ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА (від нім. zweckrationale – цілераціональна) – запроваджено в наук, ужиток М. Вебером у процесі створення розуміючої соціології. Поряд з ціннісно-раціональною, афективною та традиційною діями термін Ц. д. і. вживається для означення одного з чотирьох “ідеальних” типів соціальної дії та поведінки. Ц. д. і., за Вебером, – дія осмислена, спрямована на досягнення чітко усвідомлюваних самим діючим індивідом цілей, котрий використовує для їх реалізації засоби, визнані
Розглядаючи Ц. д. і як методол. засади розуміючої соціології, Вебер прагне відмежуватися цим від тих соціол. учень, вихідним пунктом яких е соціальні утворення, такі, як “економіка”, “політика”, “держава”, “суспільство” тощо. Однак його позиція не є й номіналістичною, по-перше, оскільки Ц. д. і. тлумачиться саме як ідеальний тип, по-друге, тому, що Ц. д. і. постає як дія соціальна, котра з самого початку передбачає орієнтацію агента дії на інших людей і, нарешті, по-третє – внаслідок того, що М. Вебер виходить при характеристиці Ц. д. і. з індивіда не як біол. особини роду гомо сапієнс, а як представника певного соціального типу, або, як він пише, “функціонера”. Таке розуміння Ц. д. і. є в принципі продуктивною спробою збалансування та органічного поєднання методол. орієнтацій соціального функціоналізму, з одного боку, і індивідуалізму – з другого.
Related posts:
- М. Вебер про ідеальні типи господарства і роль протестантської етики в розвитку капіталізму Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА М. Вебер про ідеальні типи господарства і роль протестантської етики в розвитку капіталізму Запропонована німецьким соціологом і економістом Максом Вебером (1864-1920) концепція ідеальних типів господарства використовується для зіставлення ідеальної конструкції з реальністю. Порівнюючи ідеальну “модель” із дійсним процесом економічного розвитку, Вебер відстежує ступінь відхилення реальної системи відносин від ідеалу. Це […]...
- Вебер Альфред Політологічний словник Вебер Альфред (1868 – 1958) – німецький філософ, соціолог, економіст (брат Макса Вебера). В концепції універсальної історії А. Вебера всесвітньо-історичний процес розчленовується на культури первинні, вторинні першого та другого ступеня і доходить до історії західноєвропейської експансії починаючи з 1500 р. Наприклад, А. Вебер зараховує великі давні культури – єгипетську та вавилонську – разом […]...
- ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність індивідів, котрі мають загалом однаковий соціальний статус, що забезпечує їм приблизно рівний доступ до системи благ; більш-менш стійкі у часі утворення, одні з яких, залежно від істор., культурних і соціально-екон. обставин існують упродовж досить тривалого періоду, інші динамічно виникають і зникають, формуються і розпадаються. Згідно з М. […]...
- ДІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІЯ СОЦІАЛЬНА – форма або спосіб вирішення соціальних проблем і суперечностей, основою яких є протистояння інтересів основних соціальних сил даного суспільства. В широкому розумінні Д. с. – будь-яка акція, вчинена соціальним суб’єктом з метою забезпечення своїх інтересів та потреб в даній соціокультуршй ситуації. Поширене вузьке тлумачення Д с., згідно з яким […]...
- СОЦІОЛОГІЯ РОЗУМІННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ РОЗУМІННЯ – теорет.-методол. напрям соціол. думки, що сформувався наприкінці XIX – поч. XX ст. як альтернатива позитивіст, концепції “єдиної методології” природничих і соціогуманітарних наук. Розробка методол. засад С. р. мала важливе значення з погляду антинатуралістичної переорієнтації соціол. думки, її повороту до вивчення особливостей, структури і сенсу соціальної взаємодії. Ідейні джерела […]...
- Харизма Політологічний словник Харизма (від грецьк. charisma – божий дар, благодать) – поняття, яке до новітньої історії було рудиментом католицької теології і означало надзвичайні духовні властивості, дані Богом будь-кому заради блага церкви (пророцтво святих, непогрішимість папи та ін.). У соціологію цей термін уперше було запроваджено німецьким істориком релігії та соціологом Е. Трельчем. Політологічний аналіз і перенесення […]...
