Екологічні групи рослин
Розділ V. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
УРОК 63
Тема. Екологічні групи рослин
Мета. Повторити інформацію про середовища існування та чинники, що впливають на вироблення у рослин пристосувань; сформувати в учнів поняття про основні екологічні групи рослин залежно від дії того чи іншого фактора середовища, показати відносність пристосувань.
Основні поняття і терміни: світлолюбні, тіньовитривалі та тіньолюбні; холодостійкі та теплолюбні; вища водяна рослинність, вологолюбні, посухостійкі.
Методи і методичні прийоми: словесні
Обладнання: зображення рослин різних екологічних груп (береза, сосна, плаун булавоподібний, квасениця звичайна, смерека, дуб, липа, бузок, тонконіг, костриця, суниці, елодея, ряска, латаття, росичка, зозулин льон, бальзамін, наскельні лишайники, ковила, типчак, кактуси, алое, молодило, ясен, клен, дуб).
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. | |
1. | Організаційний | 1 |
2. | Перевірка виконання учнями домашнього завдання. | 10 |
3. | Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. | 3 |
4. | Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 14 |
5. | Узагальнення і систематизація вивченого. | 10 |
6. | Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 5 |
7. | Домашнє завдання. | 2 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
Групова робота. Клас ділиться на чотири групи, кожна з яких отримує завдання: за 5 хвилин сформулювати 10 запитань про певну наземну природну екосистему (тайгу, широколисті ліси, степи і пустелі). Через 5 хвилин групи по черзі ставлять одна одній запитання і відповідають на них. Вчитель зазначає, які учні найактивніші, які найцікавіші запитання. В кінці підбиває підсумки і виставляє оцінки.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Пояснювальна бесіда. Ви вже знаєте, що рослин є дуже багато і заселяють вони різноманітні середовища життя. Пригадайте, які. Залежно від умов існування у рослин різних видів, які ростуть в однакових умовах, виробляються схожі риси пристосування. Ці риси проявляються як у зовнішній будові, так і в процесах, що відбуваються всередині рослинного організму. Такі групи рослин називають екологічними, оскільки кажуть, що рослини існують у відповідних спільних екологічних умовах. Сьогодні на уроці ми розглянемо деякі екологічні групи рослин, які виділяють на основі їхнього ставлення до освітленості, тепла і вологи.
План
1. Екологічні групи рослин стосовно освітленості.
2. Ставлення рослин до температури.
3. Ставлення рослин до вологи.
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Екологічні групи рослин стосовно освітленості
1. Розповідь з елементами бесіди. Пригадайте з курсу “Природознавство”, на які групи поділяють рослин стосовно світла. Відповідно до потреб в освітленості рослини поділяють на світлолюбних, тіньовитривалих та тіньолюбних.
До світлолюбних видів належать мешканці відкритих, добре освітлених місцезростань. Як правило, вони мають добре розвинену кореневу систему, вище стебло порівняно з видами, що мешкають у затінку, розсічені листкові пластинки тощо (береза, сосна та ін.).
Тіньолюбні рослини розвиваються за умов недостатнього освітлення і не терплять яскравого світла (плаун булавоподібний, квасениця звичайна, смерека). До них належать види, розміщені в нижніх ярусах фітоценозу, а також рослини печер, розщелин, скель, водних глибин, деякі грунтові водорості тощо. Для тіньолюбів характерні: слабко розвинена коренева система, витягнуті міжвузля, досить широкі, тонкі, м’які листкові пластинки, що утворюють мозаїку тощо.
У тіньовитривалих рослин (дуб, липа, бузок, тонконіг, костриця, суниці), які можуть зростати як на відкритих, добре освітлених місцях, так і витримувати певний ступінь затінку, спостерігаються пристосування, властиві як світлолюбним, так і тіньолюбним видам.
Ставлення рослин до температури
Які рослини зростають у пустелі, тайзі, високо в горах? На які групи поділяють рослин за ставленням до температури? Види, для існування яких оптимальною є низька температура, називають холодостійкими. До них належать деякі бактерії, лишайники, мохи, членистоногі тощо. Вони мають певні пристосування до існування в умовах низьких температур. Щодо рослин, то до холодостійких належать мешканці тундри, високогір’я. Для більшості з них характерне низьке стебло, яке часто стелиться по землі. В їхньому клітинному соку накопичуються цукри, що знижують точку замерзання цитоплазми.
