ФОКУС – ГРУПОВА ДИНАМІКА
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ФОКУС – ГРУПОВА ДИНАМІКА – термін, що описує процес розвитку фокус-групової дискусії. Розвиток дискусії має змістовний і рольовий аспекти. Змістовний аспект пов’язаний з тим, що фокус – групові інтерв’ю зазвичай присвячені дослідженню однієї проблеми, обговорення якої відбувається від заг. до більш конкретних питань з поступовим розширенням кількості сторін об’єкта, котрі розглядаються. Подібне обговорення часто завершується тим, що респонденти створюють синтетичні моделі
Вже при обговоренні перших питань у групі встановлюється певна ієрархія: хтось відіграє роль генератора ідей, хтось – систематизатора і т. д. Але одночасно з дим у групі є респонденти, які несвідомо або свідомо виконують деструктивну функцію: вони розхитують існуючу ієрархію зсередини. Модератор уловлює цю тенденцію та заохочує її актуалізацію.
Важливою особливістю Ф. – г. д. є те, що в ній немає елемента прийняття рішення щодо проблеми, яка досліджується. Мета дискусії полягає не в прийнятті рішення, а у всебічному розгляді об’єкта крізь призму індивідуального досвіду, настанов та очікувань респондентів. Те, що учасники незнайомі один з одним, заохочування найрізноманітніших т. з., акцентування уваги на особистісних та інтерсуб’єктивних підвалинах думок людей (запитання “чому?”) суттєво допомагають вирішити це завдання. Можливі два типи розгляду об’єкта у фокус – групі: рефлексивне піднесення та обговорення зі шаблеподібним темпоритмом. У першому випадку фокус – групове інтерв’ю нагадує процедуру “мозкового штурму”, коли головна увага приділяється висуненню ідей, а не їх обговоренню. У другому випадку – після висунення ідей має місце період осмислення, потім знову якісний стрибок у ракурсі нових ідей з певним часом на їх уточнення – обгрунтування і т. д. Обидва різновиди дискусії можуть бути досить плідними; значення першого з них особливо відчутне, якщо така дискусія відбулась на поч. або наприкінці серії фокус – групових інтерв’ю.
Значним є вплив численності групи та характеру внутрішньо-групової комунікації (“зірка”, “кільце”, “сітка”) на Ф. г. д. Невеликі групи (6-8 чол.) передбачають участь кожного з учасників в обговоренні всіх без винятку питань. У великих групах (10 – 12 чол.) більша ймовірність “соціальної бездіяльності” окремих респондентів, однак саме в таких групах спостерігається швидше подолання конфліктних ситуацій: виникнення конструктивної дискусії. Щодо впливу особливостей внутрішньо-групової комунікації, то тут є пряма залежність між кількістю лідерів, котрі опосередковують своєю діяльністю взаємодію в групі, та повнотою аналізу об’єкта. Групи, в яких встановилась сіткова структура комунікації, тобто групи, в яких виділились декілька респондентів – медіаторів, схильні до більш комплексного обговорення об’єкта, аніж групи з зіркоподібною структурою (один лідер); останні у свою чергу переважають за ступенем всебічності аналізу групи з кільцевою структурою, в яких комунікація відбувається без відвертих лідерів, котрі виконують функцію організатора.