Дефіс у прислівниках
Тема: Дефіс у прислівниках.
Мета: Пояснити правила написання прислівників через дефіс; формувати вміння визначати в словах орфограму “Дефіс у прислівниках” та обгруновувати вибір написання відповідним правилом; виховувати повагу до образного слова; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, закріплювати навички роботи зі словником.
Тип уроків: Уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання: Роздавальний матеріал, підручник, орфографічний словник.
Хід уроків
.
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота
Картка 1 Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограми “Букви и та і в кінці прислівників”. День одсіяв і погаснув давно, ніч навкруг.. волохата. (В. Сосюра.) Годинник бив зовсім не ту годину і не по колу йшов, а навскос… (І. Жиленко.) З поля верх.. в..ртаються хлопці. (М. Стельмах.) Тихо бр..нять і згасають безвіст.. згуки ясні. (М. Вороний.) Це раз було, цього не буде двіч.. . (М. Бажан.) “Довбуше! – р..вуть потоки. – Дай-но сили одиноким!” Свисне трич.. опівноч.., аж бл..щать |
Картка 2 Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограми “Букви и та і в кінці прислівників”. Навсплячк.. гуси чапають додому. (Д. Павличко.) Шофер гальмує мимовол… (Л. Костенко.) Вітер навшпиньк.. встав вирости хоч на мить. (І. Драч.) Блиснуло двіч.. тут підряд, і гримнув грім. (П. Тичина.) Присмерк ночі укриває все поволі навкруг… (М. Вороний.) Навшпиньк.. ходить сива ковила. (М. Федунець.) Ти хотів зм’якшити серце на з..леній на пр..роді? Навпак.., скажу, потрібно гартуватись та міцніти. (П. Тичина.) І пахнув степ косою половчанки, забутої, здавалося, навік.. . (Д. Павличко.) |
Переписати слова, вставляючи пропущені букви. Два слова увести до самостійно складених речень. Навсправжк.., трич.., межиоч.., завбільшк.., наприкінц.., по-матроськ.., сьогодн.., зрідн.., навперейм.., навпомацк.., наввипередк.., напрот.., поноч.., урешт.., трох.., взагал.., щонайдал.., навпрошк.., пішк.., увечер.., мовчк.., навстоячк… |
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Дефіс у прислівниках” (с.98).
І V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Вибірковий диктант. Виписати прислівники, що пишуться через дефіс.
Ведуть люде тихії розмови, як по-Божому, святому жити на Вкраїні. (П. Куліш.) Де-не-де серед тиші ще хтось з кобзарів грав, неначе прохав на подзвіння. (М. Вороний.) Тут колись гуляла доля і воля кривава. Тяжко-важко доставалась та сумная слава! (Леся Українка.) По-предківському грію кров гарячу при слові, шаблі і святій землі. (М. Самійленко.) І по-належному ми зустрічаєм орди гостей, не кликаних у край наш! (М. Рильський.) Відвага, честь і щира простота. Мені тут любо й рідно-рідно так. (М. Сіренко.)
* Словниковий диктант.
По-українськи, високо-превисоко, часто-густо, по-рідному, будь-де, хтозна-коли, коли-небудь, якось-то, пліч-о-пліч, де-не-де.
* Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму “Дефіс у прислівниках”.
І. Коли по-доброму, сусіде, живи по-своєму і розцвітай. Війною не ходили ми й не підем. (М. Самійленко.) Небо здіймається по-сократівськи високе, думами сократівськими хмарини летять. (Є. Гуцало.) Між соснами ледь-ледь бринить проміння. (Є. Гуцало.) Отак і приходить вечір, по-лисячому тихо, без стуку (Б. Олійник.) Я із собою сам на сам у тиші захотів лишиться. (В. Коротич.) Кожна пісня, що давно відома, по-новому може зазвучати. (Л. Дмитерко.) Де-не-де лиш дощик запізніло прошумить. (І. Гнатюк.) Хоч-не-хоч на осінь поверта. (Б. Олійник.) Співала над нами завія зимова, і плач у ній чувся коли-не-коли. (Л. Первомайський.) Сяк-так, накосяк, аби не по-людськи. Про розум людини судять по зробленому. Всяк розумний по-своєму: один спершу, другий потім. (Нар. творч.).
