Політологічний словник Закон про вибори – закон, відповідно до якого регулюється проведення виборів. Як правило, особливі закони про вибори видаються лише для обрання представницьких органів. Коли йдеться про вибори одних державних органів (наприклад, уряду)
Політологічний словник Женевські конвенції – узагальнена назва багатьох міжнародно-правових договорів, які було укладено в Женеві. Перша Ж. к. була укладена в 1864 р. і передбачала полегшення стану солдат, поранених на полі бою. В 1899
ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ – відносини між суб’єктами політики у процесі здобуття та утримання політичної влади, реалізації інтересів у сфері політики.
Політологічний словник Інститути політичні – установи, здатні приймати політичні рішення і втілювати їх у відповідні правові норми та практику державно-політичного і громадського життя. Сукупність таких інститутів, що здійснюють владу і управління суспільством, становить політичну
Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ Короткі висновки Політична культура – надзвичайно містке поняття. Кількість його визначень наближається до п’ятдесяти. Єдиний виразний критерій, який дає змогу більш-менш чітко окреслити
Політологічний словник Більшість – як політична категорія є формуванням в органах влади представників політичної сили – групи, коаліції, блоку, що має домінуючий вплив за рахунок кількісного складу – наявності переважної кількості голосів у колегіальних
72 Що таке геокультура? Геокультура – це політико – управлінська спроба сформувати новий спосіб бачення країни та її ресурсної бази у контексті з тими мовними, культурними та релігійними центрами, які визначають її цивілізаційну ідентичність.
ЕКСТРЕМАЛЬНА ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ – винятковий стан суб’єкта політики за різних надзвичайних політичних обставин.
Політологічний словник Веймарська республіка – буржуазно-демократична республіка, що існувала в Німеччині з часу прийняття Веймарської конституції 1919 р. до встановлення фашистської диктатури у 1933 р. В. р. була створена влітку 1919 р. у м.
Політологічний словник Арендт Ханна (1906 – 1975) – німецько-американський політичний мислитель, аналітик тоталітаризму. Освіту здобула в університетах Марбурга, Гайдельберга, Фрайбурга. У 1933 р., після приходу до влади у Німеччині фашизму, переїхала спочатку до Франції,
Політологічний словник Біди влади (colamitees / misfortunes of power) – негаразди, труднощі, складнощі, що супроводжують певну владу під час її невдач, неефективного функціонування. Відтак виникає об’єктивна потреба глибокого аналізу причин, пошуку ефективних шляхів впорядкування,
Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ 6. Політичні партії й вибори Відмінність між зацікавленими групами й політичною партією очевидна: партія прагне здобути й утримати контроль над державними інститутами. Політичні партії –
Політологічний словник Арабський світ – узагальнена назва країн Передньої Азії і Північної Африки, які заселені народами семітичної мовної групи (арабами). М. Головатий
Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 5. Політична думка наприкінці XIX – на початку XX ст. Визначне місце в історії суспільно-політичної думки в
Політологічний словник Бакунін Михайло Олександрович (1814 – 1876) – визначний російський революціонер; один з ідеологів анархізму і народництва. Народився у дворянській родині, здобув військову освіту, але не зробив військової кар’єри, у 1834 р. вийшов
Політологічний словник Панчук Май Іванович (01.05. 1937 р., с. Попільня Попільнянського району Житомирської обл.) – дослідник політичної історії України, проблем етнології та етнополітологи. Доктор історичних наук (1983), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки
Політологічний словник Знання про політику – система теорій, концепцій, які використовуються людьми для пояснення політики і якими вони керуються у політичній практиці. Розрізняють такі рівні політичного знання: емпіричний або масовий (рівень повсякденного життєвого досвіду
Політологічний словник “Полювання на відьом” (witch hunt) – поняття, що з’явилося на Заході і означає переслідування людей, які мають інші думки, погляди і переконання, що їх частіше за все з політичних та інших мотивів
ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ – сукупність суб’єктів, які беруть участь у політичному житті суспільства (органи державного управління, законодавчі, судові органи, політичні партії, рухи, фронти тощо).
Політологічний словник Визначення результатів виборів – процедура підбиття підсумків голосування, що визначається законодавством кожної окремої країни. Ця процедура залежно від типу виборчої системи складається з одного або двох етапів підрахунку голосів. Якщо визначають результати
Політологічний словник Інформаційне суспільство (від лат. information society) – своєрідний суспільний організм, що формується нині в багатьох розвинених країнах і в основі якого лежить раціональне використання інформатики та інформації в усіх основних сферах життя.
