Додаток 6 Приклад:”Концепція створення технологічного парку “Інноваційні технології 3000”
ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Додаток 6
Приклад:”Концепція створення технологічного парку “Інноваційні технології 3000”
Визначальною умовою створення Технологічного парку (далі Технопарк) є можливість інтеграції існуючого наукового й технологічного потенціалу, а також висококваліфікованих кадрів і інформаційних ресурсів установ науково-освітнього комплексу й виробничої інфраструктури трансприкордонного співтовариства Єврорегіон ДНІПРО (Чернігівська область, Україна, Гомельська область, Білорусь) і інших партнерів на
Технопарк буде розташовуватися в м. Чернігові на базі Ремонтно – механічного заводу “Жовтневий молот” за адресою вул. Миру, 194. Технопарк буде являти собою самодостатню територію в центрі міста з необхідними комунікаціями й інфраструктурою.
1. Цілі й завдання.
Основними цілями діяльності Технопарку визначені:
– Розвиток венчурної й інвестиційної діяльності;
– Створення умов для розвитку наукомістких технологій;
– Сприяння енергетичної безпеки й розвитку альтернативних джерел енергії;
–
– Комерціалізація потенціалу науково-технічного й освітнього комплексу регіону;
– Створення нових робочих місць і умов по запобіганню “витоку мозків”;
– Поліпшення екологічного середовища.
Цілі проекту будуть досягнуті за допомогою вирішення наступних завдань:
– Створення комплексу об’єктів ділової й соціальної
Інфраструктури, що забезпечують розвиток ділової активності,
Нормальні умови для виробничої діяльності, проживання й відпочинку співробітників компаній, що функціонують у Технопарку, що включає суспільно-діловий центр, житлову зону з об’єктами соціальної
Інфраструктури, об’єкти інженерної інфраструктури для забезпечення новостворених і діючих об’єктів;
– Формування розвитку сервісної інфраструктури підтримки інноваційного бізнесу й послуг колективного користування;
– Формування механізмів по створенню й ефективному супроводу інноваційних бізнесів;
– Створення ефективного механізму управління Технопарком.
2. Ініціатори проекту й партнери:
– Агентство регіонального розвитку “Вектор” м. Чернігів;
– ВАТ “Жовтневий Молот” м. Чернігів;
– ЗАТ “Гомельське регіональне агентство економічного розвитку” м. Гомель, Білорусь.
Партнерами є органи влади, неурядові організації, науково-дослідні інститути й вищі навчальні заклади, суб’єкти господарювання та інші зацікавлені організації Чернігівської й Гомельської областей. Партнерські відносини визначені Угодою про партнерство від 3 січня 2007 року.
3. Науково-технічний і кадровий потенціал регіону.
Унікальність економіко-географічного положення регіону визначається його розташуванням на кордоні трьох держав – України, Росії й Білорусі, що є потенційною перевагою для іноземного інвестування. Є розвинена транспортна мережа, регіон перетинають автомагістралі державного значення: Одеса – Київ – Гомель-С. Петербург; Київ-Москва; Київ – Мінськ – Вільнюс – Рига. Регіон має значний науково-технічний і кадровий потенціал:
Гомельська область:
У Гомельській області розташовані 3 інститути Національної академії наук Білорусі, 8 вищих навчальних закладів (не враховуючи філій, відділень і представництв), понад 20 галузевих наукови й проектніих інститутів, спеціальних конструкторських і конструкторсько – технологічних бюро. Працюють регіональні відділення Білоруської інженерної й інженерно-технологічної академій, Білоруської науково – промислової асоціації, Білоруського товариства винахідників і раціоналізаторів. У січні 2006 року в Гомелі відкрилася Гомельська філія Національної академії наук Білорусі.
Чисельність працівників, що виконують дослідження й розробки, у Гомельській області становить близько 3000 чоловік. В області працюють 145 докторів і 1081 кандидат наук, у тому числі 2 академіки й 7 членів-кореспондентів Національної академії наук Білорусі. Практично 90 % досліджень і розробок, що виконувались науковими організаціями Гомельської області, носять прикладний характер.
4. Основні положення концепції.
4.1. Функціональна структура технопарку й послуги колективного користування.
Функціональна структура Технопарку буде складатися із двох компонентів:
– Інноваційно-Виробнича інфраструктура;
– Соціальна інфраструктура;
До складу Інноваційно-Виробничої інфраструктури ввійдуть:
– Наукова Рада Технопарку (див. Положення про Наукову Раду)
– Центр трансферу технологій (сприяння в пошуку й розробці технологій, оптимізації шляхів фінансування інноваційних проектів, передача інновацій у комерційне використання, поширення вже існуючих технологій).
