ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА
Екологія – охорона природи
ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА – руйнування, розкладання орг. речовин під дією мікроорганізмів (бактерій, грибів у грунт, організмів). За повної Д. б. виділяються лише вода, вуглекислий газ, з’являються нові бактеріальні або грибні маси (іноді сполуки сірки й азоту). Однак часто один вид бактерій або грибів зумовлює лише один із ступенів процесу розкладання, а для розкладання сполук на кінцеві продукти здебільшого потрібна спільна дія великої кількості різних мікроорганізмів. Більшість природних або слабкозмінених сполук (напр., мило) легко піддається розкладанню. Трапляються і синтетичні сполуки, що легко розкладаються. Однак, як правило, чим більше вони відрізняються за молекулярною будовою від природних, тим важче розкладаються. Про ступінь розкладання орг. сполук у стічних водах судять за співвідношенням коефіцієнтів біол. і хім. споживання кисню. Якщо це співвідношення дорівнює одиниці, орг. сполука розкладається легко.
Related posts:
- ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНА – відтворення біомаси рослин, тварин і мікроорганізмів, які входять до складу біогеоценозу. Може бути виражена продукцією за сезон, за рік, тобто за одиницю часу. Отже, П. б. є відтворення біомаси на 1 м2 площі (чи в 1 м3 об’єму) за одиницю часу і виражається найчастіше в грамах вуглецю чи […]...
- АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
- Хімічний склад клітини – ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА Хімічний склад клітини До складу клітин входять органічні та неорганічні сполуки. До органічних сполук належать: найбільш важливі – білки (з ними пов’язане саме поняття життя, каталізують; хімічні реакції, захищають організм від хвороботворних мікроорганізмів і чужорідних тіл, транспортують кисень), жири […]...
- БРОДІННЯ Екологія – охорона природи БРОДІННЯ – процес розкладання орг. речовин (переважно вуглеводів) мікроорганізмами в безкисневих (анаеробних) умовах. Б. здійснюється під впливом біокаталізаторів – ферментів і є джерелом енергії для клітин, необхідної для забезпечення їхньої життєдіяльності. У процесі Б. складні молекули поступово розкладаються на прості. Проміжні продукти Б. є вихідним матеріалом для утворення в клітині амінокислот, […]...
- БІОГАЗ Екологія – охорона природи БІОГАЗ – суміш метану та вуглекислого газу з домішками азоту, водню, кисню, сірководню, яка утворюється внаслідок перебігу біол. процесів анаеробного розкладання орг. речовин на дні водойм, у травному каналі жуйних, а також розкладання побутових відходів, гною за участю бактерій метанового бродіння. У зв’язку з енергет. кризою набувають поширення установки безперервного добування […]...
- ЖИТТЯ ЯК БІОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ Розділ 1 Загальна характеристика живої природи Тема 2 Cистема організації живої природи § 7. ЖИТТЯ ЯК БІОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ Терміни та поняття: життя, редукціонізм, холізм. Чи просто дати визначення поняттю “життя”. Будь-яка людина без особливих зусиль відрізняє живі організми від неживих тіл. Ще у давнину людина чітко поділила навколишній світ на живу та неживу природу. До […]...
- Основні життєві властивості клітин – ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА Основні життєві властивості клітин У кожній клітині постійно відбувається два взаємопов’язаних процеси: процес розпаду (катаболізму) складних органічних сполук на простіші та процес утворення (анаболізму) нових органічних сполук. Сукупність і єдність процесів катаболізму й анаболізму речовин в організмі називають метаболізмом. […]...
- Лісова підстилка, її формування та роль у підтриманні стабільної родючості лісових грунтів Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 5. ЛІС І ГРУНТ 5.2 Лісова підстилка, її формування та роль у підтриманні стабільної родючості лісових грунтів Грунтознавці відносять лісову підстилку до верхнього генетичного горизонту грунту. З дисципліни “Лісівництво” відоме її лісівницьке значення, але там недостатньо глибоко розкриваються процеси, які відбуваються у підстилці, і які безпосередньо впливають […]...
- ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – наука про взаємовідносини мікроорганізмів і середовища їх існування. Е. м. вивчає розвиток і функціонування окремих видів мікроорганізмів та їхніх угруповань (мікробоценозів) у прир. середовищі, де вони є структ. одиницею кожного прир. біоценозу, в основному як редуцентний ланцюг. У дорослих мікробоценозах існують різні типи взаємовідносин: від симбіозу і метабіозу […]...
- ДИСИМІЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ДИСИМІЛЯЦІЯ – один з етапів обміну речовин у живому організмі – окислювально-відновний процес розкладання орг. сполук, що входять до складу живих тіл, на прості речовини. Внаслідок Д. відбувається оновлення живої матерії й виділяється необхідна для забезпечення життєдіяльності організму енергія....
- ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
- НІТРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи НІТРОФІЛ(И), азотофільні організми – рослини, особливо вимогливі до підвищеного вмісту азоту в грунті чи воді. До Н. належать рослини пасовищ, зокрема ті, що ростуть на стоянках худоби (напр., борщівник, купир), багато бур’янів (пирій, лобода, амарант тощо), рослини сміттєвих місць (кропива, блекота, лопух тощо) рослини, які оселяються на ліс. вирубках (малина, хаменерій) […]...
- Структура та функціональні особливості гідроекосистем – Біологічна продуктивність водних екосистем ГІДРОБІОЛОГІЯ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ Блок 3. Біологічна продуктивність водних екосистем Тема 1. Структура та функціональні особливості гідроекосистем Популяції різних видів тісно взаємопов’язані не тільки між собою, але й з умовами середовища існування. Зокрема, вони вилучають з навколишнього природного середовища речовини, необхідні їм для підтримання нормальної життєдіяльності, та виділяють […]...
- Нуклеїнові кислоти. Біологічна роль нуклеїнових кислот Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 58 Тема уроку. Нуклеїнові кислоти. Біологічна роль нуклеїнових кислот Цілі уроку: формувати знання учнів про нуклеїнові кислоти як найважливіші сполуки, що зумовлюють існування всіх живих організмів; ознайомити учнів зі складом і будовою нуклеїнових кислот; формувати уявлення про матеріальну єдність світу, діалектичні уявлення про організацію речовини від простої до складної […]...
- Порівняльна характеристика органічних і неорганічних сполук – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК У 1861 році видатний російський учений Олександр Михайлович Бутлеров, спираючись на колосальний експериментальний і теоретичний досвід, сформулював один з основних законів органічної хімії про будову органічних сполук, що з деякими змінами дійшов і до наших днів. Значення […]...
- Класифікація органічних сполук – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Класифікація органічних сполук Органічні сполуки класифікують за складом. Таким чином виділяють вуглеводні (молекули яких складаються тільки з Карбону й Гідрогену), оксигеновмісні сполуки (містять один або кілька атомів Оксигену) та нітрогеновмісні сполуки (з них у шкільному курсі розглядають […]...
- АГАР-АГАР Екологія – охорона природи АГАР-АГАР – аморфний продукт, який добувають з червоних і бурих мор. водоростей. Є сумішшю поліцукридів, у якій переважає (70 %) агароза. У холодній воді не розчиняється, легко розчиняється у воді, нагрітій до кипіння. Водні розчини, що містять 0,5-1,5 % А.-а., в разі охолодження до 35-39 °С утворюють гель (драглі), який руйнується […]...
- АЗОТФІКСАЦІЯ Екологія – охорона природи АЗОТФІКСАЦІЯ – процес зв’язування молек. азоту в азотовмісні сполуки, який відбувається за участю вільноживучих і симбіотичних азотфіксуючих мікроорганізмів....
- УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ – угруповання, за швидкістю розвитку, структурою та благополуччям окремих популяцій мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин якого можна оцінювати заг. стан довкілля, включаючи його прир. та штучні зміни....
- ЛУЖНІ, ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ Й МАГНІЙ. ФІЗИЧНІ Й ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОСТИХ РЕЧОВИН, ОСНОВНИЙ ХАРАКТЕР ЇХ ОКСИДІВ І ГІДРОКСИДІВ, БІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕМА 2. МЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХНІ СПОЛУКИ УРОК 5. ЛУЖНІ, ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ Й МАГНІЙ. ФІЗИЧНІ Й ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОСТИХ РЕЧОВИН, ОСНОВНИЙ ХАРАКТЕР ЇХ ОКСИДІВ І ГІДРОКСИДІВ, БІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЕЛЕМЕНТІВ Цілі: вивчити положення в ПС, будову атомів лужних, лужноземельних елементів і Магнію, біологічну роль цих елементів, фізичні й хімічні властивості простих речовин, утворених цими елементами; навчитися […]...
- САПРОФІТИ Екологія – охорона природи САПРОФІТИ – рослини, що живляться готовими орг. речовинами, рештками мертвих рослин і тварин. До С. належить багато бактерій, грибів, актиноміцетів. В екосистемах С. перебувають як на рівні консументів, так і редуцентів. С. відіграють важливу роль у колообігу біол. речовини....
- Колообіг Оксигену в природі. Біологічна роль і застосування кисню Розділ 2 Кисень 24 Колообіг Оксигену в природі. Біологічна роль і застосування кисню Матеріал параграфа допоможе вам: > зрозуміти суть колообігу Оксигену в природі; > систематизувати відомості про біологічну роль кисню та його застосування; > з’ясувати захисну роль озону атмосфери щодо живих організмів; > усвідомити важливість охорони повітря від забруднень. Кожної миті па Землі відбувається […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ – середовище, яке застосовують для вирощування мікроорганізмів. Для приготування С. ж. використовують агар, желатин, хім. сполуки, різну рослинну та тваринну сировину тощо....
