ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ – особистісні орієнтації стосовно цінностей тих чи інших соціальних спільнот чи груп: заг. людських, нац. класових, професійних і т. ін.; тривкі диспозиції, що регулюють заг. спрямованість діяльності людини стосовно таких цінностей та ін. об’єктів високої соціальної значущості; складові вищих рівнів у диспозиційній структурі спрямованості особистості.
Вищим рівнем Ц. о. є орієнтації світоглядні, що визначають найзагальнішу ціннісну спрямованість пізнавальної,
Когнітивну підсистему Ц. о. становлять відповідні ціннісні уявлення людини. На рівні світогляду до неї належить світорозуміння людини – сукупність її поглядів на світ, суспільство та на саму людину, її місце у світі й суспільстві. На рівні життєвої позиції до когнітивної підсистеми належать ціннісні уявлення людини про своє життя – яке воно є, яким має бути, до чого в ньому прагнути, як, для чого та заради чого варто жити, і т. ін. Емотивною підсистемою Ц. о. є порівняно стійкі почуття людини до об’єктів Ц. о. На рівні світогляду підсистему утворюють світовідчуття людини, її емоційно-ціннісне ставлення до світу та до своїх зв’язків з ним, найзагальніші та найабстрактніші з її вищих почуттів – моральних, естетичних, інтелектуальних, реліг., громадських. На рівні життєвої позиції до емотивної підсистеми Ц. о. належать життєвідчування людини, ті почуття, які вона відчуває до тих чи інших сторін свого життя, до його змін та обставин.
У соціології вивчається розподіл Ц. о. залежно від різних соціальних груп та спільнот, поширеність тих чи інших Ц. о., а також суб’єктивна значущість об’єктів цих Ц. о. для груп і спільнот, що обстежуються. З цією метою звичайно досліджуються Ц. о. щодо основних сфер само реалізації особи (праці, сімейного життя, громадської активності, освіти, аматорської творчості, спілкування, відпочинку та розважання), матеріальних умов її життя (стану здоров’я, довкілля, житлових умов, матеріальної забезпеченості і т. ін.) та соціальних умов життя (умов для громадського визнання, вертикальної мобільності, розвитку здібностей, особистої незалежності, особистого спокою і т. ін.), щодо певних соціально-культурних та моральних характеристик власної діяльності людини (відповідності цієї діяльності, напр., вимогам обов’язку, честі, совісті, справедливості, ввічливості, поміркованості, практичності і т. ін.), її відносин з різними категоріями оточуючих (родичами, друзями, товаришами, колегами, земляками, одноплемінниками, одновірцями і т. ін.). У соціол. дослідженнях звичайно фіксуються когнітивні компоненти Ц. о., серед яких іноді зустрічаються когнітивні відображення емотивних компонентів Ц. о. (за самооцінкою респондентів). Параметри власне емотивних Ц. о. в соціол. дослідженнях фіксують рідко (див. Диспозиції).