– Центр обслуговування інвестора (Вивчення й поширення інформації про інвестиційний клімат, інфраструктуру й інвестиційні проекти, організаційна підтримка візитів і переговорів. Пошук партнерів, супровід нового бізнесу для компаній, які розглядають регіон як місце розміщення свого бізнесу).
– Інкубатор малого підприємництва (Підтримка розвитку малого бізнесу: пільгові ставки орендної плати, спеціально обладнані приміщення, всебічна підтримка).
– Інформаційно-консультаційний центр (Створення й просування бренду Технопарку, реалізація заходів, спрямованих на створення іміджу й стійкий розвиток Технопарку).
– Консалтингові послуги: корпоративне й бізнес навчання, бізнес-планування й послуги в сфері інвестиційної діяльності, маркетинг, менеджмент, проектний менеджмент.
– Навчальні, презентаційні, переговірні, виставочні приміщення; інформаційні послуги. Надання послуг доступу до мережі Інтернет. Друк, сканування, обробка інформації й робота з різними носіями інформації. Послуги електронного секретаря.
Однією з істотних конкурентних переваг технопарку буде створення соціальної інфраструктури, мінімістечка для життєзабезпечення працівників технопарку. З огляду на те, що площадка технопарку перебуває в центрі міста, соціальна інфраструктура буде працювати й для населення міста.
До складу Соціальної інфраструктури ввійдуть:
– Торгово-виставкові площі;
– Готель;
– Об’єкти харчування;
– Побутові послуги;
– Автосервіс;
– Спортивно – оздоровчий комплекс;
– Охорона об’єктів технопарку;
– Інше.
4.2. Принципи функціонування Технопарку.
Основним принципом створення технопарку є партнерство між місцевою владою, науковими інститутами, бізнесом і громадськістю, що закріплено угодою про партнерство. Функціонування Технопарку буде будуватися на наступних принципах:
– ступінь спеціалізації – універсальність (резидентами Технопарку можуть бути компанії різної галузевої й технологічної спрямованості). Особлива увага буде приділена розвитку телекомунікаційної інфраструктури, тому що її рівень визначає можливість широкого поширення інформаційних технологій.
– “Якірна” компанія – Виробниче підприємство “Металінвест”. Якісне планування фізичної інфраструктури, доступність послуг колективного користування.
– Самооплатність (починаємо з невеликих але реальних проектів, що дають швидкий результат).
– Конкурсний відбір інноваційних проектів і резидентів технопарку на основі відповідності базовим критеріям.
– Приведення наукової ідеї до комерційного успіху.
– Захист прав інтелектуальної власності.
– Державна підтримка діяльності технопарку відповідно до законодавства України.
– Пріоритет – стійкий розвиток Технопарку.
4.3. Управління Технопарком і відносини з резидентами.
Управління Технопарком здійснюється Адміністрацією
Технопарку, що створюється засновниками у вигляді некомерційної організації “Технопарк “Інноваційні технології 3000”.
Входження підприємств-резидентів у структуру Технопарку буде відбуватися по окремих двосторонніх договорах, які визначають обов’язки підприємств і Адміністрації Технопарку по відношенню один до одного, а також умови, на підставі яких підприємство може ввійти й вийти зі структури Технопарку. Входження підприємств у структуру технопарку й вихід з її є добровільним, за винятком випадків, коли підприємство порушує раніше укладені договори й Адміністрація Технопарку в праві виключити таку організацію зі своєї структури.
Організаційна форма Адміністрації технопарку забезпечить:
– організаційно-правові гарантії інтересів резидентів технопарку й інвесторів;
– умови для розвитку інноваційної діяльності резидентам технопарку;
– розвиток учбово-лабораторної й виробничої бази на основі нових технологій;
– цільове використання інвестицій;
– розміщення на виробничих площах технопарку ділянки (лабораторії) інноваційного проекту;
– правове, фінансово – економічне, бухгалтерське, рекламне й ін. види забезпечення реалізації інвестиційного проекту;
– тільки цільове використання отриманих коштів, що відраховуються на розвиток інноваційної діяльності;
– повну прозорість використання коштів для наукової установи, засновників і інвесторів (грантодавачів).
– фінансову й економічну стабільність Адміністрації за рахунок:
Бюджетних джерел, інвестицій і грантів; послуг колективного користування, орендних платежів, отриманих від здачі в оренду частини виробничих, офісних і інших приміщень.
4.4. Політика ціноутворення на оренду й послуги колективного користування – буде будуватися на наступних принципах:
– Для якірних компаній – пільгові ставки на орендну плату й
Послуги колективного користування на термін до 7 років.
– Для резидентів технопарку – средньоміські ставки на орендну
Плату й фіксовані тарифи на послуги колективного користування.
