Делегування повноважень

Related posts:

1. Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...
2. Територіальні (місцеві) органи виконавчої влади Територіальні (місцеві) органи виконавчої влади – органи влади, які здійснюють на відповідній території найважливіші функції державного управління в соціально-економічній сфері та провадять політику країни. їх структурними елементами є територіальні (місцеві) підрозділи міністерств та інших центральних органів, які разом з відповідними вищестоящими центральними органами (міністерствами, державними комітетами) формують “виконавчу вертикаль”. Зокрема, такими структурними елементами є відділи […]...
3. Орган державного управління Орган державного управління – первинний елемент апарату державного управління, який створюється державою для здійснення від її імені функцій державної виконавчої влади. Тому інша назва О. д. у. – орган державної виконавчої влади. О. д. у. – це організація працівників (державних службовців) з наданими їй матеріальними (фінансовими, організаційно-технічними та ін.) ресурсами, що має певний обсяг державно-владних […]...
4. Адміністративний примус Адміністративний примус – один із видів державного примусу. Характеризується певними специфічними ознаками: 1) застосовується в державному управлінні для охорони суспільних відносин, які складаються у сфері державного управління і регулюються нормами адміністративного права; 2) механізм правового регулювання А. п. включає норми адміністративного законодавства або адміністративно-правові норми актів органів центральної виконавчої влади, яким делеговано здійснення цих повноважень; […]...
5. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
6. Представництво Представництво – відносини, за яких одна особа, що іменується представником, діє в межах даних їй повноважень, набуває чи здійснює від імені іншої особи, яку представляє, і в її інтересах цивільні права й обов’язки, здійснюючи угоди чи інші дії перед третіми особами. Не допускається укладання – через представника угоди, яка за своїм характером може бути укладена […]...
7. Програма діяльності Кабінету Міністрів України Державне управління Програма діяльності Кабінету Міністрів України. Документ, який містить концептуальне викладення стратегії діяльності, засобів та строків виконання завдань Кабінету Міністрів України на період його повноважень. До П. д. К. М. У. додаються структура виконавчої влади та інформація про членів Кабінету Міністрів України. Новосформований Кабінет Міністрів України не пізніш як у місячний термін після набуття […]...
8. Розпорядження ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.2. Розпорядчі документи Розпорядження Розпорядження – це правовий акт управління державного органу, що видається в рамках наданої посадовій особі, державному органу компетенції і є обов’язковим для громадян та організацій, яким адресовано розпорядження. Групи: 1. Загальні. 2. Часткові. Розпорядження видають Кабінет Міністрів України Місцеві ради Представники Президента України […]...
9. Кабінет Міністрів (Уряд) України Кабінет Міністрів (Уряд) України – центральний колегіальний орган державної виконавчої влади, підпорядкований Президентові України і відповідальний перед ним. Згідно з Конституцією України та Конституцій ним Договором Президент призначає Прем’єр – Міністра України і формує новий склад Уряду у місячний строк після вступу на посаду або з дня відставки попереднього Уряду. До складу К. М. У., […]...
10. Посадова особа Посадова особа – службовці державних органів, підприємств, установ, організацій різних форм власності, які постійно або тимчасово виконують організаційно-розпорядчі та інші аналогічні функції, пов’язані з владним впливом на підлеглих. Залежно від обсягу посадових повноважень розрізняють такі П. о.: повноваження яких мають внутрішньо організаційний характер (керівний склад підприємств, установ, організацій); повноваження яких мають публічний характер, тобто поширюються […]...
11. Бюджетні права державних та місцевих органів влади і управління ФІНАНСИ Розділ 7. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА 7.4. Бюджетні права державних та місцевих органів влади і управління Учасники бюджетного процесу наділені законодавством відповідними правами й обов’язками, що становлять їх бюджетні повноваження. Бюджетні права державних і місцевих органів влади й управління визначаються у відповідності до розподілу між ними економічних і управлінських функцій. Бюджетне право являє собою […]...
12. Нормативні акти Державне управління Нормативні акти. Рішення органів державної влади нормативного характеру, тобто приписи, які Розраховані на постійну або багаторазову дію. H. a. мають відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися уповноваженим на це суб’єктом у визначеній законом формі та за встановленими процедурою і правилами нормотворчої техніки, не можуть суперечити актам вищої юридичної сили, мають офіційно доводитися до […]...