Політологічний словник Бабувізм – суспільно-політичний рух та ідеологічна течія лівого крила Великої французької революції. Назва походить від імені страченого революційного діяча Гракха Бабефа (1760 – 1797). Бабувісти були прихильниками рішучих революційних методів боротьби: збройного
Політологічний словник Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) – утворена на основі конвенції, яка була прийнята 1967 року у м. Стокгольмі (Швеція) на дипломатичній конференції державами – членами так званого Паризького союзу з охорони промислової
Політологічний словник Народна конституція – конституція, яку було прийнято на всенародному референдумі або представницьким зібранням, установою (парламентом, установчими зборами) тощо. М. Головатий
Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 4. Що є сучасна демократія? Авраам Лінкольн стверджував, що демократія – це влада народу, влада, здійснювана народом, влада – в інтересах народу. Іншу грань
Політологічний словник Антисіонізм – теоретична і практична діяльність, спрямована проти національних тенденцій і течій у сіонізмі. М. Головатий
Політологічний словник Єдність влади (uniti of power) – цілісність, згуртованість, взаємний зв’язок людей, що перебувають при владі, органів влади. Є. в. практично є запорукою стійкості і міцності її вертикальних і горизонтальних зв’язків. М. Головатий
Політологічний словник Евтаназія (від грецьк. еu – добре і thanatos – смерть) – 1) добровільна, узгоджена з лікарем смерть невиліковно хворого за допомогою спеціальних знеболювальних засобів; 2) одна з давніх філософсько-етичних проблем. В античні
Політологічний словник Піррова перемога – термін, що слугує символом невиправданих втрат під час воєнних зіткнень, політичних сутичок та інших видів протистояння. Походить від імені епірського царя Пірра (319-273 до н. е.) який воював на
Політологічний словник Лідерство політичне – 1) механізм групової інтеграції, який об’єднує дії навколо особи чи певного угруповання, які відіграють роль керівника; 2) процес взаємодії угруповання авторитетних людей, котрі наділені реальною владою і здійснюють легітимний
Політологічний словник Конвенція (від лат. conventio – договір, домовленість) – міжнародний договір з будь-якого спеціального питання (наприклад, К. з охорони авторських прав). М. Головатий
31 Яку небезпеку приховує в собі політичний екстремізм? Які основні витоки сучасного тероризму? Політичний екстремізм – це схильність до крайніх поглядів і методів у політиці та ідеології. Він виявляється в ігноруванні реального аналізу політичної
Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні партії або вони заборонені і перебувають на нелегальному становищі;
ЛІДЕР ПОЛІТИЧНИЙ – глава держави, керівник політичної партії, громадської організації, народного руху тощо, який має високий авторитет, реальну владу і здатний здійснювати її задля розв’язання соціальних і політичних завдань.
Політологічний словник Ембарго (від ісп. Embargo – заборона, накладення арешту; англ. – embargo; нім. – Embargo; фр. – embargo) – термін, що означає запровадження органами влади заходів, спрямованих на заборону (включаючи арешт) вивезення з
Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії. Жив у Берліні, потім у Франції. Активно вивчав політичні
Політологічний словник Лібертаризм (від англ. liberty – свобода) – ідейно-політична течія, яка заявляє, що є прямою спадкоємницею класичної ліберальної традиції, яка “абсолютно помилково поціновується як консерватизм”. З питань, які стосуються державно-політичної системи співвідношення економічних,
Політологічний словник Національна ідея – Аполітичний проект майбутнього нації, імператив її свідомості й чину, смисложиттєвий чинник національного розвитку; 2) певний комплекс вірувань, національного світобачення і розуміння, своєрідний духовно-інтелектуальний потенціал нації, людини – державотворця і
Політологічний словник Зони вільної торгівлі (торгівлі без мита) – економічний простір, утворений в результаті домовленості декількох держав, у межах якого торгівля країн-учасниць такої домовленості не обкладається митом і не підлягає іншим обмеженням. М. Головатий
Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ, ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО 3. Поняття політичної еліти. Перші класичні концепції Різні суб’єкти політики справляють на політику неоднаковий вплив. Окремі громадяни й соціальні групи не беруть безпосередньої участі в
Політологічний словник Сіонізм (від назви гори Сіон, що розташована поблизу Єрусалима) – єврейський релігійно-націоналістичний рух. Автором терміна вважається письменник Н. Біренбойм, а політичну програму запропонував австрійський художник Т. Герцль (“Єврейська держава”, 1896), який сформулював
Політологічний словник Сегментація влади (power segmentation) – розподіл усього кола справ, масиву влади за конкретними ділянками, її частинами. М. Головатий
Політологічний словник Люмпени, люмпен-пролетаріат (від нім. Lumpen – лахміття) – декласована і деморалізована частина робочих та інших верств населення, які перебувають на соціальному дні (жебраки, злиденні, бродяги, бомжі, кримінальні злочинці та інші паразитарні елементи),
Політологічний словник Європейська політика сусідства – стратегія, яка визначає принципи та методологію регіональної співпраці ЄС зі своїми сусідами, передусім у таких сферах, як соціально-економічний розвиток, торгівля та енергетика. Є. п. с. визначає конкретні умови,
Політологічний словник Бернштейн Едуард (Eduard Bernstein, 1850 – 1932)- відомий німецький політичний діяч, ідеолог соціал-демократії та ревізії марксизму, теоретик реформізму, один із керівників II Інтернаціоналу. Б. закінчив комерційну школу в Берліні, працював банківським службовцем.
