ДРЕНАЖ

Related posts:

1. Дренаж – СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Сад і город (енциклопедія) ДОДАТОК СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Дренаж – процес відведення зайвої вологи з ділянки за допомогою труб, щілин, сипучих матеріалів, а також таких, що адсобують вологу....
2. ОСУШЕННЯ Екологія – охорона природи ОСУШЕННЯ – комплекс гідротехн. та меліоративних заходів, спрямованих на усунення надлишку води з грунту та його поверхні за допомогою системи закритих чи відкритих каналів. О. створює сприятливі умови для аерації грунту, підвищує продуктивність угідь, оздоровлює довкілля. Однак О., як і зрошення, має бути оптим. і не спричинювати шкідливих в екол. плані […]...
3. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
4. ТРУБА ДРЕНАЖНА Екологія – охорона природи ТРУБА ДРЕНАЖНА – труба, в яку надходять надлишкові води. Спец. Т. д. використовують для осушення грунтів, на обочинах шляхів тощо....
5. КАНАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи КАНАЛІЗАЦІЯ – комплекс інж. споруд, обладнання і сан. заходів, які забезпечують збирання і відведення стічних вод населеного пункту або підприємства до очисних споруд, а також їх очищення і знешкодження перед утилізацією або скиданням у водойму чи водостік. Розрізняють загально-сплавну К., коли побутові (комунальні), виробничі і дощові води відводяться по заг. мережі […]...
6. ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ – поліпшення вод. балансу земель шляхом осушення чи обводнення їх. У нашій країні на меліорованих грунтах вирощують третину рослинницької продукції. Однак якщо не дотримуватись наук, обгрунтованих рекомендації щодо експлуатації грунтів, відбувається їх засолення, заболочування, ерозія тощо, внаслідок чого вони втрачають родючість, погіршують стан довкілля. Щорічно в світі через засолення та […]...
7. РІЛЛЯ Екологія – охорона природи РІЛЛЯ – земельна площа, яка систематично обробляється с.-г. знаряддям з метою посіву одно – або багаторічних культур (крім багаторічних трав для кормових угідь). Для підвищення врожайності Р. може потребувати зрошення, осушення, внесення добрив....
8. МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз. стану грунтів (вилучення каміння, піскування глинистих грунтів, глинування легких і торф’яних грунтів тощо)....
9. ПОЛИВ Екологія – охорона природи ПОЛИВ – штучне привнесення води за допомогою її розбризкування над полем, підведення по борознах (канавах, ариках) або інфільтрації з трубчастих систем зрошення, закладених під ділянкою. При надлишковому П. легко виникає засолення грунтів у результаті підіймання солей з більш глибоких грунт, горизонтів або осадження солей із самої води....
10. ЗЕМЛІ ДАВНЬОГО ЗРОШЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ДАВНЬОГО ЗРОШЕННЯ – земельні площі на поверхні грунту, яких внаслідок колишнього зрошення нагромадився шар агроіригаційного походження завтовшки до 35 см і більше....
11. ДЕПРЕСІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД – зниження вільної або напірної площі поверхні підземних вод до рівня прир. (балки, долини) або штучного (свердловини, криниці, дренажні канави, гір. виробки тощо) дренажу....
12. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
13. ЗАМУЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАМУЛЮВАННЯ – 1) відклади наносів у зрошувальних каналах, водосховищах та в ін. водних об’єктах (вода в яких стоїть або поволі тече), що привносяться водою. 3. часто посилюється внаслідок госп. діяльності людини, напр. змивання грунту з ланів; 2) відклади в річковій заплаві наносів від повені або алювію з ярів; 3) метод меліорації […]...
14. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
15. ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
16. ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ПРЯМИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ПРЯМИЙ – безпосередня зміна природи внаслідок госп. діяльності людини (вирубування лісів, осушення боліт, застосування пестицидів тощо)....
17. ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – шкала, що відображує ступінь засоленості (одночасно кислотності та лужності) грунтів....
18. ДРЕН Екологія – охорона природи ДРЕН – штучний підземний водостік (труба), що використовується для дренажу – відведення зайвої кількості води з грунту....
19. ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
20. ВОДОВІДВЕДЕННЯ Екологія – охорона природи ВОДОВІДВЕДЕННЯ – 1) сукупність сан. заходів і техн. пристроїв, які забезпечують відведення стічних вод за межі населеного пункту або пром. підприємства; проводиться за допомогою зливової, пром. та побутової внутр. і зовн. каналізації; 2) В. за допомогою водовідвідного каналу – звільнення русла річки від води з метою проведення в ньому гідротехн. робіт […]...
21. СПОРУДА РИБОЗАХИСНА Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОЗАХИСНА – пристрій, який захищає рибу, особливо молодь, від потрапляння в головні водозабори каналів зрошення, насосних станцій, дамб тощо....
22. СТАЛАКТИТИ Екологія – охорона природи СТАЛАКТИТИ – мін. утвори (переважно вапняки), що звисають зі стелі печер, підземних галерей у вигляді бурульок, трубочок тощо....