ІІ. Ось ми і зустрілися віч-на-віч, на моїй дорозі ти стоїш. (Д. Павличко.) Я себе сьогодні вперше по-новому пізнаю. (Б. Олійник.) Я не відлюдник, не пустельник, я просто-напросто поет. (Л. Костенко.) Про Атлантиду і про Вавилон готові розказати будь-коли. (М. Руденко.) Молодосте, не буваєш вдруге, то хоча вряди-годи, а снись. (М. Самійленко.) Празникує травень у гаю, юний, по-дитячому відвертий. (Д. Луценко.) Ти почуєш звуки сліз, коли тихо-тихо стане. (Олександр Олесь.) Тут кожна квітка тишком-нишком сумує гірко за Малишком. (Д. Луценко.) У нагородній планці ордени на піджачку пліч-о-пліч спочивали. (Б. Олійник.)
* Переписати, знімаючи риску, ставлячи, де потрібно, дефіс. За потреби звернутися до орфографічного словника.
Вранці/рано на світанку я співав тобі веснянку. (М. Вороний.) По/світанковому джмелі гудуть. (І. Драч.) Світить сонце ясно/ясно, непогасно на весь край. (П. Усенко.) А надворі було хороше/прехороше! (І. Нечуй-Левицький.) Тепер усе по/іншому бринить. (А. Малишко.) Тільки вітряк виринає де/не/де з туману. (Леся Українка.) Калина у гаптованій сорочці із солов’єм зустрілась віч/на/віч. (Є. Гуцало.) Співуча душа виливалася піснею по/солов’їному. (І. Нечуй-Левицький.) Придесенський день в долині гасне, в хвилях низько/низько йдуть човни. (М. Стельмах.) В мене голочка слухняна, день/у/день працює зрана. (І. Кульська.) У нього все виходить шиворіт/навиворіт. Щоб жити по-дворянськи, працюй по-селянськи. (Нар. творч.)
* Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму “Дефіс у прислівниках”.
І. Осіння вже пора по-вовчи закрадалась. (М. Рильський.) Коли став підкрадатися ранок до лісу по-лисячи, місяць гірко всміхався, над берегом обрію висячи. (Є. Гуцало.) У споминах блукаю хтозна-де. (І. Дубінін.) Вставайте, друзі, зрану-позарану на хліб та сіль, до чистої роси, до щебету пташиного з туману. (А. Малишко.) Люди з давніх-давен називають жнива трудовою вершиною літа. (Д. Луценко.) Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч. (А. Малишко.) Покиньмо скаржитись самі собі, на долю нарікати раз у раз. (Я. Купала.)
ІІ. Вже по-осінньому шепочуть між собою й хитають вітами в тривозі дерева. Та по-новому серце відчува осінніх днів наближення жорстоке, їх не прийма душа моя жива. Не сумуй! Ще нам сонце всміхнеться, по-весняному серце заб’ється. (В. Сосюра.) Та сон був короткий. Ранесенько-рано вже зникла рожевая мрія моя. (Леся Українка.) Там далеко-далеко вже зоря злотоброва крила ніжні простерла на примарні гаї. А на душі так тихо і прозоро, як навкруги, і синьо-синьо так. (В. Сосюра.) По-братерськи ми ділилися з тобою ковтком води, окопом і судьбою. (Б. Олійник.)
*Навчальний диктант. Визначити вставні слова.
Національний варіант мистецького стилю бароко в Україні часто-густо називають “козацьким”. Які є для цього підстави?
По-перше, саме козацтво того часу було носієм нового художнього смаку. По-друге, воно виступало в ролі основного і багатого замовника. По-третє, козацтво мало власне творче середовище. По-четверте, воно виступало творцем художніх цінностей. Серед них маємо козацькі думи, пісні, поеми, козацький танок, портрет, ікони, козацькі собори.
Тому козацькі часи в історії України називають добою Бароко (з великої літери, як Ренесанс, Просвітництво), маючи на увазі не лише мистецький стиль, а світовідчуття.
* Диктант із коментуванням. Позначити в словах орфограму “Дефіс у прислівниках”.