- Контактна корозія – Корозія ОКИСНЕННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ 2 . Корозія 2.3. Контактна корозія Процеси контактної корозії відбуваються там, де два різні метали знаходяться у безпосередньому контакті між собою і стикаються з розчином електроліту або середовищем, що містить кисень. У цьому випадку між ними виникає так званий локальний гальванічний елемент. При цьому корозії піддається метал, який в окисно-відновному ряді має […]...
- Легальність Політологічний словник Легальність (від лат. Lex – закон) – дозволеність, відповідність певних політичних явищ чи подій чинним законам, їх прийнятність попри те, що вони можуть комусь не подобатися. З формального погляду Л. визначена М. Вебером як дотримання певних процедурних правил, що стосуються формування і виконання власних рішень з боку держави. М. Головатий...
- СУСПІЛЬСТВО Соціологія короткий енциклопедичний словник СУСПІЛЬСТВО – одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології, котра відображає: 1. В широкому розумінні якісно відмінне від природи надскладне, багато мірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення, що постає як сукупність істор. сформованих способів і форм взаємодії і об’єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування, регуляції, пізнання тощо) індивідів […]...
- Закон загальної раціоналізації Закон загальної раціоналізації – особливий економічний закон (діє у декількох суспільно-економічних формаціях), який виражає сталі й суттєві зв’язки між еволюцією деяких економічних та соціальних систем на певному етапі їх розвитку, з одного боку, і посиленням бюрократизації суспільного життя – з іншого. Сформулював німецький економіст і соціолог М. Вебер. Згідно з цим законом, соціалізм призводить до […]...
- СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ – напрям у сучасній філософії і соціології, який аналізує залежність знання (типів світогляду, ідеологій, ідей, категорій і т. п.) від соціальних факторів (суспільства в цілому, класів, інституцій, соціальних відносин). Якщо гносеологія досліджує відношення знання і об’єкта, то С. з. – знання і суб’єкта. Виділяють два розуміння С. з. – […]...
- ЖИТТЯ СУСПІЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЖИТТЯ СУСПІЛЬНЕ – реальний, органічно цілісний процес існування, розвитку і взаємодії соціальних суб’єктів (осіб, спільнот, суспільств), що відбувається в конкретно-істор. умовах і характеризується певною системою форм діяльності, відносин, спілкування і духовного освоєння та перетворення дійсності людиною. Специфічною рисою Ж. с. є те, що воно постає як єдність процесів матеріального й духовного, […]...
- ГІДРОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГІДРОТРОПІЗМ – вигинання органів рослин, що ростуть, особливо коренів, у напрямку від менш вологого до більш вологого середовища....
- Міське і сільське населення світу ДОДАТКИ Додаток 4 Міське і сільське населення світу, 1950-2050 Pp. Світ, Регіон Населення, млрд осіб Середньорічні темпи приросту, % 1950 1975 2007 2025 2050 1950- 1975 1975- 2007 2007- 2025 2025- 2050 Загальна чисельність населення Світ 2,54 4,08 6,67 8,01 9,19 1,90 1,54 1,02 0,55 Більш Розвинуті Регіони 0,81 1,05 1,22 1,26 1,25 1,01 0,48 […]...
- Вебер Макс Політологічний словник Вебер Макс (1864 – 1920) – німецький соціолог і філософ політики, один із досить впливових й авторитетних представників наукової думки XX ст. В. виходець із заможної родини, батько його був депутатом німецького рейхстагу. Він вивчав право й економіку в університетах Берліна, Гайдельберга, Мюнхена, захистивши дисертацію, викладав в університетах Німеччини, читав курс лекцій у […]...
- Соціальна діяльність і структура Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.6. Соціальна діяльність і структура Поняття “діяльність” вживається і вивчається багатьма науками (політологією, соціологією, психологією і т. д.). Коли діяльність розглядають в соціологічному аспекті, то мають на увазі специфічну людську форму […]...
- ПРИКМЕТНИКИ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ОЗНАКИ Вищий ступінь порівняння, або компаратив (від лат, comparativum), відтворює інтенсивність ознаки в рядах опозиційних пар шляхом протиставлення форми прикметника, який вказує на якість без порівняння, формі прикметника, де якісна ознака передана більшою мірою. За структурно-морфологічним типом творення існує проста, або синтетична, і […]...