13. Наука управління Наука управління – збірне поняття, що охоплює систему загальної теорії соціального управління і конкретних управлінських наук. Н. у. використовує різноманітні методи дослідження – соціологічні, математичні, моделювання та ін., відображаючи специфіку конкретній управлінських наук. Сукупність цих наук забезпечу”! вивчення управління як цілісного і складного суспільного явища....
14. Збори Збори – обов’язкові платежі, які сплачують юридичні і фізичні особи за послуги, надані їм державними органами та виконавчими органами місцевих Рад народних депутатів. Розрізняють такі З.: З., які зараховуються до бюджету,- стягнені Державтоінспекцією за технічний огляд транспортних засобів, видачу номерних знаків і технічних паспортів, за приймання іспитів і видачу посвідчень водіям тощо; З., що надходять […]...
15. Протест прокурора Протест прокурора – акт прокурорського реагування на порушення закону, в якому він указує державному органові, державній чи громадській установі, окремій посадовій особі на порушення закону і вимагає усунути це порушення, скасувавши або змінивши незаконне розпорядження, рішення, постанову, наказ тощо. Здійснюючи відповідно до Закону України “Про прокуратуру” (1991) загальний нагляд, прокурор виявляє й опротестовує ті рішення, […]...
16. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб – відповідальність, передбачена ст. 442 Цив. К. України. Заподіяна шкода відшкодовується громадянину на загальних підставах, а організаціям – лише в передбачених законодавством випадках. Відповідно до ст. 57 Закону України “Про власність”, якщо в результаті видання органом державного управління або місцевим органом […]...
17. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
18. Бюрократія Бюрократія (фр. bureau – бюро, канцелярія і гр. kratos – сила, влада, держава) – система економічного, соціального, політичного та адміністративного управління, що базується на відокремленні виконавчої влади від волі членів суспільства, певному ігноруванні чинного законодавства, на сукупності зв’язків чиновників у різних сферах діяльності державних та недержавних організацій. Зумовлена відсутністю реальної демократії в суспільстві, системою державної […]...
19. Вимога інформації Вимога інформації – письмовий запит відповідних органів і службових осіб про надання даних, документації, які характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб незалежно від форм власності, об’єднань громадян, необхідних їм для виконання своїх обов’язків. На відміну від інформаційного запиту, який подають громадяни України, державні органи, організації, об’єднання громадян, реалізуючи своє право на інформацію, В. […]...
20. Поняття “адміністративне право Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 18. Адміністративне право 1. Поняття “адміністративне право”. Пригадайте, які галузі права вам відомі. Які з них належать до публічного права? Серед багатьох галузей права, про які ви вже дізналися, важли­ве місце займає адміністративне право. Воно регулює суспільні відносини, що виникають у сфері виконавчо-розпорядчої діяль­ності й державного управління. Характерна […]...
21. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
22. Договір адміністративний Договір адміністративний – вид угоди, в якій рівність сторін так чи інакше пов’язана з владними повноваженнями однієї або обох сторін, що домовляються. Визначальним фактором для віднесення договору до адміністративного є мета його: виконання роботи за кошти бюджету, позабюджетних фондів владних структур та з метою публічного інтересу. Умовою виникнення договору є волевиявлення владної сторони, якій статутом […]...
23. Адміністративна юрисдикція Адміністративна юрисдикція – специфічний вид правоохоронної діяльності, яка здійснюється органами державного управління та іншими компетентними органами і полягає у розгляді справ про адміністративні правопорушення і винесенні рішень у цих справах у встановлених законом порядку і формах. Правова природа А. ю. визначається тим, що, з одного боку, вона є складовою частиною виконавчо-розпорядчої діяльності органів державного управління, […]...
24. Конфлікти у сфері державного управління Державне управління Конфлікти у сфері державного управління. Об’єкт конфліктів у сфері державного управління – розпорядження владою, К. с. д. у. мають системний характер і являють собою форму взаємодії державно-політичних інститутів, організацій і осіб, що здійснюють владу в межах певної державної системи. Сферу державного управління можна розглядати як складну систему, яка містить у собі низку протиріч. […]...
