Яку людину можна вважати політичним лідером? Які є типи політичного лідерства?



50 Яку людину можна вважати політичним лідером? Які є типи політичного лідерства?

Узагалі поняття “лідерство” (від англ. leader – керівник, ведучий) характеризує певний механізм регулювання відносин між людьми, соціальними групами, суспільними інститутами. Лідерство відображує своєрідну соціально-історичну потребу людей в організації своєї діяльності. Сучасна політологія не дає однозначного тлумачення лідерства.

Лідер – це людина, яка має високий авторитет, реальну владу і здатна здійснювати її задля розв’язання соціальних

і політичних завдань. Серед характерних ознак політичного лідера слід назвати:

– наявність чіткої політичної програми, що відповідає інтересам великих соціальних груп;

– популярність, уміння подобатися людям, завойовувати їхні симпатії;

– політичну волю, здатність брати на себе відповідальність;

– гострий розум та політичну інтуїцію;

– організаторські та ораторські здібності.

Які ж функції має виконувати політичний лідер? Його завдання – інтегрувати суспільство, об’єднувати населення навколо певної ідеї. Він має знаходити та приймати оптимальні політичні рішення,

здійснювати соціальний арбітраж і патронаж, підтримувати у суспільстві порядок, сприяти комунікації влади й мас, запобігати відчуженню громадян від політичного керівництва, легітимувати суспільно-політичний устрій тощо.

Політичний лідер національного масштабу повинен мати неабиякі особисті здібності: від уміння формулювати нові творчі цілі, евристичні програми та ідеології навіть тоді, коли втрачено старі орієнтири й суспільство розколоте, до мистецтва створювати принципово нову модель поведінки і мислення, яка б тиражувалась у всьому суспільстві. Приймаючи рішення в екстремальних ситуаціях, лідер має бути готовий виходити за межі бюрократичних процедур, здатний творчо використовувати історичний досвід народу й робити висновки з помилок попередніх поколінь.

Тип лідерства пов’язаний з природою суспільного устрою, специфічним характером і структурою груп, конкретно-історичними умовами і, звичайно, з особистістю лідера.

Класифікувати типи лідерства можна за різними критеріями.

За ставленням до підлеглих розрізняють авторитарне, демократичне та ліберальне лідерство.

Авторитарне лідерство передбачає одноосібний керівний вплив на основі загрози застосування сили. Засіб доведення рішень до виконавців здебільшого командний, наказовий. Лідер цього типу бере відповідальність на себе або перекладає на конкретного виконавця. Будь-яку ініціативу стримує. Побоюється кваліфікованих, здатних самостійно мислити членів групи й намагається позбутися їх. Зарозумілий. Вимагає формально жорсткої дисципліни, основний метод впливу – покарання.

Демократичне лідерство передбачає надання членам групи можливості брати участь у визначенні мети діяльності та керівництві нею. Такий лідер, перш ніж приймати рішення, радиться з командою, дає доручення підлеглим, заохочує їхню ініціативу в інтересах справи, розділяє з ними відповідальність. Підбирає команду ділових, грамотних, ініціативних працівників з широким світоглядом. Постійно вчиться, прислуховується до критики. Стиль спілкування товариський. Стимулює діяльність підлеглих, вимагає розумної дисципліни. Стосунки з підлеглими рівні, ступінь самоконтролю високий.

Ліберальне лідерство полягає в підкоренні рішенню групи, очікуванні наказів від вищого керівництва. Лідер цього типу намагається уникнути відповідальності, віддаючи ініціативу підлеглим. Спілкується з ними лише за їхньою ініціативою. Вимагає формальної дисципліни, проте сам не здатний її забезпечити.

За масштабами лідери бувають загальнонаціональними, певного класу, соціальних груп, верств.

За стилем розрізняють лідерів – “прапороносців”, лідерів – “службовців”, лідерів – “торговців”, лідерів – “пожежників”, лідерів – “акторів” (демагогів). Лідер – “прапороносець” здатний повести за собою маси, бо має власне бачення дійсності, певний ідеал, задля якого може змінити політичну систему. Лідери – “службовці” прагнуть бути виразниками інтересів своїх виборців і послідовників. Вони діють переважно від імені виборців. Лідери – “торговці” можуть змусити маси “купити” їхні ідеї й включитися у процес практичного їх втілення. Лідери – “пожежники” здатні швидко реагувати на будь-які проблеми, що виникають у суспільстві. Лідери – “актори”, як правило, досить епатажні й екстравагантні.

За соціальною природою авторитету розрізняють традиційний, бюрократичний та харизматичний типи лідерства. Традиційне лідерство грунтується на вірі підлеглих у законність влади, оскільки вона завжди буде й є, тобто на звичаї, традиції (наприклад, вожді племен, монархи). Влада правителя здійснюється за традиційними нормами.

Харизматичне лідерство грунтується на вірі у винятковий талант, дар, особливі магічні здібності лідера, який, на думку підлеглих, покликаний виконувати певну місію. Як правило, лідери цього типу з’являються в критичні періоди розвитку суспільства.

Бюрократичне (раціонально-легальне) лідерство здійснюється через демократичні процедури шляхом надання лідерові повноважень, які обмежуються законодавством і контролюються виборцями. Такий лідер – чиновник є носієм певної раціонально-державницької позитивної функції.

За ставленням до існуючої політичної системи лідери бувають функціональні, дисфункціональні, конформісти та нонконформісти. Конформіст завжди з усім погоджується, може пристосуватися до різних думок і ситуацій, у політиці йому бракує власної позиції. Функціональний лідер завжди здатний визначити політичний курс, стратегію і тактику.

Кожному етапу суспільного розвитку, кожній соціальній групі, політичній системі і політичному режимові властиві свої типи політичного лідерства.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Дослід майкельсона.
Ви зараз читаєте: Яку людину можна вважати політичним лідером? Які є типи політичного лідерства?