Економіка народна

Related posts:

1. Економіка змішана Економіка змішана – модель соціально-економічного розвитку, яка передбачає поєднання приватної, колективної і державної форм власності, державного регулювання, монополістичної планомірності і ринкового саморегулювання, проведення інституціонально-соціальних реформ для побудови прогресивнішого ладу. Виникла в перші десятиліття XX ст. Розрізняють два основні варіанти моделі Е. з. Ліберальний варіант Е. з. передбачає важливі інституціональні і соціальні реформи, раціональну взаємодію приватного, […]...
2. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
3. Промислова кооперація Промислова кооперація – вид кооперації, що об’єднує працівників різних професій на засадах колективної праці і колективної власності у промислових майстернях, в артілях, цехах, підприємствах. Виникла в Англії у XIX ст. Поєднання колективної праці і власності створює найпотужніші стимули до такої праці, а отже, нову продуктивну силу, результати якої привласнюють учасники залежно від кількості та якості […]...
4. Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
5. Приватна праця Приватна праця – праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П. п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П. п. поступово заперечується […]...
6. Економіка інформаційна Економіка інформаційна – найрозвиненіший тип економіки, що розглядається з боку речового змісту (отже, не враховує тип суспільної форми), яка виникає на основі інформаційної революції і базується на інформаційній технології, якісно нового типу основної продуктивної сили, автоматизації усіх сфер і галузей економіки та кардинальних змін в інших елементах технологічного способу виробництва. Поняття Е. і. запровадив у […]...
7. Ресурсозаощадження Ресурсозаощадження – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів з боку різних суб’єктів господарської діяльності та держави, спрямованих на всебічну економію та раціональне використання матеріально-сировинних ресурсів у всіх сферах народного господарства. Необхідність Р. зумовлена передусім тим, що частка матеріальних витрат у сукупній собівартості промислової продукції України становить 60-90%. Р. необхідно здійснювати на всіх видах підприємств (див. […]...
8. Економіка соціально-ринкового типу Економіка соціально-ринкового типу (соціально орієнтована ринкова економіка) – економічна система, заснована на пануванні колективних та індивідуальних (приватних) типів і форм капіталістичної власності (трудової і нетрудової), в якій органічно поєднані державне регулювання макро – та мікроекономічних процесів з монополістичними і ринковими важелями саморегулювання за переважання перших, домінування соціального над ринковим (див. Економіка змішана). Соціальною в Е. […]...
9. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
10. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
11. Соціалізм Соціалізм (лат. socialis – суспільний) – суспільно-економічна формація, яка базується на плюралізмі трудових форм і типів власності (за домінування державної та колективної форм), національному або наднаціональному економічному плануванні, суспільному управлінні та контролі за розвитком власності в інтересах людей праці. Найважливішими сучасними типами трудової власності є приватна, колективна, державна, інтегрована, що існують у різних формах, які […]...
12. Анархізм Анархізм (гр. anarchia – безвладдя) – теорія про необмежену свободу й рівність людей, яка не повинна обмежуватися втручанням держави. Основними принципами теорії А. є положення про ліквідацію класів, урівняння в правах усіх людей, заміну приватної власності володінням (кожний матиме певне майно, яке не можна передавати або поступатися ним на користь будь-кого), відсутність уряду. В 90-х […]...
13. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
14. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
15. Змішана економіка РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.5. Моделі ринкової, планової та змішаної економіки 6. Змішана економіка Ринкову економіку розвинутих країн досить часто називають змішаною. Термін “змішана економіка” (“mixed” economy) широко вживається у сучасній соціально-економічній літературі. Який зміст вкладають у нього? Цей термін використовують, принаймні, у чотирьох значеннях. По-перше, ним користуються тоді, коли хочуть підкреслити, […]...
16. Соціологія праці Соціологія праці – комплексна галузева соціологічна дисципліна, що під певним кутом зору вивчає характер і зміст праці, організацію та умови праці, ставлення людини до праці та її мотивацію, а також проблеми соціального управління трудовою діяльністю, соціальні наслідки НТР та ін. Основними складовими цієї науки є такі галузі, як соціологія організацій, соціологія професій, промислова соціологія, соціологія […]...
