Дієслова першої і другої дієвідмін
МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ
ДІЄСЛОВО
§49. Дієслова першої і другої дієвідмін
Зміна дієслів за особами й числами називається дієвідмінюванням (рос. спряжением).
До першої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення – ить (-ють):
До другої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення – ать ( ять):
457. Поставте подані дієслова у третій особі множини теперішнього
Співати, спалити, робити, оббігти, помічати, варити, вживати, кинути, очистити, цвісти, дивитися, нести, змінити, змінювати, копати, горіти.
Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних дієслів складеться прислів’я.
Дієвідміну можна визначити за неозначеною формою. До другої дієвідміни належать дієслова, які перед – ти мають суфікси – и-, – і – (-ї-): вірити, терпіти, гоїти (крім хотіти, жаліти, гудіти, ревіти); суфікс – а – (після шиплячих), який у першій особі однини випадає: мовчати
458. Розгляньте таблицю. Підготуйте зв’язну розповідь про букви – е – (-є-) та – и – (-і-) в особових закінченнях дієслів першої і другої дієвідмін.
Число | Особа | І дієвідміна | II дієвідміна |
1 | Йду, шию | Мчу, стою | |
Однина | 2 | Йдеш, шиєш | Мчиш, стоїш |
3 | Йде, шиє | Мчить, стоїть | |
1 | Йдемо, шиємо | Мчимо, стоїмо | |
Множина | 2 | Йдете, шиєте | Мчите, стоїте |
3 | Йдуть, шиють | Мчать, стоять |
459. Запишіть подані дієслова у два стовпчики: а) зі вставленими буквами – е-, – є-; б) зі вставленими буквами – и-, – ї-.
Здобуд..ш, сп..те, хоч..те, город..те, збуду..те, працю..мо, очист..те, диву..ш, бач..ш, створ..те, ойкн..те, го..те, скривд..ш.
Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних дієслів складеться початок прислів’я: “… – половина справи”.
460. Розв’яжіть мовну задачу.
Чому в усіх складних формах майбутнього часу завжди пишеться – и – (розпитуватиме, знатимеш)?
461. Попрацюйте в парах. Спишіть прислів’я і приказки, уставляючи пропущені букви.
1. Долю й возом не об’їдеш. 2. За гроші не куп..ш ні батька, ні матері, ні родини. 3. Домівка – не ворог: коли не прийд..ш – прийме. 4. Той горя не знат..ме, хто вік працюватиме. 5. Як не вмі..ш, то навчишся, а як не схоч..ш, то наплач..шся. 6. Скаж..ш – не верн..ш, напиш..ш – не зітреш, відруба..ш – не приточ..ш (Нар. творчість).
Дієслова дати, їсти та з основою на – вісти (розповісти, доповісти) не належать до жодної з дієвідмін і змінюються інакше.
462. Змініть за особами і числами дієслова дати, відповісти, використовуючи таблицю.
Зразок.
Особа | Число | |
Однина | Множина | |
1 | Їм | Їмо |
2 | Їси | Їсте |
3 | Їсть | Їдять |
463. Попрацюйте в парах. Спишіть прислів’я, ставлячи подані в дужках дієслова у потрібній формі.
1. Казав пан – кожух (дати), та слово його тепле. 2. У кого серце вовче, той (їсти) кого захоче. 3. Він (дати) тобі маленьку нитку, а з тебе зніме цілу свитку. 4. Як не навариш, то й не (з’їсти). 5. Не похвалиш – не (продати), не погудиш – не купиш (Нар. творчість).
У дієсловах кінцеве буквосполучення – ться вимовляється як [ц’:а]: озветься [озвец’:а].
У буквосполученні – ться завжди пишеться м’який знак: сміється, збираються.
Буквосполучення – шся вимовляється як [с’:а]: озвешся [озвес:а]. У буквосполученні – шся м’який знак не пишеться: смієшся, збираєшся.
464. І. Спишіть прислів’я і приказки, вставляючи пропущені букви.
1. Просп..ш весною, то заплачені зимою. 2. Як постел..ш, так і висп..шся. 3. Бджола ведмедю медом данину плат..ть. 4. Як зустрічатимуть, так і шануватимуть. 5. Швидко пісня співа..ться, та не швидко складаються. 6. Так гарно співа..ш, наче собак дражн..ш. 7. Здобуд..ш освіту – побач..ш більше світу (Нар. творчість).
II. Підкресліть дієслова. Визначте, до якої дієвідміни вони належать.