Економічне прогнозування

Related posts:

1. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
2. Прогнозування економіки Прогнозування економіки – комплекс наукових передбачень про тенденції розвитку економічної системи та її найважливіших підсистем та елементів, що базується на дослідженні законів і закономірностей розвитку сукупності макроекономічних явищ і процесів з метою з’ясування найімовірніших і альтернативних тенденцій, форм і способів такого розвитку і обгрунтування на цій основі виваженої економічної програми і політики держави. Так, щодо […]...
3. Прогнозування товарних ринків Прогнозування товарних ринків – науково обгрунтовані передбачення ймовірного стану товарних ринків, основні напрями та тенденції розвитку кон’юнктури таких ринків, передусім внутрішнього і зовнішнього. У межах національної економічної системи розрізняють народногосподарське, регіональне, міжгалузеве та галузеве П. т. р. Найважливішими факторами, які впливають на динаміку розвитку товарних ринків, є темпи розвитку економіки, реальних доходів населення та його […]...
4. Метод соціально-економічного прогнозування Метод соціально-економічного прогнозування – комплекс способів, прийомів отримання інформації про розвиток соціально-економічних явищ і процесів, існування систем у майбутньому. З-понад 100 можливих М. с.-е. п. виділяють три основні, навколо яких групуються інші: 1) метод екстраполяції; 2) метод моделювання; 3) метод експертних оцінок (експертизи). Водночас ці методи є взаємопроникними. У процесі прогнозування використовуються такі загальнонаукові елементи […]...
5. Прогнозування соціальне Прогнозування соціальне – система наукових гіпотез, уявлень, передбачень і форми їхньої конкретизації щодо тенденцій і напрямів розвитку соціальних відносин, відповідних об’єктів і суб’єктів цих відносин. У вузькому значенні поняття “П. с.” – комплекс наукових передбачень щодо розвитку: а) соціальної сфери (освіти, охорони здоров’я тощо), а отже, перспектив розвитку соціальної інфраструктури, соціальних відносин, які при цьому […]...
6. Прогнозування науково-технічного прогресу Прогнозування науково-технічного прогресу – система наукових передбачень розвитку науки і техніки та їх взаємодії на майбутній період з метою виявлення тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, впровадження його досягнень і обгрунтування на цій основі раціональної науково-технічної політики. Для П. н.-т. п. необхідно попередньо комплексно дослідити закономірності та тенденції розвитку науки і техніки і взаємодії цих елементів продуктивних […]...
7. Прогнозування у системі експортного маркетингу Прогнозування у системі експортного маркетингу – один із завершальних етапів комплексного вивчення зовнішніх ринків (міжнародного маркетингу); стратегічне планування, змістом якого є оцінка можливих змін кон’юнктури зовнішніх ринків збуту (зокрема, прогнози попиту), обсягів та якості реалізованої продукції та інших параметрів внутрішньо – та зовнішньоекономічної діяльності підприємств-експортерів. Результати такого прогнозування – основа для розробки поточних, середньо – […]...
8. Прогнозування екологічне Прогнозування екологічне – науково обгрунтовані передбачення можливих змін у процесі взаємодії людини і навколишнього середовища, здатність природного середовища до самовідновлення і саморегуляції залежно від антропогенних впливів з метою оптимального управління цими процесами. Розрізняють глобальні (охоплюють всі країни світу і стосуються всіх екологічних проблем людства, зокрема зміни клімату на планеті, перспектив використання і вичерпання всіх видів […]...
9. Техніко-економічне обгрунтування підприємств Техніко-економічне обгрунтування підприємств – економічний розрахунок і прогноз функціонування підприємства (в т. ч. спільного), фірми, компанії через зіставлення можливостей і реальних результатів з витратами на його будівництво. Всебічне Т.-е. о. п. передбачає врахування конкурентоспроможності товарів і послуг, наявність замовлень на внутрішньому й зовнішньому ринках, рівень цін та ін. За комплексного Т.-е. о. п. розраховують статутний […]...
