Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні
РОЗДІЛ 3. РЕЧЕННЯ
§ 9. Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні
93. Слова у, в не є членами речення, бо до них не можна поставити запитання. Вони служать для зв’язку слів у реченні.
Пояснення
Якщо до слова в реченні можна поставити запитання, то воно є членом речення.
Пригадайте! Підмет відповідає на питання хто? або що? і вказує, про кого або про що мовиться в реченні. У реченні підмет підкреслюють так: _________.
Присудок відповідає на питання що робить? що зробить? що робив? що зробив? і вказує
Підмет і присудок утворюють основу речення. Вони є головними членами речення. Усі інші члени речення називають другорядними.
96. Пожовкле листя злітає на землю.
97. Пішов шелест по діброві. Шепчуть густі лози. Лягло сонце за горою. Зірки засіяли. Вже вечір із повної жмені зірки розсипає зелені.
98. Вони кличуть до себе мандрівників.
Вони (що роблять?) кличуть;
Кличуть (куди?) до себе;
Кличуть (кого?) мандрівників.
99. 1. Хатка стояла на краю лісу. 2. Розповідали вони про
100. Школярі готуються до іспитів. Учителька навчила писати і рахувати.
101.
(де?) на просторі.
(де?) по морю.
Хвилечка (яка?) бистренька.
Зорі (які?) веселі.
(куди?) за хмару.
102. Квітка (яка?) ніжна; у небі (якому?) блакитному; працювала (коли?) влітку; писати (чим?) ручкою; малює (чим?) олівцем; танцює (як?) граційно.
Мене вразила велич Каховського водосховища, обрії якого губляться в блакитному небі.
Маленька сестричка малює олівцем листівку.
104. Калина (яка?) червона; співати (що?) пісню; небо (яке?) чисте; зачарувалися (чим?) піснею; росте (де?) в полі; перейшли (що?) місток; виписав (з чого?) з книги.
Червона калина – це символ України.
105. Осінь кожному знайде роботу. Я люблю малювати
106. Біліють – [б’і|л’і|й’ут’]:
Б – [б’] – “бе”;
І – [і] – “і”;
Л – [л’] – “ел”;
І – [і] – “і”;
Ю “ю”;
Т – [т’] – “те”;
Ь – “знак м’якшення”.
7 букв, 7 звуків.
107.
Пояснення
1. Речення – це слово, або кілька слів, поєднаних між собою так, що виражають закінчену думку. Окремі слова закінчену думку не виражають. Наприклад: Сергійко гуляв коло Ставка. Це речення. Ставка. Це не є речення, а окреме слово.
2. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні. Наприклад: Мені наснився чарівний сон. Як тебе звуть? Приходь вчасно.
3. У кінці розповідного і спонукального речення ставиться крапка. Наприклад: З неба сіється сніжок. Передай мені, будь ласка, книжку.
У кінці питального речення ставиться знак питання. Наприклад: Чи скоро вже будемо обідати?
4. Якщо речення з особливим почуттям, то вони стають окличними. Окличними можуть бути розповідні, питальні і спонукальні речення. У кінці окличних речень ставиться знак оклику. Наприклад: Що за гарна погода! Пробач мені! Невже ти не розумієш?!
5. Звертання на письмі виділяються комами. Якщо звертання вимовляється з окличною інтонацією, після нього ставиться знак оклику. Наприклад: Де ти, весно? Синку! Йди-но сюди.
6. Основою речення є підмет і присудок. Підмет вказує, про кого або про що мовиться в реченні, відповідає на питання хто? або що? Член речення, який вказує, що мовиться про підмет, називається присудком. Присудок відповідає на питання: що робить? що зробить? що робив? що робили? яким є підмет? хто він такий? та ін. Питання між головними членами речення можна ставити від підмета до присудка і навпаки – від присудка до підмета. Наприклад: Листя (що робить?) злітає, злітає (що?) листя.
7. У реченні Слова пов’язані між собою за змістом і граматично.