Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ
ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ
Екологія – охорона природи
ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ – колообіг хім. речовин, який бере початок з неорг. природи через рослинний і тваринний організми і переходить знову в неорг. Здійснюється з використанням сонячної енергії та енергії хім. реакцій.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ – обмін речовиною і енергією між різними компонентами біосфери, зумовлений життєдіяльністю організмів, який має цикл, характер. К. р. б. є динамічною основою існування життя, а деякі з них (цикли вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, калію, кальцію, тобто біогенних елементів) є головними для розуміння еволюції і сучасного стану біосфери. […]...
- БІОГЕОХІМІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕОХІМІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – див. Колообіг речовин біогеохімічний....
- ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
- ЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ЕКОСИСТЕМИ – забезпеченість екосистем енергією та її використання. Включає такі процеси: отримання енергії з двох основних джерел – сонячна радіація (фотосинтез) і реакції окиснення неорг. речовин (хемосинтез); транспортування енергії трофічними рівнями й каналами; використання енергії організмами для продукування біомаси й підтримання життєдіяльності....
- ГЕЛІОСТАНЦІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛІОСТАНЦІЯ – екологічно чиста електр. силова станція, функціонування якої пов’язане з використанням сонячної енергії....
- ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
- МІКСОТРОФИ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФИ – організми, які поєднують у собі здатність синтезувати орг. сполуки з неорг. та споживати готові орг. речовини (евглена зелена, хламідомонада тощо)....
- АБІОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АБІОГЕНЕЗ – у широкому розумінні теорія виникнення живих істот з неорг. речовин у процесі еволюції. Утворення орг. сполук, поширених у живій природі, поза організмом та без участі ферментів унаслідок перебігу хім. реакцій між неорг. речовинами. У процесі такої взаємодії ймовірне виникнення складних орг. сполук, іноді дуже токсичних....
- РЕДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи РЕДУЦЕНТИ, біоредуценти, деструктори – організми, переважно бактерії і гриби, які в ході своєї життєдіяльності мінералізують мертву орг. речовину, тобто перетворюють її на прості неорг. сполуки, які після цього використовуються продуцентами. В наземних екосистемах особливе значення мають грунт. Р., що залучають у колообіг речовин рештки відмерлих рослин і тварин....
- АВТОТРОФИ Екологія – охорона природи АВТОТРОФИ, організми автотрофні – організми, які створюють усі необхідні для побудови власного тіла орг. речовини з неорг. (повітря, грунту та води) в результаті фотосинтезу або хемосинтезу. Це первинні продуценти орг. речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях. До них належать усі зелені наземні і водяні рослини та деякі […]...
- ГЕЛІОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ГЕЛІОТЕХНІКА – галузь техніки, яка вивчає перетворення енергії сонячної радіації на ін. види енергії....
- МІКРОКОНСУМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОКОНСУМЕНТИ – гетеротрофні організми (в основному бактерії та гриби), які руйнують складні сполуки мертвих тіл, споживають частину продуктів їх розкладання та вивільнюють неорг. поживні речовини. Практично те саме, що й редуценти, але в ін. класифікації....
- ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА Екологія – охорона природи ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА – кількість засвоюваних організмом поживних хім. речовин (орг., неорг.). Виражається в енергет. одиницях і одиницях маси....
- БАТІАЛЬ Екологія – охорона природи БАТІАЛЬ, зона батіальна – екол. зона мор. дна між літораллю та абісаллю, яка відповідає материковому схилу (від 200 до 2000 м завглибшки). Характеризується швидким наростанням глибини. Фотосинтезуючі організми відсутні. Тваринний світ існує за рахунок орг. речовин, що надходять з поверхні моря....
- АНАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи АНАБОЛІЗМ – сукупність хім. процесів в організмі, спрямованих на утворення складових елементів клітин і тканин. А. є одним із етапів обміну речовин; взаємозв’язаний із протилежним процесом – катаболізмом. Процеси А., що відбуваються в зелених рослинах з поглинанням сонячного проміння, мають основоположне значення у синтезі орг. речовин з неорг....
- БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ Екологія – охорона природи БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ – відібраний комплекс автотрофних (напр., хлорела) та фітотрофних продуцентів (напр., кролик), мікроорганізмів, що редукують відходи, а також людини, який здатний забезпечити тривале співіснування та необхідний колоообіг речовин (насамперед кисню, вуглецю і води) в умовах замкненої екосистеми (з надходженням тільки сонячної енергії). Б. с. к. к. – головна […]...
- МІНЕРАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без участі редуцентів; 2) конц. солей у воді; виражається у мг/л, г/л, г/м3 та в %о (проміле); зі збільшенням сухості клімату, як правило, зростає і М....
- СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ – неорг. фіз.-хім. основа середовища....
- АБІОСЕСТОН Екологія – охорона природи АБІОСЕСТОН – завислі у воді мін. часточки неорг. природи....
