Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.)
ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.)
Екологія – охорона природи
ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) – зменшення або усунення чутливості організму людини чи тварин до
Повторного введення хім. (переважно білкових) речовин, що спричинюють виникнення алергічного стану.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ – підвищення чутливості організмів до повторного впливу певних подразників – деяких речовин, т-ри, світла тощо. Напр., після дії на організм ІЧ-випромінювання або низьких т-р зростає його чутливість до впливу йонізуючого випромінювання; введення в клітину деяких барвників спричинює високу чутливість її до світла....
- КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) Екологія – охорона природи КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) – види (роди, родини тощо) рослин і тварин, поширені в усіх (чи майже в усіх) частинах земної кулі....
- НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) – повне закріплення акліматизованого виду в новому для нього регіоні, остаточне входження інтродуцента в екол. нішу раніше чужої йому екосистеми, пов’язане з набуттям цим видом спец. адаптацій. Найкраще Н. піддаються рослини з високими темпами росту і здатністю до швидкого розмноження (карантинні бур’яни) та тварини, які успішно витримують конкуренцію з […]...
- ДЕТЕРМІНАНТ (біол.) Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНАНТ (біол.) – вид рослини чи тварини, що визначає умови біосередовища в угрупованні....
- ДІАСПОРА (біол.) Екологія – охорона природи ДІАСПОРА (біол.) – частина рослини, що відокремлюється від неї природно і виконує функції розмноження і поширення цієї рослини. Це може бути спора, насінина, цибулина, бульба тощо....
- ТЕРАТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕРАТОГЕНЕЗ – виникнення виродливостей у тварин і людини. Виродливості є наслідком порушення зародкового розвитку організму тетрагенами. Деякі з них передаються спадково....
- ГЕМАТОЗОЇ Екологія – охорона природи ГЕМАТОЗОЇ, гемопаразити – одноклітинні організми, що паразитують у крові хребетних тварин і людини. Г. спричинюють інфекц. захворювання (малярію, піроплазму та ін.)....
- ЦАРСТВО (біол.) Екологія – охорона природи ЦАРСТВО (біол.) – найвища таксономічна категорія в системі організмів, визнана офіційно Міжнар. кодексами бот. і зоологічної номенклатури, а також Міжнар. кодексом номенклатури бактерій. На сьогодні вважається необхідним виділити таксони вищого рангу, ніж Ц., – надцарства прокаріотів і еукаріотів. Надцарство прокаріотів містить два Ц.: архебактерії і бактерії; надцарство еукаріотів – три Ц.: […]...
- АЛЕРГІЯ Екологія – охорона природи АЛЕРГІЯ – стан підвищеної чутливості організму у відповідь на повторне введення алергенів – чужорідних речовин як орг., так і неорг. походження. Останнім часом зросла кількість алергічних захворювань. Вважають, що в середньому алергічні хвороби трапляються приблизно у 10 % населення земної кулі. Істотну роль у поширенні А. відіграють забруднення довкілля, хімізація, зростання […]...
- ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
- ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею або крізь шкіру. Багато радіоакт. речовин поза тілом людини здатні спричинити незначне радіаційне ураження, а в разі їхньої інкорпорації становлять велику небезпеку. Радіоакт. речовини здатні нагромаджуватися у внутр. органах організму людини. […]...
- ІНОКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи тварині сприяє розвитку імунітету. І. застосовують з лікувальною і профілактичною метою, для зараження бобових рослин бульбочковими бактеріями, в мікробіол. дослідженнях....
- МІКРООРГАНІЗМ(И) Екологія – охорона природи МІКРООРГАНІЗМ(И) – організми розміром від 50 до 500 мкм, які можна побачити лише під мікроскопом. До М. належать віруси, мікоплазми, рикетсії, бактерії, актиноміцети, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості та найпростіші. Серед М. є патогенні форми, які спричинюють інфекц. захворювання людини, тварин та рослин. У природі більшість М. виконує функції редуцентів і […]...
- РЕЧОВИНИ РАДІОМІМЕТИЧНІ Екологія – охорона природи РЕЧОВИНИ РАДІОМІМЕТИЧНІ, радіоміметики – хім. сполуки, введення яких в організм або в живильне середовище зумовлює реакцію організму, що нагадує радіац. ефект. Дія Р. р. виявляється в пригніченні поділу клітин, ушкодженні хромосом, аномальних поділах клітин і появі мутацій, порушенні обміну речовин. До Р. р. належать сірко – й азотовмісні аналоги іприту, діепоксиди, […]...
- ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
- МІКРОЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в рослинних і тваринних організмах у малих кількостях (у тисячних і менших частках відсотка). До М. належать марганець, бор, йод, мідь, молібден, фтор, цинк та ін.). Більшість М. входять до складу специф. орг. сполук організму (ферментів, гормонів, вітамінів, пігментів) і часто зумовлюють їхню високу хім. […]...
- ДОМЕСТИКАЦІЯ Екологія – охорона природи ДОМЕСТИКАЦІЯ – одомашнення, приручення цілих видів тварин і перетворення їх на домашніх, які спец, розводяться людиною. Д., як правило, зумовлює зміни поведінки тварин та деяких їхніх анатом, ознак. Стосовно рослин уживанішими є терміни “введення в культуру”, “окультурювання”....
