ГІГРОМЕТРІЯ
Екологія – охорона природи ГІГРОМЕТРІЯ – сукупність методів визначення вологості повітря.
МУТАЦІЯ
Екологія – охорона природи МУТАЦІЯ – різка спадкова зміна організму, що змінює його морф, та (чи) фізіол. поведінкові ознаки. Пов’язана зі зміною кількості та структури хромосом, структури окремого гена або їх груп.
МІСЦЕПОСЕЛЕННЯ
Екологія – охорона природи МІСЦЕПОСЕЛЕННЯ – будь-який населений пункт – від хутора з одним житловим будинком до мега(ло)полісу. Доістор. мисливськозбиральні колективні поселення сягали 100 осіб. Перші землеробські села з’явились близько 9500 р. до н.
ЕНЕРГЕТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА – вкладання енергії в с.-г. виробництво під час обробітку грунту, його удобрювання, посіву, догляду за рослинами, збирання врожаю і вивезення його з полів, сушіння чи ін. підготовка
СУХІСТЬ ФІЗИЧНА
Екологія – охорона природи СУХІСТЬ ФІЗИЧНА – нестача води для рослин через недостатню кількість атм. опадів, стоку, надмірне випаровування та через сухість повітря, високі т-ри, значну освітленість, вітер.
ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ
Екологія – охорона природи ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ – фіз. меліорація важких глинистих грунтів внесенням у них піску.
СЕЛЕПРОВІД
Екологія – охорона природи СЕЛЕПРОВІД – споруда для пропускання селевого потоку через канали, транспортні магістралі та ін. комунікації.
ШКВАЛ
Екологія – охорона природи ШКВАЛ – раптовий, короткочасний, швидкий вітер зі зміною напрямку, який найчастіше буває під час грози.
ОЗЕРО МЕРОМІКТИЧНЕ
Екологія – охорона природи ОЗЕРО МЕРОМІКТИЧНЕ – оз. першого порядку, глибоке, тому придонні шари води не залучаються до циркуляції й утворюють застійну, безкисневу зону зі сталими хім. складом та т-рою.
ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ
Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ – особливості мін. складу грунтів, грунтових розчинів і води у водоймах, що впливають на організм і біоценози.