Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Дефіцит продовольчого споживання
Дефіцит продовольчого споживання
Дефіцит продовольчого споживання – показник продовольчої бідності (недоїдання), який характеризується відношенням норми раціонального (здорового) харчування до фактичного споживання. Згідно з цим показником, споживання м’ясопродуктів має становити 83 кг на рік на людину, тоді як фактичне споживання таких продуктів 2003 в Україні становило лише 34,5 кг на людину (тобто 41,6% рекомендованої норми). Показник Д. п. с. запропонований українським економістом Б. Пасхавером. Загалом в Україні 55% населення постійно не вистачає грошей на продукти харчування.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Норма споживання Норма споживання – встановлена державою міра, здебільшого середня величина раціонального споживання в розрахунку на одну людину або домогосподарство, продовольчих і непродовольчих товарів і послуг. Крім того, виділяють норми виробничого споживання, які мають назву “технічні норми”. Окремо виділяють показник середньодушового споживання, який характеризує рівень споживання населення в розрахунку на одну особу. Так, за даними ООН, щоденне […]...
- Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і невиробниче (див. Споживання). Джерелом Н. с. є національний дохід, який поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання. З останнього формуються суспільні фонди споживання, кошти з яких спрямовуються на розвиток освіти, […]...
- Споживання продовольства Споживання продовольства – важлива складова особистого споживання, на основі якої (кількості та структури) вимірюють якість життя окремого індивіда, сім’ї, соціальних верств і груп населення і країни загалом. С. п. залежить від типу соціально-економічної системи, розвитку продуктивних сил, соціальної та економічної політики держави, інших чинників. З метою вимірювання рівня С. п. розрізняють мінімальний (кількісний набір товарів […]...
- Коефіцієнт диференціації доходів і споживання децильний Коефіцієнт диференціації доходів і споживання децильний – співвідношення доходів 10% найбагатшого населення до доходів 10% найбіднішого населення (або середньодушових обсягів споживання товарів та послуг). Так, в Україні за офіційними даними, які є значно заниженими, 1996-1997 приблизно 24,7-28,7% доходів отримали 10% найбагатшого населення (або 10-та децильна група з високими доходами). Таку саму частку доходів мали і […]...
- ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення....
- Державне споживання Державне споживання – частина ВНП, яка витрачається на утримання державного апарату (армії, поліції тощо), а також органів державного управління всіма сферами суспільного життя (економіки, соціальних, політичних, ідеологічних відносин тощо), на виконання функцій держави. Д. с. складається з витрат на оплату державних замовлень, державних закупівель товарів і послуг, утримання державних служб. Джерелом витрат на Д. с. […]...
- Математичні моделі попиту і споживання Математичні моделі попиту і споживання – економіко-математична модель, в якій виражаються основні ознаки та властивості попиту і споживання та їх взаємозалежність, що формується під впливом різноманітних соціально-економічних чинників – Грунтується на принципах балансового моделювання виробництва та споживання. Перші спроби побудови М. м. п. і с. належать відомому українському вченому Е. Слуцькому, який обгрунтував функцію корисності, […]...
- ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
- Ринок предметів споживання Ринок предметів споживання – сукупність економічних відносин між підприємствами, фірмами та компаніями-виробниками, торговельними організаціями, населенням (домогосподарствами) і державою (опосередковано) з приводу організації та купівлі-продажу предметів споживання. У розвинених країнах переважна більшість сімей забезпечена товарами масового виробництва тривалого користування (у США – бл. 87% сімей), тому вони потребують передусім оздоровлення, відпочинку та ін. Витрати на відпочинок, […]...
- Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
- Предмети споживання Предмети споживання – частина сукупного суспільного продукту, яка складається із сукупності створюваних у суспільстві матеріальних благ та послуг і призначається для життєвих потреб населення та інших видів невиробничого споживання. У кожному суспільстві виділяється сукупність галузей І та II підрозділів, які випускають П. с. і утворюють так звану групу „Б”. Це галузі легкої, харчової промисловості, агропромислового […]...