17. Економічна програма Економічна програма – план реалізації економічної політики за допомогою комплексу заходів у різних сферах економічної діяльності. Для реалізації принципово нової економічної політики в Україні (зокрема, для побудови народної економіки) необхідні: 1. Докорінна перебудова відносин економічної власності шляхом народного роздержавлення і деприватизації з метою перетворення близько 18 млн. акціонерів у реальних власників. 2. Створення стабільних та […]...
18. Історична тенденція капіталістичного нагромадження Історична тенденція капіталістичного нагромадження – об’єктивно неминучий процес загибелі капіталістичного способу виробництва, спричинений перетворенням капіталу на гальмо розвитку продуктивних сил внаслідок зростання концентрації та централізації засобів виробництва й усуспільнення виробництва і праці, що супроводжується посиленням могутності та організованості осіб найманої праці. Вперше сутність цієї тенденції обгрунтував К. Маркс. Правильно обгрунтовані К. Марксом та його послідовниками […]...
19. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
20. Плюралізм економічної системи Плюралізм економічної системи – існування і взаємодія різних технологічних способів виробництва, організаційно-економічних відносин, типів і форм економічної власності та господарських механізмів у межах національної економічної системи. Так, у країнах з високим і середнім рівнями розвитку економічна система базується на поєднанні трьох типів технологічного способу виробництва; у країнах із середнім рівнем розвитку переважає технологічний спосіб виробництва, […]...
21. Командна економіка Командна економіка – економічна система, яка функціонує на основі переважно адміністративних рішень, команд, наказів, постанов вищестоящих органів управління. Широкого розвитку досягла у колишньому СРСР. Характеризувалася тотальним одержавленням, директивним всеохоплюючим плануванням, централізованим розподілом матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, жорстким контролем за цінами та доходами, орієнтацією на моральні стимули, загальнодержавні інтереси. Позитивними рисами командної економіки є можливість […]...
22. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
23. Припинення права власності на землю Припинення права власності на землю – процедура, що грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права колективної та приватної власності на землю. Права власників земельних ділянок гарантуються законом. До таких гарантій належать і передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення права колективної та приватної власності на землю. Право колективної чи приватної […]...
24. Народні підприємства Народні підприємства – підприємства, які належать безпосередньо працівникам, трудовим колективам. Виникли наприкінці XX ст. в окремих розвинених країнах світу здебільшого через викуп. У США на початку 1991 на 11 тис. фірм, частково або повністю викуплених працівниками, було зайнято бл. 10 млн робітників і службовців (10% сукупної робочої сили). Викуп трудовими колективами підприємства нерідко здійснюється примусово. […]...
25. Збагачення праці Збагачення праці – якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини – працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З. п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, […]...
26. Аграрна політика держави Аграрна політика держави – курс та система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил села, на вдосконалення або докорінну зміну існуючих там форм власності, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на забезпечення сировиною промисловості і т. ін. А. п. д. є важливим складовим елементом її соціально-економічної політики і передбачає наукове обгрунтування стратегії і […]...
27. Приватно-колективна (акціонерна) компанія Приватно-колективна (акціонерна) компанія – компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що об’єднує незначну кількість членів, передача акцій у якій обмежена, акціонерний капітал утворюється за рахунок розміщення акцій між засновниками. У західній економічній літературі така компанія має назву “приватна”, але оскільки це акціонерна компанія, то вона належить до колективної власності. Водночас вона має специфічні ознаки […]...
28. Павлик Михайло Іванович Павлик Михайло Іванович (1853 – 1915) – відомий громадсько-політичний діяч Галичини, послідовник марксизму. Реформу 1948 р. у сільському господарстві він вважав засобом звільнення селянства від землі, критикував несправедливі обтяжливі податки. Основною причиною погіршення становища “робітного народу” М. Павлик називав приватну власність, яка об’єктивно зумовлює майнове розшарування, збідніння, панування розумової праці над фізичною, але помилково рушійною […]...
