Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період
Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – особини одного виду, що мешкають у межах одного біогеоценозу.
Екологія – охорона природи ГЕТЕРОЗИГОТА – клітина або організм, у спадковому наборі (генотипі) якого гомологічні хромосоми несуть різні форми (іалелі) того чи ін. гена. Збереження Г. має велике значення для с.-г. практики.
Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ – сукупність компонентів середовища, що забезпечує екологічну рівновагу в біосфері та її підрозділах.
Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРОМИСЛОВЕ – забруднення, спричинене діяльністю окремо взятого підприємства чи підприємств. Нині 3. п. практично набуло глобальних масштабів.
Екологія – охорона природи РЕЧОВИНИ РАДІОМІМЕТИЧНІ, радіоміметики – хім. сполуки, введення яких в організм або в живильне середовище зумовлює реакцію організму, що нагадує радіац. ефект. Дія Р. р. виявляється в пригніченні поділу клітин, ушкодженні
Екологія – охорона природи СИСТЕМА “СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА” – міжсистемна взаємодія біосфери та найближчого до Землі космосу і суспільства. Розвиток їх взаємозв’язаний, хоча кожна з них еволюціонує відносно незалежно.
Екологія – охорона природи ВОДООХОРОННА ЗОНА – та, що встановлюється для охорони джерел підземних вод або для забезпечення збереження водних об’єктів, які використовуються для водопостачання.
Екологія – охорона природи АЕРОФОТОЗЙОМКА – фотографування земної поверхні з повітря спец, фотоапаратами, встановленими на літаках, гелікоптерах, штучних супутниках Землі чи ракетах. Аерофотоплани застосовують як основу для екол.-бот. карт.
Екологія – охорона природи ВОДИ ЛЛЯЛЬНІ – забруднені мор. води, що скупчуються в нижній частині трюмів кораблів після миття палуб, просочування крізь сальники тощо.