- Споживання Споживання – кінцева фаза суспільного відтворення, на якій суспільний продукт використовується для задоволення потреб людей. Розрізняють виробниче споживання – використання засобів виробництва для виготовлення певного продукту й невиробниче споживання, переважна частина якого становить особисте С. – використання людьми вироблених продуктів для забезпечення життєдіяльності і розвитку. Виробниче С. входить до процесу виробництва. Особисте С. забезпечує функціонування […]...
- Гранична схильність до споживання і заощадження Гранична схильність до споживання і заощадження – коефіцієнти, які визначають вплив зміни в доходах домашніх господарств на їх схильність до споживання і заощаджень. Та частка приросту /скорочення/ доходу після оплати податку, що споживається, дістала назву гранична схильність до споживання /Гсс/. Відповідно частина будь-якої зміни доходу, що заощаджується, являє собою граничну схильність до заощадження /Гсз/. Оскільки […]...
- Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
- Цикл “наука-виробництво-споживання” Цикл “наука-виробництво-споживання” – найважливіші етапи науково-виробничої діяльності, починаючи з процесу здійснення наукових досліджень до початку споживання створених нових складних товарів. Найважливіші етапи циклу: 1) фундаментальні і прикладні наукові дослідження; 2) створення дослідно-експериментальних зразків нової техніки або виробу; 3) створення і вдосконалення експериментального зразка; 4) обгрунтування ідеї чи концепції науково-технічної проблеми та методів її вирішення; 5) […]...
- Споживання теорії та концепції Споживання теорії та концепції – сукупність різних поглядів, ідей і тверджень щодо використання доходів домогосподарств на споживання і заощадження, ролі споживання і економічних кризах, джерелах первісного нагромадження капіталу. Проблемі споживання і передусім поділу сімейних доходів на споживання і заощадження відводилась незначна роль у працях економістів XVI-XIX ст., оскільки переважна більшість населення проживала на межі фізичного […]...
- Бюджетний дефіцит Бюджетний дефіцит (бюджетный дефицит) – перевищення видатків по державному бюджету над доходами, показник кризового стану державних фінансів, один з факторів розвитку інфляції. Причини появи і зростання дефіциту бюджету – це посилення економічної нестабільності, скорочень надходжень до бюджету в зв’язку із зниженням ефективності виробництва, безконтрольне зростання витрат із бюджету. Покриття Б. д. може здійснюватись шляхом отримання […]...
- Дефіцит платіжного балансу Дефіцит платіжного балансу – макроекономічний показник, який свідчить про меншу частку сумарних чистих надходжень у країну іноземної валюти на поточний рахунок і рахунок руху капіталів порівняно з часткою виплат іноземної валюти центральним банком зі своїх резервів для покриття чистих потреб вітчизняних резидентів у такій валюті (або суми платежів, що здійснює країна за кордоном) за певний […]...
- Стандарти споживання Стандарти споживання – взірець, еталон групування людей за розмірами доходу, які конкретизуються в таких основних показниках (споживчих стандартах): 1) прожитковий мінімум; 2) мінімальний споживчий бюджет; 3) бюджет високого достатку. Прожитковий мінімум, своєю чергою, вимірюється шляхом поділу населення на три великі групи: 1) дохід частини населення є нижчим від прожиткового мінімуму, що є підставою віднести цю […]...
- Середня тривалість життя Середня тривалість життя – кількість років, що їх у середньому має прожити людина за певного рівня умов життя та якості життя. Для визначення С. т. ж. найчастіше вживають показник С. т. ж. новонародженого. За показник С. т. ж. у майбутньому на планеті ООН прийняла 75,6 років, тоді як у первіснообщинному суспільстві цей показник становив максимум […]...