29. Власність трудова Власність трудова – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім’єю чи трудовим колективом. Додатковими критеріями належності власності до трудової (крім невикористання найманої праці), а також розмежування форм трудової та нетрудової власності є привласнення необхідного або додаткового продукту, рівень доходів, який або дає […]...
30. Економіка промисловості Економіка промисловості – наука, яка вивчає закономірності розвитку й функціонування продуктивних сил і економічних відносин (економічного способу виробництва) у промисловості, досліджує механізм дії об’єктивних економічних законів, а отже, промислову політику, умов та факторів, що визначають його ефективність, раціональне використання ресурсів, шляхи оптимізації галузевої структури виробництва та ін. До Е. п. належить економіка окремих галузей матеріального […]...
31. Економічна залежність Економічна залежність – становище, при якому юридично вільний працівник позбавлений засобів виробництва і засобів існування. З юридичної точки зору, найманий працівник при капіталізмі володіє однаковими громадянськими правами з підприємцем. Але у зв’язку з тим, що він не має засобів виробництва і засобів споживання, то змушений найматись до капіталіста, щоб забезпечувати своє життя. Е. з. потрібно […]...
32. Норма додаткового продукту Норма додаткового продукту – відношення додаткового робочого часу до необхідного, виражене у процентах. У різних суспільно-економічних формаціях додатковий продукт має специфічні суспільні форми. При капіталізмі він є матеріально-речовим змістом додаткової вартості, тому тут Н. д. п. виражається через норму додаткової вартості У всіх суспільствах, крім первіснообщинного, Н. д. п. показує частку продукту, яка привласнюється власниками […]...
33. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
34. Реприватизація Реприватизація – повернення націоналізованих раніше (повною експропріацією або частковим викупом) підприємств, банків та інших об’єктів приватним власникам. Поняття “Р.”, як і поняття “приватизація”, позначає наявність лише двох типів власності в сучасному суспільстві – приватної та державної, що є одним зі стереотипів західної економічної науки. Однак, крім цих типів власності, існує колективний тип у формах акціонерної […]...
35. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
36. Економіка нематеріального виробництва Економіка нематеріального виробництва – сукупність економічних відносин, які формуються між суб’єктами господарської діяльності та всередині них, а також населенням в процесі безпосереднього виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ і передусім послуг у взаємодії з розвитком продуктивних сил у цій сфері. Визначальною характеристикою економічного стану сфери нематеріального виробництва є її ресурсна, вартісна, власнісна, інституційна, техніко-економічна […]...
37. Політика й економіка Політологічний словник Політика й економіка – тісно взаємодіють між собою, використовують різні механізми взаємовпливу. В умовах, коли політика має примат над економікою (період революцій, докорінних реформ), вона може підштовхувати розвиток економіки, гальмувати його або давати простір для економічних перетворень. Аналіз суспільного розвитку показує, що держава спочатку мало втручалася в економічне життя. Це була діяльність рабовласників, […]...
38. Мораль трудова Мораль трудова – сукупність морально-етичних принципів, норм і правил, які визначають ставлення людей до праці, а також відносин, що виникають між працівниками у процесі трудової діяльності, спрямованих на збереження цілісності трудового колективу та досягнення високоефективної праці. М. т. неможлива без усвідомлення працівниками колективних цінностей, суспільно необхідного типу трудової поведінки і його реалізації у процесі праці […]...
39. Інформаційна економіка Інформаційна економіка – тип сучасної економіки, у якій відбувається поширення інформаційної технології у сфері матеріального і нематеріального виробництва, перетворення інформації в один з найважливіших факторів соціально-економічного прогресу суспільства й особи. В I. e. переважатиме виробництво та споживання не матеріальних благ, а інформаційних цінностей, її інтегруючим показником є рівень інформації. Матеріальною основою такої економіки стає виробництво […]...
40. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...