Форми і зміст позакласної роботи
10.2. Форми і зміст позакласної роботи
Форми позакласної роботи в школі різноманітні: одні з них проводяться постійно зі сталим складом учнів їх називають систематичними. До таких форм належать випуск стіннівок, підготовка усних журналів, мовних радіопередач, засідання мовного гуртка, робота в системі Малої академії наук (МАН).
До епізодичних форм належать олімпіади, тиждень української мови, мовні ранки (вечори), екскурсії до бібліотек, музеїв, редакцій, конкурси, виставки, мовні олімпіади, презентації лінгвістичної літератури, міжнародний
Ці заходи можуть відбуватися як самостійні види позакласної роботи під керівництвом учителя словесника й залученого ним активу учнів, а можуть організовуватися гуртком, який таким чином популяризує свою роботу. Своєрідною рисою епізодичних форм позакласної роботи є масовість, проте глибшими й ефективнішими, звичайно, є ті, де робота відбувається систематично протягом тривалого періоду часу.
Одним із поширених видів позакласної роботи є Тиждень української мови та літератури, що відбувається як заздалегідь
Наведемо для зразка приблизний план проведення Тижня української мови.
Понеділок
1. Відкриття Тижня.
2. Лінгвістичний парад. Виступи учнів 5-8 класів.
3. Виставка кращих зошитів з української мови, творів, віршів.
4. Конкурс стіннівок.
5. Підведення підсумків першого дня.
Вівторок 1. Проведення у всіх класах першого уроку “Мова – душа народу”.
Середа 1. Проведення олімпіад з української мови ( 5-11 кл.) й літератури ( 9-11 кл.).
Четвер 1. Конкурс читців (за віковими групами) “Мово рідна, слово рідне…”
6. Підведення підсумків конкурсу.
П’ятниця 1. Лінгвістичний брейн-ринг для учнів 5-7 класів.
7. Проведення конкурсних диктантів з української мови для учнів 8-11 класів.
Субота 1. Підведення підсумків Тижня, нагородження переможців.
8. Мовний вечір для старшокласників.
Традиційною формою позакласної роботи з української мови є вечір (ранок), що присвячується певній темі, наприклад, “Мова – душа народу”. “Спочатку було Слово…”, “Барви рідного слова”, “Яка прекрасна наука – мовознавство”, “Афоризми – перлини народної мудрості”, “Що означає твоє ім’я” тощо. До змісту вечора (ранку) включаються доповіді й повідомлення учнів, виразне читання поетичних і прозових творів, ігри, вікторини, інсценівки, готуються виставки літератури, плакати, стіннівки. Вечір (ранок) – це підсумок тривалої попередньої підготовки: розробки сценарію, вивчення віршів тощо.
Найпоширенішими формами систематичної поза класної роботи є мовні гуртки. Плани роботи таких гуртків складаються вчителями-словесниками з урахуванням особистих інтересів, вікових особливостей, здібностей учнів. Велике значення на засіданнях мовного гуртка має інформація, не вміщена до шкільного підручника, що сприяє розширенню світогляду учнів, удосконаленню мовної, комунікативної компетенцій.
Олімпіада з української мови – одна з форм позакласної й позашкільної роботи учнів, що проводиться з метою розвитку пізнавальних інтересів, творчих здібностей учнів, а також для з’ясування кола їхніх інтересів, виявлення дітей, які мають високий рівень знань, для участі в районних (міських) олімпіадах і для організації індивідуальної роботи з ними. Своєрідною рисою цієї форми позакласної роботи є широке охоплення учнів і дух змагання. Результати олімпіади дають змогу вчителям-словесникам побачити результати своєї праці, критично оцінити свою роботу.
Олімпіада відбувається в кілька етапів. Перший – у класі, переможці беруть участь у загальношкільній олімпіаді, переможці шкільної – в районній, а переможці районної – в обласній. Переможці обласних олімпіад беруть участь у змаганнях Всеукраїнської олімпіади юних філологів.