Політологічний словник Деідеологізація – тимчасові процеси певної втрати впливу різних ідеологій на практику. Д. відбувається в результаті згасання ідеологічної боротьби між державами, класами, націями, елітами, окремими владними групами. Як правило, це явище тимчасове. Виникають
Політологічний словник Духовенство України – служителі культу, які діють у межах України і належать до однієї з конфесій, що діють на її території. Д. У. має свою особливість, яка викликана значною кількістю конфесій та
Політологічний словник Робітничий клас – один з основних класів сучасного суспільства, який зайнятий безпосередньою виробничою працею, працює за наймом на підприємствах з різною формою власності. Виник у період феодального суспільства одночасно з зародженням капіталізму.
ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ – сукупність обставин, за яких реалізується політична діяльність соціального суб’єкта.
АТРАКТОРИ СОЦІАЛЬНІ (політичні, економічні, духовно-культурні) – випадкові, такі, що самовиникають, самоорганізуються, процеси і явища, котрі притягують до себе особливу увагу.
Політологічний словник Театр воєнних дій – певний регіон, частина континенту з водами навколишнього океану, внутрішніми морями, повітряним простором або акваторія одного океану, що охоплює ближні острови, моря, в межах яких розгортаються і можуть розгортатися
Політологічний словник Спіноза Бенедикт (Барух) (1632 – 1677)- нідерландський філософ – пантеїст. Походив з родини купця – єврея. За критику методів керування С. було вигнано з єврейської общини Амстердама. Філософські погляди сформувалися спочатку під
Політологічний словник Ленінізм – одна з найвпливовіших політичних теорій у новітній історії людства, марксистське вчення про політичний розвиток суспільства в епоху імперіалізму. Дотримуючись марксистських законів класової боротьби і соціалістичної революції з установленням диктатури пролетаріату,
Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ: ЗАХІДНА ТА РОСІЙСЬКА ТРАДИЦІЇ 1. Політична думка античного світу Історичний розвиток політичної науки протягом століть можна зобразити у вигляді графічної моделі, в
Політологічний словник Депортація (від лат. deportatio – вивезення) – вигнання, заслання, висилка; насильницьке переселення цілих народів, етнічних груп, їхніх частин або окремих представників з їхньої історичної батьківщини, етнічних територій або місць компактного проживання. Д.
Політологічний словник Теорія конфліктів – позначення теорій, які намагаються пояснити суспільний процес за допомогою аналітичної категорії конфлікту. Класичною у цьому розумінні є марксистська теорія, яка розділяє класовий конфлікт і класову боротьбу, що з нього
Політологічний словник Політолог – фахівець з вивчення сфери політичних відносин, політичної системи суспільства, питань внутрішньої і зовнішньої політики тощо, з діагностики, прогнозування політичних процесів та управління ними. В Україні до кінця 80-х років XX
Політологічний словник Нацизм (націонал-соціалізм) (від назви Націонал-соціалістської робітничої партії Німеччини (НСДАП), 1919-1945) – радикальна реакційна політична ідеологія і практика тоталітарного панування та зовнішньої агресії, що сформувалася на основі німецького фашизму. Н. виник як правоконсервативна
Політологічний словник Єресі (від старогрецьк. hairesis – відбір, переконання, осягання) – релігійні вчення, відмінні від офіційної релігійної доктрини; свідоме протистояння офіційно визнаній релігійній організації. У різні часи термін “Є.” наповнювався різним смисловим змістом. В
Політологічний словник Міхновський Микола (1873 – 1924) – визначний громадсько-політичний діяч, теоретик українського націоналізму, один із активних речників самостійницької течії українського національного руху кінця XIX – першої чверті XX ст. Народився у с. Турівці
Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера.