Теплолюбними називають рослини, що добре ростуть і розвиваються в областях тропічного, субтропічного та помірного поясів за умов високих температур. Окремі частини рослини можуть нагріватися до +60…+65 °С (інколи протягом тривалого періоду), наприклад, наскельні лишайники. Найвища температура, при якій знайдено живі організми, зокрема синьо-зелені водорості, становила до +85 °С у термальних водах. А деякі бактерії виживають і при +88 °С. Вищі рослини в термальних водах відсутні. В природі ж уже при +40 °С більшість видів виявляють ознаки пригніченості. Які пристосування мають рослини до життя при високих температурах? У процесі еволюції види, що живуть у місцях з постійно високими температурами, набули цілого ряду пристосувань. У них спостерігаються зменшення поверхні листків, поява волосків і ефірних залозок тощо.
Ставлення рослин до вологи
За ставленням до вологи виділяють такі групи вищих рослин: вища водяна рослинність, вологолюбні та посухостійкі.
Вища водяна рослинність – це рослини, які повністю або частково ростуть у воді (елодея, ряска, латаття) і поза водним середовищем існувати не можуть.
Вологолюбні рослини існують в умовах підвищеної вологості на болотах, вологих грунтах тінистих лісів тощо (росичка, зозулин льон, бальзамін).
Посухостійкі рослини населяють посушливі місця і здатні переживати сухі періоди (ковила, типчак, кактуси). У вищих рослин посушливих місцезростань коренева система або здатна проникати на значну глибину (сосна звичайна, верблюжа колючка), що дає змогу використовувати підгрунтові води, або ж добре розгалужена у поверхневих шарах грунту (кактуси), що забезпечує ефективне вбирання вологи зі значної площі під час короткочасних дощів. У них зменшується площа листкових пластинок, потовщується кутикула, зменшується кількість продихів, часто листки видозмінюються на голки, лусочки тощо, а функцію фотосинтезу бере на себе зелене стебло (кактуси, верблюжа колючка). Деякі багаторічні рослини здатні накопичувати вологу в листках (алое, молодило) або стеблах (кактуси) і потім її економно витрачати (є кактуси, здатні запасати до 3 т води).
Багаторічні трав’яні рослини переживають посушливий період у вигляді підземних видозмінених пагонів (кореневищ, цибулин), тоді як їхня надземна частина відмирає. Дерева і кущі зменшують випаровування в посушливий період, скидаючи листя.
Проміжне положення між вологолюбними та посухостійкими належить рослинам, які зростають в умовах достатньої, але не надлишкової зволоженості грунтів і можуть витримувати нетривалу посуху: ясен, клен, дуб тощо.
4. Узагальнення і систематизація вивченого.
1. Контрольно-оцінна бесіда.
Що таке екологічна група рослин? Які рослини називають світлолюбними, тіньолюбними, тіньовитривалими? На які групи поділяють рослини за ставленням до тепла? Порівняйте холодостійкі та теплолюбні рослини. В чому їхня відмінність? Які рослини утворюють групу вищих водяних рослин, вологолюбних рослин, посухостійких?
2. Виконання завдань практикуму.
А) Поясніть ситуацію. Уявіть собі, що ви, гуляючи в лісі, знайшли дуже гарну рослину, яку захотіли викопати і посадити у себе на земельній ділянці біля дому. На які запитання ви повинні знайти відповідь, перш ніж це зробити?
(Рідкісна це рослина чи ні? До якої екологічної групи вона належить? Чи відповідають умови вашого подвір’я умовам, необхідним для росту цієї рослини?)
Б) Знайдіть рослини, опираючись на знання про їхнє пристосування до світла. Читати можна у різних напрямках.
В | О | Д | В | Р | И | В | А | Л | І |
О | І | Н | О | Т | Р | Т | X | О | С |
О | Г | О | Л | І | С | И | У | С | Т |
Л | Л | І | І | Н | Е | В | П | О | І |
Ю | Б | Н | И | Л | О | Л | Н | І | Й |
Н | С | В | І | Т | И | Ю | Б | І | К |
X | О | Л | О | Д | О | С | Т | І | Й |
И | Т | П | Е | О | К | М | У | І | К |
5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
6. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...