Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ФІЗІОЦЕНОЗ
ФІЗІОЦЕНОЗ
Екологія – охорона природи
ФІЗІОЦЕНОЗ – функц.-терит. екол. одиниця, що об’єднує пов’язані взаємним впливом великі екосистеми (біогеоценотичні поєднання) та людську діяльність (техн. споруди включно). Простір Ф. збігається з ландшафтом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ГЕОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів (до біосфери включно). Див. також Екологія географічна....
- ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми витримувати різкі коливання абіотичного середо вища, масове розмноження або тривале зникнення окремих видів, великі антроп. навантаження....
- СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
- РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ Екологія – охорона природи РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ – спец, ділянка водотоку, яка є перешкодою для потрапляння риби в небезпечну для неї або для техн. споруди зону. Р. Застосовуються у водозабірних пристроях шлюзів, водогонах, у турбінних відділеннях тощо, забезпечують збереження риби, особливо цінних її видів....
- ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ – складова основних компонентів екосистеми....
- СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми зберігати свою структуру і функц. особливості під час дії зовн. чинників....
- АЕРОТОП Екологія – охорона природи АЕРОТОП – внутрішня атмосфера екосистеми, що є приземним шаром повітря, склад і режим якого залежать від безпосереднього впливу внутр. компонентів екосистеми, насамперед рослинності і грунту....
- ЛІСОВІ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЛІСОВІ ЕКОСИСТЕМИ – найбільш складні й високопродуктивні екосистеми, в яких домінують хвойні та широколистяні дерева, що утворюють складні угруповання....
- ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
- СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
- ТЕХНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕХНОГЕНЕЗ – процес зміни прир. комплексів під впливом виробничої діяльності людини. Полягає в перетворенні біосфери, що зумовлюється сукупністю геохім. процесів, пов’язаних з техн. і технол. діяльністю людини, вилученням з навколишнього середовища, конц. та перегрупуванням цілої низки хім. елементів, мін. та орг. сполук....
- ФІЛОСФЕРА Екологія – охорона природи ФІЛОСФЕРА – повітряний чи водний простір, що перебуває під значним впливом рослини, яка знаходиться в ньому (її листя, плодів, стебел тощо)....
- ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює потрібні умови для мобілізації всіх природоохоронних дій у сфері матер.-техн. виробництва, покликана відповісти на запитання: в якому напрямі і як саме […]...
- ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми, техніка тощо; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому в її зміні велику роль відіграє техніка....
- АМІНОПЛАСТИ Екологія – охорона природи АМІНОПЛАСТИ – пластмаси на основі сечовино – та меланінформальдегідних смол. А. широко застосовують як конструкційні матеріали в ел.-техн. пром-сті, для виготовлення посуду, як сировина у виробництві лаків, для апретування плит, у деревообр. пром-сті. Під впливом вологи А. розкладаються, внаслідок чого в повітря приміщень виділяється формальдегід, шкідливий для здоров’я людини....
- ОДИНИЦЯ КОРМОВА Екологія – охорона природи ОДИНИЦЯ КОРМОВА – одиниця поживності кормів. Енерг. цінність О. к. в СІ дорівнює 1414 кДж/100 г....
- ЗАБРУДНЕННЯ КОСМОСУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КОСМОСУ – виведення в навколоземний і найближчий косм. простір об’єктів з випадковими орбітами та заг. забруднення цього простору відпрацьованими косм. об’єктами, що спричинює труднощі у функціонуванні орбітальних або наземних пристроїв (в основному радіо-техн. та астрон.). Останнім часом стало помітним радіоакт. 3. к. внаслідок виведення на орбіти та руйнування апаратів з […]...
- ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА – територія, акваторія, в межах якої розташовані цінні об’єкти або явища прир. чи антроп. походження (важливі екосистеми, гейзери, інженерні споруди, пам’ятки садово-паркового мистецтва). До Т. о. о. відносять також території, які позитивно впливають на довкілля (лісосмуги, зелені зони тощо). Всі вони охороняються законом, а нерідко перебувають під наглядом […]...
- ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
- СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА – упорядкований процес розвитку екосистеми, пов’язаний зі зміною в часі її видової структури та функцій; відбувається в результаті зміни фіз. середовища під впливом самого угруповання, водночас фіз. середовище визначає характер сукцесїі, швидкість змін і нерідко межі розвитку....
- ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ детермінізм технічний, детермінізм технократичний – надання розвитку технологій вирішального значення в сусп. прогресі. Зміна технологій, що стимулюються суспільними потребами, відіграє важливу роль у процесах природокористування, особливо збереження прир. ресурсів, однак ця роль скоріше вторинна: не суспільство розвивається під впливом технологій, а навпаки, технології – під впливом сусп. потреб. Однак […]...
- ВОДООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВОДООЧИЩЕННЯ – техн. доведення якості води, яка надходить у водопровідну мережу, до встановлених нормативами показників....
- АВАРІЯ Екологія – охорона природи АВАРІЯ – велике пошкодження або вихід з ладу агрегатів, техн. чи побутових комплексів, що завдає значної шкоди, збитків....
- СПОРУДА ДРЕНАЖНА Екологія – охорона природи СПОРУДА ДРЕНАЖНА – будь-яке техн. пристосування, що сприяє Осушенню, вентиляції та зрошенню грунтів, а також видаленню з них солей....
- ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ – територія, в межах якої підвищується рівень підземних вод під впливом підпору, що створюється водосховищем або гідро-техн. спорудою до господарсько-неприпустимих позначок, нерідко з виходом на поверхню. Цим самим створюються перешкоди для цивільного, пром. будівництва (включаючи загрозу руйнування раніше споруджених будівель), транспорту, с. г., різко порушуються структура та склад прир. […]...
- ПРОСТІР ЖИТТЄВИЙ Екологія – охорона природи ПРОСТІР ЖИТТЄВИЙ – 1) середня площа, що припадає на одну особину даної популяції та забезпечує норм, існування особини у складі популяції; 2) територія, необхідна для задоволення всіх потреб однієї людини за даних сусп. умов. Включає площі, необхідні для виробництва їжі, вирощування техн. культур, будівництва пром. об’єктів з їхньою інфраструктурою (житлових комплексів, […]...
- ГІДРОБІОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОБІОНІКА – розділ біоніки, що вивчає особливості водних тварин з метою створення техн. пристроїв для роботи у водному середовищі....
- ВОДОПРОВІД Екологія – охорона природи ВОДОПРОВІД, водогін – комплекс пристроїв та споруд для транспортування води трубами і забезпечення водопостачання. Розрізняють техн. (пром.) В. і комунальний (побутовий) В....
- ФАЗА СУКЦЕСІЇ Екологія – охорона природи ФАЗА СУКЦЕСІЇ – фаза розвитку екосистеми, яка характеризується особливим станом усіх компонентів, що утворюють середовище, і, як правило, зміною підсистем (популяцій, синузій тощо), що входять до екосистеми, та їх основних структур (ярусності рослинності, її зімкнутості і т. д.). Кожна Ф. с. готує комплекс умов для проходження наступних за нею фаз. Це […]...
- ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ – співвідношення штучно створеного культ, ландшафту та існуючого до цього прир. ландшафту з енерг. показниками обміну речовини включно....
- ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ – агро-техн. споруда, призначена для боротьби з водною ерозією грунту. Це водоутримувальний або водовідвідний вал, що створюється за допомогою спец, плуга або валкоутворювача на схилах понад 3-5°....
- ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” Екологія – охорона природи ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” (МАВ) – міжнар. н.-д. програма ЮНЕСКО (продовження Міжнар. біол. програми), спрямована на вирішення ряду екол. питань, сформульованих у вигляді окремих (14) підпрограм-проектів (в основному про вплив людини на екосистеми і зворотний вплив екосистеми на людину). Прийнята у 1970 р., роботи розпочаті в 1971 р. У роботі беруть […]...
- ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ – різновид антроп. ландшафту, особливості формування і структури якого зумовлені виробничою діяльністю людини з використанням потужних техн. засобів....
- СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА – сукупність прир. об’єктів і техн. споруд, які перебувають у тісному взаємозв’язку (напр., іригаційна система)....
- ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ – сан.- техн. заходи щодо знищення у воді хвороботворних мікроорганізмів (хлорування, озонування, обробка йонами важких металів – міді, срібла, ультразвуком, УФ-випромінюванням)....
- САМОРОЗВИТОК Екологія – охорона природи САМОРОЗВИТОК – зміни, що відбуваються всередині екосистеми і спричинюють її сукцесійний або еволюц. розвиток....
- ЗАБРУДНЕННЯ ВИПАДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВИПАДКОВЕ – аварійний (у т. ч. внаслідок техн. неграмотності чи кримінального недогляду) викид пром. газів чи скидання стічних вод (пром., комунальних або с.-г.)....
- ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – індекс якості навколишнього середовища – умовний показник, що грунтується на реакції людського організму на зовн. впливи, але визначається техн. методами....
- БЕЛ Екологія – охорона природи БЕЛ – допоміжна одиниця логарифмічної величини, призначена для вимірювання різниці рівнів однойменних енергетичних або силових величин, зокрема інтенсивності звуку. Одиниця дуже велика, тому на практиці частіше використовують децибел (0,1 Б.). Див. також Шкала сили звуку, шум....
- АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ – зона поширення певної сукупності рослинних угруповань та умов їх розвитку....