Екологія – охорона природи БЕТА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – випускання електронів або позитронів під час радіоакт. перетворення нестабільних атомних ядер деяких природних атомів та значної кількості їхніх ізотопів, що утворюються в разі ядерних вибухів, у ядерних реакторах
Екологія – охорона природи АБЦУГ – спечена речовина (шлак), що утворюється під час виплавлення з веркблею (агломерат свинцю, домішок міді, стибніту, олова та ін. металів) домішок золота, срібла й олова. Небезпечний забрудник довкілля.
Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ – саморегуляція прир. системи на основі речовинно-енергет. та інформаційних прямих і зворотних зв’язків між підсистемами та ін. її частинами, спрямована на підтримання певних кільк. характеристик, структури й розвитку
Екологія – охорона природи БЕНЗАПІРЕН – поліциклічний ароматичний вуглеводень, що утворюється під час нагрівання органічного матеріалу за нестачі кисню. Б. – поширений канцероген, міститься у вихлопних газах автомобілів, особливо з дизельними двигунами, у пром.
Екологія – охорона природи РЕКУПЕРАЦІЯ – технол. обробка шкідливих побічних продуктів виробництва з метою запобігання викидам їх в атмосферу. Для цього на підприємствах (тих, що діють, і створюваних заново) встановлюють пиловловлювачі та газоочисне обладнання.
Екологія – охорона природи АВТОТРАНСПОРТ – один із найбільших забрудників атм. повітря в Україні. Лише в 1993 р. ним було викинуто в атмосферу 2706,7 тис. т шкідливих речовин. Понад 51 % оксидів вуглецю та
Екологія – охорона природи КУЛЬТИГЕН – вид, створений людиною, існує лише в культурі.
Екологія – охорона природи ГІПС – мінерал класу сульфатів білого кольору, за наявності домішок – забарвлений у різні кольори. Г. використовують у будівництві, для виготовлення скульптур, гіпсування грунтів тощо.
Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА АЛЬТЕРНАТИВНА – отримання енергії не з традиційних її джерел (вугілля, нафта, сланці, газ), а від Сонця, з геотермальних джерел шляхом використання різниці т-р, вітру чи ін. шляхом. Сюди належать
Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ – відновлення родючості грунту і рослинного покриву після техногенного руйнування природи (відвалів відкритих родовищ або кар’єрів, териконів тощо).