Політологічний словник Етатизм (фр. etat – держава) – багатопланове явище політико – правової думки та суспільно-політичної практики. В його основі – звеличення держави як адміністративної та політичної організації. Розглядає інститут держави як вищий результат
Політологічний словник Індивідуалізм – напрям думок, почуттів і бажань, які поціновують життя, статус окремої людини як важливішу, суттєвішу субстанцію, ніж життя груп, великих асоціацій, суспільства. Різновидом І. є етико-політичний І., який розглядає індивіда як
Політологічний словник Комунізм (від. лат. communis – суспільний, спільний) – сукупність доктрин та політичних рухів, які ставлять за мету створити суспільство соціальної справедливості та свободи особистості на основі усуспільнення засобів виробництва та ліквідації експлуатації
Політологічний словник Гасло політичне – форма поширення, пропаганди політичних ідеалів. Вони відображають привабливість політичних ідеалів, шляхи і способи їх реалізації. Г. п. – неодмінна складова політичних ідеологій і на всіх етапах політичного розвитку покликані
Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ 3. Україна та світ після вересневих подій Україні в міжнародній ситуації, що склалася
Політологічний словник Система політичної науки – це систематизоване політичне знання про закономірні взаємозв’язки соціальних суб’єктів, їх мислення і дії з приводу політичної влади, розвитку політичних та громадянських інститутів, держав і міжнародних співтовариств та організацій.
КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – ідейна платформа консенсусу, узгодження позицій осіб, груп, держав та їх лідерів, усіх політичних сил щодо взаємоприйнятних умов існування, а за можливості й політичного курсу. Конструктивний К. п. спирається на ключові моменти
71 Що таке геоекономіка? У сучасному світі конкурентоспроможність країни залежить від того, наскільки успішно й адекватно вона визначає свою стратегію й оцінює доступні ресурси у сфері геоекономіки. Геоекономіка – інтеграція у світову мережу інфраструктур
Політологічний словник Василенко Світлана Дмитрівна (нар. 1954) – український політолог, доктор політичних наук, професор кафедри українознавства Одеської національної морської академії. У 1976 р. закінчила хіміко-технологічний факультет Одеського політехнічного інституту. Кандидатську дисертацію захистила у 1989
Політологічний словник Феодалізм (від лат. feudum – феодальне володіння) – термін виник у Франції в XVII ст. для позначення середньовічного права. В науковий вжиток цей термін запровадив у XIX ст. французький історик Ф. Гізо.
Політологічний словник Полібій (бл. 200 – бл. 120 до н. е.) – давньогрецький історик та філософ, автор “Історії-“, яка складалася з 40 книг і охоплювала історичні події в Греції, Македонії, Малій Азії, Римі та
Політологічний словник Лебон Постав (1841 – 1931)- французький антрополог, археолог, доктор медицини, соціальний психолог. Основоположник ідеї нерівності рас, расового детермінізму. Автор книги “Психологія натовпу”. Суспільство, за його визначенням, поділяється на еліту і натовп, а
Політологічний словник Ідеологія марксистсько-ленінська – історична форма ідеології, яка претендує на відображення свідомості й самосвідомості робітничого класу (пролетаріату) у науковій формі. Суспільна свідомість у марксизмі – ленінізмі розглядається як відображення суспільного буття, а І.
Політологічний словник Європейська соціальна хартія – європейський договір, що захищає основні соціальні та економічні права громадян країн, що приєдналися до Хартії. Підписана в 1961 в Турині, набрала чинності в 1965 р. Є. с. х.
