Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 4. Природа політичних знань. Функції політичної науки До кінця XIX ст. в політичній науці переважали нормативістський підхід і нормативні

Політологічний словник Капіталізм державний – безпосередня участь держави в економіці країни. Основним виявом К. д. є державна власність на промислові, транспортні, банківські підприємства, земельні, лісові та інші угіддя. К. д. формується на ранній стадії

Політологічний словник Вірчі грамоти (credentials, letters of credence) – документ, виданий главою держави дипломатичному представникові при його призначенні на певний дипломатичний пост в іншій країні. З моменту вручення В. г. дипломатичний представник вважається таким,

Політологічний словник Надзвичайний стан – особливий правовий стан державі, який запроваджується на певний період у зв’язку з винятковими обставинами і допускає застосування особливих заходів для підтримання порядку. Н. с. запроваджується на всій території країни

Політологічний словник Лассаль Фердинанд (1825 – 1864) – відомий німецький політичний діяч, мислитель. Вивчав філософію у Вроцлаві, Берліні. У 1848 – 1849 рр. розпочав політичну діяльність, об’єднався з революційною групою, яка гуртувалася навколо “Нової

Політологічний словник Бюлетень виборчий – офіційний документ, що використовується для проведення голосування. Волевиявлення виборців (голосування) відбувається індивідуально в письмовій формі, але анонімно. В окремих випадках, коли це передбачено процедурою, бюлетень може бути іменним для

Політологічний словник Вашингтон Джордж (1732 – 1799) – відомий американський політичний діяч, перший президент США. Був командувачем поліції колонії Вірджинія, плантатором, активно виступав на захист прав колоній. Очолив війну за незалежність 1775 – 1783

Політологічний словник Національно-культурні товариства – громадські добровільні об’єднання, які створюються у місцях проживання іноетнічного населення. Процес організаційного оформлення Н.-к. т. в Україні розпочався наприкінці 80-х років XX ст. в умовах здійснення нової етнонаціональної політики

Політологічний словник Адорно Теодор (1903 – 1969) – німецький філософ і соціолог. В окремих творах, зокрема написаних спільно з М. Хоркхаймером (Діалектика просвітництва), з неомарксистських позицій стверджував, що еволюція людства, по суті, є не

Політологічний словник Етногеографія – наукова дисципліна, яка сформувалася на перетині етнографії з географією. Термін “Е.” запровадив у науковій вжиток у 1920-х роках В. Г. Богораз. Е. вивчає географічне розташування народів, їх кількість, особливості розселення,

Політологічний словник Дільниця виборча – місце, де здійснюється голосування на виборах. Виборча дільниця може розглядатись як територія, на якій проживають виборці, приписані (внесені) до списку виборців цієї виборчої дільниці. Окрім голосування, на виборчій дільниці

Політологічний словник Боротьба за владу (struggle for power) – напружений, конфліктний ступінь протистояння і протидії існуючих соціальних сил та організацій стосовно влади, розуміння її суті, призначення, ролі і місця у суспільстві, житті громадян. Б.

Політологічний словник Месіанізм – 1) в іудаїзмі і християнстві віра у пришестя Месії; 2) віра в особливу роль, месію будь-якого народу (у цьому розумінні часто і використовується термін “месіанство”). М. Головатий

ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ – соціально-економічна категорія, що характеризує включеність населення в суспільне виробництво.

Політологічний словник Маркузе Герберт (Herbert Marcuse) (1898 – 1979) – німецько-американський філософ і соціолог, представник франкфуртської школи неомарксизму. Докторську дисертацію захистив у Фрайбурзькому університеті. Деякий час працював у Франкфуртському університеті соціальних досліджень. У 1934

Політологічний словник Геронтократія (gerontocracy, від грецьк. geron (gerontos) – старий і kratos – влада) – 1) влада стариків, старшого покоління; 2) рання форма суспільства, коли влада належала старійшинам. За первіснообщинного ладу верховенство влади належало

Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав назву на означення військової диктатури Наполеона І Бонапарта і

Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ Короткі висновки У країнах СНД поряд із загальними рисами – становленням владних структур і перманентною економічною кризою, з якої ці держави виходять із

Політологічний словник Теорія влади (theories of power) – вчення мислителів різних часів і народів, присвячені питанням влади, з намаганням пізнати і пояснити цей феномен як фундаментальне політичне явище, пізнати його принципи і закони, узагальнити

ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ ПРАВЛІННЯ – передбачене конституцією держави наділення президента надзвичайними повноваженнями (зокрема, згортання на певний період діяльності традиційних демократичних інститутів). П. п. запроваджується для стабілізації політичної обстановки у певному регіоні чи в державі загалом з

Політологічний словник Зрілість влади (maturiti of power) – стан високого і прогресивного рівня розвитку влади, що дає їй змогу твердо, надійно і впевнено функціонувати, самореалізовуватися, впевнено керувати усім суспільством, долати труднощі і практично уникати

Політологічний словник Рікардо Девід (1772 – 1823) – англійський економіст. Народився в Лондоні у заможній родині торгівця товарами й цінними паперами. З 16 років працював у конторі батька. За освітою економіст, соціолог, публіцист. У

Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ Короткі висновки Порівняльна політологія як відокремлена частина політичної науки сформувалась у 30-40-х роках XX століття. Виникнення порівняльної політології як самостійного напряму політичної науки зумовлюється суттєвими

Політологічний словник Католицизм (від грецьк. katholikos – загальний, вселенський) – один з основних (поряд із православ’ям і протестантизмом) напрямів у християнстві. Як самостійне віровчення і церковна організація сформувався у 1054 р., після розколу християнства.

Політологічний словник Етнополітнчні конфлікти (динаміка і типологія) – для будь-якого Е. к. характерна стадіальна динаміка розвитку. Перша, передконфліктна стадія (виникнення гострих суперечностей) є латентною (прихованою) і має дві фази. Початкова фаза супроводжується нагромадженням невдоволення

Політологічний словник Постанова (рішення) (decision, resolution; settlement, solution) – 1) напрацювання висновку; 2) винесення якоїсь постанови; 3) висновок з приводу якогось питання; 4) знайдена відповідь на завдання, яке має бути розв’язаним; 5) виконання завдань;

Політологічний словник Світовий Конгрес Українців – закордонне громадське об’єднання українців, одна із наймасовіших громадсько-політичних інституцій української діаспори. Створений на І Конгресі, що відбувся в листопаді 1967 р. у Нью-Йорку і в якому взяли участь

Політологічний словник Депутатський мандат (від лат. mandatium – доручення) – документ, який засвідчує законність і обсяг повноважень депутата парламенту або іншого представницького органу, а також публічна функція, яка Покладається на депутата парламенту чи іншого

Політологічний словник Народ у широкому розумінні слова – суб’єкт історії; сукупність класів і соціальних груп суспільства; все населення держави або країни; форма національної та етнічної єдності. О. Антонюк

Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ: ЗАХІДНА ТА РОСІЙСЬКА ТРАДИЦІЇ 3. Політична думка раннього етапу Нового Часу Систему поглядів на державу та суспільство раннього етапу Нового Часу періоду

Політологічний словник Рухи політичні – масові рухи, метою яких є політичні цілі, однак такі, що не мають достатньо чіткої організаційної структури, фіксованого індивідуального членства. Ідейно-політичні орієнтації Р. п. набагато ширші і розмитіші, а мета

65 Як можна класифікувати сучасні політичні партії в Україні? Сучасній Україні притаманна багатопартійність. На 1 січня 2003 р. в державі зареєстровано 125 партій. За напрямами їх можна поділити на комуністичні, соціалістичні, соціал – та

Політологічний словник Етнополітика – система законодавчих, організаційних та ідеологічних заходів, що здійснюються державою, партіями, громадськими організаціями, спрямованих на задоволення потреб суб’єктів етнополітичного процесу, пов’язаних із специфікою їхнього етнокультурного розвитку; регулювання міжнаціональних (міжетнічних) відносин; усунення

Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ 3. Україна, Європа, Євроатлантика Європейський вибір України було визначено на етапі формування засад зовнішньої політики держави, він грунтувався на її життєво важливих інтересах, історичному прагненні

Політологічний словник Пахарев Анатолій Дмитрович (нар. 27.06.1937) – політолог, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень HAH України, професор кафедри філософії і політології МАУП. У 1959 р. закінчив історичний факультет

Політологічний словник Плєханов Георгій Валентинович (1856 – 1918) – видатний політичний мислитель і публіцист Росії, перший російський марксист, один із фундаторів російської соціал-демократії. Народився у маломаєтній дворянській родині. У 1873 р. закінчив Воронезьку військову

Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 2. Політична система й середовище Політична система залежить від середовища, в якому вона функціонує й розвивається. Ідеться про способи реалізації влади, сукупність прийомів, засобів і методів,

Політологічний словник Рассел Бертран (1872 – 1970)- англійський філософ, математик, відомий громадський діяч. Походив зі старовинної аристократичної сім’ї. Навчався у Кембриджському університеті, був дипломатом, займався науковою і викладацькою діяльністю у Китаї, США. У 1920

Політологічний словник Генезис (грецьк. genesis) – походження, становлення і розвиток, результатом якого є певний стан об’єкта, що досліджується. Генезис природних і соціальних явищ цікавив і цікавить філософію та науку від античності до наших днів.

Політологічний словник Берк Едмонд (1729 – 1797) – відомий англійський політичний діяч, публіцист, теоретик консерватизму. Навчався в Лондоні, був членом парламенту, одним з лідерів партії вігів. Майже тридцять років був в опозиції до короля,

61 Які типи виборчим систем є у світовій практиці? Виборча система – це сукупність установлених законом правил проведення виборів, регламентів здійснення конкретних процедур виборчої кампанії, способів визначення результатів голосування. Основними типами виборчих систем є

Політологічний словник Греції Давньої політична думка – історична єдність і розмаїття політичних вчень, поглядів та ідей давньогрецьких мислителів (Платон, Аристотель, Цицерон, Полівій та ін.). Антична Греція, її політична думка відіграли виняткову роль у політичній

Політологічний словник Штреземанн (Stresemann) Густав (1878 – 1929) – державний і політичний діяч Німеччини. Народився в родині, що належала до середнього класу суспільства. Відвідував гімназію в Берліні. У Берліні і Лейпцигу вивчав літературу, філософію

Політологічний словник Європейський суд – судовий орган вищої інстанції країн – членів ЄС, головним завданням якого є забезпечення дотримання права в процесі тлумачення і застосування договорів Європейського Співтовариства. Є одним із найстарших органів, передбачених

Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки, з метою її заперечення, протесту з приводу якоїсь події,

Політологічний словник Верховна влада (supreme authority) – влада, що належить вищим державним органам. М. Головатий

Політологічний словник Бланкізм – теорія і практика революційного руху, яка дістала поширення переважно у Франції. Прихильники Б. обстоювали ідеї Луї Огюста Бланкі (1805 – 1881 pp.) – французького політичного діяча, представника утопічного комунізму. В

Політологічний словник Аболіціоніст – прихильник політики аболіціонізму, тобто той, хто виступає за скасування будь-якого закону, акта або бореться за скасування рабства. М. Головатий

Політологічний словник Непорушності державних кордонів принцип – полягає у міжнародно-правовому визнанні існуючих кордонів держав, у відмові від будь-яких зазіхань на ці кордони. Цей принцип є підставою для заперечення територіальної експансії у будь-якій формі. Його

Політологічний словник Форма державного правління – спосіб організації влади, згідно з яким суспільство поділяється на тих, хто керує, і тих, ким керують, на панівні верстви та підвладні. Власне “форма” у цьому разі стосується визначення