науки та культури – церкви, секти, наукові асоціації, творчі спілки тощо;

– у політичній сфері – екологічні рухи, рухи за мир, за права жінок, національних меншин та ін.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Речення з одним головним членом.
Ви зараз читаєте: Чи бувають у політичному житті особисті, групові