25. Кабінет Міністрів Державне управління Кабінет Міністрів. України Вищий орган у системі органів виконавчої влади, яка складається з К. М. У., центральних органів виконавчої влади, до яких належать міністерства, державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, та місцевих органів виконавчої влада. К. М. У. здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні і місцеві […]...
26. Охорона державної таємниці Охорона державної таємниці – комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативних заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що становить державну таємницю. Відповідно до Закону України “Про державнутаємницю” О. д. т. передбачає: єдині вимоги щодо виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування й обліку носіїв інформації, що становлять державну таємницю; ліцензування підприємств, установ і організацій, які здійснюють діяльність, пов’язану […]...
27. Державна таємниця Державна таємниця – вид таємної інформації, що містить відомості з галузі оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України і які визнані в порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею та підлягають охороні з боку держави. Законодавство України про Д. т. грунтується на […]...
28. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
29. Ризик у державному управлінні Державне управління Ризик у державному управлінні. Невизначеність, пов’язана з можливістю виникнення в ході реалізації державного управління несприятливих ситуацій та наслідків, яка проявляється у неповноті або неточності інформації, а також у пов’язаних із цим витратах і результатах. Основними факторами ризику є: нестабільність законодавства; нестабільність економічної й соціальної ситуації; невизначеність політичної ситуації; неповний обсяг або неточність наданої […]...
30. Укрморрічфлот має право – УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.4. УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ Укрморрічфлот має право: – залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до їх компетенції; – здійснювати контроль, проводити перевірки та інспекції на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що […]...
31. Правове регулювання державного управління Державне управління Правове регулювання державного управління. Приведення суспільних відносин, що складаються у сфері організації і діяльності органів державної влади, у відповідність до вимог і дозволів, що містяться в нормах права, легітимність і обов’язковість виконання яких підтримується суспільством і забезпечується можливостями застосування владної сили держави. П. р. д. у. реалізується застосуванням комплексу прийомів, способів і засобів […]...
32. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ – галузь соціології, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини, структури і процеси суспільства (організації) з метою упорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування, розвитку або зміни, переведення до іншого стану. Соціологія управління досліджує також природу управлінських відносин, з’ясовує насамперед соціальні цілі управління з т. […]...
33. Ресурси державної влади й управління Державне управління Ресурси державної влади й управління. Ресурси як носії влади (суб’єкти державного управління) використовують для забезпечення керованості інших учасників державно-управлінських відносин (суб’єктів і об’єктів державного управління) з метою досягнення дітей держави. Найголовнішими з них є кадрові ресурси державної влади й управління. Як правило, державні діячі, політики й чиновники отримують ресурси влади, обіймаючи керівні посади […]...
34. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
35. Конституційний Договір Конституційний Договір – політико – правова угода між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей Д. укладено 8.VI.1995 у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О. О. Морозом та Президентом України Л. Д. […]...
36. Інститут президентства Державне управління Інститут президентства. У сучасному розумінні – це система управлінських відносин у системі державної влади, обумовлених наявністю одноосібного глави держави, який отримує свої повноваження шляхом виборів. Такий інститут властивий країнам з республіканською формою державного правління. Порівняно з усіма іншими вищими інститутами державної влади і посадовими особами президент має особливий статус, компетенцію і відповідальність. Його […]...
37. Міністерство внутрішніх справ України Міністерство внутрішніх справ України – центральний орган державної виконавчої влади. Діє Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене розпорядженням Президента України від 7.X.1992. Основними завданнями МВС є: організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки; участь […]...
38. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
39. Адміністрація Президента України Державне управління Адміністрація Президента України. Постійно діючий орган, що утворюється Президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави. Основними завданнями А. П. У. є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України щодо: реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції […]...
40. Стадії організаційного розвитку Грейнера Стадії організаційного розвитку Грейнера – виокремлення основних стадій залежно від організаційних структур, механізмів координації та важелів управління з урахуванням різної ефективності на кожній з них. До таких стадій належать: 1) креативна (початкова стадія підприємницької діяльності, що характеризується низькою віддачею і великими витратами); 2) спрямована (стабільне зростання за функціональної структури управління, системи стимулів та ін.); 3) […]...