Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ДЕНУДАЦІЯ
ДЕНУДАЦІЯ
Екологія – охорона природи
ДЕНУДАЦІЯ – руйнування гір. порід льодовиками, водою, вітром і переміщення продуктів вивітрювання цими чинниками або під впливом сили гравітації до нижчих ділянок земної поверхні, де вони нагромаджуються.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину О. о. земної кори становить кора вивітрювання., яка формується внаслідок видозміни гір. порід під впливом мех. та хім. дії різних атм. […]...
- РЕЛЬЄФ ДЕНУДАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ ДЕНУДАЦІЙНИЙ – рельєф, утворений у результаті денудації. Залежно від чинника і характеру переміщення продуктів вивітрювання гір. порід (водою, вітром, льодом, силою гравітації) виділяють такі форми Р. д.: 1) ерозійні, утворені проточною водою (долини, тераси); 2) абразивні, утворені мор. або озерною абразією (кручі, ніші); 3) екзараційні, утворені льодовиком (рівнини, чарунки, пороги, […]...
- БАРОХОРІЯ Екологія – охорона природи БАРОХОРІЯ – поширення плодів і насіння рослин під впливом сили гравітації без залучення ін. факторів....
- БАРОХОРИ Екологія – охорона природи БАРОХОРИ – рослини, насіння яких поширюється під впливом сили гравітації (напр., жолуді)....
- СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ – перенесення потоків холодного повітря вниз по схилу під впливом сили гравітації (оскільки воно важче за тепле)....
- ГЕОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОТРОПІЗМ – здатність органів рослин набувати певного положення в просторі, що зумовлено нерівномірним ростом їх під дією сили гравітації....
- ЕРОЗІЯ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ – руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об’єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об’єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини, особливо за наявності завислих часточок або агресивних хім. домішок (Е. металів, Е. грунтів, Е. гір. порід). Великий вплив на Е. грунтів, […]...
- ТУМАН Екологія – охорона природи ТУМАН – накопичення продуктів конденсації водяної пари (водяних крапель, кристалів), завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні або через випаровування з поверхні теплих водойм в охолоджене повітря....
- СТІК Екологія – охорона природи СТІК – переміщення дощової або талої води, ін. атм. опадів з певної поверхні (поверхневий С.), з товщі земної кори (підземний С.) або сукупно з певної території в річки, потім у моря, океани чи замкнені континентальні водойми....
- АВТОХОРІЯ Екологія – охорона природи АВТОХОРІЯ – поширення насіння, плодів, спор та вегетативних частин рослинного організму за допомогою пристосувань самої рослини без залучення зовн. чинників. Такі рослини наз. автохорами (квасоля, люпин, розрив-трава, огірок-пирскач та ін.). Розрізняють три форми А.: активне розкидання насіння з тріснутого дозрілого плоду (механохорія); дозрівання плодів у грунті (геокарпія); опадання плодів і насіння […]...
- КАРТА Екологія – охорона природи КАРТА – 1) зменшене узагальнене зображення (графічна модель) земної, місячної поверхні, ін. небесних тіл, зоряного неба чи їхніх частин на площині в тій або ін. картографічній проекції і системі умовних знаків; 2) модель земної поверхні в певних горизонтальному і вертикальному масштабах (рельєфна К.)....
- ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) Екологія – охорона природи ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) – осідання пилу з атм. повітря під дією сили гравітації. Джерелом 3. (п.) є пов. течії, що переносять пил з пустель, напівпустель, степів, від вулканів, узбереж у більш високі широти. Макс. 3. зареєстроване у Пд. Європі – 1 млн т пилу за кілька діб....
- ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ Екологія – охорона природи ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ – періодичні коливання рівня моря, атм. тиску та деформації твердого тіла Землі, що відбуваються під дією сил гравітації. За періодичністю П. та В. поділяють на півдобові, добові і мішані. Амплітуда і характер П. та В. залежать від взаємного розміщення Землі, Сонця й Місяця, а також від геогр. широти, […]...
- ГЕОТАКСІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТАКСІЯ – рухова реакція (таксиси) живих організмів на вплив сил гравітації....
- РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) Екологія – охорона природи РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
- ОЖЕЛЕДЬ Екологія – охорона природи ОЖЕЛЕДЬ – шар щільного льоду, який утворюється на земній поверхні та на різних предметах від намерзання крапель переохолодженого дощу (найчастіше за т-р 0 до – З С, рідше – за нижчих т-р)....
