Правова політика



Політологічний словник

Правова політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами, насамперед державою, у правовій сфері суспільства. Здійснюється П. п. здебільшого через органи держави, закони та інші правові акти.

У широкому розумінні будь-які зміни законодавства є змінами у правовій сфері. Але з погляду політології становлять інтерес лише такі закони і правові акти, які суттєво змінюють правовий статус суб’єктів і об’єктів політики, індивіда відносно держави і суспільства. До таких фундаментальних

змін можна зарахувати конституційні зміни прав і свобод, реформи виборчого законодавства, сімейного і кримінального права тощо.

Правову політику варто розглядати насамперед у контексті правової держави, яка є організаційно-юридичним механізмом управління та функціонування суспільної сфери. В такій державі система права покликана захищати громадян, їхнє життя, свободу, власність, особисте достоїнство від будь – якого утиску згаданих вище прав і свобод.

Рівень цивілізованості правової держави залежить від ефективності правових механізмів, які захищають права і свободи громадян, суб’єктів

і об’єктів політики. Тобто можна говорити про політико – правову модель правової держави як динамічну соціокультурну систему координат, що змінюється у процесі розвитку політичної сфери суспільства.

У цьому зв’язку логічним є дослідження проблем П. п. через політико – правову культуру суспільства. Остання може розглядатися через призму політико – правової культури діяльності державних інституцій, структур громадянського суспільства (суспільно-політичних організацій та рухів, партій тощо), окремих особистостей.

Правова політика реалізується у вигляді політико – правових документів та конкретних ідей, спрямованих на їх реалізацію. Тому є підстави говорити про семіотичну культуру правової політики. Ця, на перший погляд, парадоксальна постановка цієї проблеми обгрунтовується тими обставинами, що право є сукупністю знаків, за допомогою яких соціальна інформація фіксується і накопичується в пам’яті суспільства. І ця сукупна семіотична система політико – правової інформації у вигляді окремих своїх елементів та блоків інтегрується в локальні системи політико – правових цивілізацій, що відрізняються одна від одної напрямами і сутністю правової політики.

Політологія / За ред. О. І. Семківа. – Львів, 1993; Потульницький В. Теорія української політології. – К., 1 993; Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.

В. Бебик


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Просторічні слова.
Ви зараз читаєте: Правова політика