Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ЧИСЛІВНИК

ЧИСЛІВНИК

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

§5. ЧИСЛІВНИК

142. Прочитайте народні усмішки за особами. Поставте питання до виділених слів. Визначте, якими частинами мови вони є.

Син каже татові:

– Тату, в Івася двадцять вісім зубів, а в мене лише двадцять два!

Батько, читаючи книжку, відповідає:

– Ой, діти, дайте спокій! Поділіться самі!

У музеї до мумії підходять Тарасик і Петрик:

– Що це тут унизу написано: “двісті шістдесят п’ятий рік до н. е.”? – питає Тарас у Петрика.

– Мабуть, це номер машини, яка

переїхала цього чоловіка.

43. Розгляньте таблицю. Самостійно доберіть по кілька прикладів числівників для обох її колонок.

44. Прочитайте. Визначте числівники, до кожного поставте питання. Що означає кожен числівник?

1. Одна квітка не робить вінка. 2. Біда, коли один у бороні, а десять у стороні. 3. Де два козаки, там три гетьмани. 4. Два третього не чекають, а четвертого не питають. 5. П’ять днів не працюєм, а два дні відпочиваєм. 6. Треба, як п’ятого колеса до воза. 7. За сто робіт береться, та ні одна не вдається.

Яка роль числівників у мовленні? Розповідь підтвердіть прикладами.

Позмагайтеся! Хто пригадає більше назв художніх творів, популярних пісень або телепередач із числівниками?

45. Перепишіть, числа замінюючи словами. Вкажіть у реченнях числівники, до кожного поставте питання.

1. За площею Україні належить 40 місце у світі. На заході з Україною мають спільні державні кордони 5 країн (3 календаря).

2. Найбільшою річкою України є Дніпро. Із загальної довжини понад 2000 км на Україну припадає 900 км (3 енциклопедії).

Зберіть інформацію про площу та населення вашого міста (села). Числа запишіть словами. Підготуйте усну розповідь “Моя мала батьківщина в цифрах”.

146. Перепишіть. До кожного з числівників поставте питання, визначте його відмінок.

1. Одна Батьківщина, і двох не буває (М. Бакая). 2. Кожна з п’яти пелюсток барвінку має своє значення. Вони означають красу, ніжність, пам’ять, злагоду та вірність (Ф. Мамчур). 3. Як рушав козак у далеку путь, узяв дев’ясилу і мав сили за дев’ятьох (М. Павленко).

Як змінюються числівники?

Чи пам’ятаєте ви героїв дитячих книжок – хлопчика Барвінка і дівчинку Ромашку? Чому, на вашу думку, автор “оживив” саме ці рослини? Обговоріть.

47. Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Визначте числівники, до кожного поставте питання (усно).

1. Якщо не взятися за справу десятьма пальцями, вона на десять років розтягнеться (Народна творчість). 2. Батьки не боялись важкої роботи, щоденно трудились до с..омого поту (Б. Ковалівський). 3. Середній вік лісів України налічує тридцять п’ять – сорок років (3 газети). 4. Тарасові Шевченку в різних куточках земної кулі встановлено вісімсот пам’ятників (З Вікіпедїі).

Як ви розумієте вислів “працювати до сьомого поту”? Усно складіть із ним речення.

Що таке Вікіпедія? Звіртеся з Тлумачним словничком.

ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!

Запитання і завдання для самоперевірки Яка частина мови називається займенником? Наведіть приклади.

– Замість слів якої частини мови вживаються займенники? Поясніть назву займенник.

– Яка роль займенників у мовленні?

– Які займенники називають особовими? Чому?

– Як змінюються займенники?

– Яка частина мови називається числівником? Наведіть приклади. На які питання відповідають числівники?

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ГОВОРІННЯ

ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ

48. Прочитайте текст спочатку мовчки, потім уголос. Значення виділених слів з’ясуйте за тлумачним словничком.

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню – курли-курли, – підводиться й каже:

– Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі!

Виходить з лісу дід Осінник – сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.

Це не пісня, а осінній вітер… Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглася луками. Посіріли луки.

– Осінній туман,- кажуть люди.