- Закон Кейнса Закон Кейнса – сформульований англійським економістом Дж. Кейнсом психолого-економічний закон, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не настільки, як зростає дохід. Щодо категоріальної сутності закону, З. К. відображає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням доходів, з одного боку, і зростанням схильності до заощаджень та одночасним зниженням […]...
- Раціональний споживчий бюджет Раціональний споживчий бюджет – суспільно необхідний раціональний нормативний баланс споживання населенням різних матеріальних благ і послуг, що характеризує оптимальний рівень його потреб та їх структуру, а також середній розмір доходів, які забезпечують задоволення цих потреб. Р. с. б. визначають на підставі науково обгрунтованих раціональних норм споживання матеріальних благ і послуг окремими особами залежно від статі, […]...
- Схильність до споживання Схильність до споживання – залежність поточних споживацьких витрат від доходу. Розрізняють середню і граничну С. до с. Середня С. до с. визначається часткою сукупного доходу, яка залишається після сплати податків і використовується на споживання, вона дорівнює С/Д де С – сукупні витрати споживання; Д – сукупний дохід після сплати податків за відповідний період. Оскільки частка […]...
- Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій? Історія економічних вчень КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій? Споживчий попит, а отже, особисте споживання, залежить від сукупного грошового доходу і від того, як витрачається цей дохід. Інакше кажучи, вони залежать від пропорції, в якій дохід розпадається на витрати на споживання і заощадження. […]...
- Ціна споживання Ціна споживання – сума продажної ціни і вартості використання товару за період його експлуатації. Складовими Ц. с. є: ціна товару, вартість його транспортування до місця використання, вартість технічного обслуговування, розмір страхування товару, податки та ін. З підвищенням складності придбаного товару сукупна вартість його експлуатації зростає і може в декілька разів перевищувати продажну ціну. Так, витрати […]...
- Суспільні фонди споживання Суспільні фонди споживання (СФС) – частина національного доходу, яка спрямовується на особисте та колективне споживання безоплатно або на пільгових умовах і становить здебільшого частину необхідного продукту. СФС використовувалися в СРСР на охорону здоров’я та медичне обслуговування населення, на надання послуг освіти у різних формах, для забезпечення культурного розвитку, надання житла на пільгових умовах, виплату пенсій […]...
- Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) – розділ балансу народного господарства, який комплексно характеризує рух сукупного суспільного продукту і окремих його частин на всіх стадіях розширеного відтворення у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Його балансова таблиця складається з двох основних розділів, представлених у присудку балансу. Підмет […]...
- Регулювання фонду оплати праці і фонду споживання БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ VI. ОБЛІК ТРУДОВИХ ЗАТРАТ, ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ 6.4. Регулювання фонду оплати праці і фонду споживання Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення розміру мінімальної зарплати, інших державних норм і гарантій, умов і розмірів оплати праці працівників бюджетних установ і організацій […]...
- Критерії бідності Критерії бідності – ознаки бідності, на підставі яких здійснюється оцінка та класифікація бідності в різних країнах. Основними К. б. є: 1) рівень безробіття; 2) рівень інфляції (синтез цих двох показників визначає ступінь бідності; 3) рівень доходів, який припадає на 1 людину; 4) частка витрат на споживання у загальній сумі витрат домогосподарств. Так, у більшості країн […]...
- Закон Енгеля Закон Енгеля – закон, який, на думку німецького економіста Ернста Енгеля, виражає залежність частки споживання продуктів харчування від рівня доходів сім’ї; чим бідніша сім’я, тим більша частка всіх витрат повинна бути виділена нею для придбання продуктів харчування. В міру зростання доходів сім’ї питома вага витрат на харчування скорочується, частка витрат на квартиру, світло, одяг, паливо […]...
- Дефіцит Дефіцит (лат. deficit – не вистачає) – недостатність засобів, ресурсів, внаслідок чого порушується економічна рівновага, розладнується грошово-фінансова сфера, зростає загроза виникнення економічних криз. Розрізняють Д. грошово-фінансовий і валютний. Серед грошово-фінансового Д. виділяють комерційний і бюджетний Д. Комерційний Д. – перевищення платежів над надходженнями, нестача коштів для задоволення поточних потреб. Для подолання негативних наслідків Д. на […]...