Не цвіти буйним цвітом, зелений катране! Тяжко-важко на серденьку, як вечір настане. (Нар. творч.) Ти туманься, тумане, рано-вранці, порану. (П. Усенко.) Давно колись малим хлоп’ям, бувало, дивлячись на зорі, я часто-часто прагнув сам між їх поринути в просторі. (В. Самійленко.) Повій, вітре, тишком-нишком над рум’яним білим личком. (С. Руданський.) Коли-не-коли у просвіт між хмарами визирало сонце і знову ховалось надовго. (А. Шиян.) І шумить холодний вітер, аж гуде. Жовте листячко тріпоче де-не-де. (К. Перелісна.)
ІІ. Закувала зозуленька в лузі на калині, тяжко-важко проживати на чужій чужині. (Нар. творч.) Хто вік по-божому прожив, ніколи зла і кривди не чинив, того до смерті будуть поважати. (Л. Глібов.) Озвався грім. І перший спалах віщий зустрівся із відлунням віч-на-віч. (М. Ткач.) Все ущухло враз, і стало тихо-тихо навкруги. (М. Вороний.) Задзвеніли струни ще ніжніш-ніжніш. (Олександр Олесь.) Де-не-де у вікнах світло янтаріє. Туман пливе низько-низько, пригорнись до серця близько. А навкруги все біло-біло… Дрімає сад. Зима, зима. (В. Сосюра.)
* Прочитати. Пояснити вживання і невживання дефіса у виділених словах.
Прожити б так, по-людськи і піти, прибравши для онуків поле миле. (Б. Олійник.) Пилом твоїм покритий, іду по людському полю, дорого під яворами, дорого під яворами! (А. Малишко.) Він за плугом ходив по батьківському полю. (Д. Павличко.) Привіт вам, Петрики, Марусі, Олі, Гриці! Тепер ви зветеся на повні імена, та ще по батькові, як, звісно, і годиться. (М. Рильський.) Не по батьковому прізвищу шана, а по власному розуму. У році дванадцять місяців, і кожен по-своєму вельможний. По своємуліжку простягай ніжку. Лінивого по розваленому паркану впізнаєш. Знати кобилу по линялому хвосту. І півень по своєму подвір’ю воєводою ходить. (Нар. творч.)
* Переписати прислів ‘ я, на місці крапок уставляючи пропущені прислівники.
Ти йому… , а він тобі… . У Луцьку все… . А… хоч на мить, але галопом. Ходить мовчки, а кусає… . Вдача овеча, … й мекече. Один збрехав, другий не розібрав, а третій… перебрехав. Панський собака… й гавка. Діло… волочиться, та покинути не хочеться. … і стара горіхів назбирає. До роботи…, а до танців мастак.
Народна творчість.
Для довідок. По – свійськи; по-свинськи. По-людськи. По-нашому. По-вовчи. По-овечи. По-своєму. По-панськи. Так-сяк. Мало-помалу. Сяк-так.
* Прочитати. Вказати іншомовні (латинські) фразеологізми, дібрати до кожного українські відповідники-прислівники (або синонімічні вирази, що включають прислівники).
Колеги, ми від теми відхилились, почнем аb ovo… (Леся Українка.) У салон-вагоні їде куховарка, візаві посол наш… (Олександр Олесь.) Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет. (Л. Костенко.) А ти, малий, ти завжди semper tiro, бери свій заступ весело і щиро, креши об кремінь десь до джерела. (А. Малишко.) Я підривник був… І не випадково… Бікфордів шнур. Sapienti sat… (М. Рильський.)
Словник. Аb ovo – спочатку (тобто починаючи з яйця, поскільки яйця подавалися завжди на початку обіду). Візаві – напроти. Тет-а-тет – наодинці, один на один, віч-на-віч. Semper tiro – завжди (вічно) учень. Sapienti sat – мудрому достатньо.
* Прочитати фразеологізми іншомовного походження, п ояснити значення кожного, по можливості, вживаючи прислівники. Два-три фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно).
Minimum minimorum (мінімум мініморум). Nota bene (нота бене). De facto (де факто). Роst factum (пост фактум). Ad litteram (ад літтерам). Non multa, sed multum (нон мульта, сед мультум). Volens-nolens (воленс-ноленс).