Для проведення олімпіади створюється оргкомітет. До нього, як правило, входять заступники директора, керівники шкільних методичних об’єднань, учителі-словесники. З метою підготовки завдань, перевірки й оцінки робіт учасників створюється журі. Очолює журі найчастіше керівник методоб’єднання, до складу можуть входити учителі української мови і літератури, викладачі ВЗО, які працюють у школі, старшокласники (для проведення олімпіад у молодших класах), студенти, які проходять практику. Склад оргкомітету, журі затверджується директором школи. Голова оргкомітету розподіляє обов’язки між членами. Найвідповідальнішим етапом підготовки є складання завдань для олімпіади. Розглянемо вимоги до них.
– кількість завдань може варіюватися від 4 до 7.
– розташовуються завдання в порядку наростання труднощів.
Перші одне-два завдання повинні бути доступні всім учням, оскільки в шкільній олімпіаді беруть участь усі бажаючі. Учень, який не виконав жодного завдання, втрачає впевненість у своїх силах, а іноді й інтерес до предмета. Наступні 2-3 завдання підвищеної складності. Їх повинна виконати половина учасників. Олімпіада – своєрідне філологічне випробування – полягає у виконанні учнями ряду творчих завдань підвищеної складності, що вимагають широкої ерудиції, кмітливості, розвиненого мовного чуття. Тому останні одне-два завдання складні, виконати їх можуть лише одиниці (це завдання рівня районної (міської) олімпіади).
Завдання повинні стосуватися різних розділів шкільного курсу української мови, але, як правило, вони будуються на матеріалі, що вивчається протягом поточного року. Важливо, щоб питання й завдання не повторювали тих формулювань, що використовуються в школі, а по можливості давалися в цікавій формі, вимагали від учнів роздумів, зіставлень, узагальнень.
Остаточний варіант завдань бажано обговорити на засіданні методоб’єднаппя, вимагають обговорення й критерії оцінювання.
У шкільній олімпіаді беруть участь усі бажаючі.
Тривалість олімпіади: 5-6 класи – 1-1,5 години; 7-8 класи – 1,5 години; 9-11 класи 2-3 години.
Кожному учасникові бажано надати окремий стіл. Член журі знайомить учасників зі змістом завдань, критеріями оцінювання, повідомляє про регламент. Завдання можуть виконуватися учнями в будь-якому порядку. За кілька хвилин до Закінчення роботи член журі попереджає про закінчення олімпіади. Учні починають здавати роботи. Після невеликої перерви один із членів журі проводить у класі розбір завдань. Відкладати це недоцільно.
З метою сприяння утвердженню державного статусу української мови, піднесення її престижу серед учнівської та студентської молоді, виховання шанобливого ставлення до культури і традицій українського народу з 2001 року проводиться Міжнародний дитячий конкурс з української мови імені Петра Яцика, у якому беруть участь учні 1-11 класів шкіл. Конкурс покликаний заохотити учнів не просто знати державну мову, а й спілкуватися нею скрізь: у родині, у школі, па вулиці з друзями. Конкурс проходить у чотири етапи: перший – у навчальних закладах, другий – у районах, третій – обласний, четвертий – загальнонаціональний.
У навчальних закладах завдання конкурсу готують вчителі словесники. Своєрідність завдань цього конкурсу полягає в тому, що, крім традиційних письмових, обов’язковими є усні завдання. Готуючи завдання, вчителі повинні пам’ятати, що за змістом конкурс принципово відрізняється від предметної олімпіади. Це творче змагання, покликане виявити не тільки рівень знань з української мови, а й знання мовних тонкощів, діалектних особливостей (насамперед у регіональних етапах конкурсу), світоглядну позицію конкурсанта, зокрема в мовних питаннях. Характер завдань обов’язково має бути творчим.
Поширеним видом позакласної роботи є презентація – урочисте представлення лінгвістичної літератури. Як правило, на цей захід запрошують автора або авторський колектив, представників видавництва, у якому вийшла книга.
Екскурсія – колективна подорож, похід до музеїв, промислових підприємств, визначних місць, подорож на історичні об’єкти з метою відвідати, оглянути. Цей вид позакласної роботи набув великого значення як форма й метод навчально-виховної роботи в школі, у діяльності культурно-освітніх закладів. Словесники організовують екскурсії до музеїв письменників, краєзнавчих музеїв, проводять уроки-екскурсії за фотоальбомами, екскурсії в природу тощо. Екскурсії сприяють збагаченню життєвих вражень учнів, розвитку вміння спостерігати, вивчати й точно висловлювати свої враження щодо побаченого.
