Екологія – охорона природи ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (У БІОЦЕНОЗІ) – маса нагромадженої в угрупованні орг. речовини, віднесена до одиниці площі чи об’єму. Розрізняють 3. б. п. заг., корисний (для людини) і мертвий (підстилка, біол.
Екологія – охорона природи ЛІС ПЕРЕСТІЙНИЙ, дерев о – стан перестійний – ліс, який знаходиться в динамічній фазі зменшення своєї ростової і продуктивної здатності, прогресивного збільшення кількості засихаючих і уражених шкідниками дерев.
Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що
Екологія – охорона природи ВИМОКАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин, тривалий час затоплених водою, від нестачі кисню. Трапляється переважно напровесні, коли велика кількість води збирається в низинах на поверхні грунту, який ще не встиг відтанути
Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин.
Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛІЗМ – форма співжиття особин різних видів, за якої один організм (коменсал) живе за рахунок ін., не завдаючи йому шкоди (напр., риби-причепи, прикріплюючись до акул, використовують їх як засіб переміщення).
Екологія – охорона природи АБІОГЕНЕЗ – у широкому розумінні теорія виникнення живих істот з неорг. речовин у процесі еволюції. Утворення орг. сполук, поширених у живій природі, поза організмом та без участі ферментів унаслідок перебігу
Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ГЕОМОРФОЛОГІЯ – див. Геоморфологія інвайронментальна.
Екологія – охорона природи АНЕМОСКОП – прилад, що фіксує наявність вітру певного напрямку.
Екологія – охорона природи АНТИСЕПТИКА – спосіб біол. і хім. знешкодження хвороботворних та ін. мікроорганізмів, який застосовують для дезінфекції в медицині, у харч, пром-сті, а також для захисту деревини від гниття.