- БОРОТЬБА БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи БОРОТЬБА БІОЛОГІЧНА – те саме, що й Метод захисту рослин біологічний....
- АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – видоспециф. спадкова пристосовуваність організмів до умов існування (клімату, живлення, ворогів, статевих партнерів тощо). Формується в ході еволюц. процесу і виявляється в пристосованості всіх особин даного виду до певних конкретних умов довкілля....
- Біологічна дія онізуючого випромінювання ФІЗИКА Частина 6 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК Розділ 17 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА 17.16. Біологічна дія онізуючого випромінювання Крім загрози ядерної катастрофи відкриття і практичне використання ядерної енергії породило багато інших проблем. Однією з найважливіших проблем є можливість додаткового опромінювання населення Землі. Якщо протягом тисячоліть на всі живі організми діяв лише природний радіаційний фон […]...
- Особливості органічних сполук – ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 15. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ § 15.2. Особливості органічних сполук На відміну від неорганічних речовин органічні сполуки мають ряд характерних особливостей. Перш за все атоми карбону здатні сполучатися один з одним, утворюючи ланцюги і кільця, що не так типово для неорганічних […]...
- СМОГ ФОТОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи СМОГ ФОТОХІМІЧНИЙ – вторинне забруднення повітря, що виникає внаслідок фотохім. розкладання забруднювальних речовин, особливо УФ-випромінюванням. Основним шкідливим компонентом С. ф. є озон, а також чадний газ та сполуки азоту....
- НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ – група автотрофних мікроорганізмів, які здатні одержувати енергію для життєдіяльності за рахунок окиснення неорг. сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів. Напр., нітрозомонас, нітробактер....
- ГАЗ БОЛОТНИЙ Екологія – охорона природи ГАЗ БОЛОТНИЙ – суміш газів, які утворюються в процесі анаеробного мікробіол. розкладання орг. речовин у природних умовах. Горючий, містить 20-95 % метану....
- БІОЛОГІЧНА ОЧИСТКА Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА ОЧИСТКА – видалення сторонніх або шкідливих агентів (забруднювачів) за допомогою живих організмів, що сприяють фільтрації чи розкладу їх та відновленню первинних властивостей середовища....
- БІОЛОГІЧНА БОРОТЬБА Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА БОРОТЬБА – те саме, що й Метод захисту рослин біологічний....
- РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – відновлення шляхом біол. заходів госп., естетичних та ін. властивостей земельних територій, порушених унаслідок виробничої діяльності. Р. б. є етапом, що настає після підготовчої, техн. рекультивації....
- МІКРОКОНСУМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОКОНСУМЕНТИ – гетеротрофні організми (в основному бактерії та гриби), які руйнують складні сполуки мертвих тіл, споживають частину продуктів їх розкладання та вивільнюють неорг. поживні речовини. Практично те саме, що й редуценти, але в ін. класифікації....
- ДОЩ ДЕТРИТУ Екологія – охорона природи ДОЩ ДЕТРИТУ, “дощ трупів”- дрібні орг. частинки, що осідають з автотрофного ярусу моря і легко розкладаються, або утворені внаслідок відмирання організмів та за рахунок їхніх метаболітів. Так гетеротрофний ярус забезпечується поживними речовинами та енергією....
- ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
- ЦІАНОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи ЦІАНОБАКТЕРІЇ, синьо-зелені водорості – група фототрофних мікроскопічних і багатоклітинних організмів. Підставою для віднесення цих організмів до бактерій стали подібність в організації їхніх клітин з клітинами ін. бактерій (прокаріотичний тип, наявність спільних специф. сполук – муреїн), подібність їх ген. властивостей. Разом з тим Ц. здійснюють фотосинтез з виділенням кисню (як і всі […]...
- БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ – див. Активність грунту біологічна....
- ХЕМОТРОФИ Екологія – охорона природи ХЕМОТРОФИ, хемосинтетики, хемоавтотрофи, хемолітофіти – мікроорганізми, які синтезують орг. речовини з неорг. за рахунок енергії, що вивільнюється під час хім. окиснення деяких мін. сполук (аміаку, сірководню, солей заліза тощо). X. мешкають переважно в грунті, лише деякі з них зустрічаються в прісних чи солоних водоймах. Класифікація X. грунтується на хім. природі окиснюваних […]...
- МІНЕРАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без участі редуцентів; 2) конц. солей у воді; виражається у мг/л, г/л, г/м3 та в %о (проміле); зі збільшенням сухості клімату, як правило, зростає і М....