- СТАЦІЯ ЗАПОВІДНА Екологія – охорона природи СТАЦІЯ ЗАПОВІДНА – ділянка різної протяжності, де природа зберігається в більш-менш незайманому стані. До 3. с. відносять ліси, що не вирубуються, природні високогірні луки, береги рік та морс, узбережжя, лісові смуги та ін....
- ПІДПРИЄМНИЦТВА СОЦІОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПІДПРИЄМНИЦТВА СОЦІОЛОГІЯ – галузь екон. соціології, що вивчає історію і проблеми становлення підприємництва, потреби, цінності та мотиви діяльності бізнесменів, моделі їх поведінки. Уперше термін “підприємець” (франц. entrepreneur) до наук, обігу ввів англ. економіст Р. Кантильон. Подальшого свого розвитку теорія підприємницької діяльності набула в працях франц. економістів А. Тюрго та Ж.-Б. Сея, […]...
- Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
- Теорія соціокультурного базису підприємництва Теорія соціокультурного базису підприємництва – сукупність концепцій, ідей щодо ролі партнерства, громадянської солідарності, взаємодопомоги, самодисципліни та ін., закріплених певною мірою у релігійній етиці і моралі, зокрема у принципах християнської економіки. Так, суспільство, залежно від рівня історичного розвитку, постійно вдосконалює систему заохочень і покарань, що супроводжують виконання суспільних норм. Першими такий соціокультурний базис підприємництва описали В. […]...
- КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КЛАС СОЦІАЛЬНИЙ – основна форма соціальної стратифікації суспільства, ключове поняття політ, економії, історії, соціальної філософії, політології, соціології. К. с. формується і утверджується як результат радикальних соціальних, політ, і екон. трансформацій XVII – XVIII ст., а також змін у організації праці та способі життя значної частини населення. Індустріальному суспільству відповідали головні соціальні […]...
- Теорія влади (theories of power) Політологічний словник Теорія влади (theories of power) – вчення мислителів різних часів і народів, присвячені питанням влади, з намаганням пізнати і пояснити цей феномен як фундаментальне політичне явище, пізнати його принципи і закони, узагальнити досвід, шляхи вдосконалення тощо (Платон, Аристотель, Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, Дж. Локк, ПІ. Монтеск’є, К. Маркс, М. Вебер, В. Паретота ін.). […]...
- ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
- ЗОМБАРТ (БОМВАКТ) Вернер Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗОМБАРТ (БОМВАКТ) Вернер (14.01.1863, Ермслебен, Гарц – 19.05.1941, Берлін) – нім. соціолог, економіст, історик культури. Будучи сином заможного землевласника і промисловця, члена прусського парламенту, 3. мав можливість студіювати право, економіку, історію і філософію в ун-тах Пізи, Берліна і Рима. В Берлінському ун-ті він відвідував семінари Г. Шмоллера і А. Вагнера, провідних […]...
- ПОГОРІЛИЙ Олександр Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОГОРІЛИЙ Олександр Іванович (23.09.1940, с. Онішки Оржицького р-ну Полтавської обл.) – укр. соціолог, фахівець у галузі історії і теорії соціології. Закінчив відділення філософії історико-філос. ф-ту Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1962). Працював на викладацькій роботі у Київському політехн. ін-ті, Київському нац. ун-ті ім. Т. Шевченка, з 1994 р. – […]...
- АКТУАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник АКТУАЛІЗАЦІЯ – процес переводу певних психічних і фізіологічних явищ (зафіксованої в пам’яті інформації, будь-якої потреби тощо) в структуру повсякденної діяльності. Поняття, розроблене Б. Г. Ананьєвим (1907-1972) і його учнями, як перехід психічного явища із потенційного в актуальне або із менш актуального в більш актуальне....
- ЗАКОНИ ЗАЛОМЛЕННЯ СВІТЛА. ПОВНЕ ВІДБИВАННЯ СВІТЛА – ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ. ОПТИКА 6. ОПТИКА 6.2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА 6.2.3. ЗАКОНИ ЗАЛОМЛЕННЯ СВІТЛА. ПОВНЕ ВІДБИВАННЯ СВІТЛА Закони заломлення світла 1. Промінь падаючий, промінь заломлений і перпендикуляр, опущений у точку падіння променя, лежать в одній площині (рис. 46). Рис. 46 2. Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення світла […]...
