Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот. Літера и в суфіксах дієприслівників
Тема: Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, Морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот. Літера и в суфіксах дієприслівників.
Мета: Дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, формувати вміння розпізнавати дієприслівники в реченнях, визначати їхні граматичні ознаки; формувати вміння визначати орфограму “Буква и в суфіксах дієприслівників”; дати поняття про дієприслівниковий зворот, формувати вміння визначати його в реченнях, виділяти комами на письмі, правильно інтонувати
Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: Підручник.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Робота з підручником. Виконання вправи 144. Опрацювання таблиці “Форми дієслова” (с. 16).
* Робота біля дошки. Записати речення, поставити питання до виділених слів. З якими членами речення пов’язані ці слова за змістом? На яку дію – головну чи додаткову – вони вказують?
І.
ІІ. І сам полковник вийшов наперед, хвилюючись і стримуючись владно. (М. Бажан.) Ішла людина, просто йшла людина, закинувши шарманку на плече. (Л. Костенко.) Я їхав, дрімав, загорнувшись в кожуха. (Л. Первомайський.) Сидять діди, сплітаючи билицю. (А. Малишко.)
ІІІ. Заховавшись в вулик свій, тихо спить бджолиний рій. (В. Паронова.) Сірко, забравшись на копицю, від сіна відганяв телицю. (Л. Боровиковський.) Продершись рвучко між гілляк, на стежку вискочив хижак. (М. Бажан.) І собака, зронивши голову, сльози лапами витирав. (Б. Олійник.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Виконання вправи 145. Опрацювання таблиці “Дієприслівник” (с. 53). Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 53-54).
Опрцювання теоретичного матеріалу (с. 62) про правопис дієприслівникових суфіксів.
І V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати речення. Довести, що виділені слова є дієприслівниками. Які ознаки дієслова і прислівника властиві дієприслівникові? Визначити їх у виділених словах. Вказати в реченнях дієприслівникові звороти, пояснити вживання розділових знаків.
І. Край річки, ставши на плотину, рибалка вудочку закинув. (Л. Боровиковський.) До схід сонця ставлю верші, обминувши чорторий. (М. Стельмах.) Я бережно так ступаю, обходячи муравник. (М. Самійленко.) Мужчини, руки од мазуту вимивши, ковтали в пресі де яка стаття. (Л. Костенко.)
ІІ. На людей дивлячись, і себе бачиш. Знаючи ремесло, старцювати не будеш. Згуртувавшись, хоч наспіваємось. Не прогодуєшся, колоски збираючи.. Не хвались, у поле йдучи, а хвались, з полявезучи.
Народна творчість.
* Вибірковий диктант. Виписати дієприслівники. Позначити у них орфограму “Буква и в суфіксах дієприслівників”.
Швидкий літак таранить небеса, лишаючи в блакиті слід пір’ястий. (Д. Луценко.) Описавши дугу в вишині, приземливсь на галявці літак. (П. Воронько.) Аероплан чітким півкругом пролинув, сяючи крильми. (М. Рильський.) Задерши хижо вигнуті дзьоби, зловісно, важко в небо виповзають, немов доісторичні птерозаври, похмурі надсучасні літаки. (Б. Олійник.) А поїзд жене, продираючи ніч. (І. Гнатюк.) Гримучий поїзд, поле перегнавши, наздожене вечірні небеса. (А. Малишко.) Розгонистий поїзд шарпнувся востаннє, дихнувши шипучої пари теплом. (М. Бажан.) Експрес розгніваним драконом летить, ковтаючи мости. (М. Нагнибіда.) Я, зрештою, зрадів, коли поволі мій поїзд рушив, беручи розгон. (М. Рильський.)
* Переписати речення. Вказати дієприслівники, з ‘ ясувати синтаксичну роль дієприслівників разом із залежними від них словами. Позначити орфограму “Буква и в суфіксах дієприслівників”.Дієприслівникові звороти підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.
І. Учись, на інших дивлячись. Тешучи дерево, кравцем не станеш. Кривою дорогою йдучи, попереду мало побачиш. Збираючи по ягідці, надбаєш кошик. Не їсть соловей калину, пропустивши малину. Впустивши роги, за хвіст не вдержиш. Бувши конем, не станеш волом. Не цурайся коня, й трактора придбавши.
Народна творчість.
ІІ. Стояв кремезний лісоруб, опершись ліктями на дуб. (П. Воронько.) Прокинулися лісоруби, своєму віддають народу, пускаючи на бистру воду, в плоти зв’язавши, ліс гінкий. (М. Рильський.) Плоти спускаючи в дніпрові хвилі, не раз скупаюсь в поті гаряче. (М. Стельмах.) Лісосплав, вимагаючи сили, сміливості, витривалості, спритності й загартованості, завжди вважався суто чоловічою професією. (З підручн.)