Словник. Minimum minimorum – якнайменше. Nota bene – відзнач особливо (певну частину тексту). De facto – фактично. Роst factum – пізніше (після здійснення певного факту). Ad litteram – буквально. Non multa, sed multum – коротко, але змістовно (небагато за обсягом, але багато за змістом). Volens-nolens – мимоволі, хоч-не хоч.
* Навчальний диктант. Вказані вчителем два-три прислівники розібрати як частини мови.
І. Проскочивши сусіднє село, ми під’їжджаємо до страшного болота. Воно і взимку дихає гнилим туманом. За часів татарських набігів тут ховалися люди.
Беремо трохи ліворуч, тоді санчата стрибають навмання по бездоріжжю. Незабаром під’їжджаємо до затканого памороззю гаю. Зіскакуємо, радісно підіймаючи голови. Над нами справді хтось розвішав диво, бо кожне прихоплене інеєм деревце насочилося сонцем і хвалиться червоними кетягами. Я, наче заворожений, роздивляюсь прибиті морозом кетяги. Вони нависають прямо над головою. Дядько Себастіян змовницьки мружиться.
Старі люди кажуть, що колись тут були несходимі болота. Колись напали на село ординці, сюди кинулось утікати весілля. Дівчата чимдуж кидались у твань і топилися у ній. Згодом на цьому місці виріс калиновий гай. Кажуть, улітку ця місцина озивається дівочими голосами. (За М. Стельмахом; 114 сл.)
ІІ. Тепер було видно, що новий учитель – чоловік непевний. По-перше, він днями сидів у школі з дітьми. По-друге, він тільки одежею відрізнявся від мужиків, бо розмовляв “по-мужицькому”. По-третє, він грав із школярами у м’яча, ганяючи наввипередки. По-четверте, він сам собі варив їжу та ще й у гурті з учнями. Нарешті, він ходив по лісах та луках, збираючи якісь квіти й камінці. Про цей останній пункт говорили, чи не ворожбит він який.
Учитель був неслухняний і неввічливий до начальства. Не задовольнившись з двох поламаних лавок і заліплених папером битих шибок, він вимагав, щоб було пороблено нові парти, засклено вікна і навіть пофарбовано стару класну дошку, на якій уже крейда не пише. Це доводило, що вчитель – чоловік баламутний. (За Б. Грінченком; 115 сл.)
V. Підбиття підсумків уроку.
V І. Домашнє завдання. Вправи 288, 291.
Related posts:
- Дефіс у прислівниках – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Дефіс у прислівниках 1. Через Дефіс пишуться прислівники, утворені: А) від прикметників і займенників за допомогою префікса По – та суфіксів – ому (-єму), – и: По-святковому, по-теперішньому, по-материнському і по-материнськи, по-українському і по-українськи, по-моєму; Б) від порядкових числівників за допомогою префікса По – та суфікса – е (-є): По-перше, по-друге, по-третє; […]...
- Н і нн у прислівниках – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник Н і нн у прислівниках У прислівниках буває стільки н, скільки їх було в тих словах, від яких вони утворилися (здебільшого це прикметники та дієприкметники): щоденний – щоденно, обережний – обережно, нежданий, негаданий – неждано-негадано, неодмінний – неодмінно, солов’їний – по – солов’їному. Нн пишеться у словах попідтинню, попідвіконню, спросоння та […]...
- Одна і дві букви н у прислівниках – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Одна і дві букви Н у прислівниках У прислівниках пишеться стільки Н, скільки їх було в прикметниках та дієприкметниках, від яких вони утворені: Рясний – рясно, пташиний – по-пташиному, ранній – зрання, сонний – спросоння, страшенний – страшенно, нескінченний – нескінченно, нежданий – неждано, обмежений – обмежено. Дві букви Н пишуться також […]...
- Букви н та нн у прислівниках Тема: Букви н та нн у прислівниках. Мета: Пояснити правила написання прислівників з н та нн; формувати вміння визначати в словах орфограму “Н та нн у прислівниках”, обгрунтовувати вибір написання; виховувати повагу до фольклору та творців влучного поетичного слова; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять. Тип уроків: Уроки вивчення нового матеріалу. Обладнання: Підручник. Хід уроків . […]...
