Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ – чинник, що зумовлює виникнення виродливостей (потворностей) у ході індивід, розвитку або в короткому ланцюгу поколінь, напр., той, що передається від материнського організму потомству.
Екологія – охорона природи БІОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, світіння організмів – випромінювання світла живими організмами, пов’язане з процесами їхньої життєдіяльності. Б. властива деяким бактеріям, нижчим рослинам (грибам), безхребетним тваринам (від найпростіших до комах) та рибам. Найпоширеніша Б.
Екологія – охорона природи ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК – важливий напрямок охорони початкових ланок водних ресурсів. Включає розчищення джерел, русел річок, закріплення їх берегів, регулювання водних стоків. На території України налічується близько 22 тис. малих
Екологія – охорона природи ТВЕРДІ АЕРОЗОЛЬНІ ЧАСТОЧКИ – див. Часточки тверді аерозольні.
Екологія – охорона природи ЧИСТА ПЕРВИННА ПРОДУКЦІЯ – див. Продукція первинна чиста.
Екологія – охорона природи СЕЖА – низьколісся з вересом та бамбуками на верхній межі лісу в Андах (Пд. Америка).
Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ – ареал різних систематичних груп, розділений антроп. впливом на невеликі ізольовані ділянки.
Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) – ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені форми, як правило, вікарують, тобто географічно заміщують один одного.
Екологія – охорона природи АЕРОБИ, організми аеробні – організми, для життєдіяльності яких потрібний вільний молек. кисень. Енергію для забезпечення життєдіяльності такі організми отримують внаслідок перебігу окиснювальних процесів (в основному шляхом системи клітинного дихання) за
Екологія – охорона природи ЛИНЯННЯ – періодична зміна зовн. шкіряних покривів та різних шкіряних утворів (луска, шерсть, пір’я, роги тощо) у тварин. Л. буває вікове (відбувається в перші місяці життя), сезонне (у певні пори