ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ

Related posts:

1. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
2. ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ – тип антроп. ландшафту, який виник Внаслідок нерац. використання прир. ресурсів....
3. ЛАНДШАФТ ОХОРОННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОХОРОННИЙ – ландшафт, в якому заборонені або регламентовані всі чи деякі види госп. діяльності....
4. ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ – ландшафт пустель, напівпустель, степів із сухим теплим або жарким кліматом, в якому формуються специф. біогеоценози....
5. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
6. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
7. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
8. ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ – різновид антроп. ландшафту, особливості формування і структури якого зумовлені виробничою діяльністю людини з використанням потужних техн. засобів....
9. ЛАНДШАФТ ВІДБОРУ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ВІДБОРУ – адаптивний ландшафт, графічна модель еволюції у вигляді рельєфної карти. Термін Л. в. та його модель запропонував С. Райт (1931). На моделі по горизонталі відображено можливі стани генотипів і фенотипів стосовно умов довкілля. Підвищення “ландшафту” вказують на більшу пристосованість особин до умов навколишнього середовища, впадини – на меншу. Еволюція […]...
10. ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ – приурочена до певного типу мезорельєфу ділянка поверхні, єдина за складом та кількістю основних хім. елементів грунту, підгрунтя, а також за типом їхньої міграції....
11. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
12. ЛІСОСТЕП Екологія – охорона природи ЛІСОСТЕП – прир. зона помірного і субтропічного поясів земної кулі, у прир. ландшафті якої чергуються степові і ліс. ділянки. Рослинність Л. представлена невеликими масивами лісів, ділянками остепнених луків і лукових степів. В Україні Л. – одна з найважливіших зон вирощування цінних зернових і техн. культур, а також інтенсивного тваринництва....
13. Поняття про ландшафт лісовий та лісопарковий ландшафт Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 3. ЛІСОВІ ТА ЛІСОПАРКОВІ ЛАНДШАФТИ ЗЕЛЕНИХ ЗОН 3.1 Поняття про ландшафт лісовий та лісопарковий ландшафт Г. Ф. Морозов розумів ліс як явище географічне, а М. О. Ткаченко – автор першого капітального підручника “Общее лесоводство” – як “елемент географічного ландшафту”. Ландшафт – від нім. Landschaft – […]...
14. ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
15. ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
16. РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, а зустрічається як включення в зональну рослинність кількох рослинних зон....
17. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
18. ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ, парк пейзажний – один з різновидів парку (прир.) – штучно створений, а частіше окультурений, привабливий для людей антроп. ландшафт, що охороняється; використовується в основному в рекреаційних цілях....
19. РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА – рослинність, що утворює самостійну зону (тундра, лісова, степова тощо). Прикладом Р. з. є деревна рослинність у лісовій зоні чи трав’янисті рослини степової зони....
20. КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань певної території, що досягла в своєму прир. розвитку сталої рівноваги щодо клімат, умов....
21. МЕЗОКЛІМАТ Екологія – охорона природи МЕЗОКЛІМАТ, місцевий клімат – клімат невеликих територій, однорідних за прир. умовами (лісу, поляни, долини, міста тощо). Характер М. значною мірою визначається особливостями земної поверхні. Займає проміжне місце між мікрокліматом та макрокліматом....
22. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
23. РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ – еталонний заповідник, де прир. процеси відбуваються на основі прир. саморегуляції без будь-якого втручання людини....
24. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
25. РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА – рослинність високогірних областей. В Укр. Карпатах Р. с. розміщена на висоті 1200-1800 м (гора Говерла)....
26. МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
27. ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНА – 1) синонім поняття “пам’ятка державна”, тобто та, що перебуває під охороною держави; 2) у розумінні “пам’ятка нац. культури” – будь-який об’єкт, у т. ч. прир., з ознаками нац. культури або пов’язаний з цією культурою: від виду тварини чи рослини до літературного твору (письмового або усного)....
28. ДИКА ПРИРОДА Екологія – охорона природи ДИКА ПРИРОДА – сукупність неодомашнених тварин, рослин, що не культивуються, а також ландшафт, якого не торкнулася діяльність людини....
29. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
30. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
31. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
32. РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ – прир. територія, яка охороняється і є джерелом відновлення популяцій та розселення (прир. чи штучного) видів мисливських тварин, які на ній мешкають....
33. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
34. САМОУПРАВЛІННЯ Екологія – охорона природи САМОУПРАВЛІННЯ – прир. самоорганізація взаємозв’язків усередині прир. системи, яка веде до її гомеостазу. Здійснюється згідно з об’єктивними законами, правилами, принципами....
35. ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК – 1) територія (акваторія), виділена з метою збереження у прир. стані типових або унікальних прир. комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення прир. ходу процесів та явищ, що відбуваються в них, та розробки наук, основ охорони природи; 2) природоохоронна установа, створена для виконання зазначених вище завдань. В Україні за станом […]...
36. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
37. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
38. СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ – див. Рослинність субальпійська....
39. РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...
40. ЛІСОТУНДРА Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс рідколісся, тундри, боліт і луків....