Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Фома Аквінський
Фома Аквінський
Фома Аквінський (1225, або 1226-1274) – теолог і філософ, що розглядав окремі економічні проблеми. В 1245-1248 навчався в Парижі; у 1248- 1252 – у Кельні. В 1259-1269 – викладач теології в різних містах Італії. У 1269 повернувся до Паризького університету. В 1323 Ф. А. канонізований. У 1879 його вчення було офіційно визнане єдино правильною філософією католицизму. В основі філософської системи Ф. А. – християнізоване вчення Арістотеля. Соціальну нерівність розглядав як встановлену Богом “ієрархію форм у речах”, приватну власність вважав непорушною. Таке
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Що розумів Фома Аквінський під “справедливою ціною”, багатством країни Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ Що розумів Фома Аквінський під “справедливою ціною”, багатством країни? Італійський єпископ Фома Аквінський (1225-1274) – автор великого твору з теології, де узагальнювались канонічні погляди католицької церкви. Провідне місце в цих канонах займають економічні погляди, що спираються насамперед на праці Аристотеля. У період середньовіччя точилися суперечки […]...
- Як Фома Аквінський розглядає сутність грошей? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ Як Фома Аквінський розглядає сутність грошей? Причиною появи грошей, зазначає Фома Аквінський, стало волевиявлення людей мати “найправильнішу міру” в “торгівлі й обороті”. Виражаючи прихильність до концепції грошей як номіналу, Фома Аквінський визначає, що хоч монети і мають “внутрішню цінність”, держава все ж вправі допускати певні […]...
- Аквінський Тома Політологічний словник Аквінський Тома (Томадо д’Аквіно, Аквінат) (бл. 1225 – 1274) – середньовічний італійський філософ, теолог, систематизатор схоластики на основі аристотелізму. Походив з роду графів Аквінських. У 1567 р. визнаний п’ятим учителем церкви. Т. Аквінський відділив знання від віри, царину розуму від царини одкровення. На цій основі постала концепція розмежування філософії і теології. За Т. […]...
- Справедлива ціна Справедлива ціна – поняття, яке відображає рівність обмінюваних товарів для людей, залежно від витрат їхньої праці з урахуванням необхідних їм потреб. Це поняття вперше запровадив у науковий обіг Арістотель. На його думку, без такого справедливого обміну загальне (общинне) життя неможливе. Водночас Арістотель зазначав, що товари прирівнюються в обміні за допомогою грошей. Поняття С. ц., справедливого […]...
- Котирування біржове Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Котирування біржове – 1) визначення ринкової вартості цінних паперів, за якою вони продаються на біржах. Включає курс (ціну) покупця і курс (ціну) продавця, різниця між якими і є джерелом прибутку учасників угоди; 2) курси цінних паперів, що реєструються і публікуються котирувальною комісією відповідної біржі....
- Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі? Петті значну увагу приділяв розгляду проблем земельної ренти і ціни землі. Ренту він розглядав з двох боків: як загальну форму привласнення додаткового продукту, під яким розумів надлишок над витратами виробництва, і як власне диференціальну земельну ренту, що виникає у […]...
- Власності теорії та концепції Власності теорії та концепції – сукупність основних напрямів, шкіл та поглядів в історії світової економічної думки на сутність власності, її найважливіших форм у процесі еволюції різних економічних систем. У Давньому Єгипті поняття “власність” (джет) спочатку вживалося на означення процесу користування людиною певним предметом. Державну власність вони розглядали як державне надбання, як своєрідне посадове володіння фараона. […]...
- Державно-монополістичний капіталізм Державно-монополістичний капіталізм – економічна система на найвищому ступені розвитку капіталістичного способу виробництва, що виникає внаслідок взаємодії монополістичного і державного капіталізму і підпорядкування попередніх форм капіталізму, цілісність якої забезпечується відповідним господарським механізмом. Суспільною формою Д.-м. к. є державно-монополістична власність (головні суб’єкти власності – держава і наймогутніші корпорації), яка виступає якісно новою формою розвитку продуктивних сил, а […]...
- Прудон П’єр-Жозеф Прудон П’єр-Жозеф (1809-1865) – французький економіст, філософ і соціолог. Народився в м. Безансон у бідній селянській сім’ї, екстерном здобув ступінь бакалавра. П. справедливо вважав капіталізм причиною бідності широких верств населення, проте помилково стверджував, що найважливішим законом політичної економії є “закон бідності”. Досліджуючи проблему власності при капіталізмі, він вбачав у ній корінь суспільного зла, а сутність […]...
