Фізика та науково-технічний прогрес
2-й семестр
УЗАГАЛЬНЮЮЧІ УРОКИ
Урок 2/63
Тема. Фізика та науково-технічний прогрес
Мета уроку: формування в учнів уявлень про роль науки в житті суспільства, про її гуманістичну сутність, значення моральної позиції вченого, його моральну відповідальність за наслідки застосування наукових досягнень.
Тип уроку: урок закріплення знань.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Головною задачею уроку є роз’яснення учнем сутності науково-технічної революції, здійснюваної як у нашій країні, так і в усьому світі. Форма уроку може бути найрізноманітнішою:
Науково-технічний прогрес (НТП) міцно укорінився в нашому сьогоднішньому житті. Сучасна людина з молоком матері всотує уявлення про його безсумнівну користь. НТП
Спробуємо розібратися, що дав людині науково-технічний прогрес. Чого ж усе-таки ми досягли? Однією з головних задач, поставлених перед прогресом ще в епоху Відродження (коли він ще не називався науково-технічним), було звільнення людини від труднощів фізичної праці.
Целый мир, охватив от земли до небес,
Всполошив не одно поколение,
По планете шагает научный прогресс.
Что стоит за подобным явлением?
Это странный вопрос.
Что же тут не понять?
Мы сильней и счастливее будем.
Будем больше уметь и точнее…
Стрелять.
Как стрелять?
Очень просто – по людям.
Тот, кто выдумал меч, тот и начал разить.
Нам история в этом порукой.
Не согласен и смело могу возразить:
Нас вперед продвигает наука,
Человек вышел в космос и был на Луне –
У природы все меньше секретов.
Но любое открытие – подспорье войне:
Тот же атом и те же ракеты…
Как использовать знание – забота людей.
Не наука – ученый в ответе.
Чем прогресс обернется планете?
Все запутано в наш оглушающий век.
Разбираться в истории будем,
Что важнее всего на земле?
ЧЕЛОВЕК.
Значит, все заключается в людях.
Досягнення науково-технічного прогресу вражають уяву. Він вивів людину в космос, дав їй нове джерело енергії – атом, винайшов принципово нові речовини та технічні засоби (лазер), розробив нові засоби масової комунікації й інформації тощо.
ХІХ століття починалося при свічках, з ручними мануфактурами, вітрильниками, диліжансами, масштабними епідеміями чуми й холери, а закінчувалося – величезними заводами, що використовують точні верстати й складні хімічні технології, океанськими лайнерами, автомобілями, електричним освітленням, телефонами, радіозв’язком і, нарешті, медициною, цілком порівняною із сучасною.
У ХІХ столітті з’явилася нова тенденція – фізичні закони почали використовуватися не тільки для пояснення й поліпшення уже створених інженерами пристроїв, але і стали основою для створення нових напрямків розвитку техніки.
Якщо електричні явища спочатку служили винятково для розваги, то після фундаментальних відкриттів (закон Ома, закон електромагнітної індукції, відомі рівняння Максвелла) почали інтенсивно розвиватися телефонний і телеграфний зв’язок, радіозв’язок, потім телебачення. На сьогодні значного розвитку здобув мобільний і комп’ютерний зв’язок.
На сучасному етапі розвитку фізичної науки великий бізнес повірив у наукові досягнення. Для розв’язання кожного нового технічного завдання сьогодні потрібні не тільки дослідження й розробки учених, інженерів і технологів, але й масштабне фінансування.
1984 року було задумане будівництво Великого адронного колайдера. Будівництво об’єкта почалося 2001 року в тунелі на території Франції й Швейцарії, а закінчилося влітку 2008 року.
Колайдер побудований у науково-дослідному центрі Європейської ради ядерних досліджень за участі фізиків з 80 країн. Будівництво цього об’єкта потребувало колосальних фінансових витрат. Жодна, навіть найрозвиненіша країна, поодинці не змогла б витримати фінансування такого проекту.
Відмінною рисою останніх років періоду науково-технічної революції є створення за короткий час матеріальних об’єктів, сфера впливу яких охоплює увесь світ. Першим подібним прикладом став Урановий проект: уряди ряду країн (США, Росії, Великобританії, Франції та Китаю) зосередили гігантські ресурси, щоб за кілька років реалізувати цей проект. Завдяки спільному обговоренню проблеми були підписані договори про обмеження ядерних випробувань, була створена міжнародна організація МАГАТЕ.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) є провідним світовим міжнародним урядовим форумом науково-технічного співробітництва в галузі мирного використання ядерної технології.
У рамках глобальних зусиль щодо запобігання поширенню ядерної зброї МАГАТЕ здійснює перевірку того, щоб ядерні матеріали, що виділяються для законного мирного використання, не передавалися на військові цілі. Після того як держава-член МАГАТЕ стає учасником угоди про гарантії, інспектори Агентства контролюють весь заявлений ядерний матеріал шляхом проведення інспекцій на місцях, здійснення дистанційного спостереження і перевірки облікових документів. Без такої чіткої системи гарантій було б неможливо здійснювати пов’язані з ядерними методами торгівлю й передачу технологій. На сьогодні діє 225 угод про гарантії зі 141 державою. Ведеться подальше посилення ролі гарантій МАГАТЕ з метою зміцнення потенціалу задля виявлення будь-якого можливого переключення ядерного матеріалу.
Можна запропонувати учням підготувати усні чи письмові повідомлення про роль науково-технічного прогресу в нашому житті:
– “Фізика й астрономія”;
– “Фізика й біологія”;
– “Фізика й інформатика”;
– “Тісний зв’язок розвитку техніки з розвитком фізичної науки”;
– “Науково-технічна революція в енергетиці, передачі електричної енергії”;
– “Науково-технічна революція в автоматизації і телекеруванні виробничими процесами, електронно-обчислювальній техніці”;
– “Створення матеріалів із заданими властивостями”;
– “Науково-технічна революція в розвитку засобів зв’язку, освоєнні космічного простору, створенні нових матеріалів”.
Вчений Анрі Пуанкаре писав: “Я не говорю: наука корисна
Тому, що вона навчає нас створювати машини; я говорю: машини корисні тому, що, працюючи для нас, вони колись залишать нам більше часу для наукових занять… Однак геологічна історія доводить нам, що життя є лише швидкий епізод між двома вічностями смерті і що в цьому епізоді минула і майбутня тривалість свідомої думки – не більш, ніж мить. Думка – тільки спалах посередині довгої ночі. Але цей спалах – усе”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...