ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ ВІКОВА

Related posts:

1. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
2. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ ЦИКЛІЧНА (ПЕРІОДИЧНА) Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ ЦИКЛІЧНА (ПЕРІОДИЧНА) – відносно оборотні зміни екосистем, спричинені несталими зовн. чинниками, з поступовим поверненням екосистем практично в попередній стан (сезонні, погодні та відновні типи динаміки)....
3. ВІКОВА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ВІКОВА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем вікова....
4. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ АНТРОПОГЕННА – зміна угруповань (сукцесія), спричинена діяльністю людини. Як правило, це відносно оборотні зміни катастрофічного характеру (напр., вирубування лісу)....
5. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) – одна з форм цикл, (періодичних) змін у біотичному угрупованні (добові, сезонні, погодно-т-рні тощо), що пов’язані зі змінами пір року....
6. ДИГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ – погіршання стану біотичних угруповань (екосистем) під впливом зовн. чи внутр. причин. Розрізняють екзодинамічну Д. (напр., у разі тривалого затоплення), вторинного засолення – антроподинамічну Д. (у т. ч. сінокосу, пасовища – у разі перевипасання) та ендодинамічну Д. (напр., у разі біогенного засолення грунтів). Д. може тривати до стадії катаценозу, після […]...
7. АНТРОПОГЕННА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем антропогенна....
8. ЦИКЛІЧНА (ПЕРІОДИЧНА) ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ЦИКЛІЧНА (ПЕРІОДИЧНА) ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем циклічна (періодична)....
9. СЕЗОННА (РІЧНА) ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи СЕЗОННА (РІЧНА) ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем сезонна (річна)....
10. МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ – переміщення чи переселення людей на різні терміни (від кількох годин та довічно) з перетином статистично облікових меж (як правило, адмін. кордонів, меж міста тощо). М. н. – складний соц. процес, що торкається багатьох сторін природокористування і нерідко залежить від нього. Розрізняють зовн. М. (еміграцію та імміграцію), внутр. М. […]...
11. ДИНАМІКА І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЕКОСИСТЕМ РОЗДІЛ ІІ НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 1. ПОПУЛЯЦІЯ. ЕКОСИСТЕМА. БІОСФЕРА § 33. ДИНАМІКА І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЕКОСИСТЕМ Терміни і поняття: сукцесії (первинні, вторинні); клімакс; екотони; агроценози. Чому змінюються екосистеми. Важливою властивістю екосистеми, що відрізняє її від простої сукупності організмів, є стійкість – властивість зберігати свою структуру і функціональні параметри стабільними протягом багатьох років. Це досягається […]...
12. ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) Екологія – охорона природи ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) – нестійкість організму щодо змін зовн. і внутр. середовища....
13. ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього середовища і меншою мірою від внутр. теплообміну (всі рослини, мікроорганізми, холоднокровні тварини), та гомойотермні організми, які мають регуляцію внутр. теплообміну і більш значний теплообмін із зовн. середовищем (ссавці, птахи)....
14. ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ – 1) тривале існування будь-чого, незважаючи на внутр. та зовн. впливи; збереження в незмінному стані; 2) існування будь-чого протягом більш тривалого періоду, ніж звичайно (П. опадання листя, П. зябер у неотенічних форм земноводних); 3) прир. сповільнення деградації прир. середовища під впливом забрудників чи антроп. чинників, спричинене буферністю цього середовища. За […]...
15. ПОЙКІЛОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ПОЙКІЛОТЕРМІЯ – властивість організму змінювати т-ру свого тіла залежно від т-ри зовн. середовища (нездатність до сталої внутр. терморегуляції)....
16. ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ – періодичні та неперіодичні зміни рослинних угруповань, за винятком еволюц.- істор. процесу їх формування (ценогенезу), що розглядається окремо....
17. СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
18. САМООРГАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи САМООРГАНІЗАЦІЯ – чітко визначена послідовність фіз.-хім. та біол. явищ у прир. системах, яка зумовлена внутр. та зовн. обмеженнями і веде до формування функціонально єдиного цілого....
19. СУКЦЕСІЯ ВІКОВА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВІКОВА – загальна сукцесія, що триває протягом віків. Див. також Сукцесія циклічна....
20. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – саморегулювання системи, що базується на різноякісності її численних складових підсистем, які відбираються в результаті зовн. впливів середовища та внутр. взаємодій у самій системі (напр., прир. добір)....
21. БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
22. ТРОФОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРОФОТРОПІЗМ – вигини ростучих частин рослин, зумовлені нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
23. ЛАМАРКІЗМ Екологія – охорона природи ЛАМАРКІЗМ – перша цілісна концепція еволюції живої природи, сформульована Ж. Б. Ламарком, згідно з якою види рослин і тварин постійно змінюються, ускладнюються під впливом зовн. середовища і деякого внутр. прагнення всіх організмів до вдосконалення....
24. СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – здатність організмів протистояти екстремальним і стресовим впливам зовн. середовища. Основними засобами подолання цих впливів є мобілізація внутр. резервів (ферментативного, гормонального та нервового регулювання) і відповідної поведінки, в т. ч. перехід у стан спокою, або анабіозу....
25. ЦІЛИНАЇ Екологія – охорона природи ЦІЛИНА – вкрита прир., переважно трав’янистою рослинністю земля, яка зовсім або протягом тривалого часу не розорювалась. Ц. характеризується різко вираженою щільною дерниною, підвищеним вмістом гумусу, зернистою структурою, значною сухістю і високою родючістю (особливо чорноземна і каштанова Ц.)....
26. ЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ЧУТЛИВІСТЬ – 1) властивість організмів усіх рівнів організації сприймати подразнення із зовн. та власного внутр. середовища. У вищих тварин рецептори набули особливо високої Ч. до адекватних подразнень. Тварини з простішим типом будови реагують на подразнення здійсненням різного типу таксисів; 2) ступінь реакції біоіндикатора на речовину або фіз. чи біол. чинник, що […]...
27. ПОПУЛЯЦІЯ, ВІКОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ВІКОВА СТРУКТУРА – співвідношення різних вікових груп організмів у будь-якій популяції....
28. ПІРАМІДА ВІКОВА Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ВІКОВА – діаграма, в якій кількість особин або їх відсоток у кожній віковій групі зображені у вигляді гориз. прямокутників, поставлених один на одного....
29. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ – комплекс заходів із збереження цілісності екосистем, який виключає можливість зникнення окремих елементів екосистем та підтримує умови екол. рівно ваги на всіх рівнях ієрархії – від біогеоценозів до біосфери. Часто під поняттям “О. е.” розуміють охорону прир. систем у цілому....
30. ПРИРОДА ДРУГА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДРУГА” – перетворені людиною екосистеми – лани, сади тощо, які не здатні до самопідтримання протягом тривалого часу....