– Для малих підприємств бізнес-інкубатора – пільгові ставки на орендну плату й послуги колективного користування на термін до 3-х років перебування в бізнесі-інкубаторі. На термін понад три роки – на загальних підставах.
4.5. Фінансування Технопарку.
З метою виконання заходів щодо створення й діяльності Технопарку будуть притягнуті фінансові ресурси з наступних джерел:
– Кошти засновників Технопарку;
– Кошти від власної діяльності Технопарку;
– Гранти фондів і міжнародних програм;
– Кошти венчурних компаній і фондів;
– Державне фінансування;
– Інші джерела.
Для будівництва об’єктів соціальної інфраструктури Технопарку будуть залучені приватні інвестиції. Орієнтовна вартість проекту ~ 500 млн.$, у тому числі 110 млн. $ – обсяг будівельних робіт (включаючи об’єкти інженерної інфраструктури).
4.6. Основні параметри Технопарку:
– Число підприємств – резидентів – 60;
– Число робочих місць на підприємствах – резидентах – близько 1000.
– Об’єкти будівництва на території Технопарку (попередньо).
– Офісні й навчальні приміщення – 12 602,0 м. кв.
– Торгово-виставкові площі – 28 814,0 м. кв.
– Виробничі приміщення – 20 162,0 м. кв.
– Паркінг – 120,0 м. кв.
– Житлове будівництво – 9 000,0 м. кв.
– Готель із об’єктами соціальної інфраструктури – 24466,0 м. кв.
– Інші об’єкти соціальної інфраструктури – 576,0 м. кв.
5. Етапи реалізації проекту:
1 етап – 2007 – 2008 р.
– розробка концепції створення й діяльності технопарку;
– розробка й затвердження проекту зон території технопарку;
– створення Наукової Ради технопарку;
– просування технопарку, залучення інвесторів;
– реалізація проекту “Створення транскордонного Центру інноваційних технологій, комунікацій і бізнесу для сприяння ефективному розвитку територіальних громад Єврорегіону “Дніпро”.
– створення основної конкурентної переваги технопарку – у вигляді соціальної інфраструктури.
2 етап – до 2012 року.
– Будівництво об’єктів Технопарку, поетапне введення об’єктів в експлуатацію.
З огляду на, що площадка технопарку має інженерні комунікації (газ, вода, електроенергія, каналізація, зв’язок), будь-який об’єкт інноваційно-виробничої або соціальної інфраструктури технопарку може бути автономно введений в експлуатацію й функціонувати незалежно від стану інших об’єктів.
6. Конкурентні переваги Технопарку “Інноваційні технології 3000”:
– Вигідне територіальне розташування – центр міста, безпосередня близькість до кордону Росії й Білорусі, розвинена транспортна інфраструктура;
– Самодостатня територія технопарку, наявність соціальної інфраструктури й всіх комунікацій;
– Забезпечено юридичний, консалтинговий і аудиторський супровід резидентам технопарку;
– Гарні можливості для подальшого розвитку виробничої, транспортної й інженерної інфраструктури;
– Інвестиційна привабливість регіону;
– Підвищення кваліфікації молодих фахівців, залучення висококваліфікованих менеджерів;
– Оскільки проект створення технопарку реалізується в рамках діяльності Єврорегіону “ДНІПРО”, Єврорегіон можна розглядати як додатковий інструмент просування й розвитку технопарку.
7. Основні напрямки державної підтримки (згідно законодавства).
В Україні створений спеціальний режим інноваційної діяльності – правовий режим, що діє з дати реєстрації інноваційних проектів протягом усього періоду виконання проектів по пріоритетних напрямках діяльності технологічних парків.
Державне сприяння інноваційної діяльності технопарків здійснюється шляхом державної фінансової підтримки й виділення цільових субсидій для проектів технопарків.
Закон України № 991-XIV від 16 липня 1999 року зі змінами до Закону й Постанови Кабінету Міністрів України припускають встановлення податкових пільг і цільового субсидування. Крім того, проекти технопарку є пріоритетними для залучення коштів Української державної інноваційної компанії і її регіональних відділень.
Технопаркам дається право нараховувати прискорену амортизацію – щорічно 20% – по основних фондах груп 3 і 4. При цьому амортизація основних фондів 3-ї групи повинна проводитися доти, поки балансова вартість групи не досягне нульового значення.
Розрахунки по експортно-імпортних операціях, які відбуваються при виконанні інноваційних проектів, проводяться в термін до 150 календарних днів. Кошти, які надійшли в іноземній валюті від реалізації продукції (продажу товарів, виконання робіт, надання послуг) технопарків, не підлягають обов’язковому продажу