ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА

Related posts:

1. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ФАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ФАЦІЯ – див. Фація фізико-географічна....
2. ФАЦІЯ БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ БІОГЕОГРАФІЧНА – ділянки з невеликою відмінністю в умовах життя в межах одного біотопу....
3. ФАЦІЯ Екологія – охорона природи ФАЦІЯ – 1) частина асоціації, що відрізняється за місцевою ознакою домінування одного з диференційованних видів; 2) серійне угруповання, що розвивається в напрямку фасціації....
4. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
5. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
6. ВОДИ ПІДЗЕМНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ПІДЗЕМНІ – води, які містяться в грунті та геол. породах земної кори у будь-яких фіз. станах, включаючи і хім. зв’язану воду. Залежно від умов залягання, походження, якості тощо В. п. поділяють на різні види....
7. ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
8. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
9. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
10. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
11. ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД Екологія – охорона природи ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД, антропоген – сучасний геол. період, входить до кайнозойської ери. Незважаючи на ще малу тривалість, в Ч. п. відбулись визначні події в геол. та біол. історії Землі. Див. також Антропоген....
12. НОВОУТВОРЕННЯ Екологія – охорона природи НОВОУТВОРЕННЯ – 1) будь-яке переродження тканини організму зі збільшенням його в об’ємі або зміною структури; кількість випадків Н. зростає експоненціально внаслідок забруднення та ін. порушень середовища життя; 2) у грунтах і гір. породах – скупчення легкорозчинних солей (гіпсу, карбонату кальцію, оксидів заліза і мангану), кремнієвої кислоти та орг. речовин, які значно […]...
13. ПРАВИЛО ОДНАКОВИХ ОБ’ЄМІВ (В. ЛАНДГРЕНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ОДНАКОВИХ ОБ’ЄМІВ (В. ЛАНДГРЕНА) – процеси метасоматичного (метасоматоз, або метасоматизм, – будь-яке заміщення геол. порід із зміною їхнього хім. складу) мінерало – та породоутворення відбуваються в умовах сталості геометричного об’єму порід. П. о. о. важливе для розуміння геол. процесів....
14. ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД – поверхневий шар літосфери, гідросфера та нижня частина атмосфери, в межах яких відбувається руйнування первинних геол. порід, перенесення зруйнованого матеріалу і нагромадження геол. відкладів....
15. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
16. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
17. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
18. ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення....
19. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
20. ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
21. ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
22. ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
23. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
24. ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА, раса географічна, підвид – кілька (можливо, множина) популяцій-1, що населяють територію (простір) з географічно однорідними умовами існування, в межах якої спостерігається єдиний ритм явищ життя та функц. особливості, що створюють морф, тип, який відрізняє дану П. г. від сусідніх, що знаходяться в ін. геогр. умовах....
25. АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
26. ГЕОРОСЛИННА СИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОРОСЛИННА СИСТЕМА – сукупність рослинних угруповань та умов розвитку в (геол.) водозбірному басейні....
27. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
28. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
29. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
30. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...