Екологічні групи ссавців – КЛАС ССАВЦІ, АБО ЗВІРІ
Біологія – універсальний довідник
ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ
ТИП ХОРДОВІ
КЛАС ССАВЦІ, АБО ЗВІРІ
Екологічні групи ссавців
Основні екологічні групи ссавців. Завдяки теплокровності та високому рівню організації ссавці поширились по Землі від тропіків до високих широт. Залежно від середовища існування звірів поділяють на кілька екологічних груп (наземні звірі, підземні ссавці, водні ссавці, літаючі ссавці), кожна з яких включає дрібніші групи. Так, серед наземних є групи ссавців, що ведуть типово наземний, напівдеревний,
Наземні звірі – найчисельніша за кількістю видів група, яка поділяється на дві підгрупи: звірі лісові і звірі відкритих просторів.
Для звірів, що населяють ліс і ведуть наземний спосіб життя (лось, олень, козуля, росомаха, ведмідь бурий), характерна обмеженість зору, добре розвинений слух і нюх. Весь корм вони добувають на землі. Малят народжують на лісовій підстилці (лосі, козулі), у норах (борсук), у барлогах (ведмідь бурий). Деревні ссавці (білки, летяги, деякі види куниць, більшість мавп) більшу частину життя проводять на деревах, де добувають їжу, влаштовують гнізда,
До наземних звірів відкритих просторів належать копитні, зайцеподібні, деякі хижі тощо. Вони характеризуються стрункістю тіла, здатністю до швидкого бігу, захисним забарвленням тіла, добре розвиненим зором. Мають копита або товсті тупі кігті. У великих травоїдних звірів (антилопи, верблюди, коні) новонароджені малята відразу встають на ноги і рухаються за батьками. Дрібні звірі таких місць проживань (ховрахи, бабаки, хом’яки), хоча й проводять значну частину часу на поверхні землі, де знаходять корм, але живуть у норах, що служать місцем відпочинку, вигодовування потомства, літньої та зимової сплячки. Вони мають валькувате тіло, короткі ноги з великими, але тупими кігтями; хутро коротке, грубувате.
Наземні звірі, що поширені у різних місцях проживання. Деякі види звірів, наприклад, вовк і лисиця, живуть як у лісах, так і в степах, пустелях, горах. Характер їхньої їжі, способи добування, умови розмноження різні і пов’язані з конкретними місцями проживання. Так, вовки, що живуть у лісах, народжують малят у лігвищах, а в пустелі й у тундрі іноді риють нори.
Підземні звірі (кроти, сліпаки, сліпці, броненосці) все життя (або більшу його частину) проводять у грунті, знаходячи там притулок і корм. Тіло у них валькувате; шия слабо виражена, товста, ноги і хвіст короткі. Волосяний покрив короткий, часто без ворсу. Очі тією або іншою мірою редуковані. Вушних раковин немає. Деякі риють землю передніми кінцівками, інші розпушують різцями.
Водні ссавці все життя (або більшу його частину) проводять у водному середовищі. Виключно водний спосіб життя ведуть китоподібні і сирени. Волосяний покрив у них повністю зникає, добре розвинений шар підшкірного жиру. Задніх кінцівок немає. Органом руху є хвостовий плавець. Переважно водний спосіб життя ведуть ластоногі – лише розмноження і линька відбувається у них поза водою. Волосяний покрив у ластоногих тією чи іншою мірою редукований, і функцію термоізоляції виконує шар підшкірного жиру. За допомогою задніх кінцівок (ластів), відсунутих далеко назад, вони плавають і пірнають.
Напівводні ссавці живуть як у воді, так і на суші (видра, нутрія, бобер, ондатра, хохуля). Кінцівки у них короткі, між пальцями задніх ніг є плавальна перетинка; хвіст у деяких плоский, вкритий лускою і використовується як руль під час плавання; вушні раковини вкорочені або зовсім редуковані, вушні отвори і ніздрі при зануренні тварин у воду закриваються клапанами; волосяний покрив густий, слабо змочується водою.
Літаючі звірі є вузькоспеціалізованою групою, представники якої пристосувались до польоту (ряд Рукокрилі). У зв’язку з польотом у них розвинувся кіль, а також м’язи, що приводять у рух крила; зрослися кістки черепа, міцнішою стала грудна клітка.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...