ТЕОРЕМИ ЕКОЛОГІЇ
Екологія – охорона природи ТЕОРЕМИ ЕКОЛОГІЇ – фундаментальні положення екології – її закони, правила, принципи, що науково доводяться.
САМАН
Екологія – охорона природи САМАН – 1) буд. стіновий матеріал (не випалена цегла, виготовлена з суміші глини, соломи, піску); 2) солом’яна січка.
ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ
Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – один з показників природно-ресурсного потенціалу – ступінь здатності прир. середовища (території) чинити на людину позитивний фіз., псих, та соц.-психол. вплив, пов’язаний з відпочинком.
МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ
Екологія – охорона природи МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ – суб’єктивна оцінка естетичних властивостей (комфортності та інформативності) ландшафту. Оцінюється, як правило, в балах.
ІНФОРМАЦІЯ ЗВУКОВА
Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ ЗВУКОВА – одержання даних про навколишнє середовище шляхом сприйняття звукових хвиль. Людина одержує до 7 % всієї інформації про довкілля за допомогою органів слуху. Негативними звуковими сигналами вважається шумове
ВІКАРИЗМ
Екологія – охорона природи ВІКАРИЗМ – явище заміщення одного виду або іншої таксономічної одиниці близькими до них видами чи одиницями у просторі (просторовий, геогр. В.), що живуть у різних умовах (екол. В.) або в
ІНЖЕНЕРІЯ ГЕННА
Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ГЕННА – розділ молек. генетики, що вивчає цілеспрямоване створення in vitro нових форм живого шляхом безпосередньої зміни їхнього ген. апарату. Нині є однією з найсучасніших галузей біотехнології. Водночас І.
МЕТЕОПАТІЯ
Екологія – охорона природи МЕТЕОПАТІЯ – гостра хвороблива залежність самопочуття людини від клімат, явищ – зміни погодних умов або клімату в разі переїзду до іншої клімат, зони. Фіз. стан більшості людей залежить від метеочинників,
МІМІКРІЯ
Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів
ФІТОЕКОІНДИКАТОРИ
Екологія – охорона природи ФІТОЕКОІНДИКАТОРИ – рослини-індикатори екологічних режимів природних комплексів. Фітоіндикаційними ознаками є морфологічна будова, розміри, життєвість, фенологічний цикл тощо.