Фондоозброєність праці

Related posts:

1. Фондомісткість Фондомісткість – вартість основних виробничих фондів без урахування зношування в розрахунку на одиницю виготовленої продукції. Показник Ф. є оберненим до показника фондовіддачі. Для обчислення Ф. на макрорівні використовують дані про обсяг ВВП, або національного доходу, а на мікрорівні – дані про обсяг валової продукції. Розрізняють пряму (відношення основних фондів у певній галузі до обсягу виробництва […]...
2. Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва – кількісно-якісна характеристика результатів економічної діяльності сільськогосподарських підприємств, фірм і компаній у вартісному та натуральному вимірах. Основними вартісними П. е. е. с. в. є: 1) відношення валової продукції до авансованого на її виробництво капіталу (куди входять вартість використовуваних основних і оборотних виробничих фондів, витрати на оплату робочої сили, вартість землі); […]...
3. Виробничі фонди промисловості Виробничі фонди промисловості – сукупність основних і оборотних фондів, необхідних для ведення промислового виробництва і виражених у вартісній формі. Речові засоби праці (будівлі, споруди, машини, устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади тощо) є матеріально-технічною базою промисловості й складовою її виробничого потенціалу. Основні фонди промисловості 1990 становили 153 млрд. крб, 2000 – 267 млрд. грн., 2003 – […]...
4. Переоцінка основних фондів Переоцінка основних фондів – зміна початкової вартості основних фондів, що здійснюється за постановою уряду у разі реконструкції об’єкта та з інших причин. Розрізняють такі види оцінювання основних фондів: 1) первинна (балансова) вартість включно з фактичними витратами на виготовлення чи придбання основних фондів, транспортування, будівельно-монтажні та інші роботи, пов’язані з введенням їх у дію; 2) відновна […]...
5. Відновна вартість основних фондів Відновна вартість основних фондів – вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах за певний період. Розрізняють повну В. в. о. ф. і В. в. о. ф. без зношування (залишкову). Повна В. в. о. ф. – це витрати на їх відтворення за сучасними цінами. Основні фонди функціонують упродовж тривалого часу, і умови їх відтворення змінюються. […]...
6. Вартість основних фондів балансова Вартість основних фондів балансова – вартість основних фондів на початок і кінець кожного року, визначена балансовим методом за даними бухгалтерського обліку про наявність і рух основних фондів. В. о. ф. б. переважно є змішаною оцінкою основних фондів, оскільки частина інвентарних об’єктів числиться на балансі за відновною вартістю на момент останнього переоцінювання, а основні фонди, придбані […]...
7. Класифікація основних фондів Класифікація основних фондів – групування основних фондів за певними класифікаційними ознаками (сферами використання, призначенням та ін.). За виробничим призначенням та матеріально-речовим змістом основні фонди поділяють на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання. До основних виробничих фондів належать засоби виробництва, які беруть участь у створенні не тільки споживної вартості продукту, а й його вартості і […]...
8. Фізичний знос Фізичний знос – поступова втрата основними фондами своїх виробничих та технічних властивостей і споживчої вартості. Ф. з. відбувається у процесі виробництва, а також під впливом сил природи. Швидкість Ф. з. основних фондів у процесі виробництва залежить від інтенсивності їх використання. За оптимальних умов експлуатації основних фондів їх вартість частинами переноситься на створюваний продукт у вигляді […]...
9. Відносна вартість основних фондів Відносна вартість основних фондів – грошова оцінка основних фондів /за діючими цінами/, що характеризує затрати на їх відтворення в умовах даного року. Визначають з метою створення передумов для вирівнювання об’єктивних умов господарювання на підприємствах, забезпечення належного використання і збереження фондів, більш точного нарахування амортизації, визначення собівартості, рентабельності і т. ін. Залежно від стану основних фондів […]...
10. Коефіцієнт вибуття основних фондів Коефіцієнт вибуття основних фондів – показник відтворення основних фондів, який визначають як відношення основних фондів, що вибули впродовж року, до їх наявності на початку року. К. в. о. ф. розраховують як за всією сукупністю основних фондів, так і за окремими їх видами. За сукупністю основних фондів цей показник розраховують у вартісному вимірі, а за окремими […]...
11. Норма амортизації Норма амортизації – відношення встановленої величини амортизаційних відрахувань за певний період до балансової вартості основних виробничих фондів, виражене у відсотках. З допомогою H. a. визначають частку вартості основних фондів, яка переноситься на продукцію, що виробляється. У такий спосіб накопичуються кошти в амортизаційному фонді, який використовується для відновлення основних фондів після їх фізичного зношення. H. a. […]...