- Історична школа Історична школа – своєрідне тлумачення предмета політичної економії та історичного методу дослідження, відповідно до яких ця наука вивчає не економічні закони, а описує конкретно-історичні форми народного господарства в тій чи іншій країні. Виникла у Німеччині в середині XIX ст. Найвідомішими представниками І. ш. були німецькі економісти Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд, Вернер Зомбарт, Макс Вебер та […]...
- ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – внутр. зв’язок між явищами природи, що зумовлює їх існування та розвиток; необхідний, істотний зв’язок між явищами, що постійно повторюється; спрямованість або порядок перебігу подій у природі. 3. п.-і. може бути менш заг., тобто діяти в обмеженій сфері, і більш заг., всезагальним, універсальним....
- ПРОГРЕС І РЕГРЕС Культурологічний словник ПРОГРЕС І РЕГРЕС – властивість реальних процесів, що полягає у висхідному русі від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш досконалого – прогрес; в переході від вищого до нижчого – регрес....
- БЛАГО Соціологія короткий енциклопедичний словник БЛАГО – одне з наріжних понять філософії та соціології моралі, запроваджене для визначення того, що є кращим і гідним вибору. Б. є те, що має позитивний зміст, тобто є позитивною цінністю. Як таке воно визначає на відміну від імперативу (Ї. Кант) не те, як має реалізуватись будь-яка діяльність (спосіб, форма діяльності), […]...
- Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
- М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів такі критерії, як соціальний престиж і влада. Характеризуючи класи, Вебер ураховував не тільки відношення до засобів виробництва, а й розміри багатства, […]...
- МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ – філос. вчення про істор. процес, що грунтується на визнанні вирішальної ролі сусп. матеріального в-ва у формуванні, поступі й функціонуванні соціуму і розглядає історію як прогресивний природничо-істор. процес зміни конкретно-істор. типів суспільства. Вперше у свідомо продуманому, послідовному і системному вигляді М. р. і. було розроблене К. Марксом і […]...
- АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – форма вияву суперечностей та конфліктів між класами (групами, спільнотами), що характеризується непримиренністю соціальних інтересів, позицій, систем цінностей і якій притаманна гострота перебігу та розв’язання цих суперечностей і конфліктів. Особливістю А. с. є те, що пов’язані з ним суперечності можуть бути розв’язані лише шляхом взаємної боротьби непримиренних соціальних сил […]...
- КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ Практично незаперечною є теза, що фразеологія – найбільш самобутнє явище; що вона характеризується “найбільшим ступенем екстралінгвістичності”, а в жодній галузі мови “немає стільки екстралінгвістичного, як у фразеології ; що поряд з лексикою вона є єдиною ділянкою мовних явищ, де зміст культури відбивається “більш чи менш безпосередньо” . Навіть […]...
- КОМУНІКАТИВНА ДІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОМУНІКАТИВНА ДІЯ – різновид соціальної дії, концепція якого запропонована Ю. Хабермасом у результаті аналізу та переосмислення усієї акціоністської перспективи в соціології. Типологія соціальної дії, у яку включається К. д., побудована на розрізненні особливих типів раціональності, що притаманні телеологічній (цілераціональній) дії (М. Вебер), нормативно регульованій дії (Т. Парсонс) та “драматургічній” інтеракції (Е. […]...
- Властивості волокна – Штучні волокна Матеріалознавство швейного виробництва ХІМІЧНІ ВОЛОКНА Штучні волокна Властивості волокна І. Механічні: невисокі: стійкість до стирання та міцність (14-20 сН/текс); У вологому стані міцність зменшується на 50-60%; високе видовження (21-26% у сухому стані), низька пружність. II. Фізичні: високі: гігроскопічність (11-12%), набухливість (об’єм збільшується на 80-110%), теплостійкість (140-150°С) та світлостійкість. III. Хімічні: хемостійкість середня. Характер горіння. Горить […]...
- КАРТОГРАФУВАННЯ Екологія – охорона природи КАРТОГРАФУВАННЯ, картування – нанесення на карту (на основі різних типів зйомки, застосування будь-яких матеріалів про просторові особливості явищ тощо) контурів, які окреслюють ареали більш – менш однорідних явищ, або точок, які відображають місця зустрічі об’єктів. Наук, основи К. опрацьовує картографія. Розрізняють великомасштабне К. – масштаб 1 : 200 000 і більше […]...