ЕДАТОП

Related posts:

1. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
2. ФІТОСФЕРА Екологія – охорона природи ФІТОСФЕРА, фітогеосфера – поверхневий шар над суходолом Землі (до 150 м), грунт, де умови середовища значною мірою визначаються зеленою рослинністю....
3. ФЕНОТИП Екологія – охорона природи ФЕНОТИП – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовн. середовища. Ф. ніколи не відображує генотип цілком, а лише ту його частину, що реалізується за даних умов онтогенезу. Звідси Ф. змінюється в процесі розвитку організму....
4. СОРИ Екологія – охорона природи СОРИ – солончаки з глинистим грунтом, що утворюються у зниженнях рельєфу при неглибокому заляганні грунт, вод....
5. АКЛІМАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАЦІЯ – пристосування організму до штучно створюваних умов, напр. у фітотронах....
6. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА Екологія – охорона природи РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА – заг. кількість видів однієї трофічної групи, угруповання або екосистеми, що визначає можливість екол. дублювання в проведенні потоку енергії через ланцюги екол. піраміди....
7. ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
8. УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ, фітоценоз – сукупність рослин, що зростають на однорідній ділянці земної поверхні й перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами навколишнього середовища....
9. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
10. МЕЗОКЛІМАТ Екологія – охорона природи МЕЗОКЛІМАТ, місцевий клімат – клімат невеликих територій, однорідних за прир. умовами (лісу, поляни, долини, міста тощо). Характер М. значною мірою визначається особливостями земної поверхні. Займає проміжне місце між мікрокліматом та макрокліматом....
11. БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
12. ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ – варіант хім. меліорації грунту, який передбачає внесення в грунт гіпсу з метою витіснення увібраного грунтом натрію кальцієм. Г. г. поліпшує фіз.-хім. властивості засолених грунтів....
13. ЕДАФОН Екологія – охорона природи ЕДАФОН, едафобіонти – сукупність усіх живих організмів, які мешкають у грунті певного біотопу. Організми Е. належать до різних систематичних груп. Найрізноманітнішими у видовому відношенні й за біомасою є грунт, мікроорганізми, гриби і безхребетні. Вплив Е. на життя грунту великий і полягає в розкладанні орг. речовин, гуміфікації, зміні фіз. властивостей субстрату тощо....
14. САЗ Екологія – охорона природи САЗ – місце помешкання з постійним режимом зволоження, що забезпечується грунтовими водами в посушливих районах Середньої Азії....
15. ПОЙКІЛОТЕРМНІ ТВАРИНИ Екологія – охорона природи ПОЙКІЛОТЕРМНІ ТВАРИНИ, холоднокровні тварини – з нестійким рівнем обміну речовин, непостійною температурою тіла і майже повною відсутністю механізмів теплорегуляції. Життєдіяльність і температура тіла їх залежать від температури довкілля....
16. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – сукупність усіх чинників навколишнього середовища, що впливають на окремі особини, популяції чи угруповання....
17. АПОФІТ Екологія – охорона природи АПОФІТ – рослинний організм із числа місцевих видів, який легко оселяється на полях та ін. створюваних людиною угіддях, стаючи там бур’яном....
18. ФІТОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ФІТОКЛІМАТ – клімат, змінений рослинним угрупованням у результаті сукупної дії на абіотичне середовище фіз. та хім. (фітонциди) агентів, пов’язаних з рослинами, та створюваних ними мех. (структ.) особливостей поверхні землі....
19. ТИП ЛІСУ Екологія – охорона природи ТИП ЛІСУ – сукупність ділянок лісу, однорідних за складом порід, рослинності взагалі, фауни, клімат., гідрол. умовами грунтів....
20. РЕКУПЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕКУПЕРАЦІЯ – технол. обробка шкідливих побічних продуктів виробництва з метою запобігання викидам їх в атмосферу. Для цього на підприємствах (тих, що діють, і створюваних заново) встановлюють пиловловлювачі та газоочисне обладнання....
21. ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ – сукупність усіх процесів надходження вологи в грунт та її витрата з грунту (випаровування, інфільтрація, використання рослинами тощо)....
22. БАЛАНС ГАЗОВИЙ Екологія – охорона природи БАЛАНС ГАЗОВИЙ – співвідношення між кількістю газів, що надходять до середовища (грунт, вода, атмосфера), до тієї кількості, що виходить....
23. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
24. МАСКУВАННЯ Екологія – охорона природи МАСКУВАННЯ – здатність організму ховатися на тлі навколишнього середовища завдяки особливостям свого забарвлення (забарвлення тварини зливається з піщаним грунтом, корою дерев і гілок, листками тощо). Це дає змогу тваринам робитися непомітними для ворогів або жертви. Найчастіше трапляється у комах; є окремою формою мімікрії. Див. також Криптизм....
25. СЕБХА Екологія – охорона природи СЕБХА – депресія з засоленим глинистим грунтом та степовою рослинністю в Пн. Африці....
26. ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ – ландшафт, прир. рослинність якого значною мірою замінена посівами с.-г. культур. Синонім – ландшафт с.-г....
27. РЕЛЬЄФ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ АНТРОПОГЕННИЙ, рельєф техногенний – сукупність форм земної поверхні, змінених або створюваних діяльністю людини. Розрізняють стихійно виниклі і свідомо створені форми рельєфу. Перші утворюються в результаті неправильного ведення с. і ліс. госп-ва, підземного будівництва, прокладання шляхів тощо (яри, просадки грунту в місцях гірничих виробок, рухливі піски та ін.). Свідоме перетворення рельєфу […]...
28. ВИПРІВАННЯ Екологія – охорона природи ВИПРІВАННЯ – загибель трав’янистих зимуючих рослин під товстим шаром снігу, який випав на незамерзлий грунт. У цьому разі, як правило, створюється своєрідна волога камера над перезволоженим грунтом з т-рою близько 0 °С, що спричинює досить інтенсивне дихання, швидку втрату рослиною запасних речовин та бурхливий ріст грибів (“снігова плісень”). В. характерне для […]...
29. ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
30. ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ – сукупність окремих біогеоценозів, однорідних за компонентами середовища та їхньою динамікою....