12. Методика обчислення вибуття основних виробничих фондів Методика обчислення вибуття основних виробничих фондів – визначення обсягу основних фондів, що вибули. Обчислюється як сума зроблених раніше капіталовкладень у зіставних цінах у фонди, які у відповідному році перестали існувати. Через відсутність прямих статистичних даних про обсяги вибуття, цю величину оцінюють опосередковано на основі даних про терміни служби основних фондів, для різних видів основних фондів […]...
13. Використання основних фондів Використання основних фондів – цілеспрямоване використання засобів праці в усіх сферах суспільного відтворення. Найбільш узагальненим показником В. о. ф. є фондовіддача (див. Фондовіддача). При обчисленні фондовіддачі основні фонди враховуються за балансовою вартістю (без вирахування зношення) або в середньорічній вартості, або станом на кінець року. Для аналізу рівня В. о. ф. застосовують показник фондомісткості (див. Фондомісткість). […]...
14. Збагачення праці Збагачення праці – якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини – працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З. п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, […]...
15. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
16. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
17. Методика обчислення валових капіталовкладень Методика обчислення валових капіталовкладень – варіанти оцінки обсягів інвестицій, які використовуються у США та деяких країнах Заходу. Показник валових капіталовкладень в офіційній статистиці розвинених країн у приватному секторі – вартість придбаних у певному році нових відтворюваних матеріальних засобів (обладнання, нежитлових будівель і споруд). Він охоплює вартість чистих закупівель (купівля з вирахуванням продажу) цим сектором раніше […]...
18. Моральне зношування основних фондів Моральне зношування основних фондів – зниження вартості використовуваних основних фондів незалежно від ступеня втрати ними своєї споживної вартості, яке (зниження) не переноситься на ново – створену вартість. М. з. о. ф. відбувається, по-перше, шляхом втрати основними фондами частини своєї вартості внаслідок вищої продуктивності праці в галузях, які виробляють аналогічну продукцію з меншими витратами праці, що […]...
19. Механоозброєність праці Механоозброєність праці – співвідношення витрат механічної енергії та живої праці у процесі матеріального виробництва, що вимірюється за допомогою певних показників. Так, коефіцієнт потенційної М. п. – це відношення потужності механічних приводів, використання яких передбачено технологічним процесом, потужності механічних двигунів до максимальної кількості працівників, що беруть участь у цьому процесі протягом однієї зміни, або розрахований на […]...
20. Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
21. Якість праці Якість праці – комплекс критеріїв, які характеризують конкретну працю та її здатність забезпечувати різні форми ефективності. До таких критеріїв належать ступінь її складності, інтенсивність, економічність та ін. Основними факторами, що визначають Я. п., є, своєю чергою, відносини власності (наявність стимулів до праці, форми і системи заробітної плати, форми розподілу прибутків та ін.); загальноекономічні (рівень освіти, […]...
22. Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
23. Завдання, напрямки і джерела аналізу ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА 4.2. Аналіз основних фондів підприємства 4.2.1. Завдання, напрямки і джерела аналізу При сучасному високому технічному рівні промислового виробництва величина і прогресивність основних виробничих фондів, їх технічний стан значною мірою визначають потенційні можливості промислового виробництва, його потужність. З цього твердження випливає […]...
24. Оборот капітальних вкладень Оборот капітальних вкладень – період, упродовж якого відбувається перетворення грошової форми авансованої вартості з початку проектно-пошукових робіт до створення виробничих фондів і виробництва з їх допомогою кінцевої продукції, в т. ч. надання послуг. О. к. в. визначається співвідношенням обсягу введених основних фондів до величини капіталовкладень і незавершеного виробництва за певний період. Для розрахунку цього показника […]...
25. Методика обчислення основних виробничих фондів у приватному секторі Методика обчислення основних виробничих фондів у приватному секторі – розрахунок обсягу основних виробничих фондів (ОВФ) у приватному підприємницькому секторі розвинених країн, що грунтується на статистиці валових капіталовкладень. Основні фонди оцінюються методом безперервної інвентаризації, основою якої є статистика валових капіталовкладень. Використання цього методу спрямоване на перетворення потоків щорічних капіталовкладень і вибуття в запаси ОВФ таким чином, […]...
26. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЦЬ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 4 ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ УКРАЇНИ 4.4. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЦЬ В умовах переходу країни, у тому числі і залізниць, на ринкові відносини важливими факторами є зниження собівартості перевезень і підвищення їхньої прибутковості. У зв’язку з цим до основних економічних показників роботи залізничного транспорту належать: продуктивність праці, собівартість перевезень, прибуток, рентабельність, фондовіддача. Продуктивність […]...
27. Оборотні фонди Оборотні фонди – частина виробничих фондів народних (тобто викуплених трудящими) підприємств, кооперативів у розвинутих країнах Заходу, складова частина викуплених трудовими колективами виробничих фондів підприємств у деяких країнах СНД, в т. ч. в Україні. О. ф. складаються з предметів праці (сировини, палива, допоміжних матеріалів та ін.) і засобів, авансованих на оплату праці. Вони повністю споживаються протягом […]...
28. Оцінка результативності праці керівників і спеціалістів організації Оцінка результативності праці керівників і спеціалістів організації – комплекс методів, за допомогою яких визначається здатність менеджерів або спеціалістів впливати на діяльність виробничої або управлінської ланки (досягнення ними певних результатів); застосовуються з метою проведення їх атестації. До таких методів відносять: 1) управління за цілями (передбачає оцінку досягнення поставлених цілей за певний проміжок часу з урахуванням систематичних […]...
29. Відтворення основних фондів Відтворення основних фондів – заміщення фізичного вибуття основних фондів, їх приріст в натурально-речовій і вартісній формі. Знос основних фондів відображається в амортизаційних відрахуваннях і заміщується за рахунок надходження коштів після реалізації продукції, до вартості якої входить перенесена частина вартості основних фондів. Нагромаджувані відрахування складають амортизаційний фонд, що використовується і; відновлення основних фондів, Відновлення основних фондів […]...
30. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
31. Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
32. Ветерани праці та громадяни похилого віку Ветерани праці та громадяни похилого віку. Ветерани праці – особи, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об’єднаннях громадян і мають трудовий стаж: чоловіки – 40 років; жінки – 35 років. Громадяни похилого віку: чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55років і старші, а також особи, яким до досягнення загального […]...
33. Облік та оцінювання основних фондів ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ II РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 10 ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ 10.2. Облік та оцінювання основних фондів Для планування відтворення основних фондів, визначення розмірів амортизації, аналізу ефективності їхнього використання велике значення мають правильне врахування і вірогідна оцінка вартості основних фондів. Облік основних фондів здійснюється в натуральній і вартісній формі. Облік у натуральній формі необхідний для […]...
34. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
35. Стимули до ефективної праці Стимули до ефективної праці – система заходів, до яких вдаються суб’єкти підприємницької діяльності і держава з метою спонукання до ініціативної та високоефективної праці. До цієї системи входять: 1) матеріальне стимулювання; 2) нематеріальне стимулювання. Своєю чергою, підсистема нематеріального стимулювання включає: а) моральні стимули до праці; б) організаційне стимулювання; в) стимулювання вільним часом; г) створення на підприємстві, […]...
36. Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
37. Амортизація Амортизація (амортизация) – об’єктивний процес поступового перенесення вартості засобів праці (по мірі їх зносу) на вироблені з їх допомогою продукцію або послуги. Шляхом проведення амортизаційних відрахувань, що включаються в витрати на виробництво і послуги, формується амор­тизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів. Нарахування амортизаційних сум має постійний і безперервний характер, а їх використання на […]...
38. Відрахування амортизаційні Відрахування амортизаційні – відрахування частини вартості основних фондів на відшкодування їх фізичного зношення. В. а. включають до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до вартості основних фондів, списаної на виготовлену продукцію протягом терміну їх експлуатації. Внаслідок цього вони утворюють амортизаційний фонд. В. а. проводять щомісячно за встановленими нормами та балансовою вартістю основних фондів, на які нараховується […]...
39. Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках і символах, а також культурних цінностей (у т. ч. виробничої, технологічної культури), а також відносини економічної власності з приводу їх створення і привласнення. З погляду витрат Б. н. складається з […]...
40. Дисципліна праці Дисципліна праці /від лат. dyscipiina – вчення, виховання, розпорядок/- дотримання кожним працівником вимог і обов’язків, що випливають з його місця у виробничому процесі, узгодження його діяльності з діями інших учасників виробництва у процесі спільної праці. Д. п. у вузькому розумінні – це точне виконання виробником встановленого внутрішнього трудового розпорядку на підприємствах і установах, суворе дотримання […]...