ПОЛІТИЧНА МЕТА – ідеальний образ майбутнього результату політичної діяльності, який виникає на грунті певних інтересів, уявлень, доктрин.
Політологічний словник Великі держави – термін, що увійшов у політичний лексикон і міжнародне право з часу Віденського конгресу (1814 – 1815 pp.) і був прийнятий для означення держав, які відіграють провідну роль у світовій
Політологічний словник Народний суверенітет – ідея, що стала найвищим досягненням у рамках різноманітних теорій суспільного договору, розроблюваних представниками західної політичної думки XVII – XVIII ст. – Т. Гоббсом, Б. Спінозою, Дж. Локком, Ш. Монтеск’є,
Політологічний словник Протестантизм (від. лат. protestans – той, що прилюдно доводить) – один із основних (поряд із православ’ям і католицизмом) напрямів у християнстві. Виник унаслідок Реформації – релігійного, соціально-політичного руху ХУІ-ХУІІ ст. у Західній
Політологічний словник Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) – статут ВООЗ прийнятий у 1946 р. на Міжнародній конференції з охорони здоров’я у Нью-Йорку, скликаній Економічною і Соціальною радою. Організація існує з 7 квітня 1948 p.,
Політологічний словник Концесія (від лат. concessio – дозвіл, відступлення) – договір або угода про передачу на певних умовах ділянки землі, певних об’єктів, що належить державі, муніципалітетам, в експлуатацію великим національним або зарубіжним капіталістичним монополіям.
Політологічний словник Запорозька Січ – українська військова організація, автономне утворення у межах Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Гетьманщини, Кримського ханства, Російської імперії, що існувала в XVI-XVIII ст. і охоплювала повністю або частково територію сучасних
Політологічний словник Закони Ману – одна з найдавніших пам’яток суспільно-політичної і правової думки Індії (близько II ст. до н. е.). В 3. М. відображено основні концепції брахманізму. Письмово 3. М. оформлені на основі давніших
Політологічний словник “Історія Русів” – політичний трактат невідомого автора кінця XVIII ст. Трактат підготовлений з позицій лібералізму – інтелектуальної та моральної течії, яка передусім визнає політичні та економічні права особистості, її абсолютну цінність, свободу
Політологічний словник Зовнішньоекономічна політика – політика, що здійснюється державою або відповідним колом держав у сфері економічних відносин з іншими країнами або їх об’єднаннями, спрямована на забезпечення найбільш сприятливих умов включення економіки країни до світогосподарських