- ТАЙФУН Екологія – охорона природи ТАЙФУН – сильний вітер із зливою, що виникає в тропічних широтах зах. частини Тихого океану і має енергію урагану (до 1 % енергії Сонця, яка надходить до земної поверхні за зіставлюваний проміжок часу). Т. великої сили надзвичайно руйнівні. Див. також Циклон тропічний....
- ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом....
- РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
- ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ ВОД – територія, в межах якої підвищується рівень грунт, вод під впливом підпору, що створюється водосховищем, річкою, підземною водотривкою перемичкою та ін. чинниками....
- БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ Екологія – охорона природи БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ – той, що зустрічається на обмеженій ділянці земної поверхні....
- ІНСОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСОЛЯЦІЯ – 1) опромінення земної поверхні сонячною радіацією. І. вимірюється в джоулях на одиницю площі поверхні за певний проміжок часу; 2) освітлення живих організмів сонячним промінням з лікувальною або профілактичною метою....
- ОРОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ОРОГРАФІЯ – розділ геоморфології, що вивчає морфограф. характеристику форм земної поверхні....
- ЕКОЛОГІЯ МІСТА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІСТА – дослідження дій мешканців міста і порівнювання оцінок тих чи ін. ділянок міста та прилеглих до них територій, які даються мешканцями в ході їхніх дій, з об’єктивно реєстрованим набором властивостей цих ділянок. Практично це галузь соц. екології або соц. географії....
- ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
- АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає клімат, умови шарів атмосфери, віддалених від земної поверхні....
- ГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЯ – наука про хім. склад та закони поширення і міграції хім. елементів у гідросфері, літосфері, атмосфері та прир. системах. Важливими чинниками міграції елементів у верхніх шарах земної кори є життєдіяльність рослин і тварин, а також антроп. вплив на природу....
- ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – категорія земель у межах сільських населених пунктів, селищ міського типу, міст. 3. н. п. підпорядковані міським, селищним або сільським радам нар. депутатів. Порядок встановлення і зміни межі, а також земельно-госп. устрою території відповідного населеного пункту, вилучення і надання земельних ділянок та умови користування ними визначаються земельним законодавством. […]...
- ГАЛЬМІРОЛІЗ Екологія – охорона природи ГАЛЬМІРОЛІЗ – підводне вивітрювання мор. відкладів внаслідок перебігу процесів розчинення, окиснення тощо....
- КОРОЗІЯ Екологія – охорона природи КОРОЗІЯ – 1) будь-яке самовільне руйнування об’єктів під впливом хім. агентів або фіз.-хім. чинників зовн. середовища. Розрізняють хім., ел. – хім., атм., грунт., мор. та ін. види К.; 2) руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами; 3) іржавіння, руйнування поверхні мет. виробів і конструкцій під впливом хім. або ел.-хім. процесів; […]...
- БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин....
- ГЕОДЕЗІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕЗІЯ – наука про методи визначення форми і розмірів Землі та про методи вимірювання на земній поверхні для відображення земної поверхні на планах і картах, а також про методи вимірювання на місцевості під час проведення наук, та інж. робіт....
- БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
- БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
- ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями рельєфу певної ділянки земної поверхні....
- ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
- БІОПОШКОДЖЕННЯ Екологія – охорона природи БІОПОШКОДЖЕННЯ – небажана з погляду людини зміна властивостей та якості різних матеріалів, споруд, кормів, продуктів харчування під впливом живих організмів, які поселяються на них....
- ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
- КЛІМАТ Екологія – охорона природи КЛІМАТ – статистично багаторічний режим погоди, який визначається широтою місцевості, висотою її над рівнем моря, віддаленістю місцевості від океану, рельєфом суходолу, характером підстилаючої поверхні, антроп. впливом та ін. чинниками. Існує кілька класифікацій К.: за геогр. зонами (К. тайги, К. тропічних пустель тощо), за зв’язком атмосфери з поверхнею землі (К. приземного шару […]...
- ТЕХНОЛОГІЯ РЕСУРСОЗБЕРЕЖНА Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЯ РЕСУРСОЗБЕРЕЖНА – виробництво та реалізація кінцевих продуктів з мінім, витратами сировини та енергії на всіх етапах виробничого циклу і з найменшим впливом на людину та її довкілля....