- ІМУНІТЕТ – КРОВ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА КРОВ ІМУНІТЕТ Імунітет – здатність організму захищати себе від хвороботворних мікробів і вірусів, а також від сторонніх тіл і речовин. Завдяки імунітету утворюється несприйнятливість організму до повторного впливу того самого збудника. Головну роль в імунному захисті організму відіграють білі клітини крові – фагоцити і дві групи лімфоцитів (Б – і […]...
- КУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ – нагромадження, зосередження, концентрування в організмі людини, тварин чи в навколишньому середовищі різних речовин (ліків, отрут, забрудників тощо)....
- АНАТОМІЯ Екологія – охорона природи АНАТОМІЯ – розділ морфології, що вивчає форму і будову організму в цілому, окремих органів та систем у взаємозв’язку з їхніми функціями і розвитком. Розрізняють А. людини, тварин (зоотомія) та рослин (фітотомія)....
- ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
- ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
- ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
- САМОРОЗВИТОК Екологія – охорона природи САМОРОЗВИТОК – зміни, що відбуваються всередині екосистеми і спричинюють її сукцесійний або еволюц. розвиток....
- ІНДЕКС ЛІНКОЛЬНА Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛІНКОЛЬНА – показник, покладений в основу методу маркування та повторного відновлювання, за яким ведуть облік досить рухливих водяних тварин (риби), наземних тварин з широким радіусом активності (ссавці), а також форм, які мешкають у важкодоступних місцях. Основний принцип цього методу полягає в тому, що певне число видів а виловлюють, значать і […]...
- АВТОМУТАГЕНИ Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни....
- ОКУЛЬТУРЕННЯ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕННЯ – процес введення певного виду рослин у с.-г. виробництво, садово-паркову культуру або поліпшення прир. фітоценозів відповідно до потреб людини....
- ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ – розрахункові таблиці для визначення ймовірності виживання новонародженого організму (людини, рослини, тварин) до кожної з наступних вікових груп та зміни такої ймовірності з віком особини....
- БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
- РЕДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи РЕДУЦЕНТИ, біоредуценти, деструктори – організми, переважно бактерії і гриби, які в ході своєї життєдіяльності мінералізують мертву орг. речовину, тобто перетворюють її на прості неорг. сполуки, які після цього використовуються продуцентами. В наземних екосистемах особливе значення мають грунт. Р., що залучають у колообіг речовин рештки відмерлих рослин і тварин....
- МІОФАГ Екологія – охорона природи МІОФАГ – організм, який живиться переважно м’ясом тварин (птахів, ссавців)....
- АДАПТОГЕНИ Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., настоянки ехінацеї пурпурової, елеутерококу)....
- ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ – чинник, що зумовлює виникнення виродливостей (потворностей) у ході індивід, розвитку або в короткому ланцюгу поколінь, напр., той, що передається від материнського організму потомству....
- Сеча, її склад та виведення з організму Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Сеча, її склад та виведення з організму Сеча́ (лат. urina) – продукт життєдіяльності тварині людини, що виділяється нирками. У нирках в результаті фільтрації крові утворюється первинна сеча, яка потім стікає по сечоводах в сечовий міхур, де втрачає частину рідини. З нього зріла сеча через […]...
- АБІОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АБІОГЕНЕЗ – у широкому розумінні теорія виникнення живих істот з неорг. речовин у процесі еволюції. Утворення орг. сполук, поширених у живій природі, поза організмом та без участі ферментів унаслідок перебігу хім. реакцій між неорг. речовинами. У процесі такої взаємодії ймовірне виникнення складних орг. сполук, іноді дуже токсичних....
- ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ – забруднення середовища агентами, що спричинюють негативний мех. вплив без фіз.-хім. наслідків (напр., сміття). 3. м. завжди супроводжується негативними фіз.-хім. ефектами....
- УПАКОВКИ БАГАТОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ Екологія – охорона природи УПАКОВКИ БАГАТОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ – типовий об’єкт повторного використання цінних матеріалів (напр., склотари). У. б. в. дають змогу економити сировину та енергію, сприяють зменшенню кількості шкідливих відходів та негативному впливу на прир. середовище....
- ІДІОСИНКРАЗІЯ Екологія – охорона природи ІДІОСИНКРАЗІЯ – спадково зумовлена підвищена чутливість (хвороблива реакція) живого організму до певних речовин або впливів. Часто виникає після першого контакту з подразником....
- ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ – мех., фіз. – хім. та біол. перетворення пром. та побут, (комунальних) відходів з метою нейтралізації шкідливих компонентів або вилучення з відходів корисних компонентів, придатних для повторного використання....
- ІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТРОДУКЦІЯ – переселення особин окремих видів тварин і рослин за межі їхнього прир. ареалу та адаптація до нових умов існування. Розрізняють цілеспрямовану і спонтанну І. Цілеспрямована І. здійснюється переважно з метою введення в культуру нових видів і форм (напр., кукурудза, картопля, інтродуковані в Європу з Америки). У разі спонтанної І. організми […]...