- ЦИКЛ ЖИТТЄВИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ ЖИТТЄВИЙ, цикл розвитку – у нижчих організмів, що розмножуються поділом, – період від поділу до поділу; у вищих багатоклітинних організмів – період від народження або появи заплідненого яйця (через ріст, перетворення, дозрівання і т. д.) до смерті....
- ПРОДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи ПРОДУЦЕНТИ – автотрофи і хемотрофи, що виробляють орг. речовину з неорг....
- ЦИКЛ РЕУТИЛІЗАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕУТИЛІЗАЦІЙНИЙ – використання відходів одного підприємства або галузі госп-ва ін. як сировини для виробництва нової продукції....
- ОБОЛОНКА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ГЕОГРАФІЧНА – прир. комплекс, який сформувався в зоні взаємодії і взаємопроникнення літосфери, гідросфери та атмосфери під впливом сонячної енергії та орг. життя....
- АБІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ – 1) процес, що відбувається без участі живих організмів; 2) той, що має неорг. природу....
- ЦИКЛ ЕСТРАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ ЕСТРАЛЬНИЙ – період між станами підвищеної готовності до розмноження у самок ссавців, який характеризується періодичною зміною фі – зіол. і псих, стану організму. У тварин, які розмножуються сезонно, Ц. е. в кінці репродуктивного періоду призупиняється. Відсутність Ц. е. характерна для старих особин, а також для молодих, статево незрілих. У тварин […]...
- МІКСОТРОФНІСТЬ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФНІСТЬ – мішаний тип живлення, який полягає в тому, що організм, крім живлення неорг. речовинами, засвоює готові орг. речовини....
- ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКА – галузь енергетики, що вивчає методи використання сонячної енергії для пром. і побутових потреб та застосовує їх на практиці....
- ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ – сукупність усіх фаз розвитку організму, які розпочинаються, як правило, від зиготи, включають усі наступні і закінчуються зрілістю, коли організм здатний започаткувати наступне покоління. Тривалість Ж. ц. визначається числом поколінь (генерацій), що розвиваються упродовж року, або числом років, протягом яких здійснюється один Ж. ц. У тварин розрізняють простий Ж. […]...
- ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
- ЗАМКНЕНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЗАМКНЕНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ – див. Цикл виробничий замкнений....
- ЦИКЛ ВИРОБНИЧИЙ ЗАМКНЕНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ ВИРОБНИЧИЙ ЗАМКНЕНИЙ – багаторазове повторне використання матер. ресурсу у виробництві з попереднім його очищенням, охолодженням та ін. процесами, які повертають ресурсу необхідну для згаданої технології якість. Ц. в. з. може охопити кілька суміжних виробництв. При цьому ресурс із останнього в ланцюгу виробництва потрапляє в перший....
- ГІДРОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ГІДРОЕНЕРГЕТИКА – галузь енергетики, пов’язана з використанням енергії води для вироблення електроенергії на ГЕС....
- РАДІАЦІЯ Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ, випромінювання – потік ел.-магн. та корпускулярної енергії під час ядерних перетворень (радіоактивність), випромінювання Сонця (Р. сонячна), а також косм. випромінювання. Класифікують Р. залежно від джерел походження і фіз. параметрів. Усі прир. тіла й організми перебувають під впливом різноманітних видів Р. Зокрема, рослини використовують видиму ділянку Р. сонячної для фотосинтезу і […]...
- АВТОТРОФІЯ Екологія – охорона природи АВТОТРОФІЯ – спосіб живлення організмів (автотрофів) неорг. речовинами, що відбувається внаслідок фотосинтезу чи хемосинтезу. Завдяки А. утворюється первинна продукція біосфери....
- АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність неорг. умов (чинників) існування організмів (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода тощо)....
- ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями надходження сонячної енергії на поверхню Землі, характером популяції пов. мас, балансом теплоти й вологи, динамікою атм. тиску та ін. метеорол. елементами....
- ГЕЛІОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОЛОГІЯ – розділ біофізики, який вивчає зв’язок сонячної активності з різними явищами в біосфері Землі та її вплив на живі організми. Г. виявляє роль чинників сонячної активності у функціонуванні біол. систем, вивчає їхні кільк. закономірності та механізми впливу. Сонячна активність, очевидно, впливає на коливання рівнів захворюваності й смертності, функціональний стан нервової […]...
- КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
- ГОРИЗОНТ БІОГЕОЦЕНОТИЧ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – частина покриву, горизонтально відокремлена і вертикально далі неподільна структурна зона біогеоценозі/, яка характеризується різним відношенням до сонячної енергії, що проникає в цю зону, та різною функц. роллю в біоценозі....
- НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ – група автотрофних мікроорганізмів, які здатні одержувати енергію для життєдіяльності за рахунок окиснення неорг. сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів. Напр., нітрозомонас, нітробактер....
« ШТРЕК
СЕКТА »