10. Програмна оцінка Державне управління Програмна оцінка. Оцінка процесу виконання та фактичних результатів програм, що або завершені, або перебувають на стадії здійснення. Розрізняються оцінка виконання та оцінка наслідків. Оцінка виконання спрямована на виявлення того, що відбувається в межах програми, і охоплює оцінку “входу” (дані про необхідні та наявні ресурси), оцінку процесу (моніторинг стану реалізації всіх заходів) та оцінку […]...
11. Якісне економічне зростання Якісне економічне зростання – здебільшого інтенсивний тип зростання, який супроводжується стабільністю темпів, збереженням або поліпшенням стану довкілля, умов праці, економією живої та уречевленої праці і безпосередньо впливає на підвищення життєвого рівня населення та його якості, а загалом на зростання соціально-економічної ефективності. Конкретнішими показниками Я. е. з. є поліпшення якості товарів і послуг, підвищення конкурентоспроможності на […]...
12. Прогнозування демографічне Прогнозування демографічне – науково обгрунтоване передбачення динаміки чисельності населення, стану його здоров’я, середньої тривалості життя різних вікових груп та інших макроекономічних показників, які характеризують демографічну ситуацію в країні, окремих регіонах світу і на планеті загалом, на підставі нагромадженого досвіду, об’єктивних законів і тенденцій з проекцією на віддалену перспективу. Для цього враховують взаємодію (взаємовплив, взаємозумовленість, взаємопроникнення […]...
13. Державне прогнозування і соціального розвитку Державне управління Державне прогнозування і соціального розвитку. Науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економічного економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного та соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та […]...
14. Прогнозування політичне Політологічний словник Прогнозування політичне (від грецьк. prognosis – передбачення) – 1) процес розробки науково обгрунтованого судження про можливий розвиток політичних подій, шляхи і терміни його здійснення; 2) передбачення, здійснене на основі аналізу та співставлення реальних фактів, оцінки діючих у політиці сил і тенденцій, їх взаємодії. Виокремлюють такі типи П. п.: наукові, нормативні, інтервальні; короткочасні, середньочасні, […]...
15. Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів досягнення пріоритетних цілей. П. б. органічно пов’язане з тенденціями та потребами економіки (близькими і віддаленими), економічною політикою держави, грунтується на економічних прогнозах науково-технічного прогресу і сприяє реалізації національних пріоритетів, визначених […]...
16. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
17. Прогнозування глобальне Прогнозування глобальне – розробка прогнозів з загальнопланетарного масштабу, які оцінюють перспективи та проблеми розвитку людства. До П. г. відносять: 1) припинення гонки озброєнь, розрядку напруженості в міжнародних відносинах, загальне і повне роззброєння, забезпечення стабільного миру; 2) подолання екологічної кризи, ефективна й комплексна охорона навколишнього середовища; 3) ліквідація наслідків колоніалізму та неоколоніалізму і подолання відсталості слаборозвинених […]...
18. Стадії управлінської діяльності Стадії управлінської діяльності – відносно самостійні й логічно пов’язані між собою послідовні етапи управлінської діяльності, що передбачають застосування відповідних форм і методів. С. у. д. є: 1) збирання, систематизація певної сукупності інформації, її аналіз та оцінка на цій основі управлінської ситуації; 2) прогнозування і вибір альтернативних варіантів дій щодо збереження і зміни стану управлінської ситуації, […]...
19. Європейське економічне співтовариство Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) – економічне об’єднання ряду країн Західної Європи згідно з Римським договором, що вступив у силу з 1 січня 1958 року. На момент створення в ЄЕС входило 6 країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Голландія, ФРН, Франція. З 1973 року учасниками ЄЕС стали Великобританія, Данія, Ірландія, з 1981 року – Греція і з 1986 […]...
20. Економічне виховання – Мета, завдання і основні напрями виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.3. Мета, завдання і основні напрями виховання 3.3.9 Економічне виховання З трудовим вихованням тісно пов’язане економічне виховання, яке є важливим чинником підготовки особистості до повноцінного життя у ринковому середовищі. Економічне виховання – організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури особистості. Економічна культура особистості […]...