Політологічний словник Адаптація політична (від лат. adapratio – пристосовувати) – термін “адаптація” виник у другій половині XVIII ст. Запровадження його в науковий вжиток пов’язують з ім’ям німецького фізіолога Ауберта, який використав цей термін для
Політологічний словник Етнополітологія (методологічні засади) – наукова теорія, що досліджує етнічні явища у їх діалектичному взаємозв’язку з політикою. Теоретичні підходи Е. опираються на різні методологічні принципи. їхня специфіка визначається характером інтерпретації етнічної природи, а
Політологічний словник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) – було утворене Генеральною Асамблеєю з 1 січня 1954 року. Діє на суто гуманній і політичній основі, забезпечуючи правовий захист громадян, а також на
ОХЛОКРАТІЯ – 1) ситуація заколотів, погромів, безладдя, в якій господарем становища є натовп; 2) влада суспільно-політичних груп, що апелюють до популістських настроїв у їх примітивних, масованих варіантах. Така влада динамічно реагує на суспільні настрої,
14. Що таке “етнічна меншина”? Під етнічною меншиною розуміють групу людей, яка відрізняється за своєю етнічною належністю від більшості населення держави. Поряд з терміном “етнічна меншина” часто використовують термін “національна меншина”. В Законі України
Політологічний словник Опозиція політична (від лат. oppositio – протиставлення) -1) протиставлення політичних поглядів і дій однієї групи осіб/ організацій поглядам і діям іншої групи, переважно тієї, яка представлена у структурах державної влади; 2) група
Політологічний словник Тіньова економіка – приховані економічні відносини, які не є публічними, оскільки пов’язані з порушенням правил і законів, а отже, з уникненням контролю з боку офіційних державних органів. Вона сприяє корупції, що, з
Політологічний словник Роялізм (фр. royalisme, від roi – король) – політична течія в Західній Європі, яка грунтується на прихильності до монархії. У Росії – монархізм. М. Головатий
Політологічний словник Антонюк Олександр Васильович (нар. 1952, м. Хмільник Вінницької обл.) – український політолог, історик, фахівець у галузі етнонаціональних відносин. Доктор політичних наук (2002 р.), кандидат історичних наук (1987 р.), професор (2003 р.). У
НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ – сукупність поглядів, оцінок, думок і відносин, що відображують рівень усвідомлення нацією загалом чи окремою людиною своєї національної (поряд з етнічною) належності, спільності історичної долі, своєрідності, неповторності, геополітичних, духовних, соціальних, історичних чинників.
Політологічний словник Політичне життя – одна з основних сфер суспільного життя, пов’язана з політичною діяльністю й відносинами індивідів і соціальних спільнот, створених ними політичних інститутів для виявлення інтересів соціальних суб’єктів, а також боротьба за
Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко
Політологічний словник Округ виборчий – територія, на якій здійснюється організація і проведення виборів, підрахунок голосів, що відповідає волевиявленню виборців цієї території. О. в. не обов’язково відповідає адміністративно-територіальному поділу держави. За розміром він може бути
Політологічний словник Папська курія (лат. curia, від cum – разом і vir – чоловік) – верховний правлячий орган папської влади, сукупність центральних установ такої влади. М. Головатий
Політологічний словник Ядерний клуб – порівняно часто вживане у західній пресі і літературі позначення групи великих держав, що мають ядерну зброю (США, колишній СРСР, Великобританія, Франція, КНР). Країни, які володіють секретами ядерної зброї, називають
Політологічний словник Демократичний централізм – розроблена В. І. Леніним доктрина, яка згодом стала однією з догм радянського комунізму, основною засадою організаційної побудови та діяльності КПРС. Практично Д. ц. Опирається на дві основні ланки. По-перше,
Політологічний словник Автономізація – процес, пов’язаний з набуттям статусу самоврядної території. На практиці здійснюється як політичний рух у напрямку реалізації права на самостійне розв’язання суб’єктом автономії – національно-етнічною громадою, адміністративно-територіальною чи національно-територіальною одиницею питань,
Політологічний словник Ваххабізм – в ісламі сунітського спрямування релігійно-політична течія, що виникла у XVIII ст. Нині В. є реакційною течією. М. Головатий
Політологічний словник Репарація (reparation, від лат. reparatio – відновлення) – у міжнародному праві вид матеріальної міжнародно – правової відповідальності у грошовій або іншій формі. Виплата P., як правило, обумовлюється мирними договорами. М. Головатий
Політологічний словник Правова політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами, насамперед державою, у правовій сфері суспільства. Здійснюється П. п. здебільшого через органи держави, закони та інші правові акти. У широкому
Політологічний словник Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” – основний нормативний акт (прийнятий Верховною Радою України 5 лютого 1993 р.), в якому визначено основні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико –
Політологічний словник Віце-прем’єр-міністри України – заступники голови уряду України, які відповідно до Конституції забезпечують виконання Основного Закону та законів України, актів глави держави і Кабінету Міністрів України, реалізацію повноважень уряду у відповідних напрямах діяльності.
Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ 2. Гіркий присмак перемоги 7 жовтня 2001 р. почалася перша в XXI ст.
Політологічний словник Буржуазія (фр. bourgeoisie, від пізньолат. Burgus – укріплене місто)- поняття, яке у процесі історичного розвитку неодноразово зазнавало переосмислення. За античними уявленнями Б. – це сукупність громадян міста, які керували собою та іншими.
Політологічний словник Західна українська діаспора – процес створення З. у. д. був зумовлений в основному соціально-економічними та політичними факторами і поділяється на три хвилі переселенського руху. Перша – з другої половини XIX ст. до