- Написання часток окремо і через дефіс – Орфографія Українська мова Орфографія Написання часток окремо і через дефіс Частки пишуться окремо, якщо між частками бо, но, то, от, таки і словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка: іди ж бо, чим би то, все ж таки. Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, […]...
- Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....
- Орфограми в прислівниках – Прислівник ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3 .6. Прислівник Прислівник – це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку якості або предмета Прислівник у реченні пов’язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії: наприклад, “Державний службовець повинен: – сумлінно виконувати свої службові обов’язки; – шанобливо […]...
- Букви н та нн у прислівниках МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИСЛІВНИК & 27 Букви н та нн у прислівниках Розгляньте таблицю. Пригадайте правила вживання букви н та нн у прикметниках. Пишеться – нн- Пишеться – н- 1. У прикметниках, утворених від іменників з основою на – н – за допомогою суфікса – н-: Стіна + н -> стінний, День + н -> денний […]...
- Написання сполучників разом, окремо та через дефіс – Сполучник Службові частини мови Сполучник Написання сполучників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отож, притому, причому, проте, також, тобто, тож, щоб, якби, якщо та ін. Окремо пишуться: Для того щоб, з того часу як, замість того щоб, коли б, незважаючи […]...
- Дефіс у неозначених займенниках – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Дефіс у неозначених займенниках У неозначених займенниках префікси Казна-, хтозна-, будь – Та суфікс – Небудь Пишуться через дефіс: Казна-хто, хтозна-що, будь-який, чий-небудь. Якщо Казна, хтозна, будь, аби, дЕ стоять перед займенниками із прийменниками, всі три слова пишуться окремо: Казна в чому, хтозна для кого, будь про кого, аби до кого, де […]...
- Написання часток окремо і через дефіс – Частка Українська мова Частини мови Частка Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки поділяються на такі розряди: 1. Модальні (надають смислових відтінків реченню): – вказівні: ось, осьде, он, онде, от, оце, воно; – означальні: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно (стільки); – обмежувально-видільні: лише, […]...
- ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ ДОДАТКИ Додатки 3 ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ 1. Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів. 2. Велика буква у власних назвах. 3. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються. 4. Подвоєні букви. 5. Роздільне написання прийменників з іменниками і займенниками. 6. Перенос частин слова з рядка в рядок. 7. Уживання м’якого знака. 8. Уживання апострофа. […]...
- Написання прийменників разом, окремо та через дефіс – Прийменник Службові частини мови Прийменник Написання прийменників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Внаслідок, впродовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед, попри, посеред, услід, щодо та ін. Окремо пишуться: В кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, з метою, за винятком, на […]...
- Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...
- Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...
- Написання прислівників разом і через дефіс МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИСЛІВНИК & 31 Написання прислівників разом і через дефіс Складні прислівники можуть писатися разом, окремо і через дефіс. Є основні, найзагальніші правила написання прислівників разом і через дефіс. Оскільки з написанням прислівників часто виникають труднощі, треба звертатися в сумнівних випадках до орфографічного словника. Разом Через дефіс Пишуться складні прислівники, утворені 1) поєднанням прийменника […]...
- Написання складних прикметників разом і через дефіс МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Написання складних прикметників разом і через дефіс 1. Разом пишуться складні прикметники, утворені: А) від складних іменників, які пишуться разом: Залізобетонний, чорноземний, метафізичний, самохідний, шлакоблоковий; Б) від сполучення підпорядкованих один одному прикметника, числівника, написаного літерами, або дієслова з іменником, а також сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: Давньоруський, східноукраїнський, чотирнадцятиповерховий, але 14-поверховий; […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс Уроки № 58, 59 Тема: Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс. Мета : закріпити знання про правопис прийменників разом окремо та через дефіс; формувати вміння визначати в словах орфограму “Написання прийменників разом, окремо і через дефіс” та обгрунтовувати вибір написання відповідним правилом; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Правопис складних слів разом і через дефіс СЛОВОТВІР, ОРФОГРАФІЯ § 23 Правопис складних слів разом і через дефіс Пригадаймо! 1. Чим відрізняється складне слово від простого? 2. Зі скількох основ може складатися складне слово? 3. Як пишуться складні слова зі сполучними звуками? Запам’ятаймо! Пишуться разом: 1) складні слова, утворені від словосполучень, у яких є головне і залежне слово Великодушний – велика душа, […]...
- Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
- НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ЧЕРЕЗ ДЕФІС АБО РАЗОМ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК § 34. НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ЧЕРЕЗ ДЕФІС АБО РАЗОМ 402. Прочитайте речення. Визначте складні прикметники. Які з них утворені поєднанням незалежних слів? Які – від словосполучень (головного і залежного слів)? Зверніть увагу на написання складних прикметників разом та через дефіс. 1. У зв’язку з наявністю змішаних говорів установити межі українсько-білоруських (українських і […]...
- Написання іменників разом, окремо, через дефіс – Іменник Самостійні частини мови Іменник Написання іменників разом, окремо, через дефіс Разом пишуться іменники: – складні слова зі сполучними звуками о, е, є, и: важкоатлет, середньовіччя, краєвид, овочесховище, трикутник, вертоліт, тепловоз, лісостеп, носоріг, стодвадцятип’ятиріччя; – складні слова без сполучних звуків: педінститут, спорткомітет; – слова з першою частиною пів-, напів-, полу-: півмісяця, пів’яблука, напівсон, полумисок, півобласті; – […]...
- Написання часток разом, через дефіс й окремо – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Написання часток разом, через дефіс й окремо 1. Разом Пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами: А) Аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як – у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: Абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший; Б) […]...
- Написання разом і через дефіс складних слів – Основні способи словотворення СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Основні способи словотворення Написання разом і через дефіс складних слів 1. Разом пишуться складні слова, утворені: А) за допомогою сполучних О, е, є поєднанням двох і більшої кількості основ дієслова або прикметника з іменником, а також двох або трьох іменників: ЛісОСмуга, панелЕВіз, життЄПис, чорнОЗемний, Але людинО-день, тоннО-кілометр (одиниці виміру); СвітлОВодОЛікарня; Б) за допомогою […]...
- СКЛАДНІ СЛОВА. СПОЛУЧНІ О, Е В СКЛАДНИХ СЛОВАХ. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ РАЗОМ ТА ЧЕРЕЗ ДЕФІС Мета: навчальна: поглибити знання учнів про складні слова; формувати навички визначення складних слів; ознайомити з правилами написання складних слів разом та через дефіс; розвивальна: формувати загально-пізнавальні вміння знаходити складні слова в текстах; розвивати правописні навики; логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички; виховна: виховувати інтерес до української мови, традицій українського народу. Внутрішньопредметні зв’язки: морфологія, синтаксис, лексикологія. […]...
- НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС § 39. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Вправа 390 1. Хто влітку ледарює, той узимку бідує. 2. Що вранці не зробиш, того Ввечері не наздоженеш. 3. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору пнеться. 4. Зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо. II. Вправа 393 Вправа 394 Хтозна-де, хтозна-поки, хтозна-звідки, хтозна-коли, хтозна-куди, […]...
- Дефіс у складних словах БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 61. Дефіс у складних словах 600. Прочитайте пари слів. Зробіть висновок як пишуться складні слова, утворені від словосполучень Одноденний – один день, трикутник – три кути, працелюбний – любити працю, пішохід – ходити пішки, білий сніг – білосніжний. 601. Прочитайте слова. Зробіть висновок, як пишуться складні слова, між […]...
- Написання слів із частками разом, окремо та через дефіс – Частка Службові частини мови Частка Написання слів із частками разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – з не, якщо слово без нього не вживається: немовля, нестерпний, ненавидіти, нехтуючи; – з не – іменники, прикметники, прислівники, які можна замінити синонімами без не: нещастя (лихо), невеселий (сумний), нерідко (часто); – у складі префікса недо – із значенням […]...
- Написання прислівників разом, окремо та через дефіс – Орфографія Українська мова Орфографія Написання прислівників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: 1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, надалі, задовго, занадто, навічно, набагато, отак, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, негаразд, невтямки, отам, підтюпцем, повсюди, подекуди, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще. Примітка. Від подібних прислівників слід відрізняти сполучення прийменників із […]...