ІІІ. А кущ троянди паленіє, в землі вогонь свій беручи. (М. Рильський.) Полюбивши троянду, терпи її колючки. (Нар. творч.) А нам зоря тулилась все до віч, зростаючи в троянду у червону. (І. Драч.)Піднявши камінь, мусиш його котити. Шпурнувши камінь до неба, матимеш ним по голові. (Нар. творч.) Сміється баба, клята скіфська баба, сміється, ухопившись за живіт. (Л. Костенко.)
* В і дредагувати речення (усно).
І. Проходячи повз вікно, почулася пісня. Вона зачіпала душу, вслухавшись у її слова. Зачарувавшись мелодією, нас зацікавили співаки.
ІІ. Опинившись у лісі, нам стало страшно. Згубивши стежку, нас охопила розгубленість. На щастя, дорогу було знайдено, зустрівши лісничого.
V. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Українська мова, будучи біднішою проти російської на дієприкметники, має далеко більше від неї дієприслівників. Наша класична література, живе народне мовлення, пісня, казки, прислів’я, приказки й приповідки рясніють дієприслівниками (Не кайся, рано вставши, молодим оженившись. (М. Номис.)Доброго здоров’я пивши! (З живих уст.).
Дієприслівники часто вживаються саме замість невластивих українській мові активних дієприкметників, потрібно: Жовтіли, Спіючи, ниви, а не Жовтіли Спіючі ниви, як написав сучасний поет.
За Б. Антоненком-Давидовичем.
V І. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Словниковий диктант. У записаних словосполученнях вказати дієприкметники (вжиті не завжди доречно) та дієприслівники. Позначити в словах орфограму “Буква и в суфіксах дієприслівників”.
Даленіючі в долині села; пригадуючи дитинство; умліваючі від захоплення серця; вгадуючи чужі наміри; переважаючі серед людей настрої; переважаючи силу розумом.
* Прочитати. Дієприслівники і дієприкметники виписати в дві колонки. Позначити орфограму “Буква и в суфіксах дієприслівників”.
Мармуру білого лежала брила, поблискуючи в білизні сніжній. Тим блиском здалека вона манила кочуючі ватаги дикарів. (І. Франко.) І слід на солонцях присох, де йшов кульгаючи руїнник землі народів багатьох. (М. Бажан.). Орел здіймався з кам’яних гір, благословляючи їх широким розмахом крил. (М. Коцюбинський.) Підтанцьовуючі звуки винесли до танцю всіх. (П. Тичина.) Повсюди там, як у кімнатах сміху, побільшуючі ставлять дзеркала. (Д. Павличко.) Калин палаючі вогні, васильків цвіт… І юні дні, і юні дні забутих літ. (П. Усенко.) Металося полум’я й глухо ревло, з дверей вистромляючи тулуб багровий. (М. Бажан.) Дзвенить і місяць, сріблом сяючи. (П. Тичина.) Дай слова найпростіші й вогнисті, викинь мертві, шамріючі в листі. (В. Броневський.)
* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери.
І. Не спечеш калачі, лежач.. на печі. Збирай трудову копійку на лежач.. дні. Сидяч.. на коні, не ховайся за вівцю. Немічні й ледачі завжди сидяч.. .
Народна творчість.
ІІ. Танцююч.. тучі, ви не при собі! Нащо вам роняти перли голубі? (П. Тичина.) І я, танцююч.., про радість заспіваю. (М. Бажан.)
* Пояснити значення поданих фразеологізмів. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно).
Поклавши руку на серце (Правду кажучи). По суті кажучи. Засукавши рукава. Дивлячись крізь пальці. Горя прикупивши. Зціпивши (стиснувши) зуби. Висолопивши (висунувши) язика. Недовго думаючи (збираючись).
* Навчальний диктант. Визначити, якими формами дієслова є виділені слова.
Я дім збудував у краю лісовім, та людям охоче віддав я свій дім. Як вітер, мій кінь у діброві скакав. Та, хворого стрівши, коня я віддав. По тій же дорозі у ранішній час пішов я, зодягнутий в шовк і атлас. Та от мені старець в дорозі зустрівсь. Віддав я одежу і голим лишивсь. Я пісню про вогник, що ніч подола, співав, щоб натомленим дати тепла. Поглянув на небо. Таке голубе! І, все загубивши, знайшов я себе.
За Л. Забаштою.
V ІІ. Підбиття підсумків уроку.
V ІІІ.. Домашнє завдання. П. 10, вправа 147 (І).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...