21. Самоорганізація економічної системи Самоорганізація економічної системи – цілеспрямований рух економічної системи у результаті розвитку її внутрішніх суперечностей, взаємодії з навколишнім середовищем через перебудову зв’язків, які існують між підсистемами, їх елементами й компонентами і формування нових та виникнення на цій основі досконалішої економічної структури. С. е. с. більш складної організації здійснюється також на основі успадкування здебільшого позитивних аспектів попередніх […]...
22. Факторний аналіз Факторний аналіз – метод дослідження окремих економічних явищ і процесів, економічної системи загалом, що передбачає виявлення, аналіз і класифікацію впливу різних факторів, розміри впливу таких факторів на загальний процес економічної діяльності, її ефективність. За допомогою цього методу здійснюється, зокрема, кількісна характеристика впливу окремих факторів (науки, техніки, науково-технічного прогресу, освіти, підприємницької діяльності та ін.) на економічне […]...
23. Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) Політологічний словник Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) – на момент створення являло собою міждержавну організацію шести західноєвропейських країн: Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу. Створене для об’єднання національних господарств країн – учасниць у єдиний Спільний ринок. Договір про заснування ЄЕС підписано у березні 1957 р. у Римі і почав діяти з 1 січня 1958 р. ЄЕС […]...
24. Сутність прогнозування і планування на підприємстві ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ IV ПЛАНУВАННЯ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕМА 20 ПРОГНОЗУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ Ключові терміни і поняття – Прогнозування – Ціль – Оптимізація – Тенденція – Стратегія – Капітальне будівництво – Портфель замовлень – Види планів – Методологія прогнозування – Виробництво – Планування – Програма підприємства 20.1. Сутність прогнозування і планування на підприємстві […]...
25. Аналіз і прогнозування комплексного соціально-економічного розвитку регіону в умовах переходу до ринку Регіональна економіка Глава IІ ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ 2. Аналіз і прогнозування комплексного соціально-економічного розвитку регіону в умовах переходу до ринку Зараз ще нема методичних рекомендацій щодо аналізу й прогнозування економічного і соціального розвитку області в умовах ринку. Це ускладнює процес підготовки обгрунтованих рішень по регулюванню комплексного економічного і соціального розвитку області, і вони приймаються, […]...
26. Економічне стимулювання Економічне стимулювання – система економічних спонукань та стимулів, мобілізації економічних інтересів, цілей, спрямованих на високоефективну працю різних суб’єктів, економне використання всіх ресурсів. У сучасній змішаній економіці повнокровно діють передусім мотиви власника, підприємця і найманого працівника. Мотив власника грунтується на отриманні доходів від власності: орендної плати, ренти, відсотків, дивідендів; мотив підприємця пов’язаний з отриманням нормального прибутку, […]...
27. Типи економічного прогресу Типи економічного прогресу – класифікація економічного прогресу залежно від способів економічного зростання та інших критеріїв. Розрізняють екстенсивний (економічне зростання здійснюється завдяки кількісному приросту всіх елементів продуктивних сил) та інтенсивний (економічне зростання відбувається внаслідок якісного вдосконалення системи продуктивних сил) Т. е. п., на основі яких виділяють змішаний тип, що виникає внаслідок поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів […]...
28. Стратегічне планування в державному управлінні Державне управління Стратегічне планування в державному управлінні. Планування цілей розвитку держави, що передбачає пошук оптимального набору траєкторій її руху, зорієнтованих на досягнення певних довгострокових цілей в умовах реальних ресурсних обмежень. Таке планування є одним із найважливіших завдань державно-управлінської діяльності. Воно охоплює концептуалізацію політик, програм і проектів, нормативно-правове, організаційне і координаційно-планове проектування і передбачає досягнення їх […]...
29. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
30. Аналіз собівартості продукції Аналіз собівартості продукції – комплексне вивчення й дослідження узагальнених показників собівартості продукції та їх трансформації у більш конкретні з метою розв’язання аналітичних завдань: встановлення місця і ролі показника собівартості в оцінці досягнутої ефективності виробництва; розробка принципової схеми аналізу на основі класифікації факторів і резервів зниження собівартості; визначення методів вимірювання факторів і резервів зниження собівартості; встановлення […]...