І не здогадуються, що це борода діда Осінника.

В. Сухомлинський.

Визначте тему тексту.

– Колективно складіть план тексту, запишіть його. Усно перекажіть текст за планом.

– Розкажіть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися, виконуючи вправу.

49. Розгляньте таблицю. Розкажіть, яким має бути мовлення.

Вимоги до мовлення

Доречність	Необхідно враховувати умови спілкування: офіційними чи неофіційними є обставини, розуміти зацікавлення адресата мовлення
Змістовність	Слід підпорядковувати висловлювання заздалегідь визначеним темі (змістові) та головній думці (висновкові, який має зробити адресат)
Послідовність	Думки треба викладати чітко і послідовно
Точність	Слова необхідно вживати відповідно до їхніх значень
Правильність	Необхідно правильно добирати слова, будувати речення, вимовляти слова
Багатство	Потрібно вживати різноманітні мовні засоби (слова, речення тощо)
Виразність	Думки треба передавати яскраво й образно
Одна з найважливіших вимог до мовлення – це його точність, що виявляється передовсім у вживанні слів відповідно до їхніх значень. Точність мовлення розвивається в роботі зі словниками.

Розкажіть, як минув ваш вихідний день. Дотримуйте вимог до мовлення.

Ї, другої і третьої особи. Скориставшись таблицею, визначте число кожного з цих займенників.

Особи займенників

Особа	Однина	Множина
1	Я	Ми
II	Ти	Ви
III	Він, вона, воно	Вони

Сподобалося жабі, як журавель співає. Сидить у болоті, слухає журавлиний спів і думає: “Навчуся-но я співати так, як він. Хай дивується увесь жаб’ячий рід”.

Довго вчилася жаба співати по-журавлиному і таки навчилася. Розмовляють жаби по-жаб’ячому, а вона мов не розуміє – відповідає по-журавлиному. Розгнівалися жаби. Дорікають вони своїй подружці:

– Ти така жаба, як і ми, чому ж не хочеш розмовляти по – жаб’ячому?

Жаба задерла голову й каже:

– Нічого ви не розумієте! Може, в мене виростуть крила і я полечу, як журавель!

За В. Сухомлинським.

Доведіть, що поданий текст містить діалог.

Які почуття викликала у вас жаба, про яку розповідається в тексті? Розкажіть про це.

39. Прочитайте народні усмішки, визначте особові займенники. Яка їх роль у мовленні?

– Мамо, а чому, коли я співаю, ти стоїш біля вікна?

– Щоб ніхто не подумав, що я тебе б’ю.

– Не тягни кота за хвіст!

– Я не тягну. Я тільки тримаю його за хвіст, а він сам тягне…

40. Перепишіть прислів’я, ставлячи подані в дужках особові займенники в потрібній формі. Визначте відмінки та число всіх особових займенників, позначте їх у дужках.

1. Як ми до людей, так і люди до (ми). 2. Живи для людей, поживуть і люди для (ти). 3. Ми з (ти), як риба з водою. 4. Що людям, те й (ми). 5. Книга – твій друг, без (вона), як без рук.

6. Книга корисна, коли (вона) читають.

7. Ластівка день починає, а соловей (він) кінчає. 8. Уліз між ворон, то й каркай разом із (вони).

Роздивіться пам’ятник книжкам і науці, установлений у Полтаві. Чому він зображає сову? У розповіді вживайте займенники.

41. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте особу, число й відмінок кожного особового займенника.

1. Я українець, і ти українець, і він, і вона, ми усі – українці (О. Орач). 2. Козацьку бунтівливу вдачу нам лишили предки з давнини (Б. Симоненко). 3. Нас не підкупиш золотом, бо ми шукаєм скарбів серця між людьми (А. Малишко). 4. Мова мамина – свята. В ній вічний, незнищенний дух свободи (М. Адаменко).

Як ви розумієте вислів “скарби серця”? Чи знаєте ви людину, яка ними володіє? Розкажіть про неї. Уживайте займенники.

Пофантазуйте: що б сталося, якби з нашої мови зникли займенники. Складіть фантастичну розповідь “День без займенників”.