Мовна вікторина – вид позакласної роботи, пізнавальна гра, що містить елемент змагання; проводиться переважно на гурткових заняттях, на вечорах української мови. Під час вікторини учням пропонується ряд питань, підготовлених заздалегідь і, як правило, цікавих. Рівень складності питань повинен бути високим, вони розраховані на кмітливість, ерудованість учнів, їхні глибокі знання з предмета. Останнім часом під впливом телебачення вікторини набувають ознак телеігор:” Що? Де? Коли?”, “Слабкий ланцюжок”, “Брейн-ринг” тощо. Вікторина – форма змагання, її учасники набирають бали, переможці нагороджуються.
Школа прагне якомога краще підготувати своїх випускників до майбутнього навчання у вищих закладах освіти, ознайомити їх з уміннями й навичками наукової праці в обраній галузі. З елементами методики ведення лінгвістичних досліджень учні знайомляться при підготовці доповідей, рефератів, що передбачено чинними програмами.
З метою підготовки учнівської молоді до активної діяльності в галузі науки й техніки, якісного оновлення змісту, форм і методів позашкільної освіти, пошуку й створення умов для підтримки талановитої молоді, задоволення потреб дітей та підлітків у професійному та суспільному самовизначенні, залучення учнівської молоді до систематичної науково-дослідницької, експериментальної діяльності організована діяльність територіальних відділень Малої академії наук України (МАН). До наукової роботи залучаються здібні старшокласники за бажанням.
Мета роботи МАН полягає в органічному доповненні мовної освіти учнів, виробленні загальнонаукових і окремих (мовних, мовленнєвих) умінь і навичок. З мети випливають пізнавальні завдання:
1. Ознайомити учнів з найважливішими відомостями про українське мовознавство, його розвиток, традиції, сучасний стан, історію розвитку української мови.
2. Поглибити знання учнів з української мови відомостями, що не передбачені чинними програмами для середньої школи.
3. Ознайомити учнів з основними методами наукового дослідження в мовознавстві, виробити уміння й навички користуватися цими методами, зокрема збирати й обробляти мовний матеріал, аналізувати усне та писемне мовлення різних стилів і жанрів тощо. 4. Навчити учнів вільно користуватися всіма багатствами виражальних засобів української мови, викладати свої думки в усній і письмовій формі, відстоювати свої наукові погляди. 5 Удосконалювати культуромовні, стилістичні, риторичні, правописні уміння й навички.
6. Активізувати розумові здібності учнів, їхню вольову сферу, сприяти усвідомленню мотивації науково-дослідницької діяльності, формувати позитивні емоції.
7. Прищеплювати навички самостійної роботи з науковою літературою, словниками, довідниками.
Учнем обирається тема дослідження, у процесі виконання якого він розширяє свої знання шляхом поглибленого вивчення однієї з тем шкільного курсу української мови, набуває умінь самостійного ведення наукової роботи. Наведемо орієнтовну тематику учнівських наукових робіт:
1. Стилістичне використання (мовних одиниць) у творах (письменників, зокрема письменників-земляків).
2. Зіставний аналіз творів-оригіналів і перекладів.
3. Аналіз використання (мовних одиниць) у сучасному мовленні.
4. Особливості мови реклами.
5. Особливості інформаційного мовлення.
6. Аналіз тексту в лінгвокраїнознавчому аспекті.
7. Соціолінгвістичні дослідження мовних явищ.
Профільні секції працюють за спеціально розробленими програмами, зміст яких відбиває методологічні, науково-теоретичні підвалини сучасної лінгвістики. Програма передбачає залучення учнів до роботи, спрямованої на розвиток наукового мислення (аналізу, критики, моделювання, прогнозування тощо), на формування власної позиції дослідника – члена МАН. Цьому сприяють індивідуальні, колективні (групові, фронтальні) форми навчання, а також упровадження семінарів, наукових дискусій, диспутів, конференцій, захистів і обговорення рефератів.
Підсумком роботи учнів-членів МАН є конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, що закладають основи створення майбутньої наукової еліти України. У конкурсі-захисті оцінюється особиста участь членів МАН.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...