ФАЦЕЛІЯ
ФАЦЕЛІЯ – однолітня нектароносна рослина. Є чудовим медоносом і забезпечує бджолам узяток у той період, коли в природі не зацвіли ще інші медоноси та бджоли відчувають нестачу корму. У дикому вигляді Ф. зустрічається вкрай рідко, в основному її культивують штучним шляхом. Вона невибаглива до грунту й догляду, але віддає перевагу відкритому, доступному сонячним променям простору. Рослина досягає заввишки 30- 60 см. У розвиненої рослини із сильним стеблом буває до 20 великих бічних гілок, які несуть гілочки другого порядку. Листя почергове, перисторозсічене.
Для створення тривалого безперервного узятку Ф. сіють у 2- 3 строки: спочатку одночасно з ранніми яровими культурами й пізніше, щоб забезпечити узяток у безузятковий період або ж підсилити його.
Ф. зацвітає через 40-45 днів після висівання. Тривалість цвітіння залежить від погодних умов і родючості грунту й складає, відповідно, 20-60 днів. Період зацвітання триває 1-2 тижні, масового цвітіння – 2-3, відцвітання– 1-2 тижні. Спекотна погода прискорює цвітіння Ф., дощова погода – навпаки. Рослина активно відвідується бджолами протягом усього дня, досить часто їх можна навіть побачити вже після заходу сонця. Ні волога погода, ні сильні посухи не знижують нектароносності цієї рослини.
На узяток її висівають у парах (у кілька строків) або ж у міжряддях садів з подальшим заорюванням на зелене добриво. Ф. можна також використовувати в змішаних посівах. Зауважено, що бобово-злаково-фацелієві суміші виділяють до 40-60 кг, а іноді й більше меду з 1 га.
Для забезпечення бджіл узятком у безузятковий час бджоляреві потрібно навчитися одержувати насіння Ф. у себе в господарстві. Перед посівом Ф. слід провести культивацію з одночасним боронуванням грунту. Висівають насіння на глибину 2-3 см. Насіння, яке висівають для медоносних цілей, має бути не нижче другого класу, у крайньому випадку – не нижче третього, на 1 га має припадати близько 10 кг насіння. Найбільшу схожість дає насіння, висіяне одночасно з посівом ранніх ярових культур.
При обробленні Ф. на насіння дуже важливо не пропустити момент її збирання. Найбільші й найповноцінніші насінини одержують після дозрівання перших квіток, і потрібно ретельно стежити за їхнім дозріванням, тому що Ф. цвіте досить тривало. Як тільки 2/3 насіння на суцвітті стануть ясно-коричневими, незважаючи на те, що частина квіток ще цвістиме, необхідно посіви зібрати. Для збирання вибирають найтепліший сонячний день. Рано вранці, коли ще не так сухо й насіння ще не висипається, Ф. скошують у валки й дають їм полежати 4-5 днів, щоб вони підсохли. Потім Ф. збирають і обмолочують. Насіння відразу ж очищають, інакше воно втратить схожість, тому що піддається зволоженню й висиханню. Після цього насіння знову підсушують і вдруге очищають. На зберігання можна залишати насіння, вологість якого не перевищує 14 %.
Ф. стійка до деяких шкідників інших культур, наприклад гороху. У результаті харчування нектаром, виділюваним квітками Ф., у цих посівах краще розмножуються ентомофаги, які уражають личинок шкідників і сприяють їхньому знищенню.
Ф. добре культивувати на припасічних ділянках. Під цю культуру можна займати також погані ділянки – невжитки. Ф. не любить суховіїв, на які реагує зниженням нектаровиділення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...