Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ
ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ
Екологія – охорона природи
ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ – вплив на живе, що походить від ген. коду і залежить від його стабільності та мінливості, а також від його змін у результаті зовн. впливу (мутацій).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЧИННИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНИЙ – будь-який чинник-1, що діє без прямого впливу людини або пов’язаний з його біол. суттю, тобто звичайний вплив природи або прир. середовища, до певної міри змінний, але до кінця не виведений стосовно людини з-під дії соц. чинників, включаючи техногенний вплив....
- ЧИННИК ШКІДЛИВИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ШКІДЛИВИЙ – 1) виробничий чинник, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травм чи до різкого погіршення здоров’я; 2) будь-який вплив, не бажаний для людини....
- ЧИННИК КОМПЛЕКСНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК КОМПЛЕКСНИЙ – багатобічний вплив, зумовлений структурою, функціями та історією утворення....
- Генетичний код людини Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Генетичний код людини. Генетичний код – набір правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів. У ДНК використовується чотири нуклеотиди – аденін (А), гуанін (G), цитозин (С) і […]...
- ЧИННИК ПЕРВИННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПЕРВИННИЙ – вихідний вплив, пов’язаний, як правило, з косм. причинами, глобальними та широкорегіональними процесами....
- ЧИННИК ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ – будь-який чинник-1, сила впливу якого перевищує звичайні пристосовні реакції (дин. якості) живої системи, але не настільки, щоб виникло негайне її руйнування (для особини – смерть). Може мати макс. та мінім, прояви, тобто різкий надлишок або нестача впливу однаково екстремальні. Наявність Ч. е. створює екстремальні умови існування для організмів....
- ЧИННИК ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – вплив, зумовлений інформаційним, фіз., хім. або біол. забрудненням простору, що оточує об’єкт чи суб’єкт....
- ЧИННИК АНТРОПІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК АНТРОПІЧНИЙ – чинник, що виникає в ході безпосереднього впливу людини на будь-що. Розрізняють прямі і непрямі, позитивні й негативні Ч. а....
- ЧИННИК ПОЖЕЖІ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПОЖЕЖІ – вплив пожеж на прир. системи та організми. Розрізняють верхові та низові пожежі....
- ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ – чинник-1, що звичайно виступає як код життєво важливого повідомлення і тому впливає на живе не адекватно (набагато сильніше) потоку речовини та енергії, що переноситься. Напр., ген. чинник, вид хижака для жертви тощо....
- ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
- ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ – чинник-1, характер сучасного впливу якого був визначений у ході істор. розвитку людства, його взаємодії з прир. середовищем (напр., збільшення конц. С02 в атмосфері Землі за останні 100 р.)....
- ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) Екологія – охорона природи ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) – нестійкість організму щодо змін зовн. і внутр. середовища....
- ЧИННИК ЕКОСИСТЕМНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКОСИСТЕМНИЙ – вплив, джерелом та середовищем якого є структура, історія чи функція екосистеми. Це поняття близьке до “Чинника біоценотичного” та “Чинника комплексного” з його підрозділами, але з наголосом на об’єкт, де чинник-1 сформувався....
- ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ – чинник-1, джерелом якого є не окремий організм, популяція, вид чи їх довільна комбінація, а сукупна діяльність організмів, що складають біоценоз, прямий та опосередкований вплив їх на середовище....
- АМПЛІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи АМПЛІФІКАЦІЯ – здатність організму нейтралізувати (зрівноважити) зовн. вплив на нього....
- ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ – передбачення змін у прир. середовищі в результаті впливу на нього спроектованого чи того, що будується, або нещодавно введеного в експлуатацію пром. підприємства, споруди або їхньої сукупності....
- ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ – чинник, що діє на певні об’єкти чи суб’єкти і не чинить помітного впливу на ін. подібні. Напр., ступінь освітлення дуже важливий для світлолюбних видів і не має істотного значення для грунт., печерних та абісальних істот. Відсутність потреби у світлі не означає незалежності цих організмів від енергії Сонця....
- ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
- ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНИЙ – будь-які умови середовища, на які живе відповідає реакціями пристосування (за межами пристосовних особливостей лежать летальні чинники). Класифікація екологічних чинників: За часом: – еволюційний; – історичний; – чинний (нині). За періодичністю: – періодичний; – неперіодичний. За черговістю виникнення: – первинний; – вторинний. За походженням: – космічний; – абіотичний (абіогенний); […]...
- ПАРАКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПАРАКЛІМАКС – угруповання, що виникло в результаті зовн. впливу на клімакс, його руйнування та утворення ін. стійкого угруповання на його місці (напр., угруповання, що постійно підтримується випасом пасовища на місці зведеного лісу). Разом з вузловими угрупованнями П. складають найстійкіші екосистеми в природі, що порушується людиною....
- ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
- ЧИННИК БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОТИЧНИЙ – це чинник впливу живих істот одна на одну, різні форми взаємодій між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях. Вони бувають антагоністичними (конкуренція, паразитизм, хижацтво), взаємовигідними (мутуалізм) чи нейтральними. Кожен з організмів постійно взаємодіє з особинами свого виду (внутрішньовидові зв’язки) та інших видів (міжвидові зв’язки)....
- ЧИННИК ВОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ВОДНИЙ, чинник вологості – вплив на організм (будь-яку прир. систему) або об’єкт водного компонента, що утворює середовище. Розрізняють вологість повітря відносну й абсолютну, вологість грунту вільну і зв’язану, води різного розташування (підземні, поверхневі тощо), динаміки та хім. складу (прісні, солонуваті, солоні, мінералізовані, мін. і т. п.)....
- ДИСТРЕС Екологія – охорона природи ДИСТРЕС – негативна неспециф. (загальнофункц.) реакція живого організму на будь-яке зовн. подразнення (вплив, “негативний” стрес). Див. також Стрес....
- ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
- УГРУПОВАННЯ СТІЙКЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ СТІЙКЕ – угруповання, що зберігає свій видовий склад та функц. особливості завдяки саморегуляції або постійному впливу зовн. керівного чинника....
- МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ – група заходів, що грунтуються на стерилізації самців та витісненні ними фертильних або на спрямованій зміні біол. властивостей організмів, що робить ці організми безпечними для госп-ва....
- ЕКСТРЕС Екологія – охорона природи ЕКСТРЕС – позитивна неспециф. реакція організму на будь-який зовн. вплив (“добрий” стрес). Напр., збуджений стан, спричинений великою радістю....
- ОПРОМІНЕННЯ Екологія – охорона природи ОПРОМІНЕННЯ – вплив на біонти будь-яких видів випромінювань. Зовн. опромінення формується внаслідок дії косм. випромінювання, за рахунок радіонуклідів, розсіяних у біосфері, або від матеріалів чи споруд, створених людиною. Внутр. опромінення живих організмів формується радіонуклідами, які нагромаджуються в їхніх тканинах з довкілля. Біол. дія опромінення залежить від його дози, виду, енергії та […]...
- Генетичний код, його основні принципи і властивості МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.2. Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя 1.2.3. Спадковий апарат еукаріотичних клітин і його функціонування на молекулярному рівні 1.2.3.5. Генетичний код, його основні принципи і властивості Генетичний код ДНК. Унікальність кожної клітини полягає в унікальності її білків. Клітини, що виконують різні функції, здатні синтезувати свої власні білки, […]...
- ЧИННИК МУТАГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК МУТАГЕННИЙ – чинник-1, що прямо чи опосередковано спричинює ген. мутації, напр., підвищена радіоактивність середовища, забруднення його хім. речовинами....
- ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – саморегулювання системи, що базується на різноякісності її численних складових підсистем, які відбираються в результаті зовн. впливів середовища та внутр. взаємодій у самій системі (напр., прир. добір)....
- ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) Екологія – охорона природи ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) – див. Метод захисту рослин (боротьби зі шкідниками) генетичний....
- ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
- ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ – 1) чинник, що визначається фіз. особливостями геосфер Землі; 2) чинник, зумовлений фіз. особливостями певної ділянки поверхні або глибин Землі (напруженістю магн. поля), а також атмосфери та антроп. змінами прир. середовища....
- ЧИННИК СОЛОНОСТІ Екологія – охорона природи ЧИННИК СОЛОНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю водорозчинних сполук у воді чи грунті....
- ЧИННИК ЕТОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕТОЛОГІЧНИЙ – чинник-1, що виникає в разі прямого контакту особин у їх групах....
- КОМПЛЕКСНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТ БІОСФЕРИ – живий організм та його оточення (частина земної кори, атмосфери й гідросфери, де існує життя); вони становлять основу біосфери як особливої оболонки Землі....
- ЧИННИК НІВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК НІВАЛЬНИЙ – чинник, зумовлений наявністю снігового (льодового) покриву на поверхні землі....