23. ЗЕМЛЕТРУС АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕТРУС АНТРОПОГЕННИЙ, землетрус техногенний – землетрус, що виникає внаслідок Локальної зміни тиску на земну кору (напр., у разі заповнення водосховища або висихання великої водойми), відкачування підземних вод або ін. впливів на літосферу, зокрема підземних випробовувань ядерної зброї. Причиною сейсмічних явищ можуть стати також гірничодобувні роботи (м. Калуш, 1987)....
24. СТАЛАГМІТИ Екологія – охорона природи СТАЛАГМІТИ – мін. утвори (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних галерей у вигляді конусоподібних стовпчиків, бурульок тощо....
25. БІОФІЛЬТР Екологія – охорона природи БІОФІЛЬТР – фільтр для біол. очищення стічних вод. Це споруда (резервуар) з подвійним дном, заповнена на висоту до 2 м фільтрувальним матеріалом (котельним шлаком, керамзитом тощо). Під час пропускання стічних вод на поверхні фільтрувального матеріалу утворюється плівка з бактерій і грибів, які окиснюють і мінералізують орг. речовини цих вод. Повітря надходить […]...
26. ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНА – 1) синонім поняття “пам’ятка державна”, тобто та, що перебуває під охороною держави; 2) у розумінні “пам’ятка нац. культури” – будь-який об’єкт, у т. ч. прир., з ознаками нац. культури або пов’язаний з цією культурою: від виду тварини чи рослини до літературного твору (письмового або усного)....
27. ОКЕАНОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ОКЕАНОГРАФІЯ – 1) наука, що вивчає гідрол. режим Світового океану та його частин, зокрема мор. течії, припливи й відпливи, теплові, оптичні та акустичні явища в мор. воді тощо; 2) у деяких зарубіжних країнах синонім терміна “океанологія”....
28. ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
29. ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) грунтів. Розрізняють первинне 3. г.- прир. нагромадження в грунті солей внаслідок випаровування грунтових вод, значного вмісту солей у грунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та […]...
30. ІХТІОЦИД Екологія – охорона природи ІХТІОЦИД – речовина, що застосовується для знищення госп. небажаної риби, яка мешкає в невеликих закритих водоймах....
31. ВОЛОГОЗАРЯДЖАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГОЗАРЯДЖАННЯ ГРУНТУ – значне одночасне природне або штучне поповнення запасів води у грунті за рахунок осінньо-зимових опадів, талих і паводкових вод, снігозатримання, дощування, лиманного зрошення тощо, які проводяться у до – або після вегетаційний період....
32. ТРУБА ДИМОВА Екологія – охорона природи ТРУБА ДИМОВА – споруда для створення тяги та відведення продуктів згоряння з різних печей в атмосферу. Залежно від висоти Т. д. знижує приземну конц. забрудників, але збільшує ареал їх поширення в просторі....
33. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ – відновлення родючості грунту і рослинного покриву після техногенного руйнування природи (відвалів відкритих родовищ або кар’єрів, териконів тощо)....
34. КАДАСТР ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ГРУНТОВИЙ – поняття, близьке до кадастру земельного-2 у вузькому розумінні. Оперує великомасштабними грунт, картами. В основу К. г. покладено бонітет грунту або грунтові таксони, які прийняті в географії грунтів....
35. Меліорація земель Меліорація земель – поліпшення земель для вирощування сільськогосподарських культур. У сільськогосподарській практиці розрізняють чотири основні види М. з.: агротехнічну (виконання на полях культуро-технічних робіт), лісотехнічну (заліснення ділянок), хімічну (вапнування кислих і гіпсування засолених грунтів і т. ін.), гідротехнічну (зрошування та осушення земель). Проведення М з. є юридичним обов’язком власників земель і землекористувачів. Згідно із Земельним […]...
36. ГІДРОМОНІТОР Екологія – охорона природи ГІДРОМОНІТОР – апарат для створення і спрямування компактного потужного струменя води. Г. застосовують для розмивання гір. порід, грунтів тощо....
37. МІНЕРАЛ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛ – 1) переважно тверде, досить чітко фізично та хімічно відокремлене від ін., відносно однорідне за складом та властивостями тіло у складі гір. порід, руди та метеоритів. У земній корі налічують 3 тис. М. (силікати, оксиди, гідроксиди, карбонати, сульфіди, фосфати тощо); 2) синонім будь-якої неорг. речовини....
38. ТЕРМОКАРСТ Екологія – охорона природи ТЕРМОКАРСТ – процес просідання грунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічно-мерзлих грунтів і гір. порід, що містять лід....
39. ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ – “жорстке”, як правило, техн. управління прир. процесами приховує в собі виникнення ланцюгових прир. реакцій, значна частина яких виявляється екологічно, соціально та економічно неприйнятними в тривалому інтервалі часу. Дія цього правила пов’язана насамперед з тим, що грубе, “хірургічне” втручання в життя прир. систем спричинює дію […]...
40. ОХОРОНА ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О. г. від ерозії, втрати гумусу, забруднення важкими металами, радіонуклідами, засолення тощо. Досить висока (57,5 %) розорюваність земель України, яка в степу […]...