- Специфіка споживання води деревними рослинами Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 4. ЛІС І ВОЛОГА 4.2 Специфіка споживання води деревними рослинами Значення вологи, як екологічного фактора, для деревних рослин багато чим відрізняється від ролі світла. Сильний ріст у висоту дає деревам великі переваги у боротьбі за світло, але у боротьбі за вологу вони поступаються менш високорослим рослинам. Деревам […]...
- Національне споживання та національне заощадження УРОК 41 Національне споживання та національне заощадження Мета уроку: розглянути споживання як найпростіший компонент валового внутрішнього продукту; розкрити зв’язок між споживанням і доходами, між розмірами заощадження й доходу; проаналізувати головні фактори в житті суспільства, що впливають на споживчі видатки; розвивати допитливість; виховувати ощадливість. Основні поняття: доходи, споживання, заощадження, функції споживання і заощадження, національні заощадження і […]...
- Особисті споживні витрати Особисті споживні витрати – витрати праці, грошей, пов’язані з отриманням, споживанням матеріальних благ і послуг, а також підготовкою матеріальних благ до споживання (приготування їжі). О. с. в. характеризують співвідношення вартості фіксованого за кількістю та якістю споживчого кошика за два різні зіставлювані періоди. Для визначення вартості споживчого кошика враховують період часу, за який оцінюється обсяг і […]...
- Доходи і витрати сім’ї Доходи і витрати сім’ї – співвідношення між різними статтями бюджету сім’ї в процесі виконання нею економічних функцій, яких налічується близько 10 (див. Сім’я). В процесі еволюції соціально-економічної системи поступово відмирають одні функції, виникають інші, окремі функції наповнюються новим змістом. Так, за тотального зубожіння основної маси населення в Україні в багатьох сім’ях активно розвивається така функція, […]...
- Бюджетний дефіцит і його вплив на розвиток економіки ФІНАНСИ Розділ 8. ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ 8.4. Бюджетний дефіцит і його вплив на розвиток економіки Практичне використання бюджетних відносин для реалізації покладених на державу функцій дає змогу визначити, що стан бюджетного фонду залежно від різного співвідношення дохідної і витратної частин бюджету може бути дефіцитним, профіцитним і збалансованим. Коли видатки бюджету перевищують його доходи, […]...
- Розвиток країни техніко-економічний Розвиток країни техніко-економічний – не зворотні спрямовані та закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни техніки і технології в межах однієї групи або багатьох країн упродовж тривалого періоду. Основними індикаторами Р. к. т.-е. є частка галузей високих технологій в економіці країни, загалом (в т. ч. доданої вартості у ВВП, загальній кількості зайнятих та експорті зокрема); індекси зростання […]...
- ДЕФІЦИТ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ (від лат. deficit – не вистачає) – 1) Перевищення видатків над доходами, пасиву балансу – над його активом. 2) Нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою в них....
- ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ СПІЛКУВАННЯ – недостатність або цілковита втрата контактів людини з навколишнім середовищем, з іншими людьми. Причини Д. с. різні – тяжкі хвороби; замкнутість, відлюдність, некомунікабельність самої людини, брак у неї потреби і смаку до спілкування з іншими. Д. с. негативно впливає на духовний світ людини, позбавляє її радості спілкування з іншими людьми, обмежує, […]...
- Баланс платіжний Баланс платіжний – співвідношення сум потоків валютних платежів, які отримує з-за кордону і здійснює за кордон країна в процесі зовнішньоекономічної діяльності за певний час (рік, квартал, місяць). Складається з таких статей: 1) зовнішня торгівля (торговий баланс); 2) зовнішня торгівля послугами – відображає рух зустрічних валютних потоків від розрахунків за надані послуги (фрахт, страхування, туризм та […]...