Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА – площа земельної ділянки, необхідної для випуску одиниці певної продукції (в натуральних або грошових одиницях у перерахунку на капіталовкладення). Напр., на 1 млрд у. о. капіталовкладень
Екологія – охорона природи МІКОТОКСИНИ – токсини плісеневих грибів, які після потрапляння в організм людини спричинюють різні захворювання. З давніх-давен відомі такі М., як алкалоїди ріжків. Ріжки зустрічаються переважно на житі. Це спочиваюча форма
Екологія – охорона природи АГРОЕКОЛОГІЯ – наука, що вивчає складні динамічні системи земної поверхні, створені людиною (агроекосистеми, агробіоценози), та агроландшафти, в які об’єднуються ці системи. Вивчення агроекосистем (агробіогеоценозів) має провадитись на різних рівнях організації
Екологія – охорона природи ПЛЯЖ – 1) надводна частина сучасної берегової зони, що зазнає дії прибою та характеризується рухомістю скупчень гальки, піску, гравію тощо; 2) пологий берег будь-якої водойми чи водотоку, зручний для входження
Екологія – охорона природи БІОГЕОФІЗИКА – галузь науки, що досліджує біофіз. процеси в ценозах, які розгортаються у певних геофіз. полях, одним із чинників яких є йонізуюча радіація. Б. разом із радіац. біогеоценологією досліджує закономірності
Екологія – охорона природи ПРОПАГАНДА ЕКОЛОГІЧНА – відбір і широке розповсюдження через органи масової інформації та комунікації (газети, радіо, телебачення, журнали, публічні лекції тощо) фактів, поглядів та ідей, що забезпечують формування екол. світогляду, розуміння
Екологія – охорона природи ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ – різноманітні форми взаємодії речовини та енергії, що відбуваються без змін хім. складу речовин, але викликають зміни у функціонуванні прир. (у т. ч. живих) систем. Відіграють значну, але
Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ – процес локального, регіонального і глобального нагромадження свинцю, ртуті, кадмію та ін. важких металів на поверхні Землі. Шляхи потрапляння цих металів у середовище різні (тертя мет. деталей,
Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму. І. характерна для живих систем на будь-якому рівні їхньої
Екологія – охорона природи ГЕОТЕКТОНІКА – розділ геології, що вивчає розвиток структури земної кори і верхньої мантії Землі та їх зміни під впливом тектонічних рухів і деформацій, пов’язаних з розвитком Землі загалом.