- Написання складних прикметників разом і через дефіс МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §31. Написання складних прикметників разом і через дефіс 274. Попрацюйте в парах. Прочитайте. Скажіть, як творяться складні прикметники, що пишуться разом і через дефіс. Західноєвропейський Західна Європа; чорнобровий <- чорні брови; швидкоплинний <- швидко плинути; вагоноремонтний <- вагони ремонтувати. Гіркувато-солоний гіркуватий і солоний; жовто-синій <- жовтий і синій; осінньо-зимовий <- осінній […]...
- Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація § 20. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація 237. Петро Гулак-Артемовський, збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, спорткомплекс “Олімпійський”, Бахчисарайський район, сузір’я Велика Ведмедиця, капела бандуристів “Дніпрянка”, станція метро “Хрещатик”, проспект Миру, місто Біла Церква, свято 8 Березня, Богоматір, Міжнародний день рідної мови, Луганський національний університет. Президент України, Кабінет Міністрів України, […]...
- Написання прийменників разом, окремо і через дефіс МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИЙМЕННИК & 35 Написання прийменників разом, окремо і через дефіс Прийменники вживаються з іменниками, займенниками, числівниками в непрямих відмінках і пишуться з ними завжди окремо: із задоволенням, між горами, до нас, з-понад усіх, з-поміж багатьох, від трьох. Але не слід плутати прийменники з однозвучними префіксами: при дорозі, але придорожній; між народами, але міжнародний. […]...
- НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС. ПРИСЛІВНИКИ Й ПРИСЛІВНИКОВІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, ЩО ПИШУТЬСЯ ОКРЕМО Морфологія. Орфографія. Прислівник & 30. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС. ПРИСЛІВНИКИ Й ПРИСЛІВНИКОВІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, ЩО ПИШУТЬСЯ ОКРЕМО Любіть рідну мову замало, Потрібно іти на весь зріст Супроти лихої навали, Що нищить, отруює, палить Наш корінь прадавній, наш зміст. О. Лупій ПАМ’ЯТАЙМО Прислівники, які пишемо разом Визначення Приклади Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником […]...
- ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ. НІ В ЗАПЕРЕЧНИХ ЗАЙМЕННИКАХ. ДЕФІС У НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКАХ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК § 43. ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ. НІ В ЗАПЕРЕЧНИХ ЗАЙМЕННИКАХ. ДЕФІС У НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКАХ 484. Прочитайте. Випишіть виділені займенники і дайте відповіді на запитання: від яких займенників вони утворені? За допомогою яких значущих частин слова? Які префікси й суфікси слугують для утворення таких займенників? Виділіть ці префікси і суфікси. 1. Народ мій […]...
- Написання прислівників разом, окремо та через дефіс – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник Написання прислівників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником, з іменником, коротким прикметником, числівником, займенником: Віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще; […]...
- Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при – – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при- Пишеться пре- 1. В якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня якоїсь ознаки: презавзятий, прекрасний, пречудовий, премудрий. 2. В словах престарілий, презирство, презирливий, пречуття й у словах старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол. Пишеться при-: 1. Переважно в дієсловах, що означають: – наближення: прибігти, приблудитися, […]...
- Питання для самоконтролю – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Питання для самоконтролю 1. Що таке прислівник як частина мови? 2. Яка основна морфологічна ознака прислівника? 3. Назвіть розряди прислівників за значенням. 4. Які основні синтаксичні функції виконує прислівник? 5. Назвіть способи творення прислівників. Наведіть приклади. 6. Коли в прислівниках пишеться дві літери н? Наведіть приклади. 7. Які […]...
- ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ЧЕРЕЗ ДЕФІС І РАЗОМ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 32. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ЧЕРЕЗ ДЕФІС І РАЗОМ ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ СТАВЛЯТЬ: Після префікса по-, якщо прислівник має суфікс – є, – и, – ому. – ему (-ему) У складних прислівниках після будь-, казна-, хтозна-, перед – небудь, – таки, – то При складанні однакових чи близьких за значенням слів По-перше, […]...
- И, і в кінці прислівників – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник И, і в кінці прислівників У кінці прислівників пишеться и після г, к, х (верхи, пішки, навприсядки), а також у прислівниках із префіксом по – (по-братськи, по – юнацьки, по-козацьки). В інших прислівниках пишеться и чи і відповідно до вимови: невдовзі, тричі, сьогодні, вночі, угорі, згори, восени, повсюди, подекуди....