Екологія – охорона природи СОРАМЕНЬ – хвойний ліс (з ялиною, смерекою або кедровою сосною) на перехідних, відносно родючих багатих грунтах.
Екологія – охорона природи КЛІМАКС – вищий ступінь розвитку угруповання, фінальна стадія розвитку екосистеми, що найбільше відповідає клімату даної місцевості.
Екологія – охорона природи АЛЬГІЦИД – хім. сполука, що використовується для знищення водоростей (сульфат міді, діурон).
Екологія – охорона природи СЕЛЬВА – волого-екваторіальні ліси в Пд. і Центр. Америці.
Екологія – охорона природи ЧИННИК НІВАЛЬНИЙ – чинник, зумовлений наявністю снігового (льодового) покриву на поверхні землі.
Екологія – охорона природи КРИТИЧНА ГЛИБИНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – див. Глибина критична до грунтових вод.
Екологія – охорона природи ЧИСЛО САНІТАРНЕ – частка від ділення кількості білкового азоту грунту на заг. кількість орг. азоту в цьому ж грунті. Ч. с. характеризує насиченість грунту різноманітними організмами і є показником його
Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ВНУТРІШНЬОВИДОВІ – прямий та опосередкований взаємовплив особин одного виду, що характеризується переданням інформації або одночасно з нею ще й речовини та енергії.
Екологія – охорона природи ДОМЕСТИКАЦІЯ – одомашнення, приручення цілих видів тварин і перетворення їх на домашніх, які спец, розводяться людиною. Д., як правило, зумовлює зміни поведінки тварин та деяких їхніх анатом, ознак. Стосовно рослин
Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ – забезпечення виконання норм та вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва, в т. ч. його продукції, на навколишнє середовище; рац. використання прир. ресурсів, їх відновлення та