- Петті Вільям Петті Вільям (1623-1687) – відомий англійський економіст і статистик, засновник класичної політичної економії. Отримав ступінь доктора фізики. Перша праця на політекономічну тему – “Трактат про податки і збори” – опублікована 1662. Спочатку П. дотримувався поглядів меркантилістів. Предметом економічної теорії, називав науку про багатство (відтак це визначення було підтверджене і доповнене Д. Рікардо). Водночас розглядав економіку […]...
- Благо Благо – матеріальні та нематеріальні цінності, що приносять людям користь, задоволення, радість тощо і збігаються з поняттям “продукт” або “послуга”. Виділяють Б. речові (матеріальні), наприклад багатство, та не речові (повітря, сонце), взаємозамінювані (або субститути, наприклад, чай і кава) та взаємодоповнювані (або комплементарні, наприклад, автомобіль і бензин), недовговічні та тривалі, сучасні й майбутні та ін. Поширеною […]...
- Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни Ціни виходу на ринок, або ринкові ціни – ціни, що складаються на ринку певної продукції у зв’язку з тенденціями попиту, пропозиції, конкуренції. В екстремальних умовах Ц. в. на р. можуть виступати як „ ціна покупця” /ринок покупця/, або як „ ціна продавця”(ринок продавця). Ц. в. на р. може суттєво відрізнятися в той чи інший бік […]...
- Конкурентоспроможність товару Конкурентоспроможність товару – споживчі властивості товару (послуги), які відрізняють його від товару – конкурента за ступенем їх відповідності конкретним потребам, вимогам конкурентного ринку з урахуванням витрат на їх задоволення. Найважливіші фактори К. – техніко – технологічний рівень і якість продукції, її здатність задовольняти потреби певної категорії споживачів. Головні елементи К. – рівень цін, якість продукції, […]...
- Розкрийте сутність теорії розподілу і доходів А. Сміта Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Розкрийте сутність теорії розподілу і доходів А. Сміта. У теорії розподілу доходів Сміт виходив з того, що в суспільстві є три основні класи: капіталісти, землевласники і наймані робітники. Вони основні, тому що доходи, які вони одержують, є первинними: капіталісти отримують прибуток, землевласники – ренту, наймані робітники – заробітну […]...
- Ціна виробника Ціна виробника – (продавця) – один з різновидів цін у ринковій економіці. Кількісно Ц. в. виступає як сума витрат виробництва (собівартості) продукції та розумного прибутку. Ц. в. визначається фірмою при виході на ринок, в тому числі дає обгрунтування доцільності такого виходу. Ринкові ж ціни можуть суттєво відрізнятися від Ц. в. залежно від ситуації на ринку […]...
- Відсотка теорії Відсотка теорії – основні концепції та теорії різних напрямів, шкіл і течій світової економічної думки щодо сутності відсотка, джерел його існування та відповідних методологічних засад дослідження. В. Петті називав відсоток грошовою рентою, доходом, похідним від земельної ренти, а також прирівнював відсоток до орендної плати, французький економіст А. Тюрго розрізняв поділ прибутку на позичковий відсоток і […]...
- Ефект мультиплікатора Ефект мультиплікатора – показник, який характеризує залежність між зміною інвестиційних витрат та рівнем обсягів виробництва й національного доходу. Е. м. займає центральне місце в кейнсіанській теорії. Згідно з концепцією Е. м. між приростом інвестицій та приростом національного доходу існує стійке співвідношення, яке грунтується на тому, що будь-які витрати на інвестиції перетворюються у первинні доходи, частина […]...
- Особисті споживчі витрати Особисті споживчі витрати – частина особистих доходів громадян, що залишається після виплати податків і відкладання певної частини доходу на нагромадження. Одержання особистих (сімейних) доходів не є самоціллю, Це лише засіб для задоволення потреб. Більша частина цих доходів переливається через торгівлю у виробничий сектор у вигляді витрат на особисте споживання. Споживчі витрати в країнах з розвиненою […]...
- Бюджетна політика Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується […]...
- ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ – НЕРВОВА СИСТЕМА – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я Довідник з біології ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я НЕРВОВА СИСТЕМА ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ Вища нервова діяльність – діяльність вищих відділів центральної нервової системи, яка забезпечує найдовершене пристосування високоорганізованих тварин і людини до умов навколишнього середовища. У 1863 р. російський фізіолог І. М. Сєченов в роботі “Рефлекси головного мозку” дав перше наукове обгрунтування поведінки тварин і людини. […]...
- Конкурентоспроможність товарів Конкурентоспроможність товарів – відповідність товару вимогам ринку, можливість збуту його на конкретному ринку. Її можна визначити, порівнюючи конкурентні товари між собою. Конкурентоспроможність – поняття відносне, чітко прив’язане до ринку та часу продажу (для товарів сезонного попиту). Одночасно у кожного покупця є свій критерій оцінки задоволення власних потреб. Тому конкуренція набуває ще індивідуального відтінку. Витрати покупця […]...
- Неокласична економічна теорія Неокласична економічна теорія – економічна теорія, дослідженням якої є поведінка т. з. „ економічної людини” (homo economicus), яка в якості продавця робочої сили, споживача чи підприємця намагається максималізувати свій дохід, звести до мінімуму затрати (зусилля). Н. е. т. виникла в 70-х роках XIX ст., її засновники – відомі австрійські економісти К. Менгер, Ф. Візер, Е. […]...
- Українська наукова школа фізичної економії Українська наукова школа фізичної економії – школа, представники якої намагаються довести пріоритетність законів природи в економічному житті і фізичної економії як основної складової економічних знань. Ці ідеї різною мірою намагались обгрунтувати С. Подолинський, В. Вернадський, а розпочався їх розвиток з учення фізіократів (див. Фізіократи). Так, головною ідеєю вчення Подолинського були “спроби узгодити додаткову працю з […]...
- Антонович Афіноген Якович Антонович Афіноген Якович (1848 – 1917) – представник київської політекономічної школи, розглядав цінність як мірило взаємності у задоволенні потреб в економічному співжитті (малозмістовне визначення, позбавлене ознак чіткої категоріальності) і на цій підставі гостро, але нефахово критикував теорію вартості К. Маркса, концепцію Дж.-С. Мілля, намагаючись поєднати концепцію трьох факторів Ж.-Б. Сея і теорію трудової вартості як […]...
- Вмонтовані, автоматичні стабілізатори Вмонтовані, Або автоматичні стабілізатори – система заходів для автоматичного внесення необхідних змін у певні рівні державних витрат та податків. Вона зумовлює автоматичне збільшення дефіциту державного бюджету або скорочення його позитивного сальдо /зменшення дефіциту/ в період інфляції. До них належать: автоматичні зміни в надходженні податків, виплати по безробіттю та інші соціальні виплати, субсидії фермерам і т. […]...
- Критерії бідності Критерії бідності – ознаки бідності, на підставі яких здійснюється оцінка та класифікація бідності в різних країнах. Основними К. б. є: 1) рівень безробіття; 2) рівень інфляції (синтез цих двох показників визначає ступінь бідності; 3) рівень доходів, який припадає на 1 людину; 4) частка витрат на споживання у загальній сумі витрат домогосподарств. Так, у більшості країн […]...
- Шпанн Шпанн (Spann) Отмар (1878-1950) – австрійський економіст і соціолог; представник соціальної школи в політичній економії. Виступав з позицій універсалізму (“універсального державного погляду”, або “тоталітаризму”). Розглядав державу як загальну сутність, що пронизує всі сторони функціонування суспільства. Методологічна основа вчення Ш. – теорія цілісності, відповідно до якої тоталітарна держава забезпечує стабільність й єдність усіх ланок економіки, а […]...
- Теорія розподілу Теорія розподілу – сукупність теорій, концепцій, ідей представників різних напрямів і течій сучасної економічної науки щодо сутності створеного у виробництві продукту, принципів його розподілу та основних суб’єктів цього процесу. Перший внесок у розвиток теорії розподілу багатств зробив Ф. Кене, обгрунтувавши категорію “чистий продукт”. В. Петті довів можливість і необхідність оподаткування економіки, а отже, розподілу додаткового […]...
- Закон Кейнса Закон Кейнса – сформульований англійським економістом Дж. Кейнсом психолого-економічний закон, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не настільки, як зростає дохід. Щодо категоріальної сутності закону, З. К. відображає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням доходів, з одного боку, і зростанням схильності до заощаджень та одночасним зниженням […]...
- Методи ціноутворення Методи ціноутворення – сукупність засобів і способів економічного обгрунтування цін у різних економічних системах залежно від інтересів виробників та споживачів, що базується на використанні низки відповідних економічних законів, форм і методів конкурентної боротьби. За командно-адміністративної системи найважливішими М. ц. були витратний, нормативний і параметричний. Витратний метод базувався на визначенні наявних витрат (або середніх витрат) виробництва, […]...
- Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф Політологічний словник Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф (15.01.1809, Безансон – 19.01.1865, Париж) – французький дрібнобуржуазний соціолог і публіцист, один з ідеологів анархізму. У філософії П. – ідеаліст – еклектик, вульгаризував гегелівську діалектику, перетворив її на вчення про механічне сполучення, сполучення в явищах позитивних, негативних сторін. Людське суспільство, його історію трактував як боротьбу ідей. Стверджував, що нагромадження […]...
- Підприємницького доходу концепції Підприємницького доходу концепції – сукупність ідей, поглядів, положень щодо джерел підприємницького доходу, його розміру та механізму його привласнення. Вперше джерела такого доходу та його розміри намагався з’ясувати Й. Тюнен (1783-1850). Він визначав підприємницький дохід як різницю між валовим прибутком від ділової операції та виплатами: а) відсотка на інвестований капітал; б) за управління; в) страхової премії […]...
- Закон Візера Закон Візера – наявність сталих економічних зв’язків між граничною корисністю і витратами виробництва, за яких гранична корисність граничного продукту зумовлює ціну продуктивного блага, яке пішло на його виготовлення, а отже, відповідну частину витрат виробництва, які, своєю чергою, визначають граничні корисності інших продуктів (неграничних), виготовлених з цього блага. З концепції альтернативних витрат Вальраса також випливає положення […]...
- Конкуренція внутрігалузева Конкуренція внутрігалузева – боротьба між товаровиробниками в одній галузі виробництва за зниження витрат виробництва, цін, поліпшення якості продукції, розширення ринків збуту тощо з метою привласнення більших прибутків. Внаслідок К. в. різні індивідуальні вартості товарів перетворювалися на єдину ринкову вартість і ринкову ціну. К. в. сприяє зниженню витрат виробництва, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню ефективності виробництва. […]...
- Державна концепція грошей Державна концепція грошей – різновид номіналістичної концепції грошей, згідно з яким держава визначає цінність грошової одиниці. Найвідомішим представником Д. к. г. був німецький економіст Г. Кнапп, який стверджував, що гроші – “суть творіння закону” і не мають нічого спільного з товарами, особливо щодо сучасних платіжних засобів. Гроші, на його думку, необхідні лише для цілей обігу […]...
- Десницький Семен Юхимович Десницький Семен Юхимович (1740 – 1789) – український економіст, правник і філософ, учень Адама Сміта, вчився у м. Глазго з 1761 до 1767 р. Стверджував, що приватна власність призводить до поступового заперечення людинолюбства, що закони не повинні відбивати бажання до праці, про потребу забезпечення вигод для селян з боку поміщиків і визначення для них певного […]...
- Післякласична політична економія Післякласична політична економія – комплекс ідей, поглядів, концепцій економістів різних країн, що сформувалися після появи теорії англійських економістів А. Сміта і Д. Рікардо та методологічних засад, які було покладено в їх основу. П. п. е. розвивалася в першій половині XIX ст. і дістала назву “вульгарна” (від лат. vulgaris – простий, звичайний), оскільки, на відміну від […]...
- Візер Візер (Wieser) Фрідріх (1851-1926) – австрійський економіст, автор терміна “маржиналізм”, теорії альтернативних витрат виробництва і власного трактування концепції зумовлення цінності (згідно з якою суб’єкти, що господарюють раціонально, не можуть оцінити корисність тих благ, тобто факторів виробництва або продуктивних благ, які безпосередньо не пов’язані зі споживанням і тому визначаються опосередковано – через граничні корисності вироблених ними […]...
- Тюрго Тюрго (Turgot) Анна-Робер-Жак (1727-1781) – французький економіст, який розвивав ідеї фізіократів. Народився у Парижі у дворянській сім’ї. Здобувши духовну освіту, відмовився від церковної кар’єри. З 1751 – чиновник паризького парламенту, відтак голова судової палати Парижа. В 1771-1774 – губернатор Ліможа, з 1774 по 1776 – генеральний контролер фінансів. У своїй основній